Реформувати реформаторів: чому український парламент потребує «ремонту». Інтерв’ю з Марією Іоновою

Парламент, уряд і президент декларують, що євроінтеграція – пріоритет України. На практиці Верховна Рада і Кабмін не поспішають виконувати «законодавчі» зобов’язання Угоди про асоціацією з ЄС, наразі відставання вже понад 100 законів. Що й хто заважає українській владі виконувати «єврозобов’язання»? Про це ми поговорили з заступницею голови Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції Марією Іоновою у рамках  проекту ЄС-ПРООН «Рада за Європу», Ініціатива «Відкритий парламент». Друга частина інтерв’ю присвячена реформі парламенту. Нагадаємо, що 5 квітня Верховна Рада проголосувала за два законопроекти 7550 та 6256 у першому читанні, що виконують частину рекомендацій щодо вдосконалення роботи парламенту згідно рекомендацій Місії Пета Кокса. Для чого парламенту реформувати самого себе?

Угода про асоціацію

Нещодавно був опублікований звіт про виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Там є цифра «41% виконання». В одних ЗМІ вона зустрічається як «успіх», в інших як «катастрофа», що насправді вона означає?

Критики вистачає, але, з іншого боку, добре, що є про що звітувати. У рамках угоди Україні треба імплементувати близько 350 актів права ЄС. На кінець 2017 року Україна повинна була вже прийняти 165 законів. Наразі маємо 23 закони, прийняті в цілому, 25 прийняли у першому читанні, 24 відхилили чи відправили на доопрацювання й до 20 взагалі ще не розпочалася процедура. Ще 73 має підготувати й подати Уряд.  

Я маю надію, що в цьому й наступному році темпи прискоряться. Нам треба закрити борги 2017 року. Розроблена урядом і парламентом дорожня карта [законодавчого забезпечення виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС] містить 57 законопроектів, які нам треба прийняти за час роботи цієї Ради.

У чому проблема відставання? Хто винен?

Я не можу й не хочу нікого звинувачувати. Ресурси уряду й парламенту не безмежні, а у 2016-2017 роках ми проводили масштабні реформи: пенсійну, енергоефективності, освітню, охорони здоров’я, оборони. Це зсунуло пріоритети.

Я не можу й не хочу нікого звинувачувати. Ресурси уряду й парламенту не безмежні, а у 2016-2017 роках ми проводили масштабні реформи: пенсійну, енергоефективності, освітню, охорони здоров’я, оборони. Це змістило пріоритети.

До того ж існувала неузгодженість у роботі уряду й парламенту: Угоду про асоціацію готували урядовці, і виконувати її мають урядовці. Але в нас ситуація зараз складається так, що більше половини законодавчих ініціатив, які стосуються адаптації права Європейського Союзу, належать народним депутатам.

Яке ставлення в Раді до виконання Угоди? Якщо депутати знають, що законопроект з переліку наших євроінтеграційних “зобов’язань”, чи збільшує це шанси, що він буде проголосований?

У нас немає спеціальної процедури для таких законопроектів. Зараз вони йдуть, як і всі інші законопроекти. Але наш Комітет [з питань європейської інтеграції] з урядом та європейськими партнерами протягом останніх 7 місяців працює над запровадженням єдиного інституційного механізму щодо наших зобов’язань по Угоді.

Але по суті більшість європейських законопроектів прохідні? Чи є достатня кількість голосів для їх прийняття?

Не можна сказати за всі законопроекти «так» чи «ні». За деякими сферами є законопроекти, які не викликають якогось дисонансу і спротиву в  політичних фракцій у парламенті, але є ті, які потребують доопрацювання.

Зараз усі критичні питання вирішуються в ручному режимі за формулою: коли ми бачимо проблематику по тому чи іншому сектору, то ми як Комітет [з питань європейської інтеграції] ініціюємо спільні засідання з профільним комітетом і спільно з урядом опрацьовуємо її.

Зараз усі критичні питання вирішуються в ручному режимі за формулою: коли ми бачимо проблематику по тому чи іншому сектору, то ми як Комітет [з питань європейської інтеграції] ініціюємо спільні засідання з профільним комітетом і спільно з урядом опрацьовуємо її. У кожній сфері є нюанси, і в кожній ситуації може виникнути спротив.

Що ви будете особисто вважати успіхом у роботі цієї Верховної Ради в напрямі роботи з асоціацією? У вас залишилося 1,5 року.

Звичайно, максимальне прийняття якісних законів. Я також сподіваюсь, що ми встигнемо закрити процедурні питання, щоб депутатам наступного скликання було легше приймати законопроекти, що стосуються асоціації.

Про які процедури йде мова?  

Календарний план ВР має бути розписаний так, щоб на кожній парламентській сесії був або секторальний день, де розглядатимуться євроінтеграційні законопроекти, або щоб ці закони входили в порядок денний  кожного пленарного тижня. Принаймні, якщо ми цей темп задамо, він і надалі буде виконуватися.

Також нам необхідно змінити Регламент Верховної Ради, бо компетенції Комітету з питань євроінтеграції знівельовані. Зараз наш висновок не є обов’язковим для неєвроінтеграційних законопроектів, і тому існує великий ризик, що прийняті закони не відповідатимуть нашим зобов’язанням у сфері європейської інтеграції.

Зараз наш висновок не є обов’язковим для неєвроінтеграційних законопроектів, і тому існує великий ризик, що прийняті закони не відповідатимуть нашим зобов’язанням у сфері європейської інтеграції.

Є, звичайно, законодавчі ініціативи, які регулюються тільки національним законодавством країн Європейського Союзу, але є й інші, де ми маємо розуміти, що цим актом ми не порушуємо свої міжнародні зобов’язання або зобов’язання по Угоді про асоціацію.

Реформа парламенту

Давайте поговоримо про реформу парламенту. Чи правильно ми розуміємо хронологію цього питання? У 2014-2015 році Місія Європарламенту розробила список рекомендацій щодо посилення спроможності Верховної Ради. У березні 2016-го парламент навіть прийняв постанову № 4219 про заходи з реалізації рекомендацій щодо внутрішньої реформи. А от що сталося далі?

Давайте розділимо рекомендації на дві частини. Перша частина більш технічна, її легше було реалізувати, по ній був політичний консенсус. Зокрема, це питання електронного документообігу, можливість громадянам коментувати будь-які законодавчі ініціативи – це все виконано.

Частина, що стосується онлайн-трансляції засідань комітетів, буде реалізована найближчим часом.

Що ж до другої частини, то там потрібно вносити зміни до нормативно-правової бази. Для пакетного рішення не було голосів. Андрій Володимирович [Парубій] багато разів виносив на голосування проект закону  № 4696 (“Про внесення змін до Регламенту ВР відповідно до Рекомендацій Місії Європарламенту”).

Які ключові зміни несе ця постанова?

Зменшує кількість комітетів ВР відповідно до кількості міністерств, змінює формат взаємодії парламенту з урядом, зокрема, є пропозиція створення “Дня уряду”, оптимізує розклад роботи сесій, надає можливість створювати Ради Комітетів тощо.

Давайте зробимо крок назад. Чому виникли ці Рекомендації? Чому український парламент потребує самореформування? Що з ним не так?

Це питання й ефективності роботи парламенту. По-перше, питання присутності народних депутатів на роботі. Особливо в п’ятницю. Ми реально втрачаємо цей день, там просто зачитуються запити. Друге – постійна дискусія щодо дотримання норм регламенту та питання депутатської етики.

Зараз є понад 11 000 поданих законопроектів. Звичайно, таку кількість нереально якісно опрацювати. З одного боку, ми не можемо обмежити народного депутата в законодавчій ініціативі, а з іншого – у нас досі є проблема із “соцзмаганням” між депутатами.

Також варто вирішувати проблему законодавчого спаму. Зараз є понад 11 000 поданих законопроектів. Звичайно, таку кількість нереально якісно опрацювати. З одного боку, ми не можемо обмежити народного депутата в законодавчій ініціативі, а з іншого – у нас досі є проблема із “соцзмаганням” між депутатами. Через велику кількість законопроектів виникає дуже багато неузгодженостей між законодавчими актами, а також зростає ризик їх невідповідності нормам Європейського Союзу.

Ще одна проблема, про яку згадується в Рекомендаціях, – це абсолютно непропорційний розподіл депутатів між комітетами. У нас є комітети, де є 7 народних депутатів, а є комітети, де більше 30. Я вже не говорю про те, що в нас взагалі не забезпечена гендерна складова. Є комітети, де нема жодної жінки.

Хто відповідає конкретно за реформу парламенту?

Спікер Верховної Ради (Парубій. – Vox). Реформа досить широко обговорюється: від кожної фракції є представник, відбуваються регулярні засідання. Але частина фракцій досить радикально налаштовані й не підтримують зміни.

Але не треба забувати, що це тільки рекомендації, і навіть Пет Кокс підкреслює, що немає “обов’язкових” для виконання рекомендацій. Вирішувати депутатам. Але мені особисто хочеться, щоб більшість із цих рекомендацій ми взяли до уваги.

На вашу думку, які пріоритети у реформуванні парламенту?

Питання етики й питання дисципліни народних депутатів.

Тобто це створення етичного кодексу?

Етичний кодекс розробляли, розглядали, але не проголосували. Але тут, скоріше, питання рівня культури, свідомості, виховання самих народних депутатів. А також рівня толерантності суспільства до невихованої або навіть аморальної поведінки нардепів. Чи нестимуть парламентарі політичну відповідальність на наступних виборах?     

Етичний кодекс розробляли, розглядали, але не проголосували. Але тут, скоріше, питання рівня культури, свідомості, виховання самих народних депутатів.

Одне з положень у Рекомендаціях стосувалося більш тісної взаємодії Кабінету Міністрів і народних депутатів. Зокрема, мова йшла про розробку та схвалення щорічних планів роботи з наближення нашого законодавства до права ЄС. Чи відбувалася така робота, чи є бачення, як можна вирішити цю проблему

На жаль, це не обговорювалося, але ми приходимо до цього. Ні наш комітет, ні урядовий офіс, ні віце-прем’єр як координатор цієї теми не виконають усі зобов’язання по Угоді самостійно. У кожній країні, яка проходила цей шлях, було окреме міністерство з європейських питань.

Що стосується розробки і схвалення щорічних планів, хотілося б, щоб це було встановлено на законодавчому рівні, тому що зараз це відбувається на «добровільних засадах», а вони завжди мають фрагментарний характер. Таку практику треба запровадити автоматично для наступного парламенту, щоб не вирішувати такі питання в ручному режимі.

Ще одна цікава пропозиція – визначити в кожному комітеті депутата, який би стежив за тим, щоб розглянуті законопроекти відповідали праву ЄС. Чи є сенс робити такі ініціативи?

Ми обговорювали з моїми колегами, які є керівниками комітетів, яку людину вони бачать, щоб відповідала саме за цей [євроінтеграційний] напрям. Це не затверджено ніяким функціоналом, ніяким положенням, але в принципі є така домовленість на добровільній основі.

Під час розмов з нашими партнерами ми дійшли висновку, що чим більше буде тренувань, чим більше буде спеціалізованих семінарів саме за секторами, тим більшою буде конкуренція всередині секретаріатів.

Під час розмов з нашими партнерами ми дійшли висновку, що чим більше буде тренувань, чим більше буде спеціалізованих семінарів саме за секторами, тим більшою буде конкуренція всередині секретаріатів, бо працівники хочуть вдосконалюватися і працювати в цьому напрямі.

Залишилося півтора року до наступних виборів, і очевидно, що  багато політиків почали використовувати більш популістичну риторику. Реформа парламенту виглядає не дуже привабливо, бо громадянам важко пояснити, чому це важливо. Чи вдасться прийняти обов’язкові зміни, чи все ж таки реформа під питанням?

Я розумію, що виборчі перегони вже почалися, але групи депутатів, які працюють над питанням реформи парламенту, також мають закликати не до політичного популізму, а все ж таки до більш стратегічного погляду.

Усі народні депутати мають відчувати особисту відповідальність за дотримання державою стратегічного курсу – євроатлантичного. Так, у нас є депутати з різними думками, але наразі країна в такій історичній парадигмі, яка змушує кожного народного депутата замислитися, що я зробив для цієї країни. Воно звучить, може, романтично, пафосно, але не було ще таких важких скликань, коли частина території анексована, частина окупована, країна була на грані фінансового краху. Треба працювати, щоб зберігалась інституційна пам’ять на майбутнє.

І останнє питання. Ви працювали в парламентах двох скликань. Попередній парламент був більше авторитарний та дисциплінований, а цей більш демократичний. На вашу думку, який парламент більш продуктивний, корисний?

Тут досвід різний, тому що в попередньому скликанні ми були в опозиції, зараз ми у провладній фракції і коаліції. Я більше орієнтуюся на Комітет з питань євроінтеграції. Наразі відповідальність зростає, бо Угода вже прийнята, набула чинності, у нас дуже багато зобов’язань.

Треба визнати, що нам не вистачає capacity (спроможності) як на рівні уряду, так і на рівні парламенту. І ми постійно це обговорюємо з нашими партнерами: ПРООН, посольствами, Представництвом ЄС.

Треба визнати, що нам не вистачає capacity (спроможності) як на рівні уряду, так і на рівні парламенту. І ми постійно це обговорюємо з нашими партнерами: ПРООН, посольствами, Представництвом ЄС.

Чому ми так вбиваємося за цією Угодою про асоціацію? Тому що євроінтеграція – це єдиний шлях для сталого економічного розвитку. А економіка – пріоритет для нашої країни. Якщо ми зараз не дамо суспільству відповідей на важкі економічні питання , наслідки можуть бути дуже непередбачувані, і ми з вами добре знаємо, яка країна тим усім скористається.

Головне фото: facebook.com