Річниця інфодемії. Із якими фейками про COVID-19 Україна та світ борються вже понад рік

2 лютого 2020 року ВООЗ вперше заявила про інфодемію – за місяць до офіційного оголошення пандемії. Сьогодні, 2 лютого 2021 року, ми згадуємо найбільш віральні, найбільш абсурдні та найбільш небезпечні фейки минулого року. 

З березня 2020 до січня 2021 року VoxCheck перевірив майже 900 фейків, які охоплювали багатомільйонну аудиторію Facebook. З них, більше 65% стосувались саме пандемії коронавірусу. Їх усі можна (і варто!) проглянути на нашій коронавірусній платформі.

Разом із пандемією COVID-19 Україну охопила й інфодемія. У цьому матеріалі ми розповідаємо, що таке інфодемія, як виник термін та як із нею боролися минулого року у світі; хто і які фейки найбільше поширював в Україні та як зробити собі «щеплення від інфодемії». 

Інфодемія у світі

Термін «інфодемія» як скорочення від «інформаційна епідемія» виник у 2003 році. Вперше поняття вжив політолог Девід Дж. Роткопф (David J. Rothkopf) у колонці для «The Washington Post». Тоді він писав про епідемію SARS, кажучи, що «Декілька фактів, змішаних зі страхом, спекуляціями та чутками, які швидко поширилися та передалися по всьому світу сучасними інформаційними технологіями, вплинули на національну та міжнародну економіку, політику та навіть безпеку вкрай непропорційно, якщо порівнювати з реаліями».

Утім, неправда про інформацію пов’язану зі здоров’ям не є новим явищем. 

Ще 1996 року Всесвітня агенція з сільського госпдарства опублікувала дослідження про якість інформації щодо дієт у всесвітній мережі. Автори дослідження оцінили інформацію про дієти згідно з канадськими стандартами і виявили, що 45% досліджених матеріалів не відповідали рекомендаціям. Це вважають першим дослідженням дисципліни інфодеміологія, яка вивчає розповсюдження інформації, включно з неправдивою, пов’язаної зі здоров’ям. 

Із часу цього дослідження минуло 25 років, проте неправда на медичну тематику досі популярна. Тільки за останні три місяці VoxCheck перевіряв безпідставні твердження про лікувальні властивості чорного кмину, теплої води, ефірної олії ладану, меду та кориці, моркви, соди та меду, компресу із меду, борошна та оливкової олії. І ці «рецепти здоров’я» поширюються поза контекстом пандемії COVID-19.

Коли 2 лютого 2020 року ВООЗ заявила про інфодемію тоді ще 2019-nCoV, поняття інфодемії вони описали як «надмірну кількість інформації (іноді точної, а іноді – ні), яка ускладнює пошук надійних джерел та інструкцій». Щоб протидіяти неправді про новий вірус ВООЗ почала активно комунікувати про SARS-CoV-2 та спростовувати пов’язані міфи. 

У квітні Генеральний секретар ООН Антоніо Гутерреш закликав «наповнити інтернет фактами та наукою у ході боротьби зі зростаючою загрозою дезінформації». А вже у травні ООН запустила розсилку «Verified» – у ній поширюють короткі факти на коронавірусну тему. 

Для протидії хвилі неправди, пов’язаної з коронавірусом, фактчекери з 99 організацій з 77 країн об’єдналися у #CoronaVirusFacts Alliance – це найбільший спільний проєкт у сфері перевірки фактів з усіх, які існували до цього часу. Паризький форум миру відзначив ініціативу як ресурс для боротьби з дезінформацією. Аналізуючи фейки з бази, видно, що однакові неправдиві тези поширюються у різних країнах. Наприклад, фейк про затримку дихання на 10 секунд для перевірки наявності COVID-19 зафіксували у понад 20 країнах. 

Завдяки тому, що частина членів #CoronaVirusFacts Alliance співпрацює з Facebook, перевіряючи достовірність дописів на платформі, фактчекери доносять аудиторії Facebook та Instagram фактологічну інформацію про коронавірус. Ця співпраця допомагає донести факти тим, хто їх самостійно не знаходить або не шукає у надійних джерелах. 

25 січня #CoronaVirusFacts Alliance святкував рік діяльності. Зараз у базі Альянсу понад 10300 фейків. За рік 260 тис. унікальних користувачів відвідали базу Альянсу на сайті Poynter Institute 345 тис. разів. Це майже 1000 переглядів сторінки #CoronaVirusFacts Alliance на день. 

Інші соціальні мережі також оголосили чітку політику щодо поширення дезінформації про COVID-19. Наприклад, у Twitter зазначили, що маркуватимуть або видалятимуть оманливі дописи. YouTube видаляє відео, які містять неправдиві твердження, а за повторну публікацію неправдивих відео канал можуть видалити. Також соцмережі створили інформаційні платформи про COVID-19 для швидкого доступу користувачів до фактологічної інформації. Наприклад, під відео про коронавірус на YouTube є панелі, які ведуть користувачів на сайти регіональних установ охорони здоров’я (у випадку України це розділ МОЗу про актуальні новини про COVID-19). Побіне можна бачити і в Facebook. 

Інфодемія в Україні

Перші фейки та дезінформація про коронавірус в Україні з’явились ще більше ніж за місяць до першого випадку COVID-19. 27 січня 2020 року ЗМІ почали повідомляти про перший випадок зараження коронавірусом у Києві посилаючись пост у Facebook Київського міського лабораторного центру МОЗ України. Плутанина виникла через те, що у пості йшлося не про COVID-19, а про інший штам вірусу. 

Далі розповідаємо, яких фейків про коронавірус було найбільше за останні 12 місяців та хто поширює їх в Україні. 

Передається через 5G і лікується протефлазідом: які фейки про COVID-19 поширювались в Україні

Плутанина із видами коронавірусів була в українському Facebook ще не один місяць. Українці у Facebook активно поширювали фото російських газет 1976 і 2003 року, де вже нібито знали про коронавірус і навіть уміли його лікувати. Хоча у цих газетах йшлося про інші види коронавірусу. 

У нових назвах хвороб теж намагались шукати таємні сенси. Нібито, якщо написати «coronavirus» навпаки, поділити на кілька частин – «surivan or oc» – і перекласти з хінді на українську, можна отримати слова «схід і око» – що є символами масонства. У слові «COVID-19» нібито зашифроване послання про сертифікати цифрової ідентифікації. А добуток цифр, що відповідають послідовності букв у слові «коронавірус» – це диявольське число 666 666 666 666 (що, навіть якщо слідувати логіці фейкометів, є абсурдною математичною помилкою). 

У гонитві за «імунітетом» від нової невідомої хвороби українці почали довіряти сумнівним методам профілактики. Протидіяти вірусу радили банками на спині та пиявками, сумішшю лимону і соди (цей метод нібито радили в Ізраїлі), перекисом водню, гарячою водою та сонячним світлом, масками з олією прополісу та навіть алкоголем і цигарками. Таким порадам no-name лікарів та «експертів» з Facebook українці довіряли ледве не більше, ніж доказовій медицині.

Звісно ж, жоден із цих методів не має ані наукового підґрунтя, ані доведення з медичної практики. ВООЗ та інші провідні організації – зокрема, американський CDC або ж українські МОЗ чи ЦГЗ – ніколи цього не радили. Профілактика COVID-19 єдина – дотримання дистанції, уникнення людних місць, використання масок у громадських місцях, миття рук з милом або хоча б їх обробка антисептиком і здоровий спосіб життя. 

Утім, такі методи профілактики сподобались не всім. Активно у Facebook та інших соціальних мережах говорили, зокрема, про шкоду масок. Нібито вони викликають отруєння вуглекислим газом, рак шкіри, символізують рабство, та й взагалі – наукою їх користь проти поширення вірусу не доведена. Маски пов’язували навіть із символом ув’язнення – нібито їх одягали на в’язнів Гуантанамо для приниження. Безконтакті термометри, антисептики, рукавички – ці способи уповільнення поширення вірусу фейкомети теж вважають надзвичайно шкідливими та небезпечними. Ніщо з цього не є правдою. А ефективність масок для зниження темпів поширення вірусу вже неодноразово була доведена. 

Лікувати коронавірус у соцмережах теж пропонували ненадійними ліками та методами. Найбільш гучний та віральний фейк – протефлазід як ліки від коронавірусу. Насправді ж ця спиртова настоянка підійде хіба що як засіб дезінфекції – тільки зовнішній, як-от для рук чи поверхонь. Вживати його всередину немає жодного сенсу. Його ефективність не лише проти COVID-19, а й проти решти хвороб (зокрема, від ВІЛ, як кажуть виробники) теж не доведена. 

Протефлазідом не обмежились. Лідокаїн затримка дихання, водяна пара, ін’єкції спирту і навіть пари горілки – це неповний перелік «ліків», які радили українцям у соцмережах, аби «дешево і сердито» одужати від нової китайської напасті. Найбільш підприємливі намагались на цьому заробити. Наприклад, ще у квітні українці нібито вже розробили вакцину від коронавірусу. Дехто навіть пропонував лікувати COVID-19 спеціальною музикою. Утім, всі ці методи лікування не лише неефективні й недоведені, а часом і небезпечні.

Карантин – ще одна топ-тема для численних фейків. Мовляв, карантин – це геноцид, прояв фашизму, створення концтаборів (у тому числі – електронних), необґрунтоване обмеження свобод та вбивство малого бізнесу. Часто карантин безпідставно називали марним. Втім, численні дослідження та статистика вже багато разів доводили реальну користь та позитивний ефект від карантинних заходів.

На користь маніпуляцій про карантин спрацювали й інші фейки: про нібито відсутність пандемії у Білорусі, Швеції чи Танзанії. Або про нібито хабар для президентів Мадагаскару та Білорусі від ВООЗ для введення карантину – що теж ніщо інше як вигадки. Насправді ж у випадку Білорусі є сумніви щодо точності статистики захворюваності, Швеція дедалі більше вводила (та досі продовжує) карантинні обмеження, а Танзанія припинила тестувати населення на COVID-19, бо, мовляв, «перемогла» пандемію молитвами. 

Фейкометам вдалося посіяти сумніви і в тестуванні на коронавірус. Найчастіше повторювана теза – що ПЛР-тести не можуть визначити РНК вірусу. Хоча саме так і працюють ПЛР-тести – вони виявляють наявність генетичного матеріалу SARS-CoV-2 в організмі людини. Про це ми розповідали у цьому відео:

Посилювали цю думку й інші фейки про тести: нібито позитивні тести виявляли у ківі, яблучного соку, Кока-Коли, кози, папаї та єгипетської мумії. Однак, у цих випадках не відомі ані умови тестування, ані які саме тести використовувались. Саме через порушення процедури тестування чи використання невідповідних тестів можна отримати хибні результати. 

Найбільш абсурдні теорії появи та поширення коронавірусу пов’язані з вишками 5G та хімтрейлами. Водночас фейки про нібито небезпеку 5G-вишок принесли реальну матеріальну шкоду. Саме через такі конспірологічні теорії минулого року у Великій Британії і цього року у Франції групи активістів підпалювали вишки 5G, залишаючи мільйони користувачів без мобільного зв’язку, теле- і радіомовлення, не говорячи вже про додаткові витрати на ліквідацію інцидентів. Про реальну шкоду конспірології ми розповідали тут:

Найбільш поширена категорія фейків – це конспірологічні теорії. Вони зіграли свою роль у посилені кожного фейку. Головна ідея теорій змов про COVID-19 – пандемія заздалегідь спланована, аби перетворити людей на «покірне стадо рабів» за допомогою карантину, масок і залякування страшним невидимим вірусом. У запуску пандемії, створенні «нового світового порядку» та «великому перезавантаженні» намагались звинувачувати Біла Гейтса, Ілона Маска, Джорджа Сороса, Рокфеллерів, Ротшильдів, Світовий банк, ВООЗ, ООН – власне, ледве не будь-яку багату людину чи світову організацію. Щоразу подібні теорії були абсолютно безпідставними, нелогічними та нічим необґрунтованими.

Фейки-іммігранти: як дезінформація про пандемію потрапляє в Україну з-за кордону

Не всі теорії змови та абсурдні вигадки про коронавірус, які VoxCheck спростував за останній рік, народились і поширились лише в межах України. Часто фейки, як і сам COVID-19, українці «заносили» з-за кордону – з іноземних ЗМІ або англомовного сегменту Facebook. Детально про це VoxCheck розповідав у матеріалі для «Український тиждень». Далі показуємо кілька основних прийомів «занесення» інфодемії в Україну. 

Один зі шляхів потрапляння фейку народженого, скажімо, в Іспанії, Індії, Бразилії чи США, в Україну – це ініціатива самих користувачів Facebook. Наприклад, спочатку хтось із українців поширює допис американця. Наступний поширювач повідомлення «потурбується» про аудиторію, яка не розуміє англійської, і додасть переклад. Наступний користувач поширить тільки переклад. Хтось зробить не репост, а скопіює текст у новий допис, а хтось – зробить скріншот і кине його у Viber- чи Telegram-чат. Таких поширень у найрізноманітніших інтерпретаціях можуть бути сотні. 

До речі, саме на етапі перекладу цілком достовірна новина може перетворитись на фейк. Так сталося з інформацією про те, що нібито 80% хворих на коронавірус помирають через підключення до апаратів ШВЛ. Насправді ж в оригінальній статті Associated Press йшлося про те, що пацієнти помирають під час того, як підключені до апаратів, а не через них. Підвищена смертність серед таких пацієнтів може залежати від стану пацієнта, в якому його підключили до апарату ШВЛ.

Та не соцмережами єдиними. ЗМІ також поширюють неперевірену й недостовірну інформацію – часом через необачність, а часом навмисно та цілеспрямовано. Так, наприклад, в Україну прийшов фейк про те, що коронавірус викликає тромбоз, а не пневмонію, а отже лікувати його треба аспірином. Англомовна версія цього фейку циркулювала у Парагваї та Венесуелі, Мексиці, Аргентині, Німеччині, Іспанії, Італії та Індії. Аналогічно ще ще на початку року до України потрапив фейк про те, що епідемії такого масштабу як COVID-19 виникають лише раз на 100 років. Це повідомлення поширювали ЗМІ у Північній Африці, Мексиці та Філіппінах. 

Деякі блогери «адаптують» зарубіжні фейки під українські реалії. Так, з літа в українському Facebook циркулюють фейки про проєкт ID2020. Цю глобальну ініціативу постійно пов’язують із чипуванням та впровадженням контролю через вакцину. А схожі фейки циркулюють у Боснії та Герцеговині, Хорватії, Сербії, Польщі, Мексиці, Аргентині, а також у Колумбії.

Мережа українських фейкометів: хто поширює фейки про COVID-19 в українському Facebook

Ковід-дисиденство в українському Facebook має кількох лідерів. Свої псевдонаукові теорії вони поширюють не тільки на YouTube та Facebook. Їхній рух «#StopFakePandemic / #СтопФейкПандемія» вже навіть має власний мерч, а кілька разів на місяць вони проводять протести під ВРУ і МОЗ проти карантину, масок, примусових щеплень і навіть проти вимірювання температури – мовляв, безконтактні термометри шкодять мозку. Їхні дописи на Facebook постійно маркуються незалежними фактчекерами не лише з України, а й з усього світу, а YouTube видаляє їхні відео за порушення правил користування спільнотою. Через це вони намагаються мігрувати у Viber та Telegram-групи та альтернативні соцмережі: MeWe та Parler.

Найбільш відомі представники цього руху – Сергій Мікітен, Остап Стахів, Сергій Гула, Олександр Гуміров, Захар Мілютін, Лідія Гончаренко, Ольга Яремійчук та інші. Їхні блоги читати НЕ варто, так само як НЕ потрібно вступати у їхні групи в месенджерах. Чому? Пояснюємо далі.

Сергій Мікітен – засновник руху «#СтопФейкПандемія», а також голова організації «Ведичний світ». Саме він організовує протести під стінами органів влади, де, як і у своїх дописах на Facebook, активно виступає проти обмежувальних заходів та методів захисту від COVID-19. У жовтні 2020-го року він балотувався до КМДА від партії «Наш Край». Добре, що такі активісти до КМДА все ж не потрапили. 

Остап Стахів – активіст, блогер і, як він сам себе, ідентифікує «вільний журналіст». Засновник ГО та партії «Ідея нації». Активно поширює теорії змови про нібито шкоду 5G, масок і карантину, називає пандемію спланованою, а вакцини від коронавірусу – небезпечними. Також балотувався на місцевих виборах, але у Львові і на посаду міського голови. Набрав, на щастя, лише 0,36%. «Колежанка» Стахіва – Ольга Яремійчук. Працює балериною Львівського театру опери і балету. Часто вони разом записують відео, де нібито викривають докази світової змови про пандемію, експерименти над львів’янами через 5G та називають карантин концтабором. 

Сергій Гула – адвокат, який у 2020-му перекваліфікувався у ковід-експерта. На своєму YouTube-каналі, який спочатку був призначений для юрконсультацій, він із минулого року поширює теорії змови про пандемію й різноманітні міфи про вакцинацію. Крім того, Гула – противник Стамбульської конвенції, бо у ній вбачає лише розтління молоді та педофілію. Ще один правозахисник ковід-дисидентів – Олександр Гуміров. У Facebook він роздає юридичні консультації про те, чому карантин незаконний і як «захистити» себе, коли у магазині вимагають одягнути маску. Та, ймовірно, його поради не надто ефективні – адже карантин і масковий режим досі ніхто не скасував. 

А от найпотужнішим «антивакцинатором» ми б назвали Захара Мілютіна. Непідготовленому читачу складно помітити маніпуляції у його дописах. Щоразу як Мілютін пише про шкоду вакцин, він ніби і на наукові статті посилається, й імена реальних учених згадує, і користується спеціалізованими термінами. Та все ж маніпуляції там є – і вони властиві майже всім «антивакцинаторам». Із контексту досліджень виривають лише те, що підтверджує думку автора про шкоду вакцин. Опускається обмеженість висновків статті (наприклад, через розмір вибірки чи методи дослідження). А частоту і загрозу побічних ефектів часто перебільшують. 

Найбільш абсурдні конспірологічні теорії поширює Лідія Гончаренко. У її риториці часто лунають слова «фашизм», «нацизм», «сатанизм» – так вона називає протидію урядів світу пандемії. Тих же, хто цю пандемію запланував, аби керувати світом, вона називає «істоти». Фактчекерів теж, до речі. Гончаренко проводить конференції з викриття планів світових еліт, організовує протести під ДБР проти карантину та записує мотиваційні відео про те, як протистояти тіньовому уряду. Хіба що у соцмережах прихильників у неї трохи менше, ніж у попередніх персонажів. 

Щеплення від інфодемії

Щоб не витрачати свій час на нісенітниці або цілеспрямовану дезінформаційну атаку, радимо перевіряти новини хоча б за таким простим алгоритмом.

1. Заголовок. Він емоційний? Там є слова «Сенсація», «Терміново», «Щойно повідомили»? А може ще і частина літер латиницею або використовують цифри (як-от, «ш0к», «kоронав1рус» або «карантuн»)? То перед вами найімовірніше клікбейт – зазвичай новини з клікбейтними заголовками неправдиві або маніпулятивні. Власники сайтів, де зустрічаються клікбейтні заголовки, заробляють на онлайн-рекламі. Тому не ходіть за посиланнями. Чим менше користувачів ведуться на заголовки, тим менше заробляє такий сайт. 
2. Дата публікації. Зверніть увагу на те, коли новину опублікували. За щось нове та унікальне вам можуть видавати інформацію кількамісячної, а то й кількарічної давнини.
3. Текст новини. Є посилання на першоджерела: закони, дані органів влади, міжнародних організацій? Якщо немає, то задумайтесь, наскільки достовірною може бути новина, якщо першоджерела від вас приховали. 

Епітетів та особистих оцінок автора у новині теж не повинно бути. Інакше хто і навіщо намагається пробудити у вас певні емоції? Якісно написана новина представляє позиції як прихильників позиції, так і її опонентів. 

До речі, будьте обережні: надто позитивні емоції чи заяви теж можуть приховувати маніпуляції фактами. Фейки ховаються не лише за критикою чи теоріями змови. 

Якщо новину коментує експерт, то перевірте його біографію. Чи не пов’язаний він з олігархами і політиками, де працює і хто фінансує його аналітичний центр? Врешті-решт, чи не доводить вам зараз політолог-міжнародник, що медична реформа шкідлива? 

Радимо разом зі щепленням від COVID-19 зробити собі й так зване «щеплення від інфодемії» – привчитися перевіряти інформацію та споживати новини від якісних журналістів. Наприклад, про коронавірус достовірні дані можна отримувати на сайтах ВООЗ, американського або європейського центрів контролю та профілактики захворювань, UNICEF, МОЗ та Центру громадського здоров’я України. І звісно ж читайте VoxCheck – ми читаємо та перевіряємо інфотреш, аби його не читали ви.