Рік перший. Які з міністерств працювали краще за інших

Команда експертів VoxUkraine порахувала новий рейтинг ефективності українських міністерств. Попередні оцінки урядів можна переглянути тут.

У середині квітня закінчився рік роботи уряду під керівництвом Володимира Гройсмана. Ми проаналізували, як кожному міністерству вдалося виконати заплановані пріоритетні кроки на 2016 рік, також свою оцінку надали незалежні експерти. Крім того, ми провели масштабне опитування читачів ділових та загальнополітичних ЗМІ, у якому просили їх порівняти чинних міністрів з їхніми попередниками з уряду Арсенія Яценюка.

Загальна оцінка складалася відповідно до розробленої методології та включала такі компоненти:

• оцінка програми Кабінету Міністрів України для кожного міністерства
• оцінка виконання програми КМУ
• експертна оцінка реформаторської діяльності міністерств
• відповідь міністерств на інформаційний запит VoxUkraine

За кожним компонентом міністерство могло набрати від -2 до 2 балів. Крім того, міністерства, що відповіли на запит VoxUkraine, отримували додаткові 0,5 бала за повну відповідь.

Лідерами загального рейтингу уряду Гройсмана за 2016-рік виявилися Міністерство фінансів, Міністерство охорони здоров’я та Міністерство освіти й науки. Відзначимо, що Міністерство фінансів було серед трійки лідерів і в уряді Арсенія Яценюка, в той час як Міністерство охорони здоров’я та Міністерство освіти та науки посідали там майже останні місця. Також порівняно з попереднім дослідженням суттєво підвищило своє місце у рейтингу новостворене Міністерство тимчасово окупованих територій; водночас погіршилися показники у Міністерства молоді й спорту та МЗС.

Розглянемо детальніше складові успіху чи провалу кожного міністерства.

Виконання програми КМУ

Базою нашої оцінки є аналіз Плану пріоритетних дій уряду на 2016 (ППДУ), в якому прописані основні завдання міністерств та строки їх виконання. Ми розуміємо, що модель рейтингу з оцінкою ППДУ не ідеальна – програму пишуть міністерства самі собі. Тим не менше, оцінка як якості програми кожного міністерства, так і її виконання дає уявлення про ефективність роботи міністерства.

• Лише чотири міністерства спромоглися виконати програму КМУ більше ніж на 80%
• Міністерство культури виконало програму КМУ на 100% хоча за рік кількість завдань цього міністерства скоротилась вдвічі. В початковій версії було заплановано 10 завдань, але в останній залишилось лише 5. Тобто могло б бути виконання програми лише на 50%, але так як аналізувалась остання редакція програми КМУ міністерству було зараховане 100% виконання;
• чотири міністерства виконали програму КМУ на 40% та менше. Серед них опинились Міністерство інфраструктури (40%), Міністерство енергетики (33,33%) та Міністерство аграрної політики та продовольства (25%)

Експертна оцінка прогресу реформ

• на думку експертів, найактивніше намагалися просувати реформи у 2016 році Міністерство охорони здоров’я (1,75 бала), Міністерство фінансів (1,15) та МЕРТ (1,00);
• серед найважливіших досягнень Міністерства охорони здоров’я були відзначені реформа закупівель ліків та запуск медичної реформи; Міністерство фінансів отримало схвальні відгуки за зважену бюджетну політику та намагання реформувати податкову міліцію та митну службу; МЕРТ хвалили за дерегуляцію та подальше вдосконалення Прозорро;
• найгірше виконували поточну роботу та не поспішали з реформами за оцінкою експертів Міністерство внутрішніх справ (МВС) (-1,38 бала) – експерти відзначили, що єдиною справжньою реформою цього відомства було створення патрульної поліції, Міністерство інформаційної політики (-1,25) та Міністерство молоді та спорту (-0,63).

«Гройсман vs Яценюк: чий уряд кращий». Суспільне опитування (Результати опитування не були включені до загальної оцінки міністерств)

VoxUkraine вперше провів новий тип опитування широких кіл населення (читачі порталів Українська Правда, Liga.net, Facebook сторінка VoxUkraine). Цього разу ми не просили оцінити міністерство, а просили обрати, хто кращий – чинний міністр чи його попередник із другого уряду Яценюка(грудень 2014 – квітень 2016). У випадку, якщо міністр не змінювався, (наприклад, очільники МВС та МЗС) треба було обрати, в якому з урядів вони на думку респондента працювали краще. Для голосування респондентам потрібно було надати деякі дані – вік, стать, рівень зацікавленості політикою, розмір міста проживання, дохід.

В опитуванні взяли участь більше 1200 респондентів. Незважаючи на це, наше опитування не є репрезентативним, як і будь-яке онлайн-опитування.

Що кажуть люди?

Поверхневий огляд результатів свідчить, що в Україні минуле апріорі трохи краще за сьогодення. Наприклад, рейтинг підтримки Яценюка на момент відставки був удвічі нижчим за нинішній рівень підтримки Гройсмана, що не завадило колишньому очільнику уряду обійти сьогоднішнього керманича. У сумарному заліку Яценюк набрав на декілька десятків голосів більше, що дозволили йому перемогти з 52% проти 48% голосів. Цікаво, що Гройсман має перевагу у людей з доходом від 5 000 до 10 000 грн на місяць та ще суттєвішу підтримку серед тих, у кого дохід більше 15 000 грн. “Група підтримки” Яценюка має дохід до 5 000 грн та від 10 000 до 15 000 грн.

В цілому, за результатом “народного” голосування попередній уряд отримав перемогу – 12 міністрів із Кабміну Яценюка набрали більше голосів, тоді як в уряді Гройсмана переможців 7.

1. Ослаблення економічного блоку

Респонденти незалежно від віку, доходу, зацікавленості в політиці та місця проживання вважають колишніх міністрів з економічного блоку кращими за нових. Безумовний фаворит – екс-міністр економічного розвитку Айварас Абромавічус, він набрав учетверо більше голосів, ніж його наступник Степан Кубів. Схожа ситуація і з міністром фінансів – утричі більше респондентів уважають Наталію Яресько кращим міністром від Олександра Данилюка. Це трохи неочікуваний результат зважаючи, що міністерство фінансів піднялося при Данилюкові на перше місце загального рейтингу.

Міністерство фінансів під керівництвом Яресько здійснило реструктуризацію державного зовнішнього боргу, започаткувало реформування податкової та бюджетної систем. Головні досягнення відомства під керівництвом Данилюка, за даними Індексу реформ – це законодавчі ініціативи, що покращують умови ведення бізнесу – запровадження автоматичного відшкодування ПДВ та запуск “єдиного вікна” на митниці.

Найбільші досягнення Мінекономіки за Абромавічуса – реформи у сфері дерегуляції та державних закупівель. Серед них – закон про захист прав інвесторів, закони про Державні та Публічні закупівлі, ліквідація монополії ДП Укрекоресурси, закон про дерегуляцію, скасування обов’язкової сертифікації ряду товарів. Під керівництвом Кубіва ініційовано низьку нормативних актів відносно спрощення бізнес-клімату та реформи держпідприємств.

2. Жінки починають та виграють

Міністри-жінки уряду Гройсмана проявили себе, на думку респондентів, краще за більшість чоловіків. Так новий керівник Міністерства охорони здоров’я Уляна Супрун набрала втричі більше голосів від її попередника Олександра Квіташвілі. Нова команда набагато ефективніше просувала реформи в галузі охорони здоров’я: МОЗу вдалося проштовхнути через Верховну Раду закон про автономізацію медичних закладів (№2309а-д), почати розробку медичної електронної системи eHealth, запровадити відшкодування вартості ліків для трьох категорій хворих. У Квіташвілі, який півтерміну перебування на посаді міністра намагався звільнитися, таких реформаторських здобутків немає.

Втім, наші респонденти не завжди послідовні. Наприклад, Сергій Квіт за час роботи на посаді міністра освіти запам’ятався прийняттям нового Закону «Про вищу освіту». У нового міністра Лілії Гриневич таких вагомих досягнень поки що немає, що не завадило їй перемогти з упевненим рахунком – 676 ​​проти 399 голосів (причому вікова група, до якої входять студенти, теж підтримала Гриневич).

Більшості міністрів, які “відбувають” другий термін, варто провести роботу над помилками й пришвидшити реформи. П’ятеро з них програли собі ж річної давнини. Найбільше втратив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков – тільки 28% респондентів уважають, що він краще працював в уряді Гройсмана, ніж за Яценюка. Єдині зі “старих” міністрів, хто не втратив симпатій – очільник Міноборони Степан Полторак та керівник МЗС Павло Клімкін.

В цілому аналіз виявив, що на ефективність діяльності міністерств великий вплив має особистість керівника та/або його команди (ключових замів). Це свідчить про відсутність налагоджених процесів в середині міністерств.