«Щастя за гроші не купиш»: але в Україні таки можна

Щастя і добробут — то «нові ВВП». Останнім часом все більше політиків пропонують оцінювати їх рівень для визначення успішності країни. Девід Камерон, колишній прем’єр-міністр Великобританії, сказав: «Настав час визнати, що є дещо важливіше за гроші, та фокусуватися не тільки на ВВП, але й на загальному добробуті». 

Україна теж не збирається пасти задніх. На вересневому форумі YES, присвяченому темі щастя, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов зазначив: «Ми не розвиваємо економіку заради розвитку економіки, не підвищуємо ВВП заради високого ВВП. Головна наша мета – щастя людей». Але поки цього не вдалося досягти. Так, у World Happiness Report за 2019 рік Україна посідає 133 місце за рівнем щастя серед 156 країн.

Між щастям і грошима легко знайти зв’язок. Дослідження показали, що щасливі люди працюють продуктивніше, генеруючи цим більше доходів для своїх роботодавців. Водночас люди, які мають більше грошей, є щасливішими (але це працює до певної межі). Зараз розрив у продуктивності між Україною та Європою значний, і наразі вирівняти ситуацію не допомагає навіть географічна близькість. За звітом Світового банку, середній працівник у Німеччині за 17 днів виробляє стільки ж продукції, скільки середній працівник в Україні за рік. Що як зростання рівня щастя українців – це ключ до зростання нашої продуктивності та ВВП?

Нижче ми докладніше розглядаємо чинники, які можуть зробити українців щасливішими, а також чи може держава на них впливати.

Дохід

Багато досліджень в інших країнах світу доводять, що статки впливають на рівень щастя. Наприклад, це підтверджує нещодавня робота Ендрю Джеба та його колег, побудована на репрезентативній вибірці розміром понад 1,7 мільйона людей з усього світу. В середньому у світі рівень щастя зростає з рівнем доходу аж до 60-75 тис доларів на рік (за паритетом купівельної спроможності). В багатших країнах ця сума може бути більшою. А після цієї суми гроші вже не здатні зробити людину щасливішою.

Київський міжнародний інститут соціології питав про доходи українців не в грошах, а у їх здатності задовольнити потреби опитаних. Так зростання доходу українців з рівня «не вистачає грошей навіть на їжу» до рівня «можемо дозволити собі будь-що» підвищує ймовірність того, що «багатій» визначить себе як щасливу людину, на 23-33% (у різних вікових категоріях різне відсоткове зростання). Водночас бідність не є синонімом нещастя – 37.7% із тих, хто відповів, що не має достатньо грошей навіть на їжу, зазначили, що є щасливими. 

Ще один показник, що виявився важливим для громадян України — це наявність негативного досвіду «опинитися без засобів до існування» протягом минулого року. Причому найбільше він знизив рівень щастя у людей у віці 30-39 років (на 25%) та у людей віком старше 60 років (на 18%). Водночас такий досвід не погіршує «почуття щастя» молодих людей у віці до 29 років. 

Можливими причинами є те, що у віці після 30 років українці переважно вже мають неповнолітніх дітей, чий добробут залежить від доходів батьків. Відповідно, неочікувана втрата грошей «б’є» по людях середнього віку сильніше, ніж по молоді. Люди віком 40-49 років та пенсійного віку (старше 60 років) зіштовхуються з іншою проблемою — їм складно відновити втрачені заощадження через обмежений доступ до роботи.

Цікаво, що фактори, які були важливими для прогнозу рівня щастя в інших країнах, наприклад, безробіття та рівень інфляції, виявилися статистично незначущими для українців у нашому аналізі. Рівень інфляції впливає лише на пенсіонерів і до того ж позитивно (+16%) – тобто зростання інфляції на 100% на 16% збільшує ймовірність того, що люди віком старше 60 років скажуть, що почуваються щасливими. Можливо, такий результат спричинений помітним підвищенням пенсій та інших виплат у роки з високою інфляцією.

Безробіття – незначущий фактор для всіх вікових когорт, окрім групи 40-59 (знижує ймовірність того, що людина почувається щасливою, на 4%). Негативний вплив може бути пов’язаний з тим, що людям передпенсійного віку важко знайти офіційну роботу. А ось причиною відсутності впливу для інших вікових груп може бути те, що люди, які мають тимчасові та неофіційні підробітки, вказують, що вони безробітні, хоча мають доходи від (нерегулярної) праці.

Здоров’я

Легко передбачити, що оцінка власного здоров’я впливає на рівень щастя. Важко бути щасливим, коли погано почуваєшся. Справді, нормальне і гарне самопочуття порівняно з поганим збільшує ймовірність того, що людина вважає себе щасливою, на 17-59%. Причому цей фактор однаково важливий для всіх вікових груп. 

В той же час питання про задоволеність своїм здоров’ям не пов’язане з відповідями про рівень щастя. Цей фактор у випадку відповіді «дуже задоволений» підвищує рівень щастя лише для людей у віці 40-59 років на 23%. На рівень щастя інших вікових когорт він не впливає. Це може бути наслідком того, що українці не пов’язують гарне самопочуття зараз із задоволенням здоров’ям загалом, очікуючи його погіршення у майбутньому. А можливо, будь-який рівень здоров’я (а у кожного з часом накопичуються певні проблеми) недостатньо задовільний для українців.

Особисті характеристики й родина

Наше дослідження показало, що народитися жінкою означає на 3-7% більшу ймовірність бути щасливою людиною. Проте це правило не діє у старшому віці. Після 60 років чоловіки на 4% ймовірніше, ніж жінки, називають себе щасливими. До речі, таких самих висновків дійшли Прагнол та Істерлін у 2008 році, коли вивчали дані для Сполучених Штатів Америки. Вони показали, що у молодшому віці жінки щасливіші за чоловіків, тому що вони ближчі до задоволення своїх сімейних та матеріальних прагнень (наявність автівки, житла, подорожей до інших країн). А ось у більш дорослому віці вже чоловіки опиняються ближче до задоволення своїх цілей і стають щасливішими за жінок (це стається приблизно у віці 45 років).

Загалом вважається, що найщасливіші люди – це молодь та пенсіонери. Для опису цього явища використовують так звану U-криву. В Україні це правило не працює. Опитування Київського міжнародного інституту соціології зафіксувало, що літні люди найменш щасливі в Україні (75,8% людей віком 18-29 років відповіли, що щасливі чи скоріше щасливі, тоді як серед тих, хто старше 60 років, таких було лише 44,3%) – рис. 1.

Наявність офіційного сімейного статусу є значним чинником рівня щастя для людей у будь-якому віці. Він підвищує рівень щастя на 5-16% (найменше для наймолодшої когорти і найбільше для людей віком 40-59 років).

У молодому віці українцям достатньо бути вдвох. Великий розмір родини не підвищує їхню задоволеність життям. Однак для людей старше 40 років чим більша сім’я – тим більше задоволення від життя (зростання ймовірності бути щасливим на 8-24%). Найщасливішими вони є в родинах, де разом проживають 6 і більше осіб. Така закономірність може бути наслідком нестачі соціальних взаємин поза родиною у людей старшого віку. Цікаво, що більше половини опитаних (54%), які живуть у сім’ях, де 6 і більше членів, мають низький та середній дохід на родину, тож цей ефект не пов’язаний напряму з переносом ефекту доходу. 

Місто vs село

Майже 13 млн українців живуть у селах і трохи більше 29 мільйонів у містах. Ми вирішили визначити, де люди почуваються щасливішими. Виявилося, що в селах українці переважно живуть менш щасливо, ніж у містах. Проте щодо міст вподобання українців змінюються з віком. Молодь максимально щаслива, коли живе у мегаполісах (на 8% більша ймовірність назвати себе щасливим в опитуванні), а люди середнього та похилого віку віддають перевагу життю у містах середнього (до 100 тисяч людей) та великого (до 500 тисяч людей) розміру (плюс 3-11% до ймовірності називати себе щасливим). Наше дослідження не виявило впливу регіону проживання на щастя людини. Попереднє дослідження Максима Обрізана та Тома Купе, яке вивчало вплив війни на щастя українців, демонструє, що цей фактор є негативним та значущим лише для прилеглих до зони бойових дій територій.

Зовнішні фактори

Ми об’єднали роки, в які відбувалися президентські та парламентські вибори (2006, 2007, 2010, 2012, 2014) в одну змінну. Виявилося, що в ці роки ймовірність назвати себе щасливою людиною зростає на 2-3% серед усіх опитаних за винятком наймолодшої вікової групи. Причиною може бути як увага влади до проблем громадян у передвиборчий період, так і позитивні очікування, притаманні українцям напередодні та відразу після виборів.

Питання поколінь

Ще одне питання, яке нам було цікаво дослідити: чи змінилися за період, протягом якого проводилися опитування, (2005-2018) фактори, що впливають на рівень щастя українців. Розуміння того, чи міняються смаки українців з віком, чи різні смаки притаманні різним поколінням і є незмінними протягом дорослішання, може бути корисним при розробці державних політик. Для порівняння ми вирішили подивитися на значення офіційного сімейного статусу та рівня доходів.

Дані показують, що важливість офіційного сімейного статусу у 2018 році для людей віком 30-39 років значно нижча, ніж 2006 року, а для людей віком 40-59 років – вища. Водночас ми бачимо, що протягом дорослішання для людей, яким у 2006 році було 30-39 років, важливість сімейного стану трохи знизилася, а для людей, яким у 2006р. було 40-59 років, трохи зросла. Загалом, ці дані показують, що різниця між поколіннями більша, ніж зміни всередині одного покоління. Отже, уподобання людей можна вважати відносно сталими.

На рис. 4 більш докладно представлені дані таблиці 2 та рисунку 3. Він показує, що найбільше важливість доходу для того, щоб почуватися щасливим, скоротилася для наймолодшої категорії населення. А найбільш значущим є вплив доходу на щастя для людей середнього віку (30-59), хоча він також скоротився між 2005 та 2018.

З рисунків 3 та 4 видно, що порівняно з 2005 роком для всіх вікових когорт, окрім найстаршої з невисоким рівнем доходу, вплив грошей на щастя знизився. Ми пов’язуємо це зі зростанням загальної якості життя.

Результати дослідження показують, що немає жодного «універсального рецепту» щастя. Для різних вікових категорій, а також для одних і тих самих людей протягом життя фактори щастя можуть бути різними. Це варто враховувати під час розробки політики (якщо метою політики є збільшити частку людей, які почуваються щасливими).

Висновки та рекомендації з політик

На рівень щастя українців мало впливають макроекономічні показники, як-от рівень інфляції чи рівень безробіття. В той же час втрата доходу або низький дохід значно знижують рівень щастя українців. А ще дуже важливими позитивними чинниками виявились наявність сім’ї, гарний стан здоров’я та міське життя.

Аби зробити щасливими українців різного віку, розробники державних політик мають обирати доречні інструменти для кожної вікової групи. Люди, що починають кар’єрний шлях, потребують підтримки у переїзді до великих міст та старті самостійного життя. Українці середнього віку хочуть мати умови для побудови сім’ї. Держава може підтримати це через розумне законодавство у сфері сімейного права, праці та соціального захисту. Літні люди бажають бути частиною великої родини (чи спільноти) та бути захищеними від втрати грошей. Цього можна досягти за допомогою фінансового страхування та освітніх програм, що навчать, як захистити себе від шахрайства.

В таблиці нижче ми пропонуємо політики, які можуть покращити рівень щастя українців різних вікових груп.

Методологія

Для дослідження ми взяли дані 19 хвиль всеукраїнського опитування Київського міжнародного інституту соціології за період з 2005 по 2018, де є питання «Чи вважаєте Ви себе щасливою людиною?». Ми отримали 37325 спостережень. Оскільки це питання має категорійні («щасливий», «інше»), а не кількісні відповіді, то для встановлення зв’язків ми використовували граничні ефекти з логістичної моделі. Стаття написана на основі дипломної роботи «Age cohorts and happiness in Ukraine: what matters in what age» і доповнена даними за 2018 рік.