Як прискорити розвиток української економіки, обговорили Ілона Сологуб, CEO та головна редакторка «Вокс Україна», та Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії, в рамках подкасту «Що з економікою». Приводом для розмови стала нещодавня стаття першого віце-прем’єр-міністра України – міністра економіки України Олексія Любченка, в якій він виклав своє бачення змін в економічній політиці країни.
Повну версію розмови слухайте за посиланням.
Зокрема, у статті «Ключові завдання для економічного зростання України» урядовець нагадав, що з початку незалежності Україна мала безліч економічних стратегій. Проте, на його думку, фундаментальною працею є остання економічна стратегія Кабінету Міністрів України (березень 2021 р.), яка містить амбітну ціль подвоєння реального ВВП до 2030 року. Це означає щорічне зростання ВВП не менш ніж на 7%. Той факт, що попередні стратегії не спрацювали, Олексій Любченко пояснив тим, що всі вони не містили реалістичного фінансового ресурсу для своєї реалізації.
Своїм баченням причини невиконання попередніх стратегій поділилася Ілона Сологуб: «Чому стратегії не виконувалися? Тому що у нас дуже мало урядів, які пропрацювали принаймні рік. Уряди часто змінюються, а кожен новий уряд має своє бачення пріоритетів. Друге – це те, що так само часто уряди не працюють як єдина команда. Тому що вони формуються з представників різних політичних сил. Іноді виникає ситуація, коли міністри намагаються “тягнути ковдру на себе”».
Загалом викладені у статті пана Любченка тези керівниця Вокс Україна прокоментувала так: «Мені дуже сподобалася четверта частина статті – про інвестиційний клімат і структурні реформи. Я би підписалася під кожним словом. Але попередні три частини суперечать четвертій. Тому що, наприклад, конструктивної співпраці з МВФ, про яку йдеться в останній частині, не буде, якщо ми почнемо впроваджувати “захист вітчизняного виробника” чи відмовимося від інфляційного таргетування».
Гліб Вишлінський зауважив, що перший віце-прем’єр правильно визначає проблеми України, але робить хибні висновки. «Перший віце-прем’єр-міністр каже про потенціал внутрішнього попиту. Це – абсолютно правильно. Але робити з цього висновок, що ось ми замкнемося у своїй економіці, надрукуємо грошей, почнемо щось виробляти і продавати на внутрішньому ринку – це шлях у нікуди.
Для задоволення потреб внутрішнього ринку потрібно насамперед залучати інвестиції – як зовнішні, так і внутрішні. Тому що багато товарів, які Україна сьогодні імпортує, можна було б виробляти у нас. Вигідною для нас є тенденція до так званого ніаршорінгу (nearshoring), тобто розміщення під впливом ковід-кризи виробництв ближче до споживача, у даному випадку – до ринку Євросоюзу. Це – питання політики європейської інтеграції: як зробити так, щоб якнайшвидше у нас був спільний ринок товарів із Європейським Союзом».
На думку виконавчого директора ЦЕС, іноземним інвесторам варто придивитися до ідеї розміщення виробництв в Україні. «Для того, щоб зняти питання митниці, для багатьох європейських великих виробників, які, звісно, теж мають вплив на свої уряди, могло б бути досить вигідно не завозити українців у Польщу, де вищі зарплати, а розміщувати виробництво в Україні, де ще якийсь час зарплати будуть нижчими. Я б на цю ідею конструктивно подивився».
Причини трудової міграції українців окреслила Ілона Сологуб. «Чому іноземним виробникам вигідніше вивезти українців до Польщі, а не створити виробництво в Україні? Зокрема тому, що немає судової системи, немає захисту прав власності. Багато інвесторів, які намагалися розмістити виробництво в Україні, можуть поділитися негативним досвідом із іншими інвесторами, які ще не намагалися, але хотіли б спробувати. Тут грає роль і репутація країни, яку зруйнувати можна дуже швидко, а вибудувати – важко, і над цим потрібно працювати щодня».
Наостанок експерти назвали завдання, які вони вважають ключовими для економічного зростання України.
Гліб Вишлінський: «Чим більшу частку приватного бізнесу ми будемо мати, тим швидше зростатиме економіка. Ми вже це побачили. Тому швидка приватизація є очевидним способом прискорення економічного зростання, за який відповідає Міністерство економіки. Також Міністерство відповідає за регуляторну політику та підтримку підприємництва. Відповідно, воно повинне займати дуже чітку позицію щодо того, як зменшити зайве бюрократичне навантаження на бізнес. За попередніх міністрів МЕРТ активно взялося за питання реформування ринку праці. Чим більш гнучким буде ринок праці, тим швидше зростатиме українська економіка, тому що більшим буде залучення нашого обмеженого людського капіталу. Крім того, ми маємо ставити питання про активне залучення іноземців до українського ринку праці.
Нарешті, в Міністерстві економіки є великий важливий напрямок – це представництво торговельних інтересів України за кордоном. І це – складний переговорний процес, у якому потрібні фахівці».
Ілона Сологуб: «Ринок праці, приватизація, просування українських товарів на зовнішні ринки в рамках двосторонніх та багатосторонніх домовленостей. А також створення ринків і підтримка конкуренції».
