Що загрожує демократії та безпеці в Молдові та Україні

Стурбована з приводу ситуації в країнах-партнерах у рамках Європейської політики сусідства, Британська група Ліберального інтернаціоналу провела форум під назвою “Загроза демократії та безпеці в Молдові й Україні”. Захід відбувся у приміщенні Національного Ліберального клубу в Лондоні 20 листопада 2017 року, за чотири дні до початку П’ятого Саміту Східного партнерства. Керол Вівер ділиться основними думками форуму.

На форумі виступили депутат Європарламенту, президент партії “Альянс лібералів та демократів за Європу”, почесний президент Ліберального інтернаціоналу Ганс ван Баален; наукова співробітниця британського аналітичного центру Chatham House Крістіна Герасимов; а також наукова співробітниця Британської групи Ліберального інтернаціоналу Керол Вівер. Роботою групи керував голова Британської групи Ліберального інтернаціоналу, колишній депутат Європарламенту Філ Бенніон, із промовою виступила також нова президентка Британської групи Ліберального інтернаціоналу баронеса Нортовер.

Першим виступив Ганс ван Баален. У своїй промові почесний президент Ліберального інтернаціоналу говорив переважно про Молдову, яка, на його думку, стала “хворим мозолем”, незважаючи на значний потенціал. Гострою проблемою в країні залишається корупція й концентрація влади в руках молдовського політика Влада Плахотнюка, який контролює державу з допомогою Демократичної партії Молдови. Євросоюз має працювати з країнами-партнерами на умовах прозорості. У Молдові є чимало груп активістів, однак ЄС важко захищати донорські інвестиції без підтримки надійних людей. Демократія мусить іти зсередини, а не від сторонніх людей, тому слід підтримувати нове покоління. Молдова й Україна — європейські держави, відтак не можна нехтувати ними чи відмовляти їм у допомозі.

Що стосується основних питань безпеки, то Європа повинна активно протистояти владі Кремля в особі Володимира Путіна та підтримувати санкції проти Росії.

Як ліберальна родина, ми мусимо брати на себе більшу відповідальність і допомогати нашим сусідам, особливо у співпраці з громадянським суспільством.

Переходячи до України, Керол Вівер відзначила три основних загрози, які багато в чому повторюють одна одну:

1. загрози, що виникають всередині України внаслідок свавілля й відсутності верховенства права;
2. агресивні загрози із боку Сходу — Росії й Донбасу;
3. неагресивні (помірні) загрози з боку Заходу, які проявляються здебільшого у нехтуванні чи поблажливості; можливе скорочення санкцій; постачання Україні летальної зброї, що могло б загострити конфлікт на сході.

Керол Вівер окреслила поточну ситуацію й зазначила, що, попри значний прогрес, в Україні погано реалізований принцип поділу влади, і що недостатньо запроваджувати нові закони — їх потрібно втілювати на практиці.

Окрім того, Захід починає розуміти, що ліберальна демократія не може розвиватись сама собою, а ми — сприймати її поступ як належне. Європа має залишатися сильною й об’єднаною. Окремі країни не можуть дозволити собі концентруватися виключно на внутрішніх проблемах, коли Росія й США, хоч і здаються слабкими, але спроможні завдати серйозних збитків.

Насамкінець, підсумовуючи виступи попередніх спікерів, Крістіна Герасимов представила перелік рекомендацій для ЄС перед початком Саміту Східного партнерства. Серед них, зокрема, є такі:

1) Загальні рекомендації:

• дотримуватися строгої обумовленості та чітких директивних вказівок;
• подавати чіткі й рішучі сигнали у випадках недотримання, а також ввести надійну систему санкцій у схеми надання допомоги;
• спиратися на досвід проведення реформ у країнах Центральної та Східної Європи на етапі, що передував приєднанню до ЄС (що спрацювало, а що — ні);
• оцінювати реальні результати, не намагаючись перебільшувати успіхи.

2) Економічні рекомендації:

1. підготувати країни до економічної інтеграції до ЄС, зокрема шляхом інвестицій у зміцнення економічних зв’язків за посередництва малих та середніх підприємств, які можуть запровадити нові принципи роботи та стандарти ведення бізнесу;
2. інвестувати в розпочаті діаспорою проекти.

3) Політичні рекомендації:

• реформувати правоохоронні органи та слідкувати за ефективністю їхньої роботи;
• здійснити реформу політичого фінансування (приміром, реформу звітності, яка не зашкодить малим та середнім підприємствам, які забажають фінансувати нові політичні партії; заборонити політичну рекламу);
• підтримувати програми захисту інформаторів;
• працювати з реформаторами з метою допомоги країнам;
• запроваджувати подальші антикорупційні заходи, зокрема в оборонному секторі.

4) Соціальні рекомендації:

• розвинути внутрішній нагляд за процесом управління державою;
• підтримувати журналістські розслідування та уникнати монополії на володіння ЗМІ;
• розрізняти громадянські суспільства, які прагнуть долучатися до демократичних змін у суспільстві, від тих, що підтримують позицію уряду;
• продовжувати підтримувати центри безоплатної правової допомоги задля відновлення довіри громадян до доступу до правосуддя.

В усьому регіоні слід проводити тренінги, заходи із нарощування потенціалу та підвищення кваліфікації експертів, а також семінари з політики чесності й непідкупності.