Beta

Соціальна економіка: де тут гроші

Photo: depositphotos / AllaSerebrina
25 Березня 2021
FacebookTwitterTelegram
19

На пострадянській території слово «соціальний» має безліч відтінків. Більшість із них — негативні: черги за соціальним хлібом, соціальні виплати малозабезпеченим, Міністерство соціальної політики. Проте у низці розвинених європейських країн, таких як Німеччина, Австрія, Італія, Франція, Швеція, ринкова економіка має соціальну орієнтацію. Не дивно, що останнім часом там потужно розвивається бізнес, який відрізняється від традиційного, – соціальне підприємництво. Головною метою соціального підприємництва є не максимізація прибутку, а вирішення соціально важливих питань. 

Дисклеймер. Громадська організація School of ME займається розвитком усвідомленого підприємництва та в даний час працює над проєктом соціального шкільного підприємництва.

Соціальна економіка — це…

Проаналізувавши низку знакових для соціальної економіки досліджень, економіст Артем Корнецький узагальнив чотири складові соціальної економіки: підприємства з корпоративною соціальною відповідальністю (КСВ), громадський сектор, кооперативи та соціальні підприємства. Розглянемо роль та функції цих складових.

Підприємства з корпоративною соціальною відповідальністю

Помічали, як вчорашні корпорації на очах переодягаються в зелене і починають декларувати соціальні цінності? В декого це дуже вдало виходить. Наприклад, Rolex останні 10 років стабільно входить в топ рейтингу КСВ. Бренду вдається залучати до своїх амбасадорів як спортсменів і транслювати меседжі про рівність, так і вчених, таких як морська біологиня Сильвія Ерл: Rolex спонсорує проєкт Mission Blue із вивчення морських глибин. Ще один приклад — Lego Group. Датський бренд будує послідовну сюжетну лінію зі своїми цінностями сталого розвитку, освіти та внеску у суспільство. Зовсім нещодавно вони замінили свої пластикові матеріали на рослинні пластмаси із цукрового очерету – у цей спосіб компанія додала собі КСВ-балів. Загалом великі компанії обирають кілька цілей сталого розвитку ООН і спрямовують частину прибутку та активностей на їх досягнення. 

Проте не варто плутати КСВ зі створенням спільної цінності (creating shared value або CSV). Це відносно нове поняття, і ось як воно відрізняється від КСВ.

Корпоративна соціальна відповідальність Створення спільної цінності
Робити щось корисне Створювати інноваційні економічні та соціальні механізми
Жертвувати гроші вразливим верствам населення Створювати робочі місця 
Витрачати частину прибутку (наприклад, віддавати 10% на доброчинність) Інтегрувати суспільну цінність у бізнес-модель (наприклад, виготовляти гаджети для людей з інвалідністю) 
Позитивний вплив обмежено бюджетом Впливає на формування бюджету організації

На сьогоднішній день єдиною топ-корпорацією, яку можна вважати інноваційною у питанні CSV, є Tesla. Замість того, щоб продавати бензинові машини і звітувати про освоєння бюджетів на порятунок джунглів, компанія пересадила мільйони людей на електромобілі, змусивши конкурентів оперативно розвивати зелений транспорт. Проте Nestle, DHL, BMW також визначають CSV своїм курсом та ціллю.

Асоціації, громадські об’єднання, фонди

Громадський сектор, третій сектор, активна меншість, волонтери — це ті люди, «яким більш за всіх треба». На жаль, до 2014 в Україні третій сектор був представлений слабко. На щастя, після 2014 він набрав повну швидкість.

Метою таких організації є не одержання прибутку, а досягнення інших різноманітних цілей, зазвичай справедливості та позитивних змін у суспільстві чи громаді. Та навіть втілення найблагородніших ідей, окрім ентузіазму, потребує фінансування. Кошти громадський сектор отримує за рахунок грантів великих організацій на кшталт ООН, розвинених країн, міжнародних благодійників. Також все більше розвивається краудфандинг — світова практика відкритого збору коштів на фінансування ініціатив.

Люди, які працюють у громадських об’єднаннях, можуть отримувати зарплати, проте особливістю діяльності таких організацій є те, що вони на законодавчому рівні не можуть отримувати прибуток. 

Для соціальної економіки характерна командна робота, тому сьогодні саме громадські об’єднання часто формують цілі (а подекуди й допомагають досягати їх) для проєктів корпоративної соціальної відповідальності.

Кооперативи

А тепер уявіть картинку: центральний район Парижа. Запах круасанів із численних кафе і стильна чорна вивіска місцевого супермаркету Coopérative La Louve. Асортимент мало чим відрізняється від тисяч інших супермаркетів, проте можна помітити, що працівники та покупці знають один одного і вітаються як рідні, а ціни тут на 20, 30, 50% нижчі, ніж у конкурентів. Це не дивно, адже La Louve — кооператив, який організували місцеві жителі. За умовами членства, всі вони мають відпрацювати три години на місяць в магазині, сплатити одноразовий членський внесок і за це купувати продукти за собівартістю, без «комісії» посереднику. Туристів та немісцевих тут раді бачити як відвідувачів, а ось зробити закупи вже не вийде. 

Ідея кооперативів не нова (проте в Україні спаплюжена радянським досвідом колективізації). Одним із перших та найвідоміших був Rochdale Society of Equitable Pioneers заснований у середині 19 ст. в Англії. Робітники Рошдейлу страждали від безробіття, відсутності соціальних гарантій, низької заробітної плати (нічого не нагадує?) та вирішили об’єднатись для заснування кооперативу. На початку це був магазин, де можна було купити масло, цукор, борошно, вівсянку та свічки. Згодом він розрісся і започаткував кооперативний рух. Сьогодні він об’єднує магазини, фонди, банки та понад 700 мільйонів людей у світі. 

В Україні для створення кооперативів існує законодавча база, яка навіть час від часу оновлюється та модернізується, а минулого року уряд знизив податкове навантаження на сільськогосподарські кооперативи. Хоча кооперативізм вважається застарілою формою господарювання, його ідеї сьогодні осучаснюються соціальним підприємництвом. 

Соціальні підприємства

З переходом світової економіки до рук міленіумів та покоління Z багато економістів та філософів вважають соціальні підприємства майбутнім бізнесу. Обидва покоління діджиталізовані, глобалізовані і надають куди більшого значенню впливу, який створює їхня робота на суспільство. Їхній девіз – «do good», тобто робити щось хороше. Орієнтуючись на цінності цього покоління, корпоративні гіганти впроваджують КСВ. Але і цього стає замало. Згідно з останнім Amway Global Entrepreneurship Report, 57% людей у світі думають, що власний бізнес — це гарна можливість для них. В Україні таких людей більше — 81%. Інші опитування також показують, що кількість тих, хто хотів би відкрити власну справу, з часом зростає.

Хоча поняття соціального підприємництва існує ще з 1950-х років, лише протягом останнього десятиліття з’явилися грунтовні дослідження цього явища. Наприклад, соціальні підприємства визнаються потужним механізмом протистояння бідності, розширення прав і можливостей жінок, каталізатором соціальних перетворень та інституційних змін та чинником зростання прожиткового мінімуму.

Прикладів дійсно класних соціальних підприємств є чимало як у світі, так і в Україні. Багато киян «підсіли» на кекси від Good Bread from Good People — пекарні, де працюють люди з ментальною інвалідністю. Модні та якісні меблі від львівської соціальної майстерні WoodLuck роблять ветерани АТО та люди, які проходять лікування від алко- та наркозалежності. А команда «ІнваФішки» спрощує життя людей з інвалідністю тестуючи весь асортимент свого онлайн-магазину на собі. Таких прикладів чимало. Виданий кілька років тому каталог соціальних підприємств України налічує більше 150 фірм. Всі вони різні за зонами впливу, бізнес-моделями та масштабами, проте всі вони змінюють правила гри.

Як стимулювати соціальну економіку в Україні

Для початку можна перестати називати громадський сектор «соросятами» чи «грантожерами». Але якщо серйозно, то запорука розвитку суспільства — освіта. Чим більше людей отримують доступ до якісної та практичної інформації про соціальну економіку, тим більше позитивних змін відбудеться у суспільстві. У 2020 році Міністерство освіти та науки України схвалило та рекомендувало курс «Соціальне шкільне підприємництво» для учнів 8–11 класів. Також для соціальних підприємців проводяться акселераційні програми, проте їх очевидно недостатньо. Доступ до практичних знань часто має більше значення, ніж гроші. У середньому конкурс на акселераційні програми становить 20 команд на місце. За результатами опитування команд акселераційної програми ASEU, через рік 50% соціальних підприємств досягли точки беззбитковості, 40% планують розширення (навіть в умовах пандемії), а 25% стали повноцінним бізнесом, що більше не потребує грантової допомоги.

Другий важливий фактор — створення умов для розвитку соціальних підприємств. У 2020 році у Європі нараховувалось понад 2 млн. соціальних підприємств, а це 10% усього бізнесу. Понад 11 мільйонів людей — близько 6% працівників ЄС — працюють на підприємствах соціальної економіки. Лише протягом останнього десятиліття 16 країн ЄС ухвалили нове законодавство, а 11 країн створили чітку політику підтримки соціальної економіки. Закріпити її загальне визначення в українському законодавстві було б корисно на даній фазі розвитку соціального підприємництва, але набагато важливішою є фінансова та експертна підтримка таких підприємств. Нам потрібно більше організацій, які створюють умови для розвитку соціальних підприємств. Серед інструментів, що сприятимуть створенню таких умов, варто виділити частково-поворотні гранти та кредити зі зниженими відсотковими ставками. Наразі в Україні ці інструменти надають всього декілька програм на кшталт Програми соціального інвестування WNISEF та Програми частково-поворотних грантів USVF. В рамках останньої, наприклад, у 2020 році було видано п’ять частково-поворотних грантів на 341 500 грн. Конкурс становив близько 25 підприємств на місце.

Навіть попри те, що соціальне підприємництво навряд чи забезпечить його засновникам життя у маєтках і автопарк на десятки автівок, але гідний рівень життя та моральне задоволення від роботи — реальність. Це і робить соціальну економіку привабливою і для європейців, і для українців.

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний