Тхне Медведчуком, кремлівською пропагандою та Радянським Союзом

Поговорити за життя про зовнішнє управління Україною, дружбу з Росією та економіку прийшли депутати ОПЗЖ, кілька «Слуг Народу» та представників ЄС і, звісно ж, «експерти». Втім мало хто з них розбирався у темах, про які йшла мова – з 51 фактологічної заяви, що прозвучали в ефірі, лише 6 були правильними, решта – теорії змов, безпідставні звинувачення, особисті думки та інше «базікання». А ще пропаганда, але про це згодом. 

Насправді в розширеному варіанті слова ведучого стосувалися однієї з публікацій на «Детектор медіа» і звучали так: «Ну і жодних фактів, окрім оціночних суджень, в опублікованому тексті не надали. Навіть не провели фактчекінг нашого ефіру». 

Але ми навмисне вирвали ці слова з контексту. Для того щоб тепер сказати:

– Що ж, ми – команда VoxCheck, провели фактчекінг вашого ефіру. Результати вам не сподобаються. 

Для вашої зручності у цей матеріал ми виносимо найпоказовіші приклади недотримання журналістських стандартів, порушень закону, маніпуляцій, «експертності», брехні та пропаганди. Всі перевірки можна скачати з цього файлу або ж прочитати на Антології брехні. 

Недотримання журналістських стандартів

Для своєї передачі ZIK підготував сюжети, в яких розповідали про те, хто такий Джордж Сорос. У цих сюжетах вони використали все, крім фактів, – від маніпуляцій та оціночних суджень до недостовірної інформації. 

Ми знайшли три рейтинги з найвпливовішими людьми України. Два з них мають відкриту та прозору методологію. Один не має. 

Два з них включають реальних людей. Один – включає не тільки реальних діячів, а й вигаданих персонажів, анонімних блогерів та явища. 

Два з них мають високий рейтинг якості новин. Один – низький. 

Спробуйте вгадати, який рейтинг використали в сюжеті ZIK. Так, за рейтингом видання «Вести» другий найвпливовіший справді Джордж Сорос. За рейтингом, що не має прозорої методології, який, як зазначає сама редакція, був опитуванням з подальшими змінами в редакції та який включає вигаданих персонажів. 

У адекватних рейтингах журналів «Фокус» та «Новое время» на другому місці був Андрій Богдан. Обидва видання в антирейтингу якості новин від ІМІ займають низькі позиції (тобто новини в них якісні).

«Правдивість і точність», «Редакційна чесність і незалежність», «Безсторонність і багатоманітність думок». Це не просто лозунги. Це – редакційні цінності BBC. Ті цінності, з урахуванням яких було розроблено Редакційний статут ZIK. Ті цінності, яких вони не дотрималися. 

Порушення закону

Політична реклама у п.3 ст. 68 ЗУ «Про вибори народних депутатів» визначається як засіб поширення передвиборчої агітації: «До політичної реклами належить також використання символіки або логотипів партій – суб’єктів виборчого процесу, а так само повідомлення про підтримку партією – суб’єктом виборчого процесу або кандидатом у депутати видовищних чи інших публічних заходів або привернення уваги до участі у таких заходах партії – суб’єкта виборчого процесу чи певного кандидата у депутати».

Згідно зі ст. 74, п. 24 цього ж Закону: «З часу припинення передвиборної агітації відповідно до частини другої статті 70 цього Закону забороняються проведення агітаційних заходів, розповсюдження передвиборних агітаційних матеріалів у засобах масової інформації, демонстрація агітаційних фільмів чи кліпів, розповсюдження виборчих листівок, плакатів, інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, в яких розміщено матеріали передвиборної агітації, публічні заклики голосувати за чи не голосувати за партії – суб’єкти виборчого процесу, кандидатів у депутати в одномандатному окрузі або публічна оцінка діяльності цих партій чи кандидатів у депутати. Передвиборні агітаційні матеріали знімаються з 24 години останньої п’ятниці перед днем голосування відповідними службами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування»

Ось, що транслювали в перерві на рекламу на ZIK:

Реклама ОПЗЖ та особисто Медведчука, 28/02/20 (01:52:47-01:57:26)

Маніпуляція

Найяскравішим прикладом маніпуляції стали слова депутата від Слуги Народу Євгена Шевченка. 

Про що йдеться? До підписання Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС українські виробники мали платити мито, щоб продавати свої товари до Європи. Після підписання договору були встановлені безмитні квоти – певна кількість товарів, які можна продавати до ЄС без сплати мита. Якщо квота закінчується (а це в окремих випадках відбувається швидко), наші виробники просто будуть платити ті ж мита, що й до підписання ПВЗВТ. 

Іншими словами, після підписання договору українці можуть продавати частину своїх товарів до Європи без сплати мита, а решту зі сплатою такого ж мита, що й до підписання. Крім того квоти, тобто обсяги поставок, за які не потрібно платити, постійно збільшуються, бо ми вигідний партнер для Європи.

Здавалося б, виграшна ситуація. Але Євген Шевченко маніпулює і подає інформацію так, ніби нам не дають продавати наші товари. 

«Експертність»

Володимир Кацман, журналіст та політичний експерт, частий гість на каналах ZIK, NewsOne та 112-ий. Коментуючи приватизацію Дніпровського машинобудівного заводу, заявив, що там працювало 16000 людей, а цей завод приватизували за 4,5 мільйонів доларів. 

Але це як в тому анекдоті «ну не мільйон, а тисячу, і не в лотерею, а в карти, і не виграв, а програв»: на заводі працює не 16 тисяч, а 160 осіб, продали не весь завод, а 25%+1, і не за 4,5 мільйони доларів, а за 4,5 мільйони гривень. До речі, до часткової приватизації завод був у дуже поганому фінансовому стані, а зараз узагалі почав процедуру банкрутства. 

Брехня

Це була неправда. Всі хто заробляє (офіційно) – платить податки. В тому числі громадські організації. Вони сплачують ПДФО, ЄСВ та військовий збір. До того ж, подають податкову, фінансову та статистичну звітність. Все за законом. 

Пропаганда

Андрій Лесик, голова харківського осередку «Опозиційної платформи – За життя». Хоча інші учасники марафону також, бувало, ностальгували за торгівлею з Росією, але Лесик перевершив їхні заяви, взагалі відкинувши факт російської агресії в Україні. Мало того, називав героями беркутівців – фігурантів кримінальних справ з безпосередніми доказами їхньої участі у розстрілі понад 40 протестувальників під час Революції Гідності. 

Цей блок нетиповий для VoxCheck, адже тут ми не перевіряли твердження політика. 

Але ми звернулся до юристки фірми «Міллер» Ольги Веретільник за інформацією, чи можна кваліфікувати ці та подібні висловлювання на телебаченні як державну зраду. 

Відповідь публікуємо нижче. 

Державна зрада як злочин, передбачений ст 111 КК України, має такі форми:

• перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту;
• шпигунство;
• надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Одним з об’єктів посягання в цьому злочині є інформаційна безпека України.

Теоретично, висловлювання Андрія Лесика мають ознаки цієї третьої форми державної зради. Згідно з коментарем до цієї статті, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності може мати форму допомоги в організації інформаційної експансії з боку інших держав.

Злочин вчиняється обов’язково умисно, тобто особа повинна розуміти, що вона робить, і мати саме такий намір – сприяти підривній діяльності проти України. 

На жаль, просто балаканина не рахується.

Теоретично, системне поширення таких висловлювань, які ви навели, може бути підривною діяльністю, але для цього потрібно довести умисел.

Але з практичної точки зору притягнути до відповідальності за ці висловлювання неможливо, хіба що якщо довести умисел саме на підривну діяльність. Інакше це скоріше може трактуватись як посягання на свободу слова. Межа досить тонка.

По рішеннях судів по державній зраді за останній рік – хоч заяви і пишуть про поширення якоїсь інформації – до відповідальності притягують здебільшого за передачу інформації представникам РФ: про чисельність військ, ремонт, модернізацію техніки та подібного.