Тимошенко, митники, податківці і мінус 120 мільярдів доходів

Зміни до бюджету на 2020 рік викликали чималий ажіотаж. Чи не найбільше скорочення дохідної частини кошторису коментувала Юлія Тимошенко.

Лідерка «Батьківщини» неодноразово у своїх виступах зазначила, що мінус 120 млрд грн доходів бюджету – це легалізація корупції на митниці та в податковій. Тимошенко навіть ініціювала створення тимчасової слідчої комісії для перевірки заяв ексміністра фінансів Ігоря Уманського про втрати бюджету від податкових схем.

«Лідери фракцій прийняли наступне рішення: на наступному позачерговому засіданні буде створена тимчасова слідча комісія, <…> щоб розібратися детально з тим, які корупційні оборудки сьогодні здійснюються в Податковій і в Митниці, і позбавляють бюджет країни 120 млрд грн в рік», – наголосила Тимошенко на брифінгу 16 квітня.

Ми вирішили розібратися, що це за сума та як її коментувала очільниця «Батьківщини».

Звідки гроші?

У законі про зміни до бюджету, який відправили президенту на підпис, доходи бюджету зменшили на 119,7 млрд грн або на 11% – тепер вони становитимуть 975,8 млрд грн. 

Найбільше скорочення доходів від податкових надходжень – мінус 145,4 млрд грн. Із них найбільше “просідає” стаття “Внутрішні податки на товари та послуги” – мінус 79,5 млрд грн, та “Податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів” – мінус 45,7 млрд грн. 

Неподаткові надходження планують збільшити на 26,6 млрд грн. 

От так і з’являється зменшення у майже 120 млрд грн.

Чому митники і податківці?

Скорочення очікуваних доходів від митниці та податкової пояснюється економічною кризою як в Україні, так і у світі. Так, уряд України надав підприємцям пільги зі сплати податків, оскільки через карантин у багатьох із них значно знизилися доходи.

Зниження надходжень від ввезених в Україну товарів очікується через скорочення попиту на імпортні товари та загальний спад у світовій торгівлі.

Недонадходження митних платежів спостерігалося ще в січні-березні: тоді Міністерство фінансів звітувало, що, як і у попередні місяці, основною причиною невиконання бюджету стало зменшення середньої митної вартості імпортованого природного газу та зниження обсягів імпорту газу через теплу погоду. Окрім того, у січні-лютому та наприкінці 2019 року чинником недонадходжень було зміцнення гривні.

Втім Тимошенко має іншу теорію – вона посилається на заяви колишнього міністра фінансів України Ігоря Уманського. Той у кількох своїх інтерв’ю – наприклад, тут і тут – наголошував, що через Державні податкову та митну служби масово проводять “операції з так званої оптимізації сплати податків до державного бюджету” – щомісяця, за оцінками ексміністра, бюджет недоотримував 10 млрд грн, щокварталу – 30 млрд. Відповідно, Юлія Володимирівна рахує, що за рік збитки від корупції складають 120 млрд грн. 

Уманський публічно не наводив доказів своїх викриттів, але заявляв, що в останній день роботи на посаді міністра передав матеріали про схеми до СБУ і Генпрокуратури, а ГПУ своєю чергою ніби то передала ці документи до Держбюро розслідувань. ДБР  поки не оголошувало про розлідування будь-яких “митних схем”.

120 млрд – скільки це?

Для наочності своїх тверджень Юлія Тимошенко неодноразово порівнювала скорочення дохідної частини бюджету з іншими показниками. Та чи правильно?

Мінус 119,7 млрд грн з доходів бюджету – це дійсно майже вдвічі більше за обсяги Фонду боротьби з коронавірусом – 64,7 млрд грн. Хоча і це не вся сума, які піде на боротьбу з хворобою та її наслідками. Адже частина коштів ітиме не через Фонд, а через існуючі бюджетні програми: наприклад, частина грошей на боротьбу з коронавірусом йтиме додатково до програми медичних гарантій.

Порівняння з пенсійним фондом некоректне. Усього доходів Пенсійного фонду на 2020 рік 448,6 млрд грн, що майже вчетверо (а не вдвічі) більше за 120 млрд. Власних доходів пенсійного фонду 301,7 млрд, що в 2,5 рази більше за скорочення дохідної частини бюджету. 

Щодо “пенсії половини пенсіонерів”, то тут уже треба дивитися на видатки Пенсійного фонду. Всього на пенсії фонд виділяє 440 млрд грн, а 119,7 млрд грн – це в 3,6 рази менше за цю суму. Отже, це не пенсія половини пенсіонерів, а 27% коштів, запланованих на виплату пенсій.

Маніпуляція полягає в тому, що цих 120 млрд грн доходів у бюджеті немає і не буде – через кризу. Тобто скоротивши планові доходи в законі про бюджет уряд просто визнав очевидне, оскільки податкові надходження вже знижуються через падіння економічної активності й будуть знижуватися надалі. Наприкінці 2019 року, коли ухвалювалася попередня версія бюджету, цю кризу неможливо було передбачити, тому доходи запланували на вищому рівні. Отже, цими уявними 120 мільярдами не можна було б підтримати нікого. 

Щодо МВФ, то розмір першого траншу Міжнародного валютного фонду в межах нової кредитної програми дійсно може скласти 4 мільярди доларів, як повідомляв Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Це приблизно 110 млрд грн в еквіваленті на момент заяви Тимошенко. 

Гроші Україні потрібні як на боротьбу з вірусом, так і на підтримку економіки. Саме на це уряд і запозичує гроші в МВФ та інших організацій. До того ж, 4 млрд доларів – це тільки перший запланований транш МВФ. За наявності програми з МВФ Україна отримає доступ до інших джерел коштів – ЄС, Світовий банк, а також, можливо, зможе робити запозичення на ринку.

Детальніше про роль МВФ в Україні читайте в матеріалі “МВФ розбрату. На що впливає МВФ в Україні?”