У фокусі Індексу реформ: Закон України про віртуальні активи
Beta

У фокусі Індексу реформ: Закон України про віртуальні активи

Photo: ua.depositphotos.com / AntonMatyukha
5 Травня 2022
FacebookTwitterTelegram

Передісторія

Ринок віртуальних активів не один рік був частиною тіньового сектору економіки України, про що свідчить багато факторів (зокрема, декларації українських посадовців). Так, за 2020 рік українські посадовці задекларували 46 351 біткоін. Станом на квітень 2022 року ця сума біткоїнів еквівалентна приблизно 1,8 млрд доларів США. Очевидно, такі новини зумовили хвилю суспільного занепокоєння як мінімум через те, що за відсутності правового статусу віртуальних активів неможливо було перевірити (і) фактичну наявність задекларованих віртуальних активів, та (іі) джерело походження коштів, за які вони були придбані. Таким чином, стало очевидно, що ринок віртуальних активів необхідно перевести у правову площину задля уникнення зловживань, пов’язаних із відмиванням коштів, отриманих незаконним шляхом. Ну і, звичайно, приємний бонус – це можливість оподатковувати операції з віртуальними активами, що створить додаткове джерело надходжень до державного бюджету України. 

Вихід із тіні

З другої спроби Закон України “Про віртуальні активи” (“Закон про ВА”) зміг пройти всі необхідні етапи ухвалення (включно із підписом Президента України). Спроби знадобилося дві, адже у жовтні 2021 року Президент ветував початкову версію Закону про ВА, яку ВРУ ухвалила 8 вересня 2021 року. Такий крок Президента був зумовлений, серед іншого, тим, що початкова версія Закону про ВА передбачала регулювання ринків віртуальних активів трьома органами – Національним банком України (“НБУ”), Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (“НКЦПФР”), та новим спеціально створеним органом (який і став “каменем спотикання”). Тому оновлена версія Закону про ВА зупинилася на двох органах регулювання – НБУ (для забезпечених валютними цінностями віртуальних активів) та НКЦПФР (для решти віртуальних активів). Закон про ВА зобов’язує НБУ та НКЦПФР розробити детальний порядок обігу таких віртуальних активів.

Віртуальні активи визнаються об’єктом цивільних прав. Водночас віртуальні активи не є засобом платежу в Україні та не підлягають обміну на товари чи послуги. Закон про ВА передбачає право власності на віртуальні активи, яке посвідчується віртуальним ключем. 

Законом про ВА також передбачено можливість здійснювати публічну пропозицію віртуальних активів.  У разі здійснення публічної пропозиції віртуальних активів, особа, яка здійснює таку пропозицію, зобов’язана підготувати та опублікувати публічну інформацію, визначену Законом про ВА (зокрема, інформацію про віртуальні активи, умови їх придбання та відчуження та ризики, пов’язані з придбанням відповідних віртуальних активів).

Закон про ВА також визначає, які постачальники послуг можуть бути професійними учасниками ринку. Відповідні послуги включають (і) обмін на інші віртуальні активи або валютні цінності, (іі) переказ, (ііі) зберігання або адміністрування віртуальних активів чи ключів віртуальних активів, а також (iv) надання посередницьких послуг. Постачальники зазначених послуг мають бути фінансовими установами та повинні отримати спеціальні дозволи.

Закон про ВА визначає, що суб’єкти первинного фінансового моніторингу, які надають послуги з переказу коштів та/або віртуальних активів, здійснюють верифікацію платника, а також перевіряють джерела походження коштів, які використовуються для операцій з використанням віртуальних активів. 

Що далі?

Закон про ВА набере чинності лише з дня набрання чинності змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами. Наразі Верховною Радою України зареєстровано Проєкт Закону “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами” № 7150 від 13 березня 2022 року, що очікує на розгляд та голосування. Тому, сподіваємося, що відповідне законодавство почне працювати ще до кінця 2022 року. 

Автори
  • Анастасія Воронова,Голова Комітету Асоціації правників України з банківського, фінансового та страхового права, старша юристка AVELLUM

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний