5 речей, які ми дізналися про українське суспільство у 2018 році. Та 5 речей, яких ми ще не знаємо

Українці стали щасливішими, якість людського капіталу підвищилась, а сприйняття корупції знизилося.

Автор:

Протягом 2018 року ми бачили Україну у багатьох міжнародних рейтингах, що характеризують її з точки зору конкурентноздатності, рівня освіти, сприйняття корупції та інших важливих питань. Також в Україні протягом року проводились різноманітні соціологічні дослідження – і не лише про вибори. Соціологів цікавило, чи готові українці протестувати, які цінності вони вважають найважливішими та як вони оцінюють якість власного життя.

З цих рейтингів, опитувань та офіційної статистики ми можемо скласти певне уявлення про те, яким було українське суспільство у 2018 році. Разом з цим, ці дані не показують усієї інформації про Україну, і залишається ще багато питань, на які немає точних відповідей.

Давайте озирнемося назад на 2018 рік і підсумуємо, яким він показав українське суспільство. А також дізнаємось, які важливі факти про Україну і її громадян залишаються ще не до кінця вивченими.

Українці стали щасливішими

У 2018 році збільшилася частка українців, які вважають себе щасливими. Якщо у 2017 році 53% українців, опитаних Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), віднесли себе до щасливих людей, то у 2018 році – вже 63% [1]. Це найбільша частка з 2011 року, коли щасливими себе відчували також 63% громадян нашої країни.

Однак, складно сказати, що саме посприяло тому, що люди відчувають себе щасливішими, і наскільки об’єктивні ці відчуття. Як свідчить це ж опитування, щастя пов’язане з віком і фінансовим станом: молодші та більш фінансово забезпечені респонденти щасливіші. Та все-таки почуття щастя найбільшою мірою залежить від здоров’я: люди із «дуже добрим» здоров’ям майже у п’ять разів частіше почуваються щасливими, ніж ті, у кого здоров’я, за їхніми словами, «дуже погане».

Крім цього, у світовому рейтингу країн за рівнем щастя (а є і такий [2]) Україна у 2018 році зайняла лише 138 місце. Тобто якщо виходити не лише з суб’єктивних відчуттів, а взяти до уваги і соціально-економічні показники, які враховує цей рейтинг, то побачимо, що українці – далеко не найщасливіші люди у світі.

Заробітчани надсилають в Україну приблизно мільярд доларів щомісяця

І це все більше перевищує обсяги іноземних інвестицій. Вже перше півріччя 2018 року показало, що збільшився розрив між обсягами коштів, які приватні особи переказують в Україну з-за кордону, та тими, які вкладають в нашу країну інвестори. За першу половину 2018 року в Україну надійшло приблизно 1,1 мільярда дол. США іноземних інвестицій [3]. За цей же час приватними переказами – 5,5 мільярдів дол. США [4].

За таких темпів, як прогнозує Нацбанк, сума приватних переказів за рік може перевищити 11 мільярдів доларів, тоді як іноземні інвестиції, ймовірно, залишаться на рівні 2-2,5 мільярдів. В результаті у 2018 році перекази від заробітчан будуть у чотири з половиною рази більшими за іноземні інвестиції в Україну, що навіть більше порівняно з 2017-м роком, коли приватні перекази перевищили інвестиції у три з половиною рази.

Разом з цим, ми не знаємо, скільки насправді українців сьогодні працює за кордоном. Держстат вирахував, що у 2015-2017 роках з України виїхало 1,3 мільйона трудових мігрантів [5]. Виглядає замало? Напевно, так і є, адже, як стверджує економістка та дослідниця ринку праці Ганна Вахітова, якщо ми візьмемо до уваги безвізовий режим, війну та те, що деякі країни активно залучають працівників з України, загальна кількість трудових мігрантів буде ближчою вже до 2,5 мільйонів осіб.

Але і державна статистика не ідеальна: якщо у вас вся сім’я закордоном, опитування Держстату не врахують жодного з вас. А з такими сім’ями, за словами дослідниці, кількість мігрантів може сягати чотирьох мільйонів. Таку ж цифру – 4 мільйони заробітчан [6] – подає Центр економічної стратегії у своєму досліджені, здійсненому у 2018 році. Навряд чи всі ці 4 мільйони осіб (а це одна десята дорослого населення) знаходяться за кордоном одночасно. Тому схоже, що кожен десятий дорослий українець зараз не працює за кордом, але принаймні колись там працював.

Висока освіченість населення підвищує конкурентноздатність України

В Україні досить нестабільна макроекономічна ситуація і слабкі інституційні умови, скажімо, захист прав власності чи незалежність судової гілки влади. Це відображається у міжнародних рейтингах, таких як щорічний рейтинг конкурентноздатності країн [7], який видає Світовий економічний форум. А от найкращим показником України цього рейтингу у 2018 році виявився рівень професійних навичок.

Якщо в цілому у цьому рейтингу наша країна займає 83-тє місце зі 140 країн світу, то за рівнем професійних навичок – 46-те. Інший міжнародний рейтинг – Індекс людського капіталу [8] – поставив Україну на 50 місце серед 157 країн у 2018 році. Ці та інші рейтинги відмічають достатню тривалість навчання в Україні, високий відсоток освіченого населення і добрий рівень отриманих навичок.

Та добра освіта і висока кваліфікація випускників навчальних закладів не означає, що вони успішно працевлаштуються за спеціальністю. В Україні існує значний розрив між попитом та пропозицією на професійні навички.

Якщо подивитись на дані Державної служби зайнятості [9], за такими професіями, як слюсарі, сантехніки, машиністи, а також лікарі, найважче знайти працівників. Натомість серед професій, де мало вакансій, а багато претендентів на одне робоче місце, бачимо продавців, бухгалтерів, менеджерів та держслужбовців.

Одна з причин цих розбіжностей – це брак інформації про те, працівників яких професій та з якими навичками потребують роботодавці. А така інформація дуже потрібна на етапі планування освітніх програм і набору студентів. За словами Європейського фонду освіти [10], для успішної державної політики у сфері зайнятості в Україні бракує актуальних та цілісних даних про ситуацію на ринку праці.

У нашому повсякденному житті стало менше корупції

На це вказують результати опитування КМІС [11]. Згідно з ними, частка українців, які особисто стикалися з корупцією або чиї родичі мали такий досвід, знизилася з 60,1% у 2017 році до 41,5% у 2018 році. Зменшилась кількість опитаних, які вважають судові органи, медичні заклади та навіть прокуратуру корумпованими. Це може вказувати на те, що у нашому повсякденному житті – там, де ми отримуємо певні послуги і взаємодіємо з державними органами, – рівень корупції зменшився.

Однак при цьому важко визначити, чи в Україні зменшилась корупція на загальнодержавному, політичному рівні. Наприклад, це ж опитування КМІС показує, що суспільство досі вважає корупцію у центральних органах влади дуже поширеною. Майже 61% українців, опитаних Фондом «Демократичні ініціативи» у 2018 році [12], стверджують, що ті, хто має боротися з корупцією, самі корумповані. За Індексом сприйняття корупції [13] Transparency International Україна у 2018 році посіла 130 місце зі 180 країн світу, що свідчить про те, що експерти та ділові кола відзначають високий рівень корупції у нашій країні.

Кожного року кількість країн у рейтингу змінюється: 2012 – 174 країни; 2013 – 175; 2014 – 174; 2015 – 168; 2016 – 176; 2017 – 180.

 

І тоді як, за одними розрахунками, Україна вже економить 6 мільярдів доларів США [14] щороку завдяки запровадженню заходів із запобігання корупції, то інші вказують на те, що через неефективне врядування, включаючи корупцію та тіньову економіку, Україна щороку втрачає 8,6 мільярдів доларів США [15]. Отже, якщо соціологічні опитування дають нам уявлення про оцінку рівня корупції за особистим досвідом, то оцінити її масштаби і динаміку на державному рівні все ще складно.

Свобода та справедливість – основні цінності українського суспільства

Коли учасників опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» наприкінці 2018 року [16], спитали, які цінності вони вважають найважливішими для прав людини, найбільше з них назвало свободу (86%) та справедливість (майже 70%). При цьому свобода для українців – не лише гучне гасло. У 2018 році зросла кількість опитаних, які готові терпіти матеріальні труднощі заради особистої свободи та гарантій дотримання громадянських прав.

Однак невідомо, чи за потреби захищати власні права українці вдаватимуться до акцій протесту. Тоді як майже 24% учасників іншого опитування Фонду «Демократичні ініціативи» 2018 року [17] вказали, що готові взяти участь у заходах протесту, 96% опитаних сказали, що не брали участі у жодному протестному заході протягом останніх 12 місяців. Тому складно передбачити, скільки українців і за яких умов сьогодні справді вийшли б на протест.

У підсумку, 2018 рік показав деякі цікаві факти про українське суспільство: як позитивні, так і проблематичні. Українці активно здобувають вищу освіту, не знаючи, чи згодиться вона їм при пошуку роботи. Працюючи закордоном, вони фінансово підтримують своїх рідних вдома, але кількість заробітчан вимірюється мільйонами. І тоді як ми бачимо менше корупції навколо себе і відчуваємо себе щасливішими, важко насправді сказати, як змінилася ситуація в країні загалом і чи пов’язане відчуття щастя з об’єктивними факторами.

Тому говорячи про суспільні тенденції, варто розуміти і прогалини у наших знаннях. Перед дослідниками стоїть ще багато нерозкритих питань, які вимагатимуть поглибленого вивчення і, можливо, в майбутньому розкажуть нам більше про наші пріоритети, поведінку та цінності.

Примітки

[1] Всеукраїнське опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведене у травні 2018 року. Опитано 2025  респондентів, що мешкають у 108 населених пунктах усіх областей України (окрім АР Крим та тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей). Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує 3,3%. 

[2] World Happiness Report 2018. Ranking of Happiness 2015–2017 

[3] Національний банк України. Квартальна динаміка обсягів прямих інвестицій 

[4] Національний банк України. Грошові перекази, ІІ квартал 2018 року 

[5] Державна служба статистики України. Зовнішня трудова міграція населення (за результатами модульного вибіркового обстеження), 2017 рік 

[6] Скільки українців поїхало за кордон і що державі з цим робити. Аналітична записка. Центр економічної стратегії, 2018 рік. 

[7] The Global Competitiveness Report 2018. World Economic Forum 

[8] Ukraine. Human Capital Index Rank 50 out of 157 

[9] Державна служба зайнятості. Професійний склад зареєстрованих безробітних та вакансій 

[10] European Training Foundation. Ukraine: Education, training and employment developments 2017 

[11] Всеукраїнське опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведене у липні-серпні 2018 року. Опитано 10 169  респондентів, що мешкають в усіх областях України (окрім АР Крим та тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей). Статистична похибка вибірки не перевищує 1%. 

[12] Загальнонаціональне опитування населення України, проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у серпні 2018 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. 

[13] Transparency International. Corruption Perceptions Index 2017 

[14] Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. Україна проти корупції: Економічний фронт. Економічна оцінка антикорупційних заходів у 2014-2018 рр. Аналітична доповідь 

[15]  Скільки втрачає бюджет на неефективному управлінні країною? Дослідження галузевих прикладів. Центр економічної стратегії, 2018 рік 

[16] Загальнонаціональне опитування дорослого населення України було проведене у липні 2018 року Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та фірмою «Юкрейніан соціолоджі сервіс». Було опитано 1998 респондентів за квотною репрезентативною вибіркою, яка представляє населення України за такими параметрами, як вік, стать, рівень освіти, тип і регіон проживання. Опитування проводилося в усіх областях України та місті Києві, окрім Криму та непідконтрольних Україні частин Донецької та Луганської областей. Максимальна похибка вибірки не перевищує 2,2%. 

[17] Загальнонаціональне опитування населення проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова у серпні 2018 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2019 респондентів віком більше 17 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. 

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний