Багато хто пояснював програш Порошенка на виборах 2019 року тим, що колишній президент занадто прив’язувався до політики ідентичності та Томосу у своїй виборчій кампанії [1]. Виникло логічне запитання: «Чому прямі — і підтримані суспільством — зусилля Петра Порошенка в отриманні Томосу не трансформувалися у голоси на його підтримку на виборах?» [2].
Припущення, що здобуття Томосу не допомогло Порошенку, ґрунтується на простому спостереженні: вибори Порошенко програв. Однак це зовсім не означає, що ефекту від отримання Томосу взагалі не було. Чи правда, що Томос ніяк не вплинув на результати голосування? Або Томос дав певний ефект, але дуже слабкий? Я стверджую, що, всупереч поширеній думці, релігійна конкуренція і Томос мотивували виборців голосувати за Порошенка, але цього виявилося недостатньо для перемоги на виборах.
Подяки. Дуже вдячні Петру Боднару з Texty.org.ua за допомогу з даними.
У цій статті я посилаюся на дані про перехід релігійних громад від Московського патріархату до Православної церкви України. Карта таких переходів була опублікована в iнтернеті [3, 4] та вже використовувалася дослідницькою спільнотою [5,6].
До цих даних слід ставитися обережно. Вони ґрунтуються на інформації зі ЗМІ, а іноді і на зроблених власноруч звітах місцевих активістів. Вони можуть включати як переходи, так і спроби переходів, а також переходи «у процесі». Також кілька переходів було зареєстровано вже після виборів. Тим не менш, у рамках цієї статті я розглядаю ці дані як маркер релігійної конкуренції. Усі ці події є проявами релігійної конкуренції на місцевому рівні. Інформація про місцеву динаміку відсутня у даних, тобто роль місцевих священиків, громад чи політичних акторів у кожному конкретному випадку невідома. Однак сам факт цих переходів свідчить про те, що до Томосу на цих конкретних територіях ставилися серйозно.
Я поєднав ці дані з даними про результати другого туру виборів на рівні дільниць. У кінцевому наборі даних є всього 510 випадків переходу (таблиця 1). 510 — порівняно невелика кількість. Загалом у набір даних входять 29 965 спостережень (ці дані не включають закордонні виборчі дільниці).
Таблиця 1. Переходи з Московського патріархату до ПЦУ
| Регіон | Місто | Село/невелике місто |
| Схід | 1 | 6 |
| Південь | 1 | 14 |
| Північ | 0 | 81 |
| Центр | 1 | 167 |
| Захід | 0 | 237 |
| Київ | 2 | – |
Набір даних включає лише 1,7% парафій, де церкви здійснили перехід (у селі чи місті поблизу конкретного приходу). І все ж більш детальний розгляд цих кількох випадків може виявити щось цікаве. На рисунку 1 наведено загальну кількість парафій, які здійснили перехід (вісь x) та середню кількість голосів за Порошенка (вісь у) для кожної області. Області класифікуються за регіонами та позначаються на ділянці кольорами та формами.
Рисунок 1. Кількість переходів та підтримка Порошенка
На рисунку 1 видно, що кореляція на рівні областей незначна. Західний регіон та Київ дали Порошенку багато голосів незалежно від кількості переходів до ПЦУ. Однак в інших регіонах є цікава закономірність. Якщо рухатись зі сходу на південь, а потім на північ і центр, то в областях з більшою кількістю переходів Порошенка підтримували більше.
Цю закономірність краще видно на рівні дільниць. Зверніть увагу, що в деяких регіонах кількість переходів була дуже невеликою (табл. 1). Тим не менш, цікаво порівняти кілька сіл, де Томос сприймався серйозно, з іншими селами у цій самій місцевості (рис. 2).
На рисунку 2 показано підтримку Порошенка в кожному регіоні у містах/селах, де перехід не відбувся, порівняно з місцями, де церкви перейшли до ПЦУ. У всіх регіонах, окрім Західної України, закономірність однакова — міста/села, де Томос дав ефект, дали вищу підтримку Порошенку. Західна Україна дала багато голосів Порошенку в усіх районах незалежно від кількості переходів до ПЦУ.
Кілька простих висновків з отриманих даних:
- Локальні території (особливо села), які підтримували Порошенка, також переймалися Томосом.
- Дані не показують причинно-наслідковий зв’язок. Можливо, саме Порошенко та його кампанія мобілізували людей до голосування та зміни релігійної приналежності; можливо, більша частина населення цих територій були релігійними та патріотичними людьми, які також підтримували Порошенка. Незалежно від причинно-наслідкового зв’язку зрозуміло, що Томос і підтримка Порошенка були пов’язані, особливо в невеликих селах. Цей зв’язок спостерігався у всіх регіонах, особливо на півночі та у центрі.
- Виняток становила Західна Україна. Швидше за все, тут ефект від Томоса був непотрібним, оскільки місцеве населення вже підтримувало Порошенка.
- Загалом, дані показують, що Томос вплинув на рівень підтримки Порошенка під час виборів. Однак цього було недостатньо, щоб змінити результат виборів.
Орієнтовно, фраза «Томосу не вистачило для перемоги», більше відповідає дійсності, ніж «Томос не дав жодного ефекту».
Джерела:
[1] Dennis Soltys. “Why Poroshenko lost”
[2] Jose Casanova. Religious Landscape of Ukraine Discussed at Columbia University’s Harriman Institute.
[3] Religious Information Center of Ukraine
[5] The Harvard Ukrainian Research Institute (HURI)
[6] Wanner, Catherine. “An Affective Atmosphere of Religiosity: Animated Places, Public Spaces, and the Politics of Attachment in Ukraine and Beyond.” Comparative Studies in Society and History 62, no. 1 (2020): 68-105.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
