Анти-Рейтинг: Яких Пропозицій в Програмах Кандидатів та Партій Варто Остерігатись

VoxUkraine вже писали, що Опозиційний Блок показали себе саботажниками в парламенті, фактично нічого не зробивши за 2 сесії. В цій статті ми хочемо застерегти людей від голосування за партії та кандидатів, у яких зустрічаються нерозумні та небезпечні гасла. Для цього VoxUkraine проаналізували

Автор:

vuboru

Автори: VoxUkraine, а також Тетяна Тищук та Ярина Басистюк – учасники  ініціативи VoxUkraine;
Використані дані: Програми з офіційних сайтів партій (можна завантажити тут), дані сайту Dreamkyiv.com

Цього року на місцеві вибори своїх кандидатів запропонували 142 партії. Всього, кандидатів, що балотуються від партії – 209 889. Найбільше кандидатів представили

  • “Блок Петра Порошенка “Солідарність” – майже 28 тис. (13% всіх кандидатів),
  • “Батьківщина” – близько 26 тис. (12%),
  • Радикальна партія Олега Ляшка – 17,5 тис. (8%),  
  • “Опозиційний блок” –  майже 16 тис. (7.5%),
  • “Українське Об’єднання Патріотів – Укроп” – майже 14 тис. (7%)

Ми вже писали, що Опозиційний Блок показали себе саботажниками в парламенті, фактично нічого не зробивши за 2 сесії.  В цій статті ми хочемо застерегти людей від голосування за партії та кандидатів, у яких зустрічаються нерозумні та небезпечні гасла. Для цього VoxUkraine проаналізували програми 20 партій, які запропонували найбільшу кількість кандидатів на місцеві вибори (див. Таблицю 1) та ще декілька молодих партій з менших охопленням. Звісно, програми містять і хороші пропозиції, а кандидат від партії може мати набагато кращі ідеї, ніж описано в програмах. Але хороший кандидат точно не буде пропонувати нісенітницю.

Ось перелік «ляпів», які мають насторожити виборця:

 

    1. Пропозиції не можуть бути виконані на місцевому рівні і відповідають швидше компетенціям Президента, Кабміну, Парламенту
    2. Надмірне втручання держави в ринок:  державні замовлення, політика підтримки конкретних галузей, чи підприємств, розвиток бізнесу, встановлення цін та зарплат. Така політика показала свою неефективність, оскільки вона придушує конкуренцію та підприємництво взагалі, розвиває фаворитизм (за яким принципом ті чи інші підприємства/галузі отримують замовлення, субсидії, чи іншу підтримку?), різко зменшує вигоди від зовнішньої торгівлі (якщо Україна обмежує країн-партнерів у експорті-імпорті товарів – то й партнери зроблять так само) та відбиває бажання інвесторів робити бізнес в Україні (навіщо інвестувати, якщо «держава» завищуватиме попит на товари «вітчизняних виробників» створюючи для них переваги на внутрішньому ринку?).
    3. Поєднання політики високих видатків з бюджету з політикою низьких доходів бюджету. Виборці завжди повинні тримати у фокусі, що всі витрати з державного або місцевого бюджету робляться переважно з податкових надходжень, митних надходжень, різного роду зборів.
    4. Спекуляція на поганій поінформованості. Партії часто пропонують те, що й так є.
    5. Обіцянки знизити тарифи, передусім на газ. По-перше, тарифи на газ встановлюються централізовано НКРЕКП і місцева влада на них не впливає. Необхідність підвищення тарифів була багато разів обґрунтована і урядом, і міжнародними організаціями, і експертами. Якби політики домоглися зниження тарифів, це призвело б до стрімкого зростання дефіциту бюджету і відмови багатьох кредиторів та донорів працювати з Україною. Так, в Україні немає повноцінної системи соціального захисту, але підвищення тарифів її не створить і ставити питання треба не про зниження (чи підвищення) тарифів, а про їхню прозорість, аби максимально виключити корупційну складову.
    6. Пропозиції боротись з олігархами. Активи та пасиви, що контролюються «олігархами» існують не в вакуумі. Це підприємства, які забезпечують цілі села та райони роботою, це найбільші банки, це бізнес, який все ж приносить податки до бюджету. Питання олігархів – це не питання справедливості, це питання рівних правил гри та верховенства закону.
    7. Обіцянки зробити щось «як на Заході». Загалом, переймати досвід успішних країн – це хороша ідея. Але чи станете Ви бачити краще з Вашою далекозорістю, якщо Ваш друг подарує Вам свої окуляри для близоруких? В Україні дуже слабкі інститути – ми ще не викорінили корупцію, ми ще не маємо підстав довіряти суддівському корпусу, закони поки виконуються погано. Тому такі ідеї, як страхова медицина, заборона, чи узаконення проституції, ліквідація великої кількості регуляторних функцій держави, або навпаки їх розширення в певних сферах – не можуть бути успішно імплементовані в короткий термін.

Як аналізували

Ми аналізували програми партій, що були доступні в Інтернет. Не виключено, окремі партії мали якісь додаткові програми, які ми через брак часу не змогли знайти – проте, це питання до якісної побудови партією своїх комунікацій з виборцем. Крім того, незафіксовані обіцянки – це обіцянки, виконання яких не можливо перевірити.

Програми партій, які ми проаналізували, можна розділити на дві групи: (1) у партії професійна програма, яка складена з повагою до виборця – в ній можуть бути дискусійні питання, пусті обіцянки, але не дурниці; (2) практично уся програма складена з неадекватних тез. «Середнього шляху» з певною сумішшю дурниць та професійного розгляду питань практично немає.

Цей розподіл не означає, що професійні програми є якісними з точки зору місцевих виборів – низка програм партій не містять жодної (!) тези, що можуть бути забезпеченими/виконаними на місцевому рівні.

Таблиця 1.Кількість кандидатів від партій у списках. Топ-20

Presentation1

Партія «Блок Петра Порошенка „Солідарність“»

Наскільки можна сказати з офіційного сайту партії, якусь особливу місцеву програму робити навіть не намагались і використали практично без змін програму для виборів Президента або у Верховну Раду. Навіть для тих кампаній гасла «жити чесно» чи «жити по-новому» несуть не багато змісту, одним словом «красиво жити не заборониш». Дуже сумно, що партія Президента та найбільшої фракції у Парламенті замість розбудови партійної системи робить спробу «виїхати на бренді». Програма не містить жодної пропозиції для місцевої влади.

Батьківщина

Програма на сайті не містить жодної пропозиції для місцевої влади, заяви про референдум щодо НАТО, визнання Росії країною агресором і спонсором тероризму, скоротити чисельність працівників держорганів, провести люстрацію суддів – завдання які можна підтримувати чи ні, проте на які місцеві ради просто не можуть впливати.

Радикальна партія Ляшка

Програма не містить жодної пропозиції для місцевої влади, основні тези дуже загальні, як то «Радикальна партія знищить хабарництво. Олігархи доплатять за копійчану приватизацію підприємств, які приносять їм надприбутки. відродимо якісне виробництво повного циклу. Допоможемо українському виробнику, роботодавцю, платнику податків. Введемо кризовий податок для олігархів, який наповнить бюджет та зупинить інфляцію». Додатково пропонується низка соціальних заходів без джерел фінансування.

Опозиційний блок

«Чиновник прийде – порядок наведе». Патерналістська програма, що вимагає:

  • Заморозити тарифи та ціни.
  • Як мінімум вдвічі підняти прожитковий мінімум.
  • Зупинити безконтрольне зростання вартості життя.
  • Усім громадянам України гарантувати доступ до безкоштовних медичних та освітніх послуг.
  • Зняти політичні бар’єри для українських товарів та послуг на зовнішніх ринках.
  • Гарантувати стабільність гривні.

Без жодного пояснення як це зробити і за які кошти. Жодної тези, дотичної до повноважень місцевої влади.

Яскраві лозунги: Створити коаліцію миру та розвитку, Установити диктатуру закону.

УКРОП

Автори найдовшої програми (59 стор.) описують досить детально описані зміни, проте, як і у багатьох інших партій – запропоновані дії за межами повноважень місцевої влади. З натяжкою дещо можна назвати завданням місцевої влади, як от «Медичним працівникам на рівні закону повинна бути гарантована гідна оплата праці.» або «обіди, гуртки, екскурсії, групи продовженого дня, шкільний транспорт (якщо до місця проживання більше 2 км) – безкоштовно», проте, як і в інших випадках не сказано, хто за все це платитиме. Так, у розділі децентралізація описано передачу частки надходжень від податків місцевій громаді, проте таких перерозподіл не збільшує сукупного обсягу податкових надходжень, відповідно кошти на додаткове підвищення соціальних стандартів не з’являються.

Активно обговорюється принцип «відібрати і поділити» – вимоги провести повернення у державну власність вкрадених у держави та народу активів, реальну деолігархізацію країни та укладання Нового Економічного Договору в суспільстві.

Яскраві лозунги: Корупція, як злочин, має бути прирівняна до державної зради. Факти корупції мають каратися вищою мірою покарання.

Наш край

Партія, яку створили «управлінці-господарники, мери українських міст, регіональні лідери, люди справи» має дійсно багато пропозицій що стосуються саме місцевої влади, хоча постійно виникає питання: якщо значна частина кандидатів вже є мерами або місцевими депутатами, чому вони не втілили усе описане раніше. На відміну від значної кількості інших програм, що починають з корупції та боротьби з нею, у Нашого краю це питання піднімається лише у середині програми. Більш того, стверджується, що «Корупція – це наслідок політичного хаосу, безгосподарності та непрофесіоналізму», тобто «нової влади», а зовсім не правил і процедур. Замінимо нових на старих і корупція зникне!

Програма націлена переважно на схід України, підіймає питання переселенців з Донбасу, «відродження промисловості! Залучення інвесторів, модернізація старих та будівництво нових промислових підприємств.»

Низка питань вимагає додаткових видатків бюджету.

Свобода

Дуже цікаво порівнювати загальну програму партії та її регіональний варіант під місцеві вибори. На рівні держави це заборона приватизації стратегічних підприємств і повернення у державну власність раніше приватизованих; переваги вітчизняних інвесторів над іноземними; право власності на землю лише на присадибні земельні ділянки та ті, що перебувають під житловими будинками й іншою нерухомістю. Не дозволяти право власності на землю іноземцям та особам без громадянства; забезпечити контроль держави над банківською сферою.

На місцевому рівні (див. http://svoboda.org.ua/news/documents/00015575/) жодного посилення ролі держави, націоналізації , виключно питання підзвітності та відкритості влади, сприяння розвитку малого бізнесу на низці соціальних програм – знову ж без жодної згадки про джерела фінансування.

Відродження

Програма не містить жодної пропозиції для місцевої влади, збереження статусу унітарної та суверенної держави, мирне врегулювання воєнного конфлікту на сході та перегляд пенсійної реформи та повернення всіх пільг, скасованих діючим урядом та ін. Деякі пропозиції вже впроваджені , наприклад, право громад самостійно формувати владу на місцях та розпоряджатися своїми землями, і дивно, що вони є частиною програми. Значна кількість пунктів вимагає додаткових видатків бюджету – від пенсій до безкоштовне харчування в школах і дитячих садках або фінансування культурних об’єктів – проте жодного слова звідки ці кошти з’являться.

Аграрна партія України

Партія, що представлятиме інтереси народу, бо сама вона і є народом, як записано у програмі. Винайшла новий політичний термін – аграризм, тобто упевненість у тому, що «люди, які працюють на землі, жителі невеликих містечок, сіл та селищ є носіями головних позитивних цінностей і якостей суспільства», такий собі шовінізм прив’язаний до місця проживання. Програма є дивним поєднанням закликів до державної підтримки та ринкових відносин. Держава має забезпечувати прогнозованість внутрішнього ринку, ціни і водночас не втручатись у приватну господарську діяльність.

Громадянська позиція

Чудова програма у дусі «сонце має світити, а громадяни – мати достойний рівень життя», тобто багато правильних речей (неупереджена судова система, збільшення підзвітності) без механізмів впровадження. Як приклад: «Формування умов реалізації найманої праці, які забезпечують добробут і високий соціальний статус громадянина, дають людині можливість накопичувати капітал і набувати приватну власність відповідно до отриманих законним шляхом статків.»

Конкретні питання місцевої влади відсутні у основній програмі, проте є у місцевих – в цілому низка ідей щодо прозорого, підконтрольного громаді урядування – eлектронне віче, онлайн аукціони, доступ до даних щодо муніципального майна та місцевого бюджету.

Самопоміч

Партія з коренями у місцевому самоврядуванні, тому програми (які чомусь відсутні на основному сайті партії, і ми користувались програмою з сайту партії у м. Києві http://kyiv.samopomich.ua/programme/) є одними з найдетальніше розроблених. Більш того, основні пропозиції – розкриття реєстрів, відкритий бюджет та ін. вимагають значно менших видатків бюджету за соціальні щедроти обіцянок інших партій. Хоча якість програми на голову вища за більшість переглянутих нами, існує суттєвий недолік – відсутні навіть орієнтовні часові рамки введення обіцянок у дію.

Народний контроль

Програма дійсно має націленість на місцеві вибори в усіх 4 описаних у ній пріоритетах, проте жодне з економічних питань – податки, навантаження на фонд оплати праці, податок на розкіш – не регулюються на місцевому рівні.

Нова держава

Нова обгортка компартії після її заборони. Партія настільки несучасна, що у неї відсутній web-сайт, на якому можна б було прочитати програму. Заява про місцеві вибори у них настільки коротка, що її можна навести цілком: «Кандидаты от этой партии идут на выборы с требованием немедленного прекращения войны и установления мира в Украине. А также через избрания в состав местных советов представителей рабочих, селян учителей, врачей ставится задача добиться от власти воплощения реальной программы децентрализации власти и возрождения промышленного потенциала страны»

Народний рух

Програма переважно стосується загальнодержавного рівня, щодо місцевого то з одного боку кажуть, що «Місцеві бюджети мають бути максимально наближені до реалізації конституційного права щодо їхньої самостійності, самодостатності за рахунок створення реально ґарантованої податкової бази» а з іншого потрібне «вжиття державою заходів для вирівнювання бюджетів, які не забезпечені належними бюджетними надходженнями» без пояснень звідки брати кошти, якщо відбудеться децентралізація оподаткування.

Сила Людей

Партія «Сила людей» дуже приваблює молодим складом та свіжими ідеями. Вони прихильники децентралізації, електронного врядування, відкритості даних про бюджет та нової поліції. «Сила людей» націлені на побудову «середнього класу». Проте без подальшого роз’яснення, деякі ідеї виглядають надто сміливо як для місцевого рівня, наприклад «створити всеохопну мережу будинкових і квартальних комітетів з широкими повноваженнями замість районних рад», чи «ліквідувати корумповану міліцію, передати її функції новоствореній поліції та частково органам самоорганізації населення»

Соціалісти

Партія не приховує, на відміну від багатьох інших українських партій, своєї лівої соціальної спрямованості. Єдине економічне питання на місцевих виборах – тарифи. «Житлово-комунальні тарифи до рівня гарантованого мінімуму! Скасуємо підвищення житлово-комунальних тарифів! Скасуємо всі рішення про підвищення житлово-комунальних тарифів, прийняті за останній рік … Газ України, як і всі енергетичні і природні ресурси під контроль держави – народу України.» Жодних пояснень, що таке гарантований мінімум – сплачувати не менше аніж певну суму? – немає. Схожі проблеми і у інших визначеннях – як то наддоходи, що мають прогресивно оподатковуватись (з якої суми доходи перетворюються на наддоходи?)

гасло: Повернемо економіку обличчям до людей!

Партія простих людей Сергія Капліна

Ви знаєте простих людей? Ми не знаємо простих людей. Кожна людина особлива та талановита. Партія Сергія Капліна називає 90% України «простими» і в своїй небагатослівній програмі фокусується на підвищенні прожиткового мінімуму, відміні оподаткування пенсій та зменшенні комунальних тарифів. Партія пишається тим, що в ній немає «багатіїв» та «мажорів», таким чином підриваючи авторитет професіоналів та успішних підприємців, які вміють заробляти гроші. Їхня програма ідеологічно шкідлива. Жодна пропозиція не може бути виконана на місцевому рівні.

Воля

Пропозиції в рамках можливостей місцевої влади включають єдині центри по тарифах та енергозбереженню в районах. Партія з формально ліберальною програмою більше переймається розміром тарифів («підтримує всі необхідні кроки в Парламенті щодо зниження тарифів: зменшення ціни на газ для населення за рахунок видалення корупційної складової з тарифу; прийняття закону, щоб український газ на 100% спрямовувати на потреби населення»), а не компенсацією малозабезпеченим. Вони, як і кілька інших партій кажуть, що низькі доходи не дозволяють платити поточні тарифи, але не розповсюджують такий підхід на усі товари і послуги – наприклад, аби і в магазині люди сплачували скільки можуть. Низка пропозицій (встановлення склопакетів, сонячних батарей на держустанови, ін.) вимагає додаткових видатків. «Вишенькою» є «створення незалежних лабораторій, які перевірять якісь газу та електроенергії, які постачаються людям.»

Народна партія

Партія, що, за її власним визначенням, відстоюватиме «народну ідеологію – лівоцентристську доктрину розвитку соціально-економічних, політичних та суспільних процесів.» Насправді, патерналістські гасла на кшталт «народозберігаючої програми соціально-економічного розвитку» та «доведення частки оплати праці у виробничій сфері з 8% до 30% собівартості продукції», без пояснень, хто таку продукцію купуватиме. Знову ж таки, в основній програмі жодної пропозиції для місцевої влади.

Рідне місто

Якщо судити по назві, партія створена переважно під місцеві вибори, що підтверджується і її програмою. Починається програма фразами, нетиповими для української політики: «Істотною перешкодую подальшому розвитку українського суспільства є успадковані від недавнього минулого патерналістські очікування – хтось має узяти на себе вирішення наших проблем. Помітніше такі настрої поширені в містах, мешканці яких більш залежні чи то від умов та обставин, чи то один від одного. Однак подібні очікувакння є не безневинними. Подекуди вони обертаються життєвими трагедіями: згаяний на марні сподівання час надоложути важко, іноді – неможливо.»

Водночас, у програмі стверджується, що «держава має забезпечувати громадянам право на працю, що відповідає їх здібностям та освіті, і право на належну винагороду праці, яка забезпечує людині гідні умови життя» або «Держава повинна … брати на себе відповідальність за збереження необхідного мінімуму соціальної захищеності, права на працю, безкоштовну освіту і медичне обслуговування.»

Потенційно цікава партія, якщо вона все ж визначиться, чи треба збільшувати патерналізм і відповідальність держави за людину з колиски до домовини чи виступати за свободу особистості. Не вказано звідки брати кошти на реалізацію державних програм створення нових робочих місць, впровадження програм перекваліфікації безробітних, або на виплату пенсій, бо партія проти підвищення пенсійного віку та збільшення страхового стажу.

Партія Сергія Тігіпка «Сильна Україна»

Програма, з якою на місцеві вибори йде партія Сильна Україна, може слугувати також і програмою кандидата в Президенти, і програмою на парламентські вибори і Планом дій Уряду – на стільки широке коло питань вона охоплює.   В той час як пропозиції щодо реалізації мирного плану є досить безпечними, оскільки не належать до компетенцій місцевих депутатів, то політика «Відродження промисловості та економічного патріотизму» несе в собі високі ризики для економіки регіони та країни. Ця частина написана в дусі протекціонізму та планової економіки:  передбачається, що держава забезпечить держзамовленням вітчизняні металургічні, машино-будівні, сільськогосподарські підприємства; держава модернізує за свій кошт обладнання вітчизняних виробників; держава обмежить експорт сировини та імпорт продукції, яка виробляється в Україні, але знизить мито на імпорт того, що-таки не виробляється в Україні; та «захистить внутрішні товарні ринки шляхом їх тимчасового закриття на строк до 6 місяців

До компетенції місцевого самоврядування не входить зовнішньо-економічна політика, крім того депутати районного та місцевого рівня не можуть визначати «держзамовлення». Але спробувавши це втілити, країна б отримала неконкурентоспроможні підприємства, чию продукцію купує лише держава за рахунок податків громадян, зіпсовані відносини з країнами –торговими партнерами,  преференції для підприємств за незрозумілими принципами (корупція) та величезний дефіцит бюджету. Навіть не згадуючи академічну літературу, Україна на власному прикладі показала, що саме така політика, як описує «Сильна Україна» це шлях до руїни. Цікаво, що разом з марнотратством з державного бюджету, в програмі пропонується суттєве зниження податків.

Молоді партії з невеликим охопленням

У вибірці  з 9 партій – 6 порівняно нормальні, або дуже хороші: ДемАльянс (Демократичний Альянс), Вінницька європейська стратегія, Всеукраїнське об’єднання “Черкащани”, “Українська Галицька партія”, “Сила Громад”. 3 інші партії сміливо можна вносити в Анти-рейтинг.

“За Конкретні Справи”

Назва партії вводить в оману. Насправді, конкретики в пропозиціях партії дуже мало. Партія пропонує провести широкий спектр реформ – від утвердження народовладдя, реформування силових структур, судової реформи та адміністративно-територіальної реформи – до «повноцінного включення України в систему глобальних зв‘язків». Загалом, програма хороша, в ній окреслені важливі напрямки розвитку країни, хоча зустрічаються і протекціоністські пропозиції та схильність до необґрунтовано щедрих соціальних виплат. Проте, такі гасла  абсолютно беззмістовні для місцевого рівня.

“Патріот”

В програмі немає майже нічого, що б можна було виконати на місцевому рівні. Програма партія містить утопічну стратегію розвитку науки і освіти:

  • «виконання норми Закону про освіту (ст.57) щодо оплати праці вчителів
  • здійснення невідкладних заходів щодо забезпечення освітнього процесу необхідними навчально-методичними та науково-експериментальними матеріалами та засобами;
  • припинення практики ліквідації шкіл, позашкільних навчальних закладів та закладів культури;
  • зупинення тенденції щодо зменшення держзамовлення до ВНЗ;
  • забезпечення, відповідно до кращих європейських стандартів, права на безкоштовну вищу освіту у державних ВНЗ України;
  • розширення сфери та проведення адаптації до вимог ринку професійно-технічної освіти.»

Українська освіта погано конвертується в високу заробітну плату, система держзамовлень, яку ми успадкували від Радянського Союзу викривила ринок праці, створюючи пропозицію спеціалістів, на яких немає попиту в бізнесі. Освітня система корумпована. Існуюча інфраструктура «закладів культури», багато з яких були побудовані ще після ВВВ, не зрозуміла та неефективна. Виникає природнє питання, навіщо збільшувати фінансування такої системи?  Фокус має бути на підвищенні якості освіти, на зменшенні можливостей для корупції, на тому, щоб студенти і учні знали, що знання, які вони отримають допоможуть в майбутній кар’єрі.

  • заборони приватизації державних підприємств в умовах дестабілізації фінансово-економічної ситуації;
  • заборонити в Україні торгівлю землею сільськогосподарського призначення.»

“Прогрес”

Виступаємо за повну енергетичну незалежність для України. Для цього слід повністю відмовитися від купівлі газу в Росії, натомість, перейти на альтернативну енергетику, наприклад до закупівлі американського скрапленого газу в Балтиці з LG-терміналів, запровадити комплекс заходів з утеплення багатоквартирних будинків та установ, розвитку власного газовидобутку, розвитку біогазової енергетики. Можливо також розглянути можливість будівництва власного LG-терміналу на чорноморському узбережжі. Депутати місцевих рад мають вплив лише на утеплення.


Застереження