Перевірка фейків у рамках партнерства з Facebook
У мережі поширюють інформацію, що медичні маски, як і «тканина на обличчі жінок в Ісламі», роблять людей покірними та позбавляють їх індивідуальності. Утім, такі твердження безпідставні.
По-перше, немає жодних наукових підтверджень тому, що медичні маски пригнічують волю людини. До того ж, маски потрібно носити лише у місцях, де перебуває багато людей і не дотримується соціальна дистанція.
Є дослідження, які стверджують, що носіння маски під час пандемії збільшує відчуття безпеки та соціальної солідарності, а також зменшує психологічні синдроми (наприклад, стрес, депресію, тревогу) при поверненні на роботу після карантину. Водночас, носіння маски може давати хибне відчуття безпеки, коли люди, вдягаючи маску, можуть нехтувати іншими правилами безпеки.
По-друге, у багатьох культурах, які розвинулися у пустельних регіонах, у тому числі Близького Сходу та Північної Африки, жінки та чоловіки закривали тканиною рот та ніс для того, щоб захистити легені від пилу. Це досі роблять мешканці регіону.
Прикриття обличчя тканиною є або було частиною культури, а іноді – відображенням соціального статусу. У доісламський період ассирійські закони приписували носити вуаль жінкам із середніх і вищих прошарків суспільства. Рабині та секс-працівниці, навпаки, не мали права покривати обличчя.
Серед видів одягу, якими мусульманки покривають голову, лише бурка (паранджа) та нікаб закривають частину обличчя. Інші види – хиджаб, абая, химар, чадра, аль-аміра, шайла, хімар – покривають голову, залишаючи відкритим обличчя.
У Корані чітко не написано, що жінка повинна покривати обличчя тканиною. Ліберальні інтерпретації Корану взагалі говорять, що покриття голови жінкою не обов’язково – потрібно лише дотримуватися скромності в одязі. Так, серед мусульманських вчених немає одностайності щодо обов’язковості покривати голову, тим паче – носіння бурки чи нікабу.
Прирівнювати маски з нікабами та бурками недоречно, оскільки маски вводяться з протиепідемічною метою, у той час як прикривання обличчя жінок у мусульманських країнах є соціокультурною традицією. Дослідження жінок, які носять нікаб у Великобританії, показує, що носіння нікабу може бути особистим вибором, висловленням набожності, публічної скромності, а також належності до умми (мусульманської спільноти). Носіння нікабу також сприймають як вираження суб’єктності (жінка відчуває контроль над собою та своїм тілом), а також вираження неконформізму із західною культурою та способом життя.
Раніше ми вже писали про бездоказовість того, що пандемію планували, і того, що еліти використовують пандемію для контролю людей. А також про те, що маски не є символом рабства, а за умови їх правильного використання не шкодять здоров’ю.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
