«Білі плями» та «сірі зони» у статистиці ринку праці

Даних багато, але трудові мігранти досі лишаються поза офіційною статистикою робочої сили

Автор:

Для того, щоб обговорювати нове трудове законодавство, треба добре розуміти, яка ситуація на ринку праці зараз: скільки в Україні безробітних, скільки зайнятих, які тенденції існують на ринку праці, які нові форми зайнятості з’явилися за останні 5-10 років та чи відображені вони у статистиці. Саме цим питанням була присвячена дискусія, організована VoxUkraine.

У розмові взяли участь: 

  • Олена Козирєва, начальниця Управління з питань аналізу ринку праці та ефективності роботи Служби, Державний центр зайнятості;
  • Ольга Купець, професорка Київської школи економіки;
  • Алла Солоп, заступник директора департаменту обстежень домогосподарств, Державна служба статистики України;
  • Тетяна Тищук, керівниця проекту іМоРе у VoxUkraine, викладачка Київської школи економіки

Модератор – Юлія Мінчева, лідерка проекту VoxConnector.

Джерела даних: маємо те, що маємо

Алла Солоп: 

Джерела інформації щодо ринку праці – це: 

  • вибіркові обстеження населення (домогосподарств) – основне джерело; 
  • обстеження підприємств, установ та організацій; 
  • адміністративні дані;
  • перепис населення.

Інформацію щодо робочої сили (зокрема зайнятості та безробіття населення) отримують під час «Обстеження робочої сили» (ОРС).До 2019 року воно мало назву «Вибіркове обстеження населення (домогосподарств) з питань економічної активності». Це опитування проводиться з 1995 року. Його методологія базується на стандартах Міжнародної організації праці, тож воно є порівнюваним з подібними опитуваннями у Європі. 

У 2019 році з метою гармонізації статистики зайнятості та безробіття між країнами було скасоване поняття «економічно активне населення» та введено поняття «робоча сила». Тепер люди, що раніше називалися «економічно неактивними» вважаються такими, що «знаходяться поза межами робочої сили». Також з’явилося поняття «трудова діяльність». Зайнятість є однією з форм трудової діяльності. Серед видів зайнятості – волонтерська діяльність, безоплатна робота учнів-стажистів та тих, хто виробляє продукт для власного споживання чи сімейного бізнесу. Нові опитувальники Держстат впровадив у 2019 році.

Окрім того, змінилася схема опитування. До 2019 року домогосподарства опитували за схемою 3-9-3 (опитування 3 місяці підряд, тоді 9 місяців перерва, тоді знову опитування 3 місяці підряд), з 2019 року схема опитування – 2-2-2 (домогосподарства опитуються впродовж двох кварталів, потім перерва два квартали, після чого ще два квартали опитуються.

Метою проведення ОРС є отримання даних про склад та структуру робочої сили, вимірювання обсягів зайнятості та напрямів діяльності населення, а також визначення рівня безробіття. Інформація записується зі слів респондентів. Усі запитання стосуються обстежуваного тижня (з понеділка по неділю). Респонденти заповнюють опитувальники, у яких міститься питання, про те, чи займалися вони оплачуваною діяльністю хоч одну годину на звітному тижні. Таким чином, можна отримати актуальні дані щодо зайнятості та безробіття. На сайті Держстату ці дані можна подивитися у розрізі вікових груп.

У 2018 році було опитано більше 102 тисяч осіб віком 15-70 років, що складає 0,36 % постійного населення зазначеного віку. До 2019 року у опитування потрапляли особи віком 15-70 років, а зараз 15 і старше. Не опитуються особи, що знаходяться у І і ІІ зонах радіаційного забруднення (біля Чорнобильської АЕС) і на тимчасово окупованих територіях, а також колективні домогосподарства (військові казарми, тюрми, будинки-інтернати, будинки для осіб похилого віку та інвалідів тощо).

Перше оприлюднення статистичної інформації відбувається щоквартально на 84 день після звітного періоду. Хоча термін виглядає досить значним, це не дуже відрізняється від інших Європейських країн – середній термін оприлюднення інформації у країнах ЄС у 2018 році становив 76 календарних днів, а Євростат оприлюднює дані за результатами обстеження робочої сили на 90-й день після закінчення звітного періоду. 

На зображені наведені показники, які можуть бути отримані в рамках обстеження робочої сили. Всі вони включені до проєкту плану статистичних спостережень на 2020 рік.

Рисунок 1

Джерело: презентація Алли Солоп

 

Обстеження підприємств, установ, організацій включає в себе лише ті підприємства, де працює 10 або більше людей. До звіту потрапляє інформація про кількість штатних працівників, зовнішніх сумісників, людей, які працюють за договорами цивільно-правового характеру. Також у звіті є інформація про відпрацьований час, умови праці та її оплату.

Ще одним джерелом даних про ринок праці є адміністративні дані. Це, наприклад, дані Пенсійного фонду чи дані Державної фіскальної служби про платників ЄСВ, але Держстату вони не надаються. Проте Держстат отримує інформацію від Державного центру зайнятості про зареєстроване безробіття та кількість зареєстрованих робочих місць. Проте з 2020 року публікувати інформацію про зареєстроване безробіття буде лише Центр зайнятості, а Держстат припинить публікувати ці дані.

Олена Козирєва

На сайті Державного центру зайнятості є рубрика «Аналітика і статистика». Там є інфографіки і публікації щодо ситуації на ринку праці та прогнозу попиту на працівників. Ми публікуємо таку статистику щомісячно.

Рисунок 2

Джерело: скріншот з сайту dcz.gov.ua

 

Алла Солоп:

Також інформацію про зайнятість дає перепис населення, який за рекомендацією ООН має відбуватися кожні 10 років. Оскільки під час перепису спілкуються з кожним українцем, такі дані найбільш точні. 

Ольга Купець

В Україні багато даних, але розібратися з ними дуже важко навіть експерту, який аналізує ринок праці 20 років. Наприклад, нижче наведена таблиця, яка показує дані про чисельність зайнятих в Україні у 2017 році з різних джерел – обстежень економічної активності населення, обстежень підприємств, організацій та установ з кількістю працівників 10 і більше, а також структурної статистики суб’єктів господарювання. Легко бачити, що чисельність зайнятих варіює в залежності від джерела даних та спостережуваної групи (усі зайняті за міжнародним підходом чи лише наймані працівники; усі зайняті чи лише ті, що зайняті у формальному секторі; наймані працівники у штаті чи сумісники та зайняті за ЦДП; штатні працівники на кінець року чи в середньому за рік). Тому складно зрозуміти, скільки ж людей в Україні насправді є зайнятими.

Таблиця 1. Показники зайнятості в Україні у 2017 р. згідно з ЕАН та обстеженнями підприємств (тис.)

Джерело: презентація Ольги Купець

 

Служба зайнятості: що рахує, кому допомагає?

Олена Козирєва:

Законодавство, яке регулює діяльність Служби зайнятості, – це Закон України Про зайнятість населення (описує функції Служби зайнятості та вимоги для отримання статусу безробітного), а також закон Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (регулює умови виплати допомоги з безробіття та визначає, як формується фонд страхування на випадок безробіття).

Загалом, протягом року Центр зайнятості працевлаштовує 800 000 осіб та обслуговує 2 000 000 шукачів роботи, серед яких 1 000 000 мають статус безробітних. 

Якщо людина приходить до центру зайнятості і відразу отримує направлення на підходящу роботу, куди вона працевлаштовується, то такій людині статус безробітної не присвоюється. Отже, людина отримала послугу, знайшла роботу, але у статистику щодо кількості безробітних не потрапила. Для того, щоб включати таких людей до статистики, потрібно змінювати законодавство. Тож коли користувачі даних вивчають показники, вони мають розуміти, які послуги надає центр зайнятості та які обмеження є у цій статистиці. Інколи у статистиці не видно обсяг роботи Центру зайнятості, бо журналісти беруть цифри не за період, а на кінець періоду. Насправді ж, чим більше людей ми працевлаштували, тим менше їх на обліку на кінець періоду – тому іноді помилково кажуть, що центр зайнятості обслуговує всього 20% безробітних. 

Для нас також важливо подивитися, скільки людина працює після працевлаштування, яку зарплату має – тобто наскільки ефективною є наша робота. Ми отримуємо такі дані з Пенсійного фонду. Однак, до цих даних є питання.

В опитуваннях Держстату є питання «Як ви шукали роботу: через знайомих, на сайтах роботи, у Центрі зайнятості тощо». 40% респондентів шукали роботу через службу зайнятості. Проте варто пам’ятати, що це питання ставили тим, хто був безробітний у період опитування, але не тим, хто вже працевлаштувався. 

Отримати допомогу в пошуку роботи можна й дистанційно – для цього на сайті є кабінет користувача. Як і на сайтах пошуку роботи, люди отримують інформацію про вакансії. Тож особисто приходити до центру зайнятості та приносити документи є сенс тільки для тих, хто претендує на допомогу з безробіття. Послугами з пошуку роботи можуть користуватися й ті, хто працює, але хоче змінити місце роботи. У минулому році сайтом державної служби зайнятості скористалися майже 2 млн осіб. На початок року створено 197 тис. електронних кабінетів роботодавців та 248 тис. електронних кабінетів шукачів роботи. 

Приватні агенції зайнятості мають звітувати нам про результати своєї діяльності (з 2020 року щоквартально). Якщо порівняти результати таких агенцій та Державного центру зайнятості, то в Україні центр зайнятості працевлаштовує в 10 разів більше людей. А ось у працевлаштуванні за кордоном ці агенції мають перевагу. Важливо також розуміти, що в Києві агенції працевлаштовують вдвічі більше людей, ніж Центр зайнятості, а в регіонах центр зайнятості – це часто єдина установа, куди можна звернутися з питань пошуку роботи.

Ще одна складність пов’язана з Державним класифікатором професій: ми маємо використовувати його при розміщенні та підборі вакансій, проте він є застарілим і не враховує сучасні професії і навички, на які є попит. Наприклад, ми можемо писати лише «програміст», тоді як сайти з пошуку роботи більш детально вказують потрібні навички програміста.

Не проблеми, а виклики

Вади статистики

Ольга Купець:

Хотілося б, щоб з наявних даних про зайнятість населення можна було скласти певний баланс зайнятих осіб (скільки з числа усіх зайнятих за критерієм 1 години, працюють за наймом (з подальшою розбивкою на формально і неформально зайнятих), є зареєстрованими фізичними особами-підприємцями або роботодавцями, незареєстрованими фрілансерами або зайняті на інших умовах тощо), і щоб при цьому показник з одного джерела не суперечив аналогічному показнику з іншого джерела (наприклад, чисельність формально зайнятих найманих працівників за даними вибіркових обстежень робочої сили та статистики на основі звітності підприємств).

Багато запитань викликає і статистика заробітної плати. Вона збирається на підприємствах, що мають понад 10 робітників, але ми нічого не знаємо про зарплату на мікропідприємствах і у ФОПів. Тобто ми маємо дані лише про певний сегмент ринку праці, і не маємо уявлення, що відбувається в інших сегментах. 

Тетяна Тищук

Багато питань щодо статистики стосується нових форм зайнятості – наприклад, у які категорії потрапляють водії в Убері, ті, хто працює на аутсорсі за кордоном чи в Україні, ті, хто реєструються в центрі зайнятості не для того, щоб шукати роботу, а для того, щоб мати субсидії.

Адміністративні дані

Тетяна Тищук:

Проблема з доступом статистичної служби до адміністративних даних існує в Україні, але давно вирішена за кордоном на законодавчому рівні. Закон має встановити, що відомства не можуть відмовити Держстату у наданні адміністративної інформації. Але тут є й інший момент: за деякими показниками Держстат збирає інформацію частіше, ніж інші відомства. Наприклад, не всі підприємства надсилають щомісячні звіти зі сплати ЄСВ до податкової служби.

Алла Солоп:

Якщо доступ буде, то частину інформації можна буде отримувати не від респондентів, а від державних органів. Це зменшить звітне навантаження на підприємства. Проте варто пам’ятати, що використовуючи «чужі» дані Держстат братиме на себе ризик, пов’язаний з їх якістю.

Олена Козирєва: 

Ми мали не дуже позитивний досвід роботи з адміністративними даними. По-перше, дані виявилися не співставними з нашими – наприклад, у даних Пенсійного фонду показник «професія» з’явився лише нещодавно. По-друге, оскільки не всі підприємства надсилають звіти до державних органів. Наприклад, у даних ПФ кількість платників ЄСВ коливалася місяць до місяця від декількох десятків до декількох сотень тисяч осіб. Таких коливань на ринку праці немає, це вказує на проблему з даними. По-третє, ці дані надходили до нас із запізненням у 2 місяці. 

Тетяна Тищук: 

Першим кроком має стати доступ до адміністративних даних, а наступним – їх співставлення з даними, які збирає Держстат, щоб зрозуміти, наскільки вони взаємозамінні і як з ними далі працювати.

Мікродані

Алла Солоп:

 У 2019 році ми вперше розмістили на сайті анонімізовані мікродані щодо робочої сили та її характеристик. Щоб забезпечити потрібний за законом рівень конфіденційності та захист від розкриття персональної інформації у публічному файлі ми залишили близько 20 змінних. 

Для наукових цілей у 2022 році ми будемо готувати більш повні файли (анонімізованих мікроданих) за спеціальним порядком, який регламентує доступ і має бути розроблений цього року. 

Нові робочі місця

Ольга Купець: 

Чого ще не вистачає науковцям – це доступу до мікроданих на рівні фірм.

Багато політиків ставлять за мету створення робочих місць – у певний час урядовці називають плани в 1 млн чи 5 млн робочих місць. Але тут варто говорити про чисте створення робочих місць, тобто кількість створених мінус кількість ліквідованих. Важливо розуміти, де саме відбувається «чисте» створення робочих місць: в яких секторах та регіонах, в яких фірмах за розміром, формою власності та рівнем продуктивності. На жаль, статистичні дані недоступні для такого аналізу в Україні.

Олена Козирєва: 

У Програмі дій уряду заявлено, що Україна створить «1 млн нових робочих місць». Нам важливо розуміти, про які робочі місця йдеться. У нас до цього дуже прагматичне ставлення: чи то будуть іноземні працівники, чи ми маємо цих людей підготувати. У 2020 році за даними регіональних центрів зайнятості планується створення 20 000 робочих місць, Міністерство економічного розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України прогнозує зі свого боку створення 16 000-20 000 робочих місць. Тобто до 40 000 нових робочих місць наша країна створить у 2020 році. Очікується, що програма кредитів «5-7-9» створить до 90 тисяч робочих місць.

У нас був досвід з цього питання. У 2005 році Урядом було проголошено програму щодо створення 5 млн робочих місць протягом 5 років. Відповідний моніторинг засвідчив, що за період з 2006 по перше півріччя 2011 року створено 5,4 млн робочих місць. За той же час було ліквідовано 3,5 млн робочих місць. Тобто чисте створення становило 1,9 млн. Але за опитуванням економічної активності населення зайнятість скоротилася на 490 тисяч осіб. Інколи створенням робочих місць називають ситуацію, коли підприємство перейменували коли замість ліквідованого підприємства було створено нове.

Трудові мігранти

Алла Солоп:

Раз на 5 років ми проводимо обстеження трудової міграції. Перше пробне опитування відбулося у 2005 році, а «справжнє» – у 2008; найсвіжіше датується 2017 роком. Міжнародна організація праці розробила для цього опитування спеціальну методологію – в ній трудові мігранти враховуються як окреме явище, тому важко прив’язати його до показників обстеження робочої сили. 

Серед науковців точиться дискусія: трудові мігранти – вони зайняті, безробітні чи неактивні? В українських опитуваннях вони найімовірніше потрапляють до категорії неактивних, бо коли ми приходимо у домогосподарство і людина відсутня, її родичі скоріш за все скажуть, що людина не працює і не шукає роботу, в той час як вона може перебувати за кордоном на заробітках.

Дані обстеження трудової міграції, проведеного 2017 році, показують, що в Україні переважає короткострокова трудова міграція (4-5 місяців на рік). Серед трудових мігрантів майже половина (48,5%) працювала за кордоном менше року, 43,2% повернулися із заробітків і на момент обстеження знаходилися вдома та лише 8,3% трудових мігрантів працювали за кордоном більше року. 

Ще одне джерело даних про трудову міграцію – обстеження робочої сили. Там є питання про те, чи займалася людина оплачуваною діяльністю цього тижня, а також де знаходиться її місце роботи: за місцем проживання, у іншому регіоні чи за межами України. Оскільки інформація визначається за обстежуваний тиждень, то частка мігрантів у відповідях є незначною.

Безробіття

Алла Солоп:

Нещодавно у пресі з’явилася інформація про зростання безробіття в грудні 2019 року на 15%. В Україні є сезонні коливання – зазвичай безробіття зростає піково у березні і знижується до листопада, але коли воно знижується, ніхто не пише про це статті, тож складається враження, що безробіття тільки росте. Загалом, порівняно з 2018 роком за перші 9 місяців 2019 зайнятість зросла (Таблиця 2) попри зафіксоване падіння промислового виробництва. Збільшення відбулося за рахунок найманих працівників – тих, що працюють на підприємствах та на окремих осіб (ФОП), їх кількість збільшилася на 8,2%, а також за рахунок самозайнятих та ФОПів.

Але коректніше порівнювати рік до року, чи 9 місяців до 9 місяців. У даних за 4 квартал 2019 року ми очікуємо зростання безробіття. Одна з причин – сезонний фактор, скорочується зайнятість населення у сільському господарстві. Через заплановані масові скорочення в державному секторі – наприклад, у райадміністраціях та серед лікарів – багато хто почав шукати нову роботу вже наприкінці 2019 року. Також скоро відбудеться відчутне скорочення шахтарів. 

Таблиця 2

Джерело: Презентація Алли СолопПримітка. Інформація наведена без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя, а також без частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях

 

Олена Козирєва:

В Україні зараз нестача кадрів майже по всім професіям і у всіх сферах діяльності. Наприклад, критична ситуація зі швачками. Водночас роботодавці пропонують заробітну плату у 6-8 тисяч гривень і роботу в три зміни. Люди не витримують цей режим роботи за таку плату і знову повертаються до Центру зайнятості. Такі зарплати не влаштовують ні працівників, ні нас як посередників на ринку праці.

Тіньова зайнятість

Алла Солоп:

Прихована зайнятість не реєструється, як і тіньова економіка. Держстат вивчає лише неформальну зайнятість (на незареєстрованих підприємствах, на підробітках, у домашньому господарстві). 

До неформально зайнятих відносяться люди, що працюють на підприємствах неформального сектора (незареєстровані самозайняті роботодавці та їх наймані працівники, безкоштовно працюючі члени сім’ї), безкоштовно працюючі члени сім’ї на підприємствах формального сектору та наймані працівники, які працюють на неформальних робочих місцях формального сектору (особи, які працювали за усною домовленістю або не мали будь-яких соціальних гарантій).

Тетяна Тищук:

Є метод, який дозволяє оцінити доходи домогосподарств, отримані в тіні – але це оцінка саме заробленої суми грошей, а не кількості людей, задіяних у тіньовому секторі. Важливо пам’ятати, що одна й та сама людина може одночасно працювати у формальному секторі та отримувати тіньові доходи.

Що далі?

Алла Солоп: 

Серед найближчих планів Державної служби статистики забезпечення доступу до анонімізованих мікроданих для наукових цілей. Цього року буде створений регламент доступу, наступного року ми плануємо встановити порядок підготовки файлів з анонімізованими мікроданими та обладнати спеціальні кімнати для роботи з такими даними. Вже у 2022 році плануємо готувати файли анонімізованих мікроданих за статистикою обстежень домогосподарств, зовнішньої торгівлі та структурної статистики.

З планами Державної служби статистики України також можна ознайомитися у Програмі розвитку державної статистики до 2023 року.

Ще одне завдання – діджиталізація (використання сучасних технологій збору даних). Наступного року плануємо розробку електронних анкет та програмного забезпечення для збору та обробки даних із застосуванням мобільних електронних пристроїв або веб-опитувань, потім проведемо тестування, а у 2023 році будемо використовувати електронні засоби у поточній роботі. 

Також у планах до 2023 року гармонізувати статистику оплати праці та вартості робочої сили з регламентами ЄС. У 2021 році будуть оприлюднені показники медіанної заробітної плати за результатами обстеження щодо рівня заробітної плати працівників за статтю, віком, освітою та професійними групами. У 2022 планується зміна методології розрахунку індексу вартості робочої сили, будуть враховані адміністративні дані про нарахування на заробітну плату.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Sorry, Comments are closed!

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний