Блукання політиків у медійному просторі: аналіз 470 тисяч новин

VoxUkraine зібрав та проаналізував 470 тисяч новин топових українських онлайн-ЗМІ з лютого по червень 2020 року та визначив, яких політиків вони хвалять, яких — хейтять, а кого просто згадують.

Автор:

За результатами опитування USAID-Internews, у 2019 році соціальні мережі та інтернет-медіа як джерело новин за популярністю обійшли телебачення. Довіра українців до інтернет-ЗМІ теж перевищила довіру до телебачення. Політичні новини залишаються найбільш популярними й цікавлять 42% респондентів. Ми розглянули, яких політиків та в якому контексті найчастіше згадують найбільш популярні онлайн-ЗМІ. 

Дослідження групи Рейтинг показало, що на карантині майже половина опитаних стали переглядати новини частіше. Новини про пандемію переплелися з політичними, адже політики часто коментують коронавірус, його поширення та заходи для боротьби з ним. Тож які політики з’являлися в новинах найбільше? Чи всі ЗМІ писали про них однаково? І як пандемія коронавірусу вплинула на медійний простір?

Головні висновки:

  1. Найбільше українські новинні онлайн-ресурси у лютому-червні згадували президента Володимира Зеленського — його ім’я з’являлося в кожній десятій новині – всього 122 тисячі разів. На другому місці прем’єр-міністр Денис Шмигаль із 33 тисячами згадок. За ним іде Віталій Кличко, ім’я якого згадували 31,5 тисячу разів.
  2. Частки новин про політиків, за деякими винятками, досить рівномірно розподілені в усіх медіа. Втім, Економічна правда частіше пише про прем’єр-міністрів порівняно з іншими ЗМІ, а з усіх новин про Віктора Медведчука 36% опубліковані 112.ua та ZIK.
  3. Серед найчастіше згадуваних політиків лідери за часткою негативних новин – Петро Порошенко та Арсен Аваков: з усіх новин про них негативними були 59% та 48% відповідно. Частки негативних та позитивних новин про президента майже рівні, а найбільше нейтральних новин — про Дмитра Разумкова.

Кого згадували найчастіше?

На основі рейтингів довіри до політиків (від Центру Разумкова і групи Рейтинг) та найвпливовіших українців ми склали список із 40 політиків для аналізу їх згадування в ЗМІ. До цього списку увійшли президент, члени кабінету міністрів, лідери парламентських фракцій, очільники антикорупційних органів, генпрокурори, мери великих міст. 

До аналізу увійшли новини з 27 українських онлайн-ресурсів з найбільшим охопленням. Ці ЗМІ входять у списки топ-рейтингових онлайн ЗМІ України (рейтинги Інтернет Асоціації України, ТЕКСТИ.org.ua та сформований за даними Alexa і SimilarWeb). На жаль, через технічні обмеження у наш список не увійшов сайт НВ, хоча це ЗМІ посідає перші місця у рейтингах.

Як і в нашому дослідженні про медійний простір кандидатів у президенти, виявилося, що переважають в українському інформаційному просторі новини про чинного президента — Володимир Зеленський є лідером за кількістю згадок в усіх досліджуваних ЗМІ (графік 1). 

Ім’я президента за весь період згадували у 10,6% новин, загалом 122 тисячі разів, що майже вчетверо більше, ніж у Дениса Шмигаля — другого за кількістю згадок політика (33 тисячі). 

До початку пандемії про Володимира Зеленського писали частіше (28 тисяч згадок за лютий в нашій базі даних). Але в березні-квітні згадок Зеленського стало менше (приблизно 22 тисячі щомісяця), оскільки нова гаряча тема пандемії витіснила інші теми з медіапростору. З цієї ж причини кількість згадок Віктора Ляшка зросла вчетверо з лютого по березень, а Максима Степанова — вп’ятеро з березня по квітень. Віталій Кличко теж отримав більше уваги від медіа через коронавірус, зокрема завдяки посиланням ЗМІ на його пресконференції та публікації в Telegram: від 2 тисяч згадок у лютому до 9 тисяч у квітні. 

Після того, як Олексій Гончарук втратив прем’єрський пост, згадувати його закономірно стали менше (від 7,5 тисяч згадок у березні до 500 у квітні). Так само закономірно зросла кількість згадок нового прем’єра Дениса Шмигаля — в березні у 12 разів більше, ніж у лютому. 

У квітні також спостерігаємо повернення Міхеіла Саакашвілі в український медійний простір. 5,5 тисяч згадок про нього пов’язані з активним обговоренням його можливого призначення на посаду віце-прем’єра. Про Арсена Авакова у червні згадували вдвічі більше, ніж у два попередні місяці, що може бути пов’язано з мітингами та проектом постанови про його відставку.

Улюбленці онлайн-ЗМІ

Чи були окремі ЗМІ особливо прихильними до певних політиків? Для кожного ЗМІ ми склали десятку політиків, про яких це медіа писало найбільше — результати наведені в таблиці та на графіку 2.

Графік 2. Частки новин зі згадками політиків у досліджених ЗМІ

Джерело: власні розрахунки. Прямокутник – середнє +/- одне стандартне відхилення, лінія – мінімум та максимум

 

Топ-10 політиків у кожному онлайн-ЗМІ практично однакові. Однак, були й деякі винятки. Так, Економічна правда порівняно більше згадувала про прем’єр-міністрів Дениса Шмигаля та Олексія Гончарука — 18% та 15% відповідно (тоді як на інших сайтах про них було в середньому 4,5% та 9% новин). Це можна пояснити вужчою спеціалізацією ЕП, яка часто висвітлює роботу уряду.

Були й політики, які потрапили до топ-10 лише одного медіа. Це Владислав Криклій (9% новин ЕП про нього порівняно з 2% в інших ЗМІ), Андрій Садовий (3% згадок на Знай), Борис Філатов (2,5% новин на Обозревателе), Вадим Пристайко (2,2% новин на Сьогодні), Гео Лерос (2,7% новин на Цензорі), Юрій Бойко (3% новин на сайті Українських новин). 

Юлія Тимошенко, Геннадій Кернес та Давид Арахамія потрапили до топ-десятки на двох сайтах кожен – перша на Знай та Апостроф, другий на Знай та Політека, третій – на ТСН та ЕП. Віктор Медведчук потрапив до топ-10 за згадками на чотирьох сайтах – ЗІК, 112, Знай та Політека. Останні два видання пов’язані одне з одним та з партією «Рух за реформи».

Любить/не любить: як ЗМІ пишуть про політиків?

Ми обчислили загальну тональність згадок політиків у новинах та поділили новини відповідно на негативні, позитивні та нейтральні. Отриманий розподіл новин про політиків наведено на графіку 3. Емоційне забарвлення ми оцінювали на основі тональних словників — детальніше про це читайте в розділі «Як ми рахували».

Найбільш емоційно забарвленими є новини про Петра Порошенка. Частка нейтральних новин про нього найменша, а частка негативних становить 59%. У кожному з розглянутих медіа кількість негативних новин про колишнього президента перевищує кількість позитивних та нейтральних, а на 22 сайтах із 27 негативних новин більше половини. Це передусім пов’язано з багатьма кримінальними провадженнями, врученням підозр та викликами на допит колишнього президента, які активно висвітлювалися у ЗМІ. На такому негативному тлі виділяються 4 медіа, які опублікували помітно більше позитивних новин про п’ятого президента: РБК-Україна, Обозреватель, Цензор.НЕТ та Лівий Берег. Частка позитивних новин на цих сайтах — від 31% до 39%, тоді як для решти вона в середньому 14%.

На другому місці за часткою негативних новин — Арсен Аваков (48%). Міністра в новинах часто згадували у зв’язку з резонансними вбивствами, стріляниною та протестами. Найбільша частка негативних новин про Авакова була на сайті Радіо Свобода (70% усіх новин про нього). Середня частка позитивних новин про міністра становить 15%, а сайт із найвищим позитивним показником — Цензор.НЕТ з 28%.

Про Володимира Зеленського частки позитивних та негативних новин майже рівні — 30% і 32% відповідно. Проте на 12 сайтах позитивних новин про президента дещо більше, ніж негативних. Ми не змогли виділити медіа, які б відрізнялися особливою прихильністю до Зеленського, а от негативних новин про нього найбільше було на сайті Політека (49%).

Найбільше нейтральних новин пишуть про Дмитра Разумкова — аж 61%. Але Політека відзначилася й тут, адже на цьому сайті 40% новин про спікера негативні при середній частці негативних у 20%.

Від любові до ненависті: чи змінюється тональність новин із часом?

Ми знайшли кілька цікавих випадків зміни тональності новин протягом розглянутих 5 місяців — графік 4.

Так, частка позитивних новин про Володимира Зеленського у квітні зросла на 11 відсоткових пунктів (в.п.) у порівнянні з березнем, що можна пов’язати із заявами президента про святкування Великодня, надання та отримання допомоги в боротьбі з пандемією. У червні ж розподіл тональності став таким самим, як був у лютому.

Натомість частка негативних новин про Андрія Єрмака у квітні зросла на 20 в.п., оскільки ЗМІ тоді активно писали про скандал навколо його брата, який проводив співбесіди на посади в органах влади. Схоже, що у травні про скандал уже забули, адже частка негативних новин знову знизилась.

Негативних новин про Петра Порошенка у червні стало більше на 15 в.п., бо ЗМІ писали про провадження ДБР щодо нього. В новинах про Дениса Шмигаля загальна частка нейтральних новин поступово зменшується, а частки позитивних та негативних новин залишаються приблизно рівними.

Як ми рахували

Згадкою ми вважаємо наявність імені політика в тексті. Новиною, у якій писали про деякого політика ми вважаємо ту, де його/її ім’я згадувалося принаймні двічі, щоб відсіяти випадки побіжних згадок.

Для оцінки емоційного забарвлення україномовних та російськомовних новин ми використовували дещо модифіковані тональні словники української (складений спільнотою lang-uk) та російської (розроблений проектом «Карта слов») мов. У словниках зібрані слова із не нейтральною тональністю: -2, -1, 1 чи 2. Російський словник містить 6700, а український — 2400 слів.

Обчислення тональності згадки відбувалося пошуком у відповідному реченні емоційно забарвлених слів зі словника й сумуванням їх тональності. Крім того, на тональність слова впливають заперечні та підсилювальні слова, що стоять перед ним. Наприклад: слово «ефективний» має тональність 1, натомість «неефективний» матиме протилежну тональність -1, а «дуже ефективний» отримає тональність 2.

В результаті новину вважаємо негативною, якщо сумарна тональність усіх згадок у ній менше 0, позитивною — якщо більше 0, а нейтральною — якщо рівна 0.

Частка не нейтральних слів у більшості сайтів з новинами українською мовою становить 3.5%-4%, для сайтів з російськомовними новинами — близько 5%. Таким чином, Цензор.НЕТ, Лівий берег, Фокус і Стана.ua за рахунок мови трохи емоційніші, ніж решта медіа. Така різниця передусім виникла через більший розмір російського тонального словника. Найменш емоційним медіа очікувано вийшла Економічна правда, у новинах якої всього 2,5% не нейтральних слів.

Дисклеймер: Статтю підготовлено в рамках проекту «Медіа Екосистема» за підтримки US Embassy. В цьому проекті ми досліджуємо український медійний простір, аналізуємо новини найпопулярніших онлайн-ЗМІ, щоб надавати актуальну агреговану інформацію про теми, меседжі та зв’язки між медіа.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Sorry, Comments are closed!

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний