Імміграція та референдум: як ініціатори Brexit зробили своїм символом проблему, якої нема

Вирішальним чинником для багатьох британців є питання імміграції

Автор:

В четвер, 23 червня, у Сполученому Королівстві відбудеться референдум про членство в ЄС. Вирішальним чинником для багатьох британців є питання імміграції – частка іммігрантів серед населення більше 12%. Чому? Це складно зрозуміти поза межами країни. У цій статті пояснюється, чому це питання настільки важливе і чому воно насправді не повинно викликати стільки уваги.

Чиста міграція в Сполучене Королівство зросла від 50 тис. до 300 тис. за рік за період від 1990 до 2015 рр. (Рисунок 1). Частка іммігрантів серед населення[1] зросла від 6% у 1990 році до 12% у 2013 році (OECD). Після 2004 року Сполучене Королівство пережило значний наплив іммігрантів із нових членів ЄС, оскільки було однією із лише трьох країн[2], що відкрили свої ринки праці для громадян новоприйнятих до ЄС країн. Глобальна фінансова криза та рецесія, які сталися після цього, викликали появу питання міграції на передових шпальтах газет та зробили його центральним політичним питанням. Уряд Сполученого Королівства пообіцяв знизити чисту міграцію від “сотень тисяч до десятків тисяч”, але не зміг дотримати цієї обіцянки внаслідок свободи пересування людей в межах ЄС.

Рисунок 1. Чиста міграція до Сполученого Королівства

167

Джерело: Офіс національної статистики (ONS)

Контроль над імміграцією із країн ЄС став одним із основних аргументів, використаних кампанією «Leave». Основними недоліками імміграції називають конкуренцію за соціальні послуги, негативний вплив на ринок праці та “туризм за державною грошовою допомогою”.

Не повинно дивувати те, що цьому питанню присвячено чимало досліджень. Найбільше уваги привертає вплив імміграції на ринок праці та державні фінанси. Дослідники погоджуються щодо того, що імміграція не має сильного впливу на результати британців на ринку праці. Більшість досліджень не знаходять значного впливу на заробітну плату та рівень безробіття серед місцевого населення. Nickell and Saleheen (2015) встановили, що частка працівників-іммігрантів у регіоні має статистично значущий, але дуже маленький вплив на середній рівень зарплат за низькокваліфікрванну працю в секторі послуг. Тут більш детально обговорюється “наскільки невеликим насправді є цей вплив”.

Найбільш детальне дослідження фіскального впливу імміграції в Сполученому Королівстві було здійснене Dustmann and Fratinni (2013). Вони підрахували чистий фіскальний внесок різних груп населення за кожний рік між 1995 та 2011 рр. і встановили, що внесок нещодавніх іммігрантів (тих, хто приїхав до країни після 1999 р.) був постійно позитивним. Нещодавні іммігранти з ЄС вкладали у фіскальну систему на 34% більше, ніж отримували від неї. А недавні іммігранти з-поза меж ЄС вкладали на 2% більше, ніж отримували. Більш детально про це тут.

Це пояснюється тим, що Сполучене Королівство успішно приваблює високоосвічених мігрантів, які шукають можливостей працевлаштування, а не грошової допомоги від держави. Таблиця 1 підсумовує характеристики працівників різного походження. Іммігранти мають в середньому вищу освіту, ніж населення, народжене в Сполученому Королівстві. Рівень зайнятості серед них також високий, особливо серед іммігрантів з нових країн ЄС. Вклад іммігрантів з країн ЄС в економіку Сполученого Королівства є позитивним з двох причин: в середньому вони набагато молодші та більш кваліфіковані, ніж населення загалом.

Таблиця 1. Характеристики ринку праці Сполученого Королівства в розрізі походження працівників

477

*Тут визначено як співвідношення кількості працевлаштованих та населення працездатного віку в кожній групі. Джерело: власні підрахунки на основі Щорічного опитування населення (APS) та даних Міністерства праці та пенсій (DWP).

Таким чином, хоча рівень імміграції до Сполученого Королівства є високим, країні пощастило приваблювати високоосвічених молодих мігрантів, внесок яких перевищує їх частку в рахунку за соціальні послуги, і які не мають сильного негативного впливу на ринок праці країни.

[1] Я використовую термін “іммігранти” для позначення осіб, що народились за кордоном.

[2] Іншими двома країнами були Ірландія та Швеція.


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний