Чи можуть онлайнові відео змінити рівень толерантності до корупції у українських студентів?

Чи можуть антикорупційні кампанії на кшталт онлайн-відео, що висвітлюють згубні наслідки корупції для суспільства, знизити рівень толерантності до недоброчесності та порушення закону в країнах з ендемічною корупцією, таких як Україна?

depositphotos / HayDmitriy

Автори:

Олена Денисова-Шмідт (PhD, Університет Св. Галлена, Швейцарія), Мартін Губер (PhD, Університет Фрібура, Швейцарія), Ярослав Притула (PhD, Український католицький університет, Україна)

Наші експериментальні дослідження, що проводилися серед студентів українських університетів, свідчать про те, що стиль комунікації має значення. Схоже, що формальне висвітлення негативних наслідків корупції суттєво не знижує терпимість до неї, а інколи навіть може її збільшувати через інформування про поширеність корупції – бо таким чином корупція позиціонується як соціальна норма. Натомість захоплива особиста історія жертви корупції знижує толерантність до корупції, що, ймовірно, викликано “примірянням на себе” ролі жертви й такими емоціями як емпатія. 

Сила ЗМІ та невизначене ставлення до корупції в Україні

Близько 2400 років тому Платон опублікував свій філософський шедевр “Республіка”, в якому розглянув важливість якості ”художньої продукції” для протидії моральному загниванню молоді та спокусливості корупції. Можливо, то була одна з перших наукових дискусій, що пов’язувала продукцію ЗМІ з соціальною поведінкою споживачів – найбільш релевантним на сьогодні питанням у світі, який переживає технологічну та біхевіоральну революцію з точки зору доступу до ЗМІ. Платон не міг спрогнозувати, якою потужною та всюдисущою стане ”художня продукція” в медіаформаті. Завдяки поєднанню соціальних медіа та постійному вдосконаленню доступу до Інтернету виробництво та споживання аудіо/відео продукції стало доступним майже для всіх людей у світі. Вірусні аматорські або професійні відео можуть спонукати тисячі чи навіть мільйони людей до протесту (наприклад, убивство Джорджа Флойда поліцією в США, демократичні протести в Білорусі або численні акції, організовані Олексієм Навальним), або ж надихнути мільйони людей на молитву (наприклад, пожежа у Соборі Паризької Богоматері в Парижі).

Чи можна використовувати онлайн-відео для зниження толерантності до шахрайства та корупції в країні з ендемічною корупцією? Таке дослідницьке питання лежить в основі онлайн-експерименту, який ми провели серед студентів українських університетів. Україна – цікава країна для вивчення проблем корупції. З одного боку, корупція тут досить поширена і присутня в різних формах та сферах. Існує багато досліджень цієї теми, які можна розділити на чотири великі групи:

З іншого боку, Україна є лідером у сфері протестів проти корупції. В усіх масових вуличних протестах, що мали місце після здобуття незалежності (Революція на Граніті 1990 року, Помаранчева революція 2004 року та Революція Гідності 2014 року) боротьба з корупцією була одним із головних пріоритетів протестуючих та однією з причин тривалої громадської активності.

Корупція в Україні постає в багатьох різних контекстах. Її часто критикують, і така критика використовується задля досягнення політичної влади чи витіснення конкурентів. Проблеми корупції живлять популярні телешоу. І, звісно ж, корупція постає в своїй безпосередній формі – “зловживанні наданою владою для отримання приватної вигоди”, за визначенням Transparency International. 

Антикорупційні кампанії можуть сприяти поширенню корупції

У дослідженні нас особливо цікавлять суперечливі наслідки інформаційно-просвітніх інтервенцій, в тому числі сприяння розвитку толерантності до недоброчесної поведінки, яку вони намагаються знизити, наприклад, підвищуючи обізнаність про її існування.

Уявіть, що сьогодні ви читаєте статтю в газеті про низку корупційних скандалів у місцевій владі, а наступного дня дивитеся телевізійні новини, де широко обговорюється дрібна корупція в місцевих школах та лікарнях. Наскільки таке подання інформації змінило б ваше ставлення до корупції? Як це змінило б вашу подальшу поведінку?

Дані з різних країн свідчать про те, що ставлення людей та їхня поведінка реагують на “помітність” корупції. В експерименті, проведеному серед студентів у США, дослідники виявили, що обізнаність про поширеність нечесної поведінки сприяє росту шахрайства, тоді як матеріальне стимулювання має менший вплив на це. Схожі результати були отримані в рамках інформаційного експерименту на Коста-Риці. Учасники, які вважали всіх інших корумпованими та/або мали особистий корупційний досвід в минулому, самі були більш схильними до корупційної поведінки. В одному з наших експериментів ми бачимо подібні негативні ефекти антикорупційних інформаційно-просвітніх кампаній для конкретних репрезентативних підгруп студентів в Україні. А саме тих, хто раніше не були причетними до корупції, не обманювали викладачів, і, вочевидь, дізналися про масштаби цього явища з антикорупційних матеріалів, використаних в експерименті, та стали більш толерантними до корупції. Цей патерн постає ще в одному нашому експерименті зі студентами державних університетів російського Хабаровська. Це свідчить про те, що брошури та мультфільми на тему боротьби з корупцією можуть сприяти розвитку негативного погляду на корупцію у студентів, які часто плагіатять, але також призводити до посилення терпимості до академічної нечесності та корупції в інших студентів. Ми також виявили гендерний ефект – зазвичай, студентки мають більш негативну думку щодо корупції, ніж їхні колеги-чоловіки. Виявилося також, що жінки є менш чутливими до такого типу інтервенцій. 

У світлі скандалу з Facebook та Cambridge Analytica стосовно витоку даних, останнім часом багато уваги приділяється потенційним негативним наслідкам інформаційних та дезінформаційних кампаній у соціальних мережах. Однак агітація в соціальних мережах може також мати соціально позитивні наслідки, такі як активізація та посилення антикорупційної та інших видів громадської активності. У нашій останній статті про ставлення до корупції ми (на відміну від попередніх експериментів) вивчаємо те, як різні типи антикорупційних онлайн-відео можуть впливати на ставлення до корупції українських студентів, які беруть участь в онлайн-опитуванні. 

Експерименти з різними типами відео

Використовуючи обліковий запис Facebook створений для обговорення проблем академічної доброчесності та актуальних проблем української вищої освіти, а також деякі додаткові канали комунікації, ми залучили студентів до участі в онлайн-опитуванні. У цьому опитуванні респонденти спочатку відповідали на питання про своє навчання, демографічні та соціально-економічні характеристики, а також особистий досвід та/або схильність до сумнівної поведінки, пов’язаної з хабарями чи недоброчесними методами навчання. Потім студенти переглянули випадково вибране відео про корупцію чи освіту. Нарешті, студенти перейшли до другої частини опитування, яка містила запитання, пов’язані зі ставленням до корупції.

Ми залучили PR-агентство для підготовки відео «контрольної групи», присвячене сучасним методам навчання, де корупція не згадувалася, а також два відео знятих за нашими вказівками про кілька типових випадків корупції. В одному відео повідомлялося про корупцію в форматі, що нагадував телевізійні новини чи документальні фільми, а інше містило критичне обговорення допустимості академічної недоброчесності за певних обставин. Ще одне відео про корупцію ми отримали від київської продюсерської студії 315film для некомерційного використання. Воно розповідало про особисту трагічну історію жертви корупції апелюючи до емоцій та співпереживання. Ці чотири відео були випадково показані респондентам, щоби оцінити їхній вплив на відповіді на запитання стосовно ставлення до корупції. 

Одна з проблем, з якою ми зіткнулися під час збору даних, полягала в тому, що значна частина учасників достроково вийшла з опитування, не надавши відповіді на всі запитання. З 9152 студентів, які почали відповідати, до кінця опитування дійшло лише 3034 респонденти. Одним із наслідків цього є те, що студенти, у яких можна виміряти ставлення до корупції, не є репрезентативними ні для тих, хто розпочав проходити опитування, ні для загальної чисельності студентів в Україні. Наприклад, жінки та конкретні географічні регіони надмірно представлені у вибірці. Позитивом є те, що, згідно зі статистичними тестами рішення вийти з опитування достроково не було зумовлене типом відео, яке отримав респондент, що означає валідність експерименту для тих студентів, які залишились до кінця опитування. 

Результати дослідження: антикорупційний меседж має бути емоційним

Дані описової статистики вказують на значний рівень академічної корупції серед студентів в Україні: близько 90% респондентів були певною мірою  причетні до різних видів шахрайства, плагіату та інших форм академічної недоброчесності. Водночас більшість вважає, що корупція негативно впливала на економіку, політику, освіту, охорону здоров’я та поліцію в Україні. Ба більше, корупція сприймається багатьма як перешкода для кар’єрних можливостей, якості життя, освіти, охорони здоров’я та безпеки. Тож багато респондентів демонструють амбівалентне ставлення до явища корупції: більшість студентів вважають корупцію “злочином” і “злом”, але також “традицією”, “способом вирішення проблем” і “компенсацією за низькі зарплати”. Це вкрай важливо, оскільки може бути причиною нижчої ефективності або провалу заходів боротьби з корупцією.

Експериментальна оцінка впливу відео показала, що одне з трьох відео про корупцію особливо сприяло розвитку негативного ставлення до корупції порівняно з контрольною групою. Це було відео студії 315film (а) про особисту історію студента, який здобув медичну освіту за допомогою хабарів та інших шахрайських методів, став некваліфікованим лікарем, чия помилка призвела до інвалідності новонародженої дитини, та (б) про те, як людина, яка дає хабара співробітнику поліції, може таким чином опосередковано сприяти існуванню системи, що створює небезпеку для здоров’я власних дітей. Респонденти, які переглянули це відео, частіше вважали корупцію злочином, злом та тим, що чинить негативний вплив на особисте здоров’я, безпеку, систему охорони здоров’я і економіку України.

Два інших відео передавали менш емоційний меседж і, можливо, більше сприяли обізнаності про існування корупції (зокрема, відео в стилі репортажу телевізійних новин). Отже, наші результати свідчать про те, що висвітлення проблем корупції в цікавій формі, наприклад, за допомогою захоплюючої історії, в якій ідеться про загальновідомі проблеми, такі як підкуп поліцейських, може бути більш ефективним для усвідомлення її негативних наслідків студентами, ніж раціональне обговорення фактів та цифр. Однак ми маємо ще раз хочемо наголосити на тому, що дані опитування, які лежать в основі нашого експерименту, не є репрезентативними для всієї України. Тому інтерпретувати результати дослідження слід обережно. 

Висновки

Сьогодні багато досліджень корупції зосереджуються на провальних антикорупційних реформах та закликах до інноваційних підходів [Ledeneva, Bratu, and Köker, 2017, Denisova-Schmidt, 2020]. Отримані нами результати свідчать про те, що онлайн інформаційно-просвітницькі кампанії, які поширюються через соціальні мережі та спрямовані на створення сильної персональної ідентифікації – як-от асоціювання негативних наслідків корупції з конкретною жертвою – можуть мати успіх в охопленні молодіжної аудиторії. Водночас така  стратегія антикорупційних інтервенцій є доступною і простою в реалізації. Це пом’якшує одну з головних турбот багатьох експертів, які стверджують, що державний сектор витрачає занадто багато грошей на антикорупційні заходи, а не на надання фінансової підтримки людям, яким доводиться домовлятися в такому корумпованому середовищі [Stepurko, et. al, 2015a, Stepurko, et. al, 2015b].

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Sorry, Comments are closed!

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний