Beta

Депутатське зниження оподаткування для «грального»: хто недоотримає гроші

Photo: depositphotos / ArturVerkhovetskiy
22 Березня 2021
FacebookTwitterTelegram

Крім того, легалізація грального бізнесу має збільшити податкові надходження до бюджету. Скільки саме податків отримає Україна від казино? Залежить від парламенту.

У більшості країн світу дохід від азартних ігор оподатковується на вищому рівні, ніж звичайний бізнес. Головних причин є декілька: традиційно азартні ігри не є «найнагальнішою» потребою людей, відтак, з доходу, отриманого від звички «випробовувати шанси» можна вимагати податків більших, ніж скажімо, із зарплати; інша причина – азартні ігри несуть ризики психологічної залежності. Тобто, якщо зробити «вартість входу» для потенційного гравця дорожчою, менше людей візьмуть на себе цей ризик.

Нарешті, не варто забувати й про ризики, пов’язані із «відмиванням коштів» через гральний бізнес: «скромне» оподаткування цієї галузі здатне створити непереборну спокусу використовувати її для цих негідних цілей.

Але народні депутати різних фракцій хочуть знизити податки як на дохід від організації та проведення азартних ігор, так і на виграші від них, а також знизити розмір плати за ліцензії.

До чого може призвести така законодавча активність та чому в разі ухвалення цих пропозицій постраждати можуть самі депутати?

Амбітні плани та ризики для них

Уряд має амбітні плани продажу ліцензій на азартні ігри у 2021 році. 7,4 млрд грн, які він запланував отримати за спеціальним фондом державного бюджету, планується витратити на важливі соціально-економічні цілі, а саме: 

  1. розвиток інфраструктури аеропортів;
  2. створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань у Національному інституті раку;
  3. створення під Мінкультом Фонду розвитку закладів загальнодержавного значення;
  4. субвенцію місцевим бюджетам на створення центрів культурних послуг;
  5. субвенцію місцевим бюджетам на здійснення заходів соціально-економічного розвитку.

Але для реалізації таких планів уряду є щонайменше два значних ризики. 

Перший – спроможність продати необхідну кількість ліцензій. Аби виконати заплановану суму надходжень до держбюджету, до кінця року в Україні має бути видано щонайменше 20 ліцензій (якщо мова про найдорожчі ліцензії – на казино в Києві), або 190 ліцензій на інтернет-казино (Див. Виноска 1)

Але за два минулих місяці успішно видано всього 3 ліцензії в категорії «Інтернет-казино». Станом на початок березня Комісія-регулятор видала ліцензії на організацію та проведення азартних ігор в мережі Інтернет ТОВ «Спейсикс», ТОВ «Геймдев», ТОВ «Фьорст елемент». Вартість ліцензії на діяльність інтернет-казино становить 6500 мінімальних заробітних плат (МЗП) – 39 млн грн. Ця сума виплачується щорічно протягом п’яти років, по 7,8 млн грн на рік. Проте до введення системи онлайн-моніторингу, яка передбачена законом, оператори азартних ігор повинні платити щорічну суму у трикратному розмірі, що становить 23,4 млн грн. Станом на 5 березня необхідну суму сплатили всі троє операторів, які отримали ліцензії.

Другий ризик не менш суттєвий: це ризик зменшення вартості самих ліцензій, а також – зменшення ставок оподаткування для грального бізнесу, що активно лобіюють різні групи народних депутатів. Станом на 5 березня в парламенті було зареєстровано вже 9 законопроектів (переважно від депутатів фракції «Слуга народу», а також фракцій «За майбутнє» і групи «Довіра»), які пропонують різні ставки та умови оподаткування як діяльності з організації та проведення азартних ігор, так і виграшів від них (див. рисунок 1). 

Більшість із цих законопроектів пропонують знизити рівень оподаткування як для організаторів азартних ігор, так і для тих, хто отримав виграші. Це суперечить і здоровому глузду, й інтересам платників податків – але вигідно установам, які заробляють на іграх. 

Вартість різних типів ліцензій на гральний бізнес

Відповідно до закону, термін дії ліцензії становить 5 років, її вартість не може бути зменшена або збільшена та залежить від виду діяльності:

  1. на проведення азартних ігор у гральних закладах казино – 60000 МЗП (360 млн грн) для закладів у м. Києві та вдвічі менше – 30000 МЗП (180 млн грн) для інших міст;
  2. на проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет – 6500 МЗП (39 млн грн);
  3. на проведення букмекерської діяльності – 30000 МЗП (180 млн грн);
  4. на проведення парі тоталізатора на іподромі – 1 МЗП (6000 грн);
  5. на проведення азартних ігор в залах гральних автоматів – 7500 МЗП (45 млн грн);
  6. на проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет – 5000 МЗП (30 млн грн);
  7. на надання послуг у сфері азартних ігор – 300 МЗП (1,8 млн грн).

Додатково для деяких видів діяльності встановлені щорічні плати за ліцензії:

  1. за гральний стіл – 175 МЗП (1,05 млн грн) з рулеткою і 90 МЗП (540 тис. грн) без рулетки;
  2. за гральний автомат – 6 МЗП (36 тис. грн);
  3. за букмекерський пункт – 30 МЗП (180 тис. грн).

Як оподатковується гральний бізнес сьогодні?

На сьогодні в Україні гральний бізнес оподатковується за трьома напрямками. По-перше, організатори азартних ігор платять податок на прибуток підприємств (ПнПП) у розмірі 18% – як і інші суб’єкти господарювання. По-друге, додатково до ПнПП, вони платять податок на дохід від грального бізнесу (див. Виноска 2). По-третє, той, хто отримав виграш, також платить податок на доходи від виграшів та призів, і ставка цього податку дорівнює ставці податку на доходи фізичних осіб (18%), що прибирає можливості використання різних ставок податку для мінімізації оподаткування громадянами. 

Чинний рівень податкового навантаження на гральний бізнес в Україні

За Податковим кодексом гральний бізнес оподатковується таким чином:

  • доходи від виграшів та призів – 18% від загальної суми виграшів (призів) виплачених гравцям;
  • податок на прибуток для організаторів азартних ігор – 18%;
  • податок на дохід з:
  • використання гральних автоматів – 10% доходу,
  • букмекерської діяльності, азартних ігор (у т.ч. казино) – 18% доходу зменшеного на суму виплат гравцю;
  • випуску та проведення лотерей – 30% доходу.

В більшості розвинених країн, де азартні ігри є законними, структура оподаткування грального бізнесу виглядає дещо інакше: організатори сплачують податок на Gross Gaming Revenue – валовий ігровий дохід зменшений на виплати виграшів.

Здебільшого економічно розвинуті країни (особливо Європи) встановлюють високі ставки оподаткування для організаторів азартних ігор. (див. табл. 1). Порівняно з ними, сукупний рівень оподаткування в Україні (ставка податку на прибуток + податок на доходи з грального бізнесу) не є високим для такого виду діяльності. 

Ключова відмінність у підходах до оподаткування полягає в тому, чи оподатковують країни виграш гравця. Одні країни не стягують податки з такого виграшу. Інші – навпаки, встановлюють високі ставки податку. Наприклад, у Нідерландах ставка податку для виграшів понад 454 євро становить 29%.

Таблиця 1. Оподаткування азартних ігор в країнах світу

Країна Ставка податку на Gross Gaming Revenue (ставки мінус виграші) Ставка податку на виграш Особливості
Великобританія 15% для прибутку до £2,370,500, і до 50% – для вищого прибутку 0%  
Франція 37,7% ( лише для кінських перегонів) і до 83,5% 12% з не меншого за 1,500 євро виграшу в казино 

0 % для лотерей

 
Німеччина Від 5% (спорт) до 20 – 80% (казино) 0%  
Італія 24% – 25% 12%  
Нідерланди 29% 29% – для виграшів більше 454 євро. Менші виграші, та такі суми, що не покривають втрати в ході гри, не оподатковуються + 1,5% прибутку до органу з контролю азартних ігор – еквівалент придбання ліцензії – а також 0,25% у фонд боротьби з залежністю
Греція  35% 10% Існує дуже мало доступних ліцензій на азартні ігри
Чеська Республіка 35% 0% – до 1 млн крон,

15% – понад 1 млн крон

 
Швеція 18% 0% Будь-яка компанія, яка бажає працювати у Швеції, повинна придбати ліцензію, вартість якої становить від 6 000 до 70 000 євро залежно від виду азартних ігор, які пропонує організатор, та розміру його GGR
США До 51% (залежить від штату) 24% Якщо азартні ігри – професійна діяльність гравця, виграш оподатковується як звичайний дохід. В цьому разі з доходу до оподаткування можуть відніматися витрати на харчування, розваги, транспорт, проживання тощо, а також збитки в межах суми загального виграшу від азартних ігор
Фінляндія 10% 0 %  
Росія 0% 13% – загальна ставка,

35% вартості призу для виграшу від лотерей

 

Джерело: The Highest And Lowest Gambling Taxes Around The World

 

Що пропонують народні депутати?

Фактично всі ініціативи народних депутатів спрямовані на зменшення рівня оподаткування грального бізнесу та виграшів в азартні ігри – хоча вони пропонують робити це через різний набір інструментів.

Те, що на зменшення рівня оподаткування одночасно спрямована така кількість законодавчих ініціатив з боку депутатів (більшість яких не підтримується Мінфіном) – чіткий сигнал, що тут не обійшлось без лобіювання як з боку самого грального бізнесу, так і, можливо, інших зацікавлених осіб.

Наприклад, народні депутати здебільшого пропонують знизити ставки оподаткування валового доходу (загальний дохід від провадженої діяльності) для організаторів ігор. Частина ініціатив спрямовані на те, щоб оподатковувати єдиною ставкою всі види ігрового доходу, але різні законопроекти пропонують різні ставки такого податку (від 10% до 18% і 25%).

Депутати одностайні в тому, щоб зберегти загальну ставку податку на прибуток (18%) для діяльності з організації та проведення азартних ігор. Але якщо одночасно законопроект пропонує залишити оподаткування валового доходу, то передбачає зменшувати на цей обсяг фінансовий результат для оподаткування податком на прибуток – в той час як чинним законодавством такого зменшення не передбачено. 

Тобто фактично йдеться про (значне) зменшення податкового навантаження на організаторів азартних ігор.

Також, більшість законодавчих ініціатив, поданих українськими народними депутатами у сфері оподаткування грального бізнесу, пропонують знизити ставки або взагалі звільнити від оподаткування виграші, з яких зараз потрібно сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, або звільняти від оподаткування всі виграші в розмірі до 48-50 тис. грн (див. Рисунок 1)

Хоча таку пропозицію можна обґрунтувати турботою про інтереси гравців, на практиці вона містить значну кількість ризиків і створить широкі можливості для відмивання коштів та, потенційно, отримання необлікованої готівки (адже це створює мотивацію «вписати» у виграші від азартних ігор доходи отримані зовсім з інших джерел). 

До того ж, варто оцінити, чи не призведе така «турбота» до збільшення кількості гравців і, якщо так, то серед яких прошарків суспільства.

Адже якщо не оподатковувати виграші у розмірі до 48 тис грн, це створює легкий інструмент для легалізації доходів отриманих незаконним шляхом. І раптом може виявитись, що грати в азартні ігри в Україні полюбляє значна кількість політиків та чиновників (тим більше, що навряд чи податкова зможе ефективно боротися з дроблення сум доходу, аби «вписатися» в такий ліміт виграшу).

Рисунок 1. Оподаткування ігорного бізнесу за пропозиціями депутатів

Із цих усіх законопроектів до розгляду в Раді профільний комітет рекомендував лише один (2713-д). Це було в червні минулого року. Але в лютому 2021 податковий комітет ВР переглянув власне рішення і відправив документ на доопрацювання. 

Тепер оновлений законопроект рекомендований на розгляд Парламенту передбачає:

  • єдину 10% ставку для ігрового доходу від азартних ігор та лотерей;
  • 18% податок на прибуток (причому сплачений податок на дохід зменшує фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток)
  • застосування ПДФО та військового збору лише для виграшів у розмірі більше 8 мінімальних заробітних плат (48 тис. грн);
  • скасування потрійної сплати щорічної вартості ліцензій до введення державної системи онлайн моніторингу. 

Аргументацією для цього є те, що у країнах ЄС використовується досить простий підхід – або дорогі ліцензії і низькі податки, або дешеві ліцензії і високі податки, але не одночасно дорогі ліцензії й високі податки. 

Хоча вартість ліцензій в Україні не можна назвати низькою, вона все ж не виглядає такою, яка робить вихід на ринок азартних ігор нерентабельним. Підтвердженням цієї тези, наприклад, є те, що вже 15 готельних мереж отримали дозволи (але ще не отримали ліцензії) на відкриття казино (ліцензії на них – найдорожчі) на своїй території.

На засіданні Парламенту 4 березня депутати планували розглянути законопроект 2713 та альтернативні до нього, в тому числі рекомендований комітетом, але в останню мить зняли їх з розгляду і перенесли на пленарний тиждень на початку квітня. Офіційна причина цього невідома. За словами одного з народних депутатів, Мар’яна Заблоцького, голосів за дані законопроекти поки немає. 

Таким чином, якщо депутати повернуться до розгляду питання зі зменшення податків на ігорний бізнес, це може погіршити ситуацію з фінансуванням тих п’яти напрямків видатків бюджету, які у 2021 році частково чи повністю залежатимуть саме від продажу ліцензій на проведення азартних ігор. Зокрема розвитку аеропортної інфраструктури, створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань тощо. 

До речі, від таких втрат постраждають і самі депутати – адже 3,3 млрд грн з грошей сплачених на ліцензії мають піти на субвенцію з соціально-економічного розвитку окремих регіонів. Це так званий «депутатський фонд» для мажоритарників.

Автори
  • Юлія Маркуц, аналітик, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE
  • Дмитро Андрієнко, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки
  • Марина Матвієнко, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний