Державно-приватне партнерство як ефективний механізм залучення інвестицій в кризу

За останніми прогнозами Мінекономіки, ВВП України в 2020 році знизиться на 4,2%, тоді як ще наприкінці 2019 року очікувалося зростання на 3,2%.

depositphotos / 4masik

Автор:

Українська економіка зазнає втрат через карантин. За останніми прогнозами Мінекономіки, ВВП України в 2020 році знизиться на 4,2%, тоді як ще наприкінці 2019 року очікувалося зростання на 3,2%. МВФ прогнозує цьогорічне падіння економіки України на 8,2%. Ситуація може погіршитися, якщо відповідні заходи будуть посилені чи подовжені протягом 2020 року. За січень-травень невиконання державного бюджету склало 10,1% від плану (за даними казначейства). 

Швидше подолати економічний спад реально завдяки інвестиціям. Хоча сама теза про життєву необхідність вкладень в українську економіку не нова, але ж як мотивувати підприємців вкладатися в кризу?

Держава і бізнес: який сенс об’єднувати капітал?

Одним із механізмів залучення інвестицій є державно-приватне партнерство (ДПП), в тому числі у формі концесії. На відміну від приватизації, ДПП дозволяє залишити активи у власності держави (державного підприємства) і водночас скористатися перевагами доступу до приватного капіталу. Фактично, ДПП зберігає право власності держави на об’єкт із паралельним використанням не лише фінансових вкладень, а й технологій та управлінського досвіду, які часто “заходять” на підприємство разом із матеріальними ресурсами. Усі отримані ресурси починають працювати також і на державу, а не тільки на приватного інвестора, як це відбувається у випадку приватизації. Крім того у порівнянні з державними інвестиційними проектами така взаємодія дозволяє розподілити ризики реалізації проекту між державою та приватним інвестором. Тому ДПП є взаємно вигідним.

На початку року успішно завершено пошук концесіонерів для ДП «Херсонський морський торговельний порт» (ХМТП) та ДП “Стивідорна компанія “Ольвія”. Ними відповідно стали грузинсько-швейцарська компанія Risoil та катарська компанія QTerminals . ДПП у формі концесії цих портів стали першими великими інфраструктурними проектами, що реалізуються на території України. 

Вердикт щодо приватизації чи часткового партнерства виносять з огляду на змістовність будь-якої з можливих форм економічної колаборації для кожної зі сторін. Конкретніше про специфіку розрахунків перспективності проекту йтиме мова нижче. 

Як підвищити прибутковість державних підприємств?

За підрахунками Офісу підтримки реформ дохідність активів (Return on assets – ROA) державних та комунальних підприємств у 2019 році становила відповідно 2,09% та 1,76% (якщо не враховувати результати діяльності Нафтогазу). Більше 15% ДП за підсумками 2019 року мають від’ємні показники ROA, тобто є збитковими. Цьогоріч через карантинні заходи скотитися донизу ризикує ще більша кількість держпідприємств. Ймовірність повернути втрачені позиції знижується через послаблення ринкового попиту, переорієнтацію на інших постачальників, а подекуди і повну ліквідацію частини споживачів. Пошук ефективного інвестора для таких підприємств/активів може стати оптимальною альтернативою приватизації чи ліквідації. Механізм ДПП дозволить не тільки отримати додаткові ресурси (інвестиції, інновації, управлінський досвід тощо), але й підтримати розвиток різних галузей. Важливо розуміти, що держава зберігає право власності на вказані активи, а бонусом отримує зростання податкових та інших надходжень до бюджетів усіх рівнів.

І нашим, і вашим

Реалізація проектів на умовах ДПП можлива у таких формах: концесія, управління майном, спільна діяльність або за іншими договорами, в тому числі змішаних типів, адже механізм реалізації ДПП досить гнучкий. Новий ЗУ «Про Концесію» (чинний від 20.10.2019) запровадив чіткі та прозорі процедури:

  • ініціювання та ухвалення рішення щодо здійснення ДПП, у т.ч. у формі концесії;
  • вибору концесіонера (концесійний конкурс, конкурентний діалог); передбачені можливості залучення незалежних експертів до комісії з відбору, радників для підготовки проекту, а також оновлені гарантії для усіх сторін та більш якісне регулювання права власності на об’єкт ДПП;
  • трансформації оренди в концесію.

 Це дає можливість максимально врахувати інтереси всіх залучених сторін.

Що ж наразі стримує розвиток ДПП в Україні, якщо, як ми бачимо, в наявності є прийнятне законодавче поле, наявні активи для реалізації проектів та нестача фінансування власних підприємств з боку держави?

ДПП – це перш за все партнерство, від якого мають вигравати як приватний інвестор, так і держава. І цей виграш, безумовно, має бути виражений у грошовій формі. Отже адекватний розрахунок фінансової моделі, яка має перевірити основні припущення, є одним із основних початкових етапів для прийняття рішення про доцільність реалізації проекту ДПП. Нестача досвіду співробітників ДП або розпорядника майна на цьому етапі може стати причиною відмови від потенційно прибуткового для всіх сторін проекту. 

Як розрахувати успішність проекту? 

Зазвичай проект ДПП та розрахунок його ефективності мало чим відрізняється від звичайного інвестпроекту у приватному секторі. Основна відмінність полягає у розрахунку ефективності проекту для держави як сторони інвестиційного проекту. Детальніше про це нижче. Для загальної ж оцінки проекту на основі даних минулих періодів або на прикладі ринкових аналогів (за умови створення нового продукту/послуги) необхідно спрогнозувати:

  • Доходи від реалізації товарів та послуг
  • Операційні витрати (у т.ч. витрати на персонал)
  • Капітальні витрати або інші витрати, пов’язані з реалізацією проекту
  • Фінансування з урахуванням умов отримання, обслуговування та погашення кредиту. 

Фінансова модель обов’язково повинна включати перелік усіх припущень проекту, які впливатимуть на його реалізацію, в тому числі:

  • Норми індексації (наприклад, індекс споживчих цін (ІСЦ) для заробітної плати та індекс цін виробника (ІЦВ) для більшості статей доходів та витрат). Прогнозування цих показників може здійснюватися на основі інформації Державної служби статистики України (ДССУ), прогнозів міжнародних організацій або інших наявних джерел. Також модель може використовувати управлінські показники норми індексації або відхилення від ІСЦ/ІЦВ.
  • Прогноз курсу валют, якщо в проекті наявний імпорт/експорт продукції, устаткування тощо. Це може стосуватися як врахування цін на капіталовкладення, якщо закупівля устаткування передбачається протягом кількох років, так і власного виробництва, яке експортується або сировина для якого є імпортною статтею. Прогноз зазвичай розраховується через паритет валют, що використовує ІСЦ двох країн походження валют.
  • Оподаткування (податок на прибуток, ПДВ, податки на фонд оплати праці тощо). За умови інвестування з-за кордону необхідно врахувати податок із доходів нерезидента з джерелом походження з України (податок на репатріацію). За більшістю статей доходів базова ставка податку на репатріацію становить з 2020 року 15% (за винятком деяких статей доходів або якщо інше обумовлено в міжнародних договорах України). 
  • Зважена середня вартість капіталу (weighted average cost of capital – WACC). WACC враховує вартість залученого капіталу та вартості власного капіталу, розрахованого на базі моделі CAMP (Capital Asset Pricing Model). Незважаючи на складність розрахунку останнього через його складові, а саме ринкова бета та ринкова премія, є певний перелік ресурсів, що безкоштовно пропонують готові показники. Прикладом є бази Асвата Дамодарана зі Школи бізнеса при Університеті Нью-Йорка. Проте через достатньо високу вартість власного капіталу для України (за попередніми даними) часто використовують середні показники з кількох ресурсів або власні розрахунки за наявності необхідної ринкової інформації.

Очікувана цінність проекту повинна базуватися на кількох сценаріях розрахунків для перевірки запасу його міцності. Зазвичай перевіряються сценарії зниження доходів на 10-30%, підвищення різних статей операційних видатків, зростання вартості капіталовкладень чи фінансування від третьої сторони. Сильний проект повинен мати достатній рівень міцності для власної галузі. Часто саме песимістичний сценарій реалізації проекту в результаті відповідає дійсності під час впровадження. Інвестор зазвичай розглядає більш песимістичний варіант проекту через можливі поточні та приховані ризики. Консервативний підхід часто найбільш ефективний у класичному інвестуванні на відміну, наприклад, від венчурних проектів.

Щоб визначити потенційну зацікавленість приватного інвестора у певному проекті, здійснюється розрахунок прогнозного дисконтованого грошового потоку із подальшим розрахунком NPV, IRR, DPP та інших показників фінансової ефективності.

Проекту ДПП бути чи не бути? А як щодо держави?

Зацікавленість держави у реалізації проекту визначається через розрахунок бюджетної ефективності проекту

Основною статтею доходу держави від реалізації будь-якого проекту ДПП зазвичай є податкові надходження. Це податок на прибуток, ПДВ, податки на фонд оплати праці, податок на репатріацію. Якщо проект передбачатиме зовнішньоекономічну діяльність, то до переліку можуть додаватися різноманітні непрямі податки, в т.ч. мито, акцизні платежі та збори.

ДПП може реалізовуватися на базі прибуткового чи збиткового підприємства чи активу. У випадку поточних збитків ціллю проекту може бути зменшення цих збитків за інших рівних умов або виведення діяльності підприємства в прибуткову площину та відповідна виплата дивідендів до державного бюджету.

У випадку прибуткової діяльності перш за все необхідно детально розрахувати, за яку частину чистого прибутку відповідають активи, що будуть об’єктом реалізації проекту ДПП. Після розрахунку до проекту може бути включено платіж за використання на користь державного підприємства, яке до передачі об’єкта в ДПП отримувало відповідний прибуток. Періодом сплати такого платежу може бути весь строк реалізації проекту (іноді навіть із врахуванням індексації платежів) або за певних умов лише його частина.

Додатково необхідно звернути увагу на дивідендну політику на ДП, що здійснювало прибуткову діяльність. Сплата дивідендів у більшості ДП в Україні знаходиться на рівні 50-90% від чистого прибутку. Таким чином за умови реалізації проекту ДПП на базі діючого ДП із відповідною передачею усіх активів сума поточних дивідендів, як і у випадку вище, може перетворитися у додатковий платіж до державного бюджету, а не на користь держпідприємства. 

За умови реалізації проекту ДПП у формі концесії розрахунок бюджетної ефективності включатиме також і концесійні платежі (КП), які можуть бути фіксованим або змінними. Останні зазвичай визначаються як відсоток від суми реалізації чи операційного прибутку підприємства.

Відповідно до найкращих міжнародних практик після розрахунку всіх складових бюджетної ефективності необхідно розрахувати дисконтований грошовий потік для всіх рівнів бюджету. Замість звичайної ставки дисконтування використовується вартість державного боргу (наприклад державних облігацій відповідного строку). 

Кожен проект ДПП є унікальним та потребує власного набору припущень, деталізації розрахунків, часу на підготовку в залежності від галузі, залучених сторін (власника(ів) активів, консультантів, споживачів/постачальників), обсягів проекту тощо.

Отже…

Проекти ДПП мають свої особливості стосовно ініціації та розрахунку ефективності для прийняття рішення про їх реалізацію. Зазвичай вони потребують більше часу на стадіях аналізу та запуску через залучення держави як сторони проекту. Водночас ми бачимо, що в Україні вже наявна законодавча база, створені відповідні інституції, налагоджене співробітництво основних стейкхолдерів та міжнародних партнерів, а також розпочато реалізацію успішних кейсів великих інфраструктурних проектів.

Це підтримає подальший розвиток державно-приватного партнерства, а поточна ситуація із карантинними заходами – як не дивно, може навіть посприяти цьому. Криза, окрім негативного впливу, здатна створити додаткові можливості для розвитку, дещо змінивши вектор пріоритетів залучених сторін. Приватний капітал заради зниження операційних ризиків за рахунок залучення держави як сторони проекту, цілком можливо, погодиться зменшити свою прибутковість. Тоді як для держави поточна ситуація може стати хорошим поштовхом для старту проектів, до яких раніше просто “не доходили руки” та не вистачало кадрів для ініціації та розрахунків на перших етапах проектів.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Sorry, Comments are closed!

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний