Перевірка фейків у рамках партнерства з Facebook
У мережі поширюється відео, на якому черговий «авторитетний експерт» Девід Кроу розповідає про те, що пандемії начебто не існує. До речі, оригінал цього відео YouTube вилучив через порушення правил спільноти. Далі ми спростовуємо неправдиві твердження російського варіанту відео.
Теза 1. Пандемії (за словами Кроу — епідемії) коронавірусу немає: існує пандемія тестів на коронавірус. Якщо ми перестанемо тестувати людей на новий коронавірус, вони — як і до цього — ходитимуть до лікарень із пневмонією, кашлем, ускладненим диханням тощо.
Пандемія — це епідемія, що відбувається по всьому світу або охоплює велику кількість території, вражаючи значну кількість людей. 11 березня через те, що COVID-19 поширився у світовому масштабі і кількість хворих сягнула понад 118 тисяч, ВООЗ оголосила пандемію. Зараз, коли станом на 24 червня у світі підтверджено 8,9 млн випадків заражень, стверджувати, що пандемії не існує, немає сенсу.
Зупинивши тестування, пандемію не побороти: люди продовжуватимуть хворіти, але без встановленого діагнозу. До того ж, тестування допомагає відслідковувати поширення вірусу та локалізувати його. Масове тестування показало свою ефективність у боротьбі з пандемією. В іншому випадку, вірус поширюється неконтрольовано, створюючи непомірне навантаження на системи охорони здоров’я та спричиняючи значну кількість жертв.
Теза 2: Хвороба «COVID-19» — це результат тестування. Чим більше тестів ми проводимо, тим більше випадків зараження виявляємо. Неправда, що якщо ми проводимо достатньо тестів, то хвороба рано чи пізно піде.
Діагностичне тестування на SARS-CoV-2 має вирішальне значення для відстеження поширення вірусу та стримування його розповсюдження. Дійсно, що чим більше тестів проводиться, тим більше випадків зараження виявляється, однак Кроу маніпулює цим висновком. Насправді своєчасне тестування та виявлення коронавірусу дає змогу людині вчасно звернутися по допомогу та уникнути складного перебігу хвороби.
Натомість якщо не виявити коронавірус, людина може стати джерелом зараження для інших, зокрема тих самих груп ризику, які з вищою ймовірністю перенесуть COVID-19 у складній формі.
Масове тестування на SARS-CoV-2 дозволяє локалізувати хворобу і визначити напрямки її розповсюдження, а не побороти її повністю. А забезпечити стійкий імунітет до нового коронавірусу та стримати його поширення здатна вакцина. До речі, ми вже спростовували тезу про те, що від масового тестування більше шкоди, аніж користі.
Теза 3: Документ із Китая свідчить про те, що ризик отримати псевдопозитивний результат тесту на коронавірус становить 80% серед людей із безсимптомним перебігом хвороби.
Загалом є 4 варіанти результату ПЦР-тесту на SARS-CoV-2: позитивний, негативний, псевдопозитивний та псевдонегативний. Під визначенням «псевдопозитивний результат» мається на увазі, коли тест на SARS-CoV-2 показує наявність антитіл, проте насправді в організмі людини немає антитіл саме до нового коронавірусу. Значна кількість псевдопозитивних тестів дійсно була б проблемою: організації, що відповідають за громадське здоров’я, у такому разі концентрували б зусилля на відстежуванні та ізоляції не тих людей, натомість справжні носії залишалися б поза їхніми ресурсами та продовжували б заражати інших.
Але оскільки Девід Кроу не вказує ні назву дослідження, на яке посилається, ні його авторів, а також того факту, чи є воно репрезентативним та рецензованим, складно говорити про достовірність його твердження.
Теза 4: Хтось бачив живий вірус? Вірус не знезаражують. Вони знаходять РНК у деяких хворих людей і кажуть, що вона виникла через вірус. А насправді не існує ніяких доказів.
SARS-CoV-2 існує. Ізолювати новий коронавірус вдалося науковцям з багатьох лабораторій світу (наприклад, тут, тут, тут).
Національний інститут алергії та інфекційних хвороб США публікував світлини з-під мікроскопу із зображенням нового коронавірусу. Наразі вони у відкритому доступі.
Шляхом тестування в інфікованих знаходять РНК, яке притаманне лише SARS-CoV-2, тобто раніше такого РНК в організмі людини не було.
Щодо того, як вірус «працює». Білкові шипи вірусу приєднуються до білка на певних клітинах людського організму. Хімічні зміни мембрани навколо клітини, які спричиняє вірус, дозволяють РНК вірусу потрапити в клітину. Потім вірус «підміняє» РНК клітини-господаря на свою, таким чином, клітина-господар починає виробляти віріони (повноцінні інфекційні частини вірусу). Віріони заражають інші здорові клітини. У важких випадках, якщо інфекція пошкоджує легені, вони втрачають здатність доставляти кисень до клітин, внаслідок чого органи втрачають здатність виконувати свої функції.
При лікуванні COVID-19 вірус, справді, не знеражають, а лише допомагають організму функціонувати у той час, як імунітет бореться з вірусом:
- підвищує температуру тіла, щоб вбити вірус,
- виробляє антитіла, щоб запобігти інфікуванню нових клітин у тілі,
- виробляє хімічні сполуки, які токсичні для уже інфікованих клітин організму,
- виробляє кров’яні клітини, які поглинають та знищують уже інфіковані клітини.
Теза 5: У нас в організмі багато вірусів, які ніяк на нас не впливають. А у випадку нової коронавірусної інфекції є багато людей із вірусом, але без симптомів. Тому вірус абсолютно несуттєвий. Якщо більшість людей не мають симптомів, то може й вірус не має нічого спільного із хворобою, яка виникає лише у невеликої кількості людей, в основному дуже старих та хворих?
У людському організмі, справді, живе безліч вірусів, багато з яких відіграють важливу роль у підтримці здоров’я людини. Проте порівнювати «хороші» віруси з тими, які є смертельно небезпечними, як новий коронавірус, не можна.
Безсимптомні носії SARS-Cov-2 переносять вірус, інфікуючи тих, хто переносить хворобу з важкими симптомами. Тому, навіть наявність значної частки безсимптомних носіїв, вірус не можна назвати несуттєвим.
Утім безсимптомні носії недостатньо досліджені великою мірою через те, що їх складно ідентифікувати. Тому, стверджувати про їхню більшість не можна – офіційна статистика не може сказати точно, скільки безсимптомних носіїв SARS-Cov-2, а їхня частка від усіх інфікованих у дослідженнях варіюються від 18% до понад 80%.
На COVID-19 хворіють не лише старі та хворі люди. Наприклад, в Україні серед усіх зареєстрованих випадків лише близько 15% (на дату публікації матеріалу) становить населення віком 65+ років. У США люди віком 65+ років це близько 20% (на дату публікації матеріалу) від усіх, хто хворіє коронавірусом.
Теза 6: Неправильно рахувати коефіцієнт смертності за відношенням кількості померлих до кількості проведених тестів. Якщо спочатку ви тестуєте лише хворих, то отримуєте дуже високі показники смертності. Якщо ж ви протестуєте усе населення, то, можливо, виявите, що показник смертності буде значно нижчим, аніж від грипа.
Оскільки YouTube видалив оригінал відео англійською мовою, то складно визначити, хто сплутав два окремі поняття «смертність» та «летальність» — Девід Кроу чи перекладач.
Термін «смертність» (mortality rate) використовують для позначення померлих від якоїсь хвороби на певну кількість населення. А відношення кількості померлих до кількості хворих — це летальність (case fatality rate). За методом розрахунку в російськомовному варіанті відео Кроу описує саме летальність, однак називає (він або перекладач) це смертністю.
З початку сезону – з початку листопада 2019 року і до кінця травня 2020 в Україні було зафіксовано 71 летальний випадок від грипу. В той час, як від COVID-19 за вдвічі менший період – з 13 березня (перший зареєстрований летальний випадок) до 24 червня померла 1051 особа.
Те, що новий COVID-19 безпечніший за звичайний грип та спричиняє меншу смертність, ми уже неодноразово спростовували раніше.
Теза 7: Мета всього цього — переконати світ, що насувається смертельна пандемія, і якщо у більшості країн усі не сидітимуть вдома, то ми всі помремо.
Обмежувальні заходи по всьому світу вводять із іншими цілями. По-перше, необхідно зменшити навантаження на медичні системи країн, які можуть не впоратися з різким збільшенням кількості хворих. Детальніше про це ми розповідали у нашому попередньому матеріалі. По-друге, важливо стримати темпи поширення вірусу і, відповідно, знизити смертність від нього.
Пандемію ВООЗ оголосила ще 11 березня, тож говорити про те, що «пандемія насувається» наразі немає сенсу.
Теза 8: Все грунтується на математичних моделях. Наприклад, моделі Найла Фергюнсона із Imperial College в Лондоні. За його оцінками, в Об’єднаному королівстві загинуло понад 500 тисяч осіб, а потім він перерахував та виявив 50 тисяч загиблих.
Розрахунки моделювання науковців на чолі з Найлом Фергюсоном не змінювалися. У моделюванні передбачено різний розвиток ситуації за різних початкових умов. За нерегульованої урядом ситуації розвитку коронавірусної пандемії передбачалося 550 тис. смертей від COVID-19 протягом двох років. Утім за наявності «дуже інтенсивного соціального дистанціювання та інших втручань охорону здоров’я» передбачалася менша цифра – 5,6 тис. смертей.
Станом на дату перевірки у Великобританії померло близько 43 тис. осіб, і приріст смертей зменшується. Різниця між прогнозами моделі та реальними цифрами залежить від реалістичності припущень, які у модель закладаються, а також від того, як насправді розвивається ситуація і які кроки приймає уряд. Якщо припущення не виконуються (наприклад через появу нової інформації про поширення вірусу), або дії уряду впливають на ситуацію, модель може коригуватися в процесі.
Теза 9: Перші тести в Італії були псевдо позитивними. Перший, кого протестували, не подорожував та не мав контактів із іншими пацієнтами. Протягом 24 годин з’явилося ще 30 хворих із позитивним тестом — але ніхто з них не контактував із першим хворим. Потім у Сан-Марино знайшли ще 80-річного чоловіка, який теж не подорожував та не мав контактів із зараженими. Це легше пояснити псевдо позитивними результатами тестів, аніж магічною здатністю коронавірусу поширюватися.
Для зараження новим коронавірусом подорожувати не обов’язково. Достатньо мати контакт з інфікованою людиною. Висновки дослідження щодо походження перших двох випадків COVID-19 в Італії свідчать, що захворювання «привезли» туристи з Уханю. Оскільки новий коронавірус може передаватися людьми, які поки не розвинули симптоми, та потенційно передаватися безсимптомними носіями, описана ситуація не є дивною.
Щодо псевдопозитивності перших тестів в Італії доказів немає.
Теза 10: Я зібрав списки людей, які не можуть заразитися. Безліч людей у світі не подорожує та не має контактів з іноземцями, а їхні тести на коронавірус показують позитивні результати. Ми маємо визнати, що вірус настільки заразний, що ми не маємо сидіти вдома, бо це не має сенсу. Або що це епідемія псевдо позитивних тестів.
Люди, які не мають контактів з іноземцями можуть мати контакт із людьми, які мали контакти з іноземцями. Зараження відбувається не через контакт з іноземцями, а через контакт з інфікованими людьми, і це може бути будь-хто.
Теза 11: Основна глобальна мета Білла Гейтса, ВООЗ та інших організацій — виробляти вакцини для 7 млрд людей. І ще деякі люди хочуть володіти такою системою стеження, що не дозволить вам подорожувати без «електронного портфоліо вакцинації». Вони зароблять багато грошей, створивши «фармакологічну антиутопію» у світі.
Такі твердження є «теорією змови», яка не має жодного фактологічного підтвердження. Подібну теорію змови щодо Біла Гейтса ми вже розвінчували в цьому матеріалі.
Щодо «електронного портфоліо вакцинації», то у березні Білл Гейтс давав інтерв’ю для TED Talks, де розповідав про свої роздуми — але не плани — як світ відреагує на коронавірус і, зокрема, про можливу появу певного документу, який міститиме дані про те, що людина вже перехворіла на COVID-19 або отримала вакцину. Однак жодних доказів, що так звані «імунні паспорти» з’являться чи використовуватимуться для стеження за людьми, немає.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний