Гра світла: дослідження економік сепаратистів після заборони на торгівлю

Дослідження впливу торгової блокади та поступового впровадження зовнішніх адміністрацій на підприємствах так званих «ДНР-ЛНР» у лютому-березні 2017 року

Освітленість у Східній Україні та на територіях міст

Автор:

Інтенсивність нічного освітлення як непрямий показник економічної активності свідчить про економічно та статистично значимий негативний ефект. Втім, ефекти помітні лише на мікрорівні, тимчасом як на макрорівні освітленість невизнаних республік змінювалась паралельно з рештою України. У статті тлумачаться кількісні показники та пропонується пояснення, чому ефекти спостерігаються лише на мікрорівні.

Запровадження українським урядом повної заборони на торгівлю з так званими ДНР та ЛНР у березні 2017 року активно обговорювалось громадськістю. Тодішня дискусія щодо цього питання виявила відсутність консенсусу серед пересічних громадян та еліт щодо політики, якої уряду слід дотримуватись стосовно сепаратистських псевдореспублік.

Одним з чинників, що негативно позначається на якості обговорення, є обмеженість даних щодо сепаратистських економік. Через чотири роки після початку конфлікту ми все ще мало що знаємо. Хоча економікам сепаратистів було присвячено кілька досліджень науковців (1, 2, 3, 4), жоден з авторів конкретно не розглянув питання економічного розвитку після повної заборони на торгівлю. Журналістські розслідування (1, 2) та непрямі підрахунки вказують на те, що ефект виявився сильним і негативним, попри твердження сепаратистів про успішність спроб відновити роботу непрацюючих підприємств. Брак інформації не сприяє прийняттю поінформованих рішень і спричиняє ситуацію, коли обговорення доводиться вести на основі не фактів, а припущень. Ця стаття має на меті систематизувати уявлення про сепаратистські економіки, приділяючи особливу увагу нещодавнім подіям.

Один з нових способів отримати інформацію про стан економік у випадках, коли статистичні дані відсутні або сумнівні, – це скористатись інтенсивністю нічного освітлення як непрямим показником економічної активності. Серед найцікавіших прикладів використання такого підходу – оцінки економічних втрат у Сирії, впливу санкцій на нерівномірність розвитку регіонів у Північній Кореї та нові дані про обсяги виробництва в деяких африканських країнах. Що стосується України, такий самий підхід застосували Coupe et al. та Kochnev.

Як і в зазначених працях, у цьому дослідженні використані знімки, отримані VIIRS – інфрачервоним датчиком, встановленим на американському метеорологічному супутнику. Датчик сканує Землю, коли супутник проходить над територіями в 00:15 за місцевим часом, з роздільною здатністю 742×742 метри в надірі (точці на поверхні, розташованій безпосередньо під супутником). Важливою особливістю датчика є те, що калібрування відбувається на борту супутника, насиченість знімків не зазнає коригування, а це забезпечує порівнянність зображень у часі. Група зі спостереження за Землею в NOAA (Національному управління океанічних і атмосферних досліджень) США збирає зображення, відфільтровує хмари та публікує на своєму веб-сайті знімки, доступ до яких безкоштовний.

Слід підкреслити два моменти. По-перше, оскільки довгий світловий день негативно позначається на інформативності фотографій з квітня по вересень, для території України розглянуто лише знімки, отримані впродовж тих шести з дванадцяти місяців року, коли ночі досить довгі. По-друге, як зазначили Chen та Nordhaus, VIIRS захоплює багато фонового шуму, який може з’являтися внаслідок тимчасового освітлення та спалахів, не пов’язаних з людською діяльністю. Щоб зняти цю проблему, автор використовував лише ті місця України, де ймовірність стабільного освітлення найвища, – території міст. Щоб з’ясувати, де саме розташовані ці території, я скористався масивом даних MODIS – картою-маскою земної поверхні, розділеної на міські та сільські території. Хоча знімки, що лягли в основу карти MODIS, зроблені ще 2002 року, на Рисунку 1 чітко видно, що найбільше світла йде з меж територій, позначених у MODIS як міські.

Рисунок 1. Освітленість у Східній Україні та на територіях міст.

Освітленість у Східній Україні та на територіях міст

Примітка: Освітленість станом на січень 2017 року.

Джерела: Адміністративні межі згідно з GADM, нічні знімки від NOAA, лінія розмежування згідно з даними informnapalm.org та mediarnbo.org.

 

Після цього я розділив решту територій на решітку, кожна клітинка якої має розмір 36 кутових секунд (приблизно 778х778 метрів на довготі Донецька), та з’ясував показники їх освітленості за період з січня 2013 року по лютий 2018 року. Щоб визначити кордони України та територій, контрольованих сепаратистами, я скористався даними проекту GADM та картами з виконаною вручну прив’язкою до місцевості від informnapalm.org, з урахуванням змін згідно з інформацією від mediarnbo.org.

Загальна картина

Загальний масив отриманих таким чином даних містить 16729 унікальних клітинок (з них 5358 у Донецькій та Луганській областях); охоплено проміжок з січня 2013 по січень 2018 року, за винятком періодів з квітня по жовтень. Рисунки 2 та 3 дають загальне уявлення про те, як змінювалось у часі освітлення ДНР та ЛНР у порівнянні з контрольованими урядом територіями відповідних областей та рештою України (без урахування Криму).

Рисунок 2. Зміна середнього логарифмічного значення освітленості за квартал у містах України.

Зміна середнього логарифмічного значення освітленості за квартал у містах України

Зміна середнього логарифмічного значення освітленості за квартал у містах України

Примітка: Часова серія «Решта України» включає всі регіони України, крім Донецької та Луганської областей і Криму.

Джерела: Адміністративні межі згідно з GADM, нічні знімки від NOAA, лінія розмежування згідно з даними informnapalm.org та mediarnbo.org. Підрахунки автора.

 

Характер змін освітленості зазвичай відповідає висновкам інших спостерігачів, за винятком останнього періоду 2017-2018 років. Освітленість усіх регіонів змінювалась паралельно. Схоже, що заборона торгівлі так само сильно позначилась на решті України, як і на сепаратистських економіках, проте, можливо, на результат вплинули інші, сторонні чинники, як-от сезонність або помилка вимірювання.

Сепаратисти під мікроскопом

Попередній аналіз неявно передбачав, що заборона торгівлі позначилась на всій економіці сепаратистів. Можливо, це не зовсім так, оскільки заборона на торгівлю найбільше вплинула на основні промислові підприємства, які все ще працювали і сплачували податки українському урядові.

Щоб з’ясувати, чи наслідки заборони торгівлі були суто локальними, я визначив розташування на карті підприємств, на яких влада сепаратистів ввела зовнішню адміністрацію; для цього я скористався адресами компаній, які знайшов на їх сайтах або в онлайнових базах даних. З-поміж 46 націоналізованих підприємств я враховував лише промислові компанії, що здогадно мали багато працівників. На Рисунку 3 показано розміщення 26 компаній, залишених у списку.

Рисунок 3. Освітленість у Східній Україні та на територіях міст.

Освітленість у Східній Україні та на територіях міст.

Примітка: Освітленість станом на січень 2017 року.

Джерела: Адміністративні межі згідно з GADM, нічні знімки від NOAA, лінія розмежування згідно з даними informnapalm.org та mediarnbo.org, список націоналізованих підприємств з сайту euromaidanpress.com, прив’язка до місцевості виконана автором.

 

Щоб дізнатись, чи заборона торгівлі вплинула на ситуацію в межах клітинок, близьких до місця розташування відповідних підприємств, я склав графік показників приросту освітленості в клітинках після заборони торгівлі при зростанні середнього логарифмічного значення відстані від кожної клітинки до місця розташування найближчого підприємства, взятого під контроль сепаратистами. Якщо заборона торгівлі справді негативно вплинула на економіку на місцевому рівні, тоді має спостерігатись позитивний зв’язок між зростанням освітленості та відстанню від клітинок до підприємств. За інших рівних умов, варто було б очікувати, що чим далі знаходиться місцина від відповідного підприємства, тим більшим має бути зростання освітленості.

Червона та помаранчева лінії на Рисунку 4 показують лінію тренду, яка «найкраще» відповідає точкам даних щодо мінімізації загальної відстані між лінією та точками. Сірі області показують межі 95-відсоткової довірчої ймовірності, демонструючи, чи індукована лінійна залежність статистично відрізняється від нуля.

Рисунок 4. Середні показники зростання освітленості в ДНР і ЛНР з лютого 2017 року по лютий 2018 року.

Середні показники зростання освітленості в ДНР і ЛНР з лютого 2017 року по лютий 2018 року

Середні показники зростання освітленості в ДНР і ЛНР з лютого 2017 року по лютий 2018 року

Примітка: Показані лише клітинки з показником зростання від -1 та 1 і відстанню від -4 до 4.

Джерела: Адміністративні межі згідно з GADM, нічні знімки від NOAA, лінія розмежування згідно з даними informnapalm.org та mediarnbo.org, список націоналізованих підприємств з сайту euromaidanpress.com, прив’язка до місцевості виконана автором, відстань розрахована автором.

 

На графіках варті уваги кілька моментів. По-перше, нахил лінії відповідності є позитивним і для ДНР, і для ЛНР. Це означає, що чим більшою є відстань клітини до відповідного підприємства, тим більший показник зростання. Нахил лінії відповідності становить 0,081 для ДНР і 0,049 для ЛНР. В економічних термінах це означає, що подвоєння відстані клітинки до відповідного підприємства збільшує показники зростання на 8,1 відсоткових пунктів для ДНР та на 4,9 відсоткових пунктів для ЛНР. Обидва показники статистично відмінні від нуля на рівні значущості 5% незалежно від того, чи помилки кластеризовані за районами, чи ні. Цей результат, однак, не слід сприймати як точну оцінку гіпотетичного сценарію без торгової блокади, оскільки в оцінках не враховані інші характеристики клітин, які могли зазнати змін за цей період. Наприклад, регресійний аналіз, який враховує зафіксовані в районах ефекти, знижує оцінку для ДНР до 0,073 та для ЛНР до 0,041.

Тлумачення

Дослідження вказує на те, що заборона торгівлі справді, ймовірно, мала негативний вплив на освітленість сепаратистських регіонів. Однак у плані нічного освітлення ефект був переважно локальним і не виявлявся на макрорівні. Цей висновок суперечить результатам спостережень інших дослідників та оцінкам обсягів виробництва основних промислових товарів у ДНР та ЛНР (1, 2, 3). За їх даними, видобуток антрацитового вугілля зменшився в п’ять разів: від десяти до двох мільйонів тонн на рік. Якщо припустити, що в Донбасі гірничодобувна промисловість, виробництво та енергетика демонструють схожі тенденції через тісні економічні зв’язки між ними, цей ефект має бути відчутним для всієї економіки, оскільки на зазначені три сектори сумарно припадала третина довоєнного ВВП регіону. Як пояснити суперечливі факти?

Я віддаю перевагу тлумаченню на основі таких міркувань. Як зазначили Chen та Nordhaus, знімки VIIRS краще відображають переміщення населення, ніж зміни ВВП. Якщо цей висновок спрацьовує і для України, то це означає, що заборона на торгівлю не змусила населення виїхати з територій, що перебувають під контролем сепаратистів. Це узгоджується з кількістю зареєстрованих ВПО, яка зменшується з середини 2016 року, та з кількістю працівників ДТЕК, які бажають переселитись: лише 670 з 36000 подали заяву про переїзд на території, що контролюються урядом. Якщо це так, то яким чином людям вдалось компенсувати зниження рівня доходів?

Повідомлення ЗМІ та місцеві новини вказують на кілька стратегій. По-перше, населення фактично накопичує борги, відкладаючи оплату рахунків за електроенергію, опалення та комунальні послуги. За словами керівника комунальних служб Ровеньків – міста, де знаходилась одна з шахт, яку було закрито, – рівень несплати за комунальні послуги станом на січень 2018 року перевищував 50%. Інші варіанти – залишатись на підприємствах під керівництвом сепаратистів, отримуючи меншу зарплату, шукати інших посад держслужбовців або вести “неофіційний” бізнес, найімовірніше, з російськими фірмами. І останній варіант – приєднатись до збройних сил сепаратистських республік, де можна розраховувати на заробітну плату, що в два-чотири рази перевищує рівень зарплат у державному секторі. Проте жоден з цих варіантів не підштовхує населення окупованих територій до більшої реінтеграції в українську економіку, політику чи громадянське суспільство. Однак, якщо це так, то чи варто було забороняти торгівлю?

Джерела

Chen and Nordhaus: mdpi.com/2072-4292/7/4/4937

Coupe et al.: voxukraine.org/en/and-the-lights-went-out-measuring-the-economic-situation-in-eastern-ukraine-en/

Gorodnichenko and Talavera: voxukraine.org/en/hows-dnr-economy-doing-en/

Henderson et al.: aeaweb.org/articles?id=10.1257/aer.102.2.994

Kochnev: wiiw.ac.at/monthly-report-no-5-2018-p-4527.html

Lee: sciencedirect.com/science/article/pii/S0094119017300852

Li et al.: tandfonline.com/doi/abs/10.1080/01431161.2017.1331476

Mirimanova: hdcentre.org/wp-content/uploads/2018/07/2017-study-ENG-web-version.pdf

 

Додаток

Таблиця. Список відібраних підприємств, на яких вплинула заборона торгівлі.

Регіон Група Назва Широта Довгота Галузь
ЛНР Метінвест Метінвест, Краснодонвугілля: п’ять шахт, дві збагачувальні фабрики 39,73603 48,29536 Гірничодобувна, виробництво
ЛНР ДТЕК ДТЕК, Ровенькиантрацит: шість шахт та три збагачувальні фабрики 39,36567 48,08893 Гірничодобувна, виробництво
ЛНР ДТЕК ДТЕК, Свердловантрацит: п’ять шахт та три збагачувальні фабрики 39,64162 48,08183 Гірничодобувна, виробництво
ДНР Донецьксталь ПрАТ/ДК «Донецький металургійний завод» (ДМЗ) 37,80775 48,00639 Виробництво
ДНР Донецьксталь Філіал «Металургійний комплекс» ПрАТ «Донецьксталь – металургійний завод» 37,80769 47,97325 Виробництво
ДНР Метінвест АТ «Єнакіївський металургійний завод» (ЄМЗ) 38,21916 48,22072 Виробництво
ДНР Метінвест Макіївський металургійний завод, філіал Єнакіївського металургійного заводу 37,94445 48,06095 Виробництво
ДНР Air Liquid Air Liquide Yenakieve 37,78474 48,03345 Виробництво промислових газів
ДНР Метінвест АТ «Донецьккокс» 37,73951 47,97274 Коксові заводи
ДНР Донецьксталь «Макіївкокс», Макіївський коксохімічний комбінат 37,80685 47,98653 Коксові заводи
ДНР Донецьксталь ВАТ «Ясинівський коксохімічний завод» 37,92985 48,0992 Коксові заводи
ДНР Метінвест ПрАТ «Єнакіївський коксохімічний завод» («Коксохімпром») 38,2216 48,22108 Коксові заводи
ДНР ДТЕК ДТЕК, шахта «Комсомолець Донбасу» 38,40143 48,14621 Вуглезбагачувальні фабрики
ДНР Невідомо/
Юхим Звягільський
ПАТ «Шахта ім. А. Ф. Засядька» 37,7843 48,0549 Вуглезбагачувальні фабрики
ДНР ДТЕК ДТЕК, Центральна збагачувальна фабрика «Моспинська» 38,06166 47,87718 Вуглезбагачувальні фабрики
ДНР Віктор Чмільов Центральна збагачувальна фабрика «Колосниківська» 37,86604 48,03879 Вуглезбагачувальні фабрики
ДНР Донецьксталь ПАТ «Донецький електротехнічний завод» 37,88278 47,94539 Енергокомпанії
ДНР ДТЕК ДТЕК, електромережі 37,80935 48,00437 Енергокомпанії
ДНР ДТЕК Зуївська теплова електростанція 38,29531 48,01959 Енергокомпанії
ДНР ДТЕК ТОВ «Електроналадка» 37,80961 48,00841 Енергокомпанії
ДНР ДТЕК ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» 37,80668 47,998 Енергокомпанії
ДНР ДТЕК ПАТ «ПЕС-Енерговугілля» 37,80935 48,00437 Енергокомпанії
ДНР Метінвест Харцизький трубний завод 38,12144 48,03668 Інше
ДНР Метінвест ПрАТ «Комсомольське рудоуправління» 38,07219 47,66305 Інше
ДНР Метінвест Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат (ДФДК) 37,67646 47,75938 Інше
ДНР OSTCHEM ПАТ «Концерн Стирол», хімзавод 38,07341 48,29826 Інше

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження