Карта Депутатських Запитів: Чого Хочуть Народні Обранці від Міністерства Економіки

Щомісяця Міністерство економічного розвитку і торгівлі отримує в середньому 40 депутатських запитів. Майже п’ятій частині притаманні ознаки лобізму

envirocareindia.com

Автори:

Щомісяця Міністерство економічного розвитку і торгівлі отримує в середньому 40 депутатських запитів. Майже п’ятій частині притаманні ознаки лобізму. VoxUkraine проаналізував, про що і в чиїх інтересах просили міністра Абромавічуса нардепи.

Чи часто в Україні народні депутати втручаються в роботу виконавчої гілки влади? Де закінчується межа між корисним парламентським контролем за Кабміном і починається тиск на його роботу? Ці питання є актуальними для України.

На початку лютого 2016 року міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус заявив про звільнення. За його словами, одна з причин такого кроку – це спроба депутатів впливати на кадрові призначення як в самому міністерстві, так і в підконтрольних МЕРТ держкомпаніях.

VoxUkraine вирішив розібратися, як депутати лобіюють свої і чужі інтереси, використовуючи законні методи.

Найпопулярніший в Україні і надоступніший (для українських парламентаріїв) спосіб офіційного лобізму – депутатські запити і звернення. Це зовсім не формальний папірець, який чиновники міністерств, керівники держкомпаній, глави ОДА і т.д. можуть покласти в довгий ящик. На кожен депутатський запит чиновники повинні в 15-денний термін дати вичерпну відповідь, надати всі запитувані документи і відзвітувати, що було зроблено для вирішення проблеми.

Народні обранці дуже продуктивні. Тільки Міністерство економічного розвитку і торгівлі отримало за останні 14 місяців більше 550 запитів. Їх обробка і листування з депутатами забирає чимало сил і часу у співробітників міністерств. Наприклад, один з нардепів запросив копії всіх документів про призначення керівників об’єктів господарювання. Вийшов 700-сторінковий звіт.

Про ефективність і цінність депутатських запитів (цінність в грошовому еквіваленті) можна судити за інформацією з відео оперативної зйомки, на якому людина, яка дуже схожа на депутата Радикальної партії Ігоря Мосійчука, озвучує тарифи на депутатські запити і звернення. “Депутатський запит по комерційному питанню, – а це комерційне питання – коштує 10-15 тисяч доларів. Доларів. А якщо звернення, то від 3 до 5 тисяч “.

Чому так дорого? Навколо грамотного запиту можна вибудувати лобістську кампанію. Факт відправлення депутатського запиту і претензія широко висвітлюються в ЗМІ, депутати направляють повторні запити, придираючись до відповіді, і т.д. Звісно, далеко не всі депутатські запити використовуються в корисливих цілях або не приносять користі. Аналіз запитів допоможе з’ясувати, хто з депутатів які інтереси лобіює.

Що просять депутати у міністерств?

МЕРТ надало VoxUkraine всі депутатські запити за період з грудня 2014 року по лютий 2016-го. За 14 місяців народні депутати направили в МЕРТ 560 запитів. VoxUkraine виділив з них 95, яким притаманні явні ознаки лобізму. (Критерієм включення в “лобістський список” була наявність в запитах прохання зробити /не робити дію щодо компанії, змінити регуляцію, провести кадрові перестановки, вплинути на процес приватизації і т.д.)

Детальний аналіз списку дозволив скласти першу в Україні карту лобізму, яка дає чітке уявлення, які галузі і теми знаходяться в фокусі депутатських інтересів, хто з депутатів найактивніший лобіст, а головне, які і чиї інтереси вони відстоюють.

95 лобістських депутатських запитів можна розділити за змістом на 5 великих категорій.

  1. Держкомпанії. Близько половини всіх запитів містять прохання щось зробити (або не робити) з компанією або її керівництвом (44% запитів).
  2. Прохання вплинути на приватизацію, зазвичай – не допустити приватизації (8%).
  3. Прохання зняти санкції, накладені МЕРТ (7%).
  4. Рекомендації (зазвичай кадрові) і особисті прохання, наприклад, про зустріч з міністром (8%).
  5. Різне. Сюди віднесено все, що не ввійшло в попередні категорії (32 запити з 33%).

Держкомпанії розбрату

Майже половина всіх лобістських запитів стосується державних компаній. Нагадаємо, що на кінець 2015 року в Україні налічується 3340 підприємств, що належать державі (з них працюють тільки 54%).

Найбільший інтерес народних обранців прикутий до сфери стандартизації та метрології. В ході дерегуляції були скасовані численні ДСТУ і стандарти. Однак ті, що залишились представляють не аби який інтерес для чиновників-бізнесменів. Оцінка якості, вимірювання,  видача сертифікатів і дозволів – гарантують безперервний легальний дохід. Боротьба за контроль над прибутковим бізнесом йде дуже гостра. У депутатських запитах фігурують 5 регіональних центрів. Найбільшу увагу привертають Київ – і Кіровоградстандартметрологія – вони в 7 і 5 запитах відповідно. Відразу сім депутатів просять перевірити діяльність керівника Кіровоградського центру Олександри Середи, в Київському центрі депутатам також не подобається керівник, і 3 з 5 заявок вимагають провести повторний конкурс з відбору директора. Депутат Барна навіть пропонує на посаду директора цього центру якогось Чебанова.

Ще один блок запитів формує одна держкомпанія – легендарне (за часів Радянського Союзу) Роздольське державне гірничо-хімічне підприємство “Сірка”. Але від колишньої величі одного з найбільших в світі видобувачів сірки давно нічого не залишилося. Чим компанія з оборотом трохи більше 5 млн грн і прибутком 88 000 грн (в 2014-му) заслужила відразу 10 депутатських запитів? Можна припустити, що своїм майновим комплексом на печерських пагорбах Києва.

Ще одним центром депутатської активності став Укрхімтрансаміак. Нагадаємо, що у вересні минулого року навколо цієї держкомпанії розгорівся скандал. Міністр економіки Айварас Абромавічус заявив, що у нього багато питань до керівника цієї держкомпанії Віктора Бондика, і що він запропонував йому піти у відставку, замість цього Бондик пішов на лікарняний (за даними українських ЗМІ, Укрхімтрансаміак входить в сферу впливу бізнесмена Давида Жванії). Цьому передувало кілька протилежних за змістом запитів: в грудні 2014-го Абромавічусу прийшов запит від депутата Сергія Мельничука з проханням звернутися до СБУ та ГПУ щодо перевірки В. Бондика. А через чотири місяці прийшов запит від Олександра Лівіка з БПП, який вже просив не допустити усунення В.А. Бондика.

Судячи з депутатських запитів, дуже хоче зустрітися з міністром економічного розвитку керівник і співвласник компанії Норд Віктор Ландик. Про це просили відразу двоє депутатів – Ніна Южаніна і Юхим Звягільський.

Масштабна неприватизація

Численні народні обранці виступають проти продажу держвласності. МЕРТ отримало 7 запитів з вимогою не приватизувати конкретні держкомпанії. Найбільше депутатам шкода Укрторф – відразу два запити.

lob_ua_2 (1)

Санкції та кадри

Окремий пласт – це прохання про зняття санкцій. МЕРТ може вводити санкції (режим індивідуального ліцензування) для компаній, які порушили закон про зовнішньоекономічну діяльності (які не поставили після передоплати товар з-за кордону в термін і у відповідному обсязі). Режим індивідуального ліцензування створює відчутні проблеми бізнесу при веденні зовнішньоекономічної діяльності, оскільки передбачає отримання дозволу від МЕРТ на кожну окрему зовнішньоекономічну операцію. Частина запитів містить прохання скасувати ці санкції для тієї чи іншої компанії.

lob_1

Депутати не можуть нав’язувати міністрам кадрові призначення. Однією з причин скандальної заяви Абромавічуса про відставку стала спроба одного з лідерів БПП Ігоря Кононенко нав’язати йому заступника.

Насправді це далеко не перший випадок, коли депутати “радили” Абромавічусу заступників. Наприклад, Геннадій Чекіта з БПП робив це двічі: спочатку він просив розглянути на цю посаду В. Мулявка, а потім І. Федорова.

Деякі депутати, наприклад Олександра Кужель з Батьківщини, просили працевлаштувати “ талановиту людину, висококласного менеджера, досвідченого фахівця… під час оновлення керівного складу держкомпаній “, не конкретизуючи, на якому підприємстві саме.

Велика картина

Аналіз депутатських запитів в одному міністерстві не дозволяє скласти вичерпну карту інтересів і депутатських зв’язків.

VoxUkraine направив в усі міністерства, ГПУ, ДФС і Національний банк листи з офіційним проханням надати всі депутатські запити за період з грудня 2014-го. (У жовтні 2015-го спікер Верховної Ради Володимир Гройсман розпорядився оприлюднити всі депутатські запити на сайті Верховної Ради. Але інформація неструктурована і неповна.)

VoxUkraine надіслав запити до всіх Міністерств та НБУ. Більшість міністерств погодилися надати нам інформацію, але це потребує часу через її значний обсяг. Після отримання даних ми збираємось скласти повну карту депутатських запитів і інтересів.


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний