Куди та як «витікають» українські «мізки»?

Втрата людських ресурсів та кваліфікованих працівників є суттєвим викликом для української держави та її економіки з моменту незалежності. Україна постійно втрачає найкращі «мізки», які посилюють ринки праці інших держав. Водночас поповнити людські ресурси за рахунок імміграції в країну складно.

Важка економічна ситуація, корупція, недостатній темп реформ, обмежені можливості у сфері освіти та професіональної самореалізації, проблеми у сфері охорони здоров’я, а з 2014 року втрата контролю над частиною території через анексію Криму та збройний конфлікт на Донбасі підштовхують українців шукати кращої долі за кордоном. Додатковим фактором більш активної еміграції став безвізовий режим з країнами ЄС, що спростив тисячам українців можливість виїзду за кордон та працевлаштування там. Наразі Мінсоцполітики оцінює, що близько 3,2 млн. українців постійно працюють за кордоном. Дані українських прикордонників містять  інформацію лише про перетини кордону, за допомогою них неможливо зробити будь-які інші серйозні висновки.

Зараз Україна стоїть перед значними викликами. Відділ населення Департаменту з економічних та соціальних питань ООН оцінював населення України у 2015 році у 44,8 млн. осіб. За прогнозом ООН, до 2050 року населення України скоротиться майже на 22 відсотки — до 35 млн осіб (третій найгірший показник у світі). Очікується, що до 2100 року Україна втратить 41% свого населення та матиме лише 26,4 млн мешканців. Державний Департамент США вже назвав втрату українських працівників одним із серйозних викликів для майбутнього України. 

Низка статей та досліджень (наприклад, VoxUkraine, Центр Економічної Стратегії, Національна Академія Наук та інші) аналізували окремі аспекти міграції та її можливий вплив на українську економіку. Найцікавішим нещодавнім прикладом роботи з даними з цього питання в українському контексті були результати, опубліковані польською Gazeta Wyborcza, яка посилається на дослідження місцевої компанії Selectivv.  Ця компанія, яка досліджує звички та поведінку власників мобільних телефонів, проаналізувала інформацію стосовно кількості смартфонів, які мають у налаштуваннях українську або російську мову та хоча б один раз за рік приєднались до мереж українських мобільних операторів. На момент дослідження таких сім-карток у Польщі було близько 1,27 млн. 

Набагато більше відповідей (замість політичних маніпуляцій) могло б бути надано аналітиками у разі наявності будь-яких реальних даних з цього питання. Традиційно на глобальному Заході (особливо у США) такі дані мають великі технологічні компанії, які американська футуристка Amy Webb (Емі Уебб) у своїй книзі The Big Nine: How the Tech Titans and Their Thinking Machines Could Warp Humanity (Велика дев’ятка: Як технологічні гіганти та їхні розумні машини можуть викривити людство) назвала G-MAFIA (Google-Microsoft-Amazon-Facebook-IBM-Apple). Приклади взаємодії таких компаній з різними науковцями, аналітиками, дослідницькими організаціями існують. Наприклад, Група Світового Банку у співпраці з Facebook та LinkedIn намагається аналізувати великі дані з метою економічного розвитку та боротьби з бідністю. 

У цій статті ми розглядаємо наявні відкриті дані про українську трудову міграцію протягом 2015-2018 років з метою виявлення трендів та розуміння реального стану кадрових втрат української економіки протягом останніх років. Детальний опис даних – наприкінці статті.

Користувачі LinkedIn в Україні та їхня міграція

Профайл середньостатистичного українського користувача LinkedIn невідомий. Можна припустити, що це  громадянин України з вищої освітою, який володіє іноземними мовами та має вищий за середній рівень доходу. В США дані Pew Research Center та узагальнення з інших джерел дозволяють зробити деякі висновки щодо портрета середньостатичного користувача мережі. На жаль, в Україні таких опитувань не проводилося.

Міграція українців у LinkedIn (2015-2018): куди та звідки?

Найбільш негативні міграційні тренди серед користувачів LinkedIn для України спостерігалися з Польщею та США  (рис. 1). 

 

Якщо розбити дані за роками, то можна побачити цікаву картину. Еміграція в Польщу (2015-2016) була швидкою реакцією суспільства на суттєве погіршення економічної ситуації в країні. Водночас серйозна еміграція до США розпочалася пізніше,  у 2017-2018 роках (рис. 2).

 

Скоротити темпи втрати людських ресурсів може залучення кваліфікованих імігрантів. На жаль, ситуація з цим в країні протягом останніх років не дуже обнадійлива. Лише декілька країн дали позитивний приріст користувачів LinkedIn в Україну (рис. 3).

 

Втрати та здобутки окремих галузей

Розглянемо, які галузі мали найгірші показники із втрати кваліфікованих працівників, присутніх в LinkedIn, за останні чотири роки. У 2015-2018 роках відплив робочої сили спостерігався у 38 галузях. На рис. 4 показано 20 галузей з найбільшим негативним коефіцієнтом відпливу робочої сили протягом 2015-2018 років. 

 

Фактично всі галузі економіки втрачали кваліфіковані людські ресурси протягом останніх років. Позитивний приріст у LinkedIn за останні чотири роки продемонстрували лише два напрямки – міжнародні відносини та працівники морської індустрії (рис. 5). У цих сферах працюють багато іноземних фахівців, які отримали додаткові можливості в Україні.

 

Навички: втрати та приріст

Останнім елементом аналізу є порівняння втрат та приросту кваліфікованих працівників з певними навичками. На жаль, ситуація тут також невтішна для української економіки. Україна за останні чотири роки втратила фахівців за 175 навичками згідно з класифікацією LinkedIn. Переважно виїжджали спеціалісти з навичками розробки та тестування ПЗ та роботи у сфері штучного інтелекту (рис. 6).

 

Жодна зі 175 груп навичок не продемонструвала позитивного приросту протягом 2015-2017 років. Лише у 2018 році за деякими напрямками в Україні спостерігався приріст кваліфікованих фахівців (рис. 7). Значний приріст за напрямком «Армія» відображає прибуття до України іноземних інструкторів з військової підготовки в рамках міждержавних програм допомоги.

 

Висновки

Ми розглянули зміни місця працевлаштування українських користувачів LinkedIn та можемо зробити такі висновки.

• У 2015-2018 роках українська економіка постійно та суттєво втрачала кваліфіковані кадри, які переважно виїхали до країн Заходу (найбільш негативний тренд втрати користувачів LinkedIn для України – з Польщею та США)
• Компенсувати ці втрати вдалося лише частково за рахунок фахівців з країн Сходу та колишнього СРСР (тільки  5 країн – Індія, Молдова, Єгипет, Азербайджан, Туреччина мають позитивний коефіцієнт приросту користувачів LinkedIn в Україну – графік 4) 
• Фактично всі галузі економіки втратили велику кількість кваліфікованих працівників відповідно до даних LinkedIn з мінімальними позитивними трендами. Лише декілька галузей, серед них міжнародні відносини та морська галузь, змогли залучити більше кваліфікованих працівників, ніж втратили.
• Україна втрачала користувачів LinkedIn за всіма навичками, що свідчить про кризу не в окремій галузі, а загальний негативний тренд для всієї економіки
• Лише у 2018 році Україна побачила позитивний приріст фахівців з деякими навичками – перш за все військових та фахівців з безпеки.

На жаль, наразі ситуація для України виглядає невтішно. Країна продовжує втрачати найкращі мізки, які «витікають» за кордон. Протягом останніх років ситуація лише погіршується. Особливо це стосується фахівців з високотехнологічними навичками. Компенсувати ці втрати Україні, на жаль, поки не вдається. 

Дані та методологія

Цікаві висновки в контексті української ситуації пропонує унікальне дослідження  Світового Банку World Bank Group-LinkedIn Data Insights: Jobs, Skills and Migration Trends Methodology and Validation Results (Висновки з даних Групи Світового банку та LinkedIn: вакансії, навички, та міграційні тренди. Методологія та результати валідації). Це дослідження спирається на дані технологічного гіганта та соціальної мережі LinkedIn, сфокусованої на бізнесі та працевлаштуванні осіб на глобальному ринку праці. Фактично це найбільша світова база кадрів, що нараховує близько 610 млн. профайлів користувачів з понад 200 країн. 

Дослідження використовує знеособлені дані, отримані від компанії LinkedIn, для аналізу зайнятості, професійних навичок, міграційних трендів, тенденцій глобального та національних ринків праці у понад 100 країнах світу (тих, де є не менше 100 000 користувачів мережі). Було проаналізовано 148 галузей та більш ніж 50 000 професійних навичок користувачів. Міграційний аспект був лише одним із багатьох елементів дослідження. Автор статті використав матеріали дослідження для вивчення міграційних трендів в Україні. 

При цьому автори дослідження (та додатково автор статті) зробили декілька важливих припущень, а саме:

1. Користувачі мережі мають найпотужніше представництво в інтелектуально-інтенсивних та конкурентних галузях, а саме – фінансові послуги, професійні послуги, інформаційно-комунікаційні технології, мистецтво та креативна індустрія, промисловість, гірничі роботи та видобувна промисловість. У мережі переважають фахівці з високим рівнем технічних навичок, професіонали, молодь та жінки. Тобто більшість користувачів LinkedIn є кваліфікованими та висококваліфікованими професіоналами.
2. Більшість працівників є українськими громадянами, тому що дані не інформують про національність користувача.
3. Працівники, які переїхали з України до Росії, значно менше користуються мережею, ніж працівники, які переїхали на Захід. По-перше, LinkedIn офіційно заблокований у Росії. По-друге, ця мережа набагато більш популярніша на Заході. Наприклад, 190 млн. ocіб у США мають власний профайл (при тому що Департамент Праці США враховує як робочу силу лише 162-163  млн. працівників). У Росії це тільки 1.4 млн у 2017 році, (менше 2% від 74,9 млн працівників в РФ). 

Важливо мати на увазі такі застереження щодо використаних даних:

1. Деякі працівники виїхали з України в країни, не відображені у дослідженні (у яких менше 100 000 користувачів LinkedIn). 
2. Деякі працівники змінили фізичну локацію у профайлах, фактично залишаючись в Україні та працюючи дистанційно (наприклад, можливо, деякі українські ІТ-фахівці почали працювати на іноземні компанії, відобразили ці компанії у своєму профайлі, але продовжують жити в Україні). Цих працівників ми вважаємо такими, що емігрували.
3. Деякі працівники не зробили зміни у власних профайлах після міграції та в даних LinkedIn враховані як ті, хто залишився в Україні.
4. Деякі працівники працевлаштувались за кордоном в компаніях, які не мають корпоративних профайлів. Їх ми не можемо врахувати в цьому дослідженні.
5. Працівники з рідкісними навичками не потрапили до аналізу (занадто мала кількість).
6. Деякі працівники змінили країну проживання тимчасово (відрядження тощо). У нашому дослідженні вони враховані як ті, хто мігрував.

Важливо: як тлумачити дані та графіки цього дослідження та статті

Дослідники аналізували зміни у профайлах користувачів мережі (наприклад, з України на Польщу), вважаючи це фізичною зміною місця роботи. Якщо більше фахівців поїхало з України, ніж приїхало, це є негативним трендом (для країни, галузі, або навички) та навпаки. Щоб урахувати різний рівень користування LinkedIn в країнах, різницю між тими, хто приїхав, та тими, хто поїхав з країни, ділили на кількість користувачів LinkedIn у цій країні (та домножували результат на 10 000). Наприклад, в Україні у 2017 році було 2.1 млн. користувачів LinkedIn. Якщо (гіпотетично) з України до Канади у 2017 році приїхало (позначили зміну місця роботи в LinkedIn) 10000 користувачів, а повернулись (аналогічно) до України з Канади 200 користувачів, то негативне сальдо для України у 2017 з Канадою  становитиме -9800 користувачів LinkedIn. 

[(200-10000)/2100000]*10 000 = -46.6 (негативний коефіцієнт)

Чим вищий негативний коефіцієнт, тим більше різниця між фахівцями, яких втратила та отримала країна.

Аналогічно розраховуються коефіцієнти за галузями та навичками. Наприклад, якщо з України до Польщі поїхало 5000 ІТ-спеціалістів, приїхало 500, а всього в Україні 300 000 ІТ спеціалістів зареєстровані в LinkedIn (цифри гіпотетичні), відповідний коефіцієнт дорівнюватиме

[(500 – 5000)/300 000]*10 000 =  – 150 (негативний коефіцієнт)

Тобто, чим вище негативний коефіцієнт у галузі, тим більше різниця між втраченими та залученими фахівцями у галузі з урахуванням робочої сили усієї галузі. Аналогічна формула використовувалась для розрахунку за навичками.