«Курс Набілу»: Інфляційне Таргетування Очима Маркетолога

За допомогою активної комунікації НБУ варто працювати над зниженням ролі курсу долара як цінового якоря, а також створити набір нових простих і актуальних орієнтирів (наприклад, ціна на конкретні товари) для формування інфляційних очікувань

Автор:

Національний банк України оголосив про перехід у 2016 році на інфляційне таргетування. Заявлена ціль інфляції – 12% +/- 3 п. п. у 2016 році. Для досягнення цілі, крім контролю за обсягом грошової маси та вартістю грошей, потрібно керувати інфляційними очікуваннями.

Зокрема, за допомогою активної комунікації НБУ варто працювати над зниженням ролі курсу долара як цінового якоря, а також створити набір нових простих і актуальних орієнтирів (наприклад, ціна на конкретні товари) для формування інфляційних очікувань.

Юрій Городніченко у своїй статті «Якою буде інфляція через 10 років? Теорія і Прогноз» пише, що комунікації відіграють центральну роль у режимі інфляційного таргетування, оскільки вони надають центральному банку прямий інструмент впливу та контролю над інфляційними очікуваннями.

Інструменти маркетингової комунікації, що дозволяють формувати очікування від продуктів, можуть бути використані і у формуванні інфляційних очікувань.

Наведений аналіз ґрунтується на моєму досвіді маркетингових досліджень та є радше етапом побудови гіпотез, які треба перевірити спеціальним дослідженням.

Зниження ролі курсу долара у формуванні інфляційних очікувань

Одним із комунікаційних завдань НБУ при формуванні інфляційних очікувань має стати зміна цінового «якоря» (орієнтира) у економічних агентів. Наразі цінові очікування українців сильно корелюють із курсом долара, що не завжди економічно обґрунтовано. Вже стала анекдотом історія про те, як бабусі в переходах, продаючи овочі зі свого городу, пояснюють зростання цін на свої товари стрибками валютного курсу.

Чому українці використовують долар як орієнтир у формуванні інфляційних очікувань?

По-перше, це історія позитивної кореляції курсу й динаміки реальних цін. Ментальна прив’язка курсу до цін сформувалася ще у 1990-х в умовах гіперінфляції, хоча відтоді дані Індексу споживчих цін далеко не завжди корелювали з динамікою курсу на 100%. Наприклад, у 2015 році офіційний курс виріс на 52%, а інфляція становила лише 43%.

Ще однією причиною уваги до курсу долара стала значна доларизація економіки. Протягом усієї історії незалежної України долар виконував, хоч і з обмеженнями, три основні функції грошей поруч із національною валютою. Хоча продукти щоденного попиту продаються за гривню, долари активно використовуються для купівлі нерухомості або автомобілів, частина зарплат у конверті виплачується в доларах (спосіб обміну). Ціни на багато товарів довготривалого використання оголошуються в у. о. (міра вартості). Саме готівковому та безготівковому доларові як засобу заощаджень віддають перевагу багато українців (збереження цінності).

Третьою причиною популярності прив’язки до долара є зрозумілість показника. На жаль, далеко не всі в Україні розуміють, що таке середньозважений показник (наприклад, ІСЦ, індекс споживчих цін), у чому відмінність між порівнянням показника з аналогічним періодом минулого року та попереднім місяцем. Курс долара є набагато простішим та зрозумілішим індикатором – як у мініатюрі Жванецького про раків – «по три і по п’ять», ось і долар – було по вісім, стало по двадцять чотири наприкінці 2015 року.

Четвертою причиною популярності курсу долара як цінового якоря є його візуальна поширеність. У містах великі курсові табло обмінних пунктів – майже на кожному кроці. Сайти фінансових новин розміщують курси валют на центральній сторінці. Тому поточний курс долара знають навіть бабусі, які торгують у переходах і які ніколи не тримали долара в руках.

Для успішного запровадження інфляційного таргетування НБУ потрібно вирішувати одночасно два комунікаційні завдання: зниження важливості курсу долара як цінового орієнтира, а також створення нових цінових якорів для формування інфляційних очікувань.

Щоб знизити залежність цінових очікувань від курсу долара, слід працювати над кожною з чотирьох названих вище причин його популярності.

По-перше, в комунікаціях треба наводити приклади товарів щоденного попиту, ціна на які історично меншою мірою корелює з курсом валюти.

По-друге – боротися з доларизацією. Це можуть бути адміністративні заходи, а також зниження важливості долара за рахунок підвищення уваги до курсів інших валют (євро, юань) – валют наших основних торговельних партнерів, курс яких може бути схильний до зниження у 2016 році.

По-третє, треба, щоб новий ціновий індикатор був простий – наприклад, ціна на певний товар, а не агрегований показник.

По-четверте, потрібно зменшувати кількість обмінників, щоб, з одного боку, зменшувати кількість контактів із курсовими табло на вулицях, а з другого – звужувати функції застосування долара як внутрішньої грошової одиниці. Це може призвести до тінізації валютного обігу. Однак де-факто він уже все одно в тіні. Зате зменшення кількості візуальних контактів із курсовими табло і дедоларизація допоможуть вивести на перший план нові цінові якорі.

Варіанти нових цінових орієнтирів для інфляційного таргетування

Спробуємо проаналізувати, ціни на які з товарів було б ефективно використовувати як нові орієнтири для формування цінових очікувань. Один із варіантів – ціна на бензин. Вона є одним із лідерів за візуальною поширеністю (хоча кількість заправок і поступається кількості обмінників). Також саме ціною на імпортний бензин, закладеною в собівартість, деякі виробники пояснювали кореляцію між цінами на українські товари та курсом долара. Падіння світових цін на нафту мало частково нівелювати зростання цін на пальне, пов’язане зі зростанням курсу валюти.

Вартість нафти на початку 2014 року становила близько 110 доларів за барель, або 880 грн (курс 8 грн/дол.) при ціні бензину А95 нижче 11 грн за літр. Наприкінці 2015 року ціна на нафту опустилася до близько 37 доларів за барель, або 888 гр (курс 24 грн/дол.), а ось бензин коштував 19 грн за літр. Таким чином, ціна на бензин могла б стати одним із номінальних цінових якорів за умови, що антимонопольний комітет та інші урядові структури змогли би збільшити ступінь кореляції між світовими цінами на нафту та ціною українського бензину.

На Графіку 1 поєднано динаміку індексу споживчих цін (ІСЦ) та індексів офіційного курсу НБУ, цін на нафту в гривні та цін на бензин А-95, згідно з даними Держкомстату. Незважаючи на значне падіння цін на нафту в гривневому еквіваленті, індекс цін на бензин у 2015 році значно не знизився.

«Курс Молочки»: Інфляційне Таргетування Очима Маркетолога

Другим підходом до вибору цінових якорів може бути пошук товарів, що займають велику частку в споживчому кошику, з максимальною частотою купівлі (передбачає частий моніторинг цін з боку економічних агентів), без сезонної складової.

Краще за інші двом першим критеріям відповідають продукти харчування (50,8% в ІСЦ). Деякі експерти вже давно і регулярно публікують «індекс борщу». Його основна вада – значна сезонність, що, наприклад, дозволяє спекулювати на його високому рості взимку та навесні (це добре видно з цін на овочі).

Альтернативою можуть бути інші продукти харчування, ціни на які у 2014–2015 роках зростали повільніше, ніж ІСЦ. Наприклад, молоко, сир, вершкове масло. Ціни на них зростали, на противагу курсу гривні, нижчими темпами, ніж темпи інфляції.

«Курс Молочки»: Інфляційне Таргетування Очима Маркетолога

Третім рішенням може бути виокремлення «соціальних» товарів, ціни на які регулюються державою і відповідно менше залежать від сезонних факторів. Я виступаю проти адміністративного встановлення цін. Але держава для підтримки найбільш незахищених груп населення може впливати на ціну окремих продуктів: або за допомогою субсидування виробництва певних товарів (хліб), або шляхом створення власних резервів (борошно, крупи). Створення резерву гречки обійдеться державі дешевше, ніж підтримання стабільного курсу валюти за рахунок «спалення» золотовалютних резервів на міжбанку.

Для успішної зміни якоря інфляційних очікувань важливою є не тільки зрозумілість і переконливість комунікації, а й її частота. Треба, як кажуть рекламісти, пробити «клаттер» (пробитися крізь інформаційний шум до споживача – прим. VoxUkraine). Інформацію мають багаторазово повторювати й дублювати представники НБУ, уряд, експертне співтовариство, підтверджувати банкіри, великі ритейлери. 

Таким чином, Національному банку України для успішного переходу до інфляційного таргетування важливо за допомогою активної комунікації:

  • працювати над зниженням ролі курсу долара як цінового якоря,
  • створити набір нових простих і актуальних орієнтирів (наприклад, ціна на конкретні товари) для формування інфляційних очікувань.

Протягом останніх двох років темпи девальвації гривні значно випереджали темпи інфляції. Тому на противагу темпам зростання курсу доцільно зробити наголос на динаміку цін на товари, ціни на які зростали повільніше від інфляції. Наприклад, на молочну продукцію, а також деякі інші групи продуктів.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний