МакроНевігластво: В яких економічних показниках орієнтуються українці

Дослідження рівня поінформованості населення щодо обмінного курсу, середніх заробітних плат, рівня інфляції та безробіття

depositphotos.com

Автор:

Українці мають впевнені оцінки щодо економічної ситуації в країні. Але наскільки вони при цьому добре поінформовані щодо значень базових макроекономічних показників – курс валюти, інфляція, безробіття, рівень заробітної платні? Центр «Соціальний моніторинг» і Українській інститут соціальних досліджень імені О. Яременка провели соціологічне дослідження. Воно демонструє, що українці добре поінформовані тільки щодо обмінного курсу долара, набагато меншою мірою щодо рівня середніх заробітних плат і зовсім слабо знають рівень інфляції та безробіття.

Індивіди ідеально або принаймні достатньо добре поінформовані щодо свого економічного оточення і здатні діяти раціонально на основі наявної в їхньому розпорядженні інформації[1]З такого припущення виходять значна частина економічних теорій, а також теорій, які пояснюють взаємодію економічних і політичних процесів, зокрема теорія «економічного голосування»[2]. Втім перевірка цього припущення в західних суспільствах показала його невідповідність емпіричній реальності[3]В Україні ж, наскільки нам відомо, такі дослідження не проводились або недостатньо відомі[4].

Мета цього дослідження – оцінити, яким є рівень знання макроекономічних показників українцями згідно з їх власною самооцінкою, і  наскільки остання відповідатиме дійсності після об’єктивної перевірки.

Як ми рахували

Представлені нижче дані та висновки спираються на результати пілотажного всеукраїнського репрезентативного соціологічного опитування[5].

Серед інших питань анкета опитування містила блок запитань щодо оцінки знання дорослими українцями п’яти поточних макроекономічних показників:

  1. обмінного курсу американського долара до гривні;
  2. середньої заробітної плати на рівні країні;
  3. середньої заробітної плати на рівні області, в якій був опитаний конкретний респондент;
  4. рівня безробіття;
  5. рівня інфляції (за останні 12 місяців).

Респонденти могли обирати відповідь із трьох варіантів: що вони «не знають»; «знали, але не можуть зараз пригадати»; «знають» значення макроекономічного показника. Після цього тих респондентів, які відповідали, що вони «знають» конкретне значення цього показника, просили його назвати.

Після проведення польового етапу опитування була проведена перевірка отриманих даних. В результаті вони були додатково уточнені[6]В цілому було отримано 1126 змістовних відповідей з визначенням курсу долара США, 423 змістовних відповіді з визначенням середньої заробітної плати на рівні країни, 418 відповідей із визначенням середньої заробітної плати на рівні областей, 220 відповідей з визначенням рівня інфляції та 191 відповідей для рівня безробіття.

Результати соціологічного опитування

Вважаю, що знаю

Згідно з результатами опитування суб’єктивна поінформованість українців щодо різних економічних показників є дуже нерівномірною (рисунок 1).

Рис. 1. Самооцінка поінформованості населення України (суб’єктивна поінформованість) щодо деяких макроекономічних показників, %

Джерело: опитування «Ваша думка: грудень 2017 р.», Центр «Соціальний моніторинг», УІСД імені О. Яременка; розрахунки автора.

При порівнянні співвідношення тих, хто заявив що знає показник і тих, хто вважає, що знав його, але в момент проведення опитування не зміг з якихось причин пригадати, стає помітно, що на сьогоднішній день курс долара та середня зарплата мають властивість краще «триматись в пам’яті» населення України.

Можна припустити, що макроекономічні показники, які українці вважають, що знають краще, є тими, які їх найбільше турбують[7]Очевидно, що в Україні це обмінний курс і заробітна плата. Порівняння цих результатів із результатами аналогічних досліджень в західних країнах, показує, що українська ситуація схожа загальним низьким рівнем поінформованості населення щодо макроекономічних показників.  Але відрізняється актуалізацією інших макроекономічних показників, оскільки в західних країнах населення концентрує свою увагу в першу чергу на рівні безробіття.

Насправді знаю

Розглянемо, наскільки самооцінка українцями рівня знання макроекономічних показників  підкріплюється чи спростовується результатами емпіричної перевірки – а саме порівнянням названих респондентами значень показників зі значеннями офіційної статистики (рисунок 2)[8]Для простоти сприйняття відповідність названих респондентами значень офіційним представлена на рисунку у вигляді інтервалів.

Рис. 2. Об’єктивна поінформованість населення України щодо деяких макропоказників

* Серед тих, хто заявив, що знає значення показників (суб’єктивно поінформованих). Джерело: опитування «Ваша думка: грудень 2017 р.», Центр «Соціальний моніторинг», УІСД імені О. Яременка; розрахунки автора.

 

Помітно, що у випадку обмінного курсу долара США високий рівень самооцінки знання значення цього показника підтримується результатами об’єктивної перевірки. Менша точність характерна для об’єктивної поінформованості щодо середньої заробітної плати в країні. Ще менша точність – щодо рівня інфляції. Мінімальна – щодо рівня безробіття. Аналогічну картину, але під дещо іншим кутом також демонструє таблиця 1.

 

Таблиця 1. Об’єктивна поінформованість населення України щодо деяких макроекономічних показників: порівняння точного значення з середніми, медіанними за результатами опитування

Показник Точне значення Середнє значення (за результатами опитування) Медіанне значення (за результатами опитування) Стандартна девіація (за результатами опитування) (кількість змістовних відповідей)
Курс американського долара, грн. за 1 долар 27,88 a 27,44 27,35 0,6555 1126
Середній рівень заробітної плати в країні в цілому, грн. 7377 b 6895 7000 2222 423
Офіційний рівень інфляції (за 12 місяців), % 13,6 c 34,1 15,0 40,42 220
Рівень безробіття, % 8,9 d 35,1 30,0 21,27 191

 

a – Середній курс американського долара за період 18-22.12.2017 р., офіційний курс Національного банку України [9]b – Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та  організацій  у  жовтні 2017 року, Державна служба статистики України, Експрес-випуск 28.11.2017 № 414/0/09.3вн-17; c – Інфляція на споживчому ринку в листопаді  2017 р. порівняно з листопадом 2016 р; d – Безробіття серед економічно активного населення у віці 15-70 років в ІІІ кварталі 2017 року, Державна служба статистики України, Експрес-випуск 22.12.2017 №458/0/09.2вн-17. Джерело: опитування «Ваша думка: грудень 2017 р.», Центр «Соціальний моніторинг», УІСД імені О. Яременка; розрахунки автора.

 

Висновки

  • Населення України в цілому слабо знає поточні значення більшості базових макроекономічних показників. Важливим винятком виступає тільки показник обмінного курсу долара США. Суб’єктивно поінформовані щодо курсу американського долара 55% респондентів, середньої заробітної плати на рівні області – 21%, середньої заробітної плати на рівні країни – 20%, річної інфляції – 11%, рівня безробіття – 9%[10].
  • Перевірка показала, що самооцінки суб’єктивної поінформованості відповідають рівню об’єктивної поінформованості тільки у випадку курсу американського долара (96% суб’єктивно поінформованих знають його з точністю від 95% до 100%). Для решти економічних індикаторів ці показники набагато нижчі. Населення посередньо поінформоване щодо рівня середньої заробітної плати на рівні країни, тільки 19% знає яка середня ЗП з точністю вище 50%. Ще гірше ситуація зі знанням показника річної інфляції та безробіття, тільки 6% і 2% опитаних відповідно знають їх із точністю вище 50%.
  • Сам по собі низький рівень поінформованості щодо окремих економічних показників не є унікально українським феноменом, і схожі явища спостерігаються і на Заході. Однак в цих країнах населення приділяє основну увагу рівню безробіття. Українці більше цікавляться обмінним курсом долара та меншою мірою – рівнем середньої заробітної плати. Вірогідно, ці показники сприймаються населенням України як такі, які безпосередньо торкаються їх життя і добробуту. Інформація про обмінний курс долара може мати важливі політичні наслідки, зокрема через зростання протестної активності впливати на політичну стабільність. [11] 

Додаткові висновки:

  • Дуже рельєфна увага українців до обмінного курсу американського долара опосередковано вказує на недовіру до гривні.
  • Хоча згідно з даними соціологічних опитувань зростання цін є однією з найболючіших проблем для українців, це контрастує з низькою суб’єктивною і ще нижчою об’єктивною поінформованістю щодо рівня інфляції. Ймовірно населення отримує інформацію про інфляцію переважно не з даних офіційної статистики. Можливо, індикатором-замінником виступає саме обмінний курс.
  • Навіть суб’єктивно поінформовані щодо рівня безробіття респонденти сприймають його дуже нереалістично. Це видно у «зсуві» розподілу відповідей праворуч від реального значення.

Рекомендації для вирішення розглянутої проблеми

Потрібна державна стратегічна інформаційна кампанія з інформування населення щодо стану і показників економіки країни, яка буде:

  • доступною (зрозумілою для людей, які не мають спеціальних економічних знань і навіть вищої освіти);
  • спиратись на канали і суб’єкти передачі інформації, які користуються довірою суспільства. В перспективі – потрібно відновлювати довіру до інститутів державної влади як достовірних і надійних джерел економічної інформації;
  • фокусованою і повторюваною;
  • враховувати запити населення про актуальніші для нього показники.

Маніпулювання та дезінформація щодо економічних показників мають відслідковуватись, проти них мають застосовуватись інформаційні контрзаходи [13]

Примітки

[1] Key. 1966. The responsible electorate: Rationality in Presidential Voting 1936-1960. The Belknap Press of Harvard University Press, Cambridge, Massachusetts, 1966; Fiorina M. Retrospective Voting in American National Elections. New Haven: Yale University Press, 1981.

[2] Hetherington M. “The Media’s Role in Forming Voters National Economic Evaluations in 1992”. American Journal of Political Science. Vol. 40, Issue 2. (May 1996). p. 372-395. – p. 373.

[3] Серед іншого індивіди достатньо погано знають поточні рівні макроекономічних показників. Дослідження щодо США доступне за посиланням. Щодо країн ЄС варто згадати дослідження і звіт «Євробарометру»: Special Eurobarometer 323: Europeans’ knowledge of economic indicators (питання анкети QC1a-QC7). Текст звіту за результатами дослідження. Див. також схоже дослідження в Італії: Giovannini E., Malgarini M., Sonego R. (2014). “What do Italian Consumers Know about economic data? Evidense from  the Istat Consumer Survey”. Rivista Di Statistica Ufficiale N. 3/2015. p. 25-47.

[4] Хоча дослідження, спрямовані на дослідження рівня поінформованості щодо політичної системи, існують. Див. наприклад: Громадянськість в Україні, Молдові та Білорусі: звіт за результатами дослідження громадської думки в трьох країнах. – К., 2017.

[5] Методологія та інструментарій дослідження були розроблені співробітниками відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». Польовий етап дослідження (опитування) був проведений в грудні 2017 року Центром «Соціальний моніторинг» та Українським інститутом соціальних досліджень імені О. Яременка. Вибіркова сукупність опитування є репрезентативною для дорослого населення України у всіх регіонах України за винятком тимчасово непідконтрольних уряду України територій Автономної республіки Крим, Донецької та Луганської областей. Об’єм вибіркової сукупності склав 2044 особи.

[6] Було виявлено поширення типового ускладнення – сприйняття індивідами середньої заробітної плати було помітно спотворене внаслідок запровадження змін мінімальної заробітної плати. З 1 січня 2017 р. рішенням Верховної Ради України була суттєво піднята мінімальна заробітна плата (до 3200 грн). В результаті відповіді на питання анкети про рівень середньої заробітної плати в країні в цілому та в своїй області, значна частина респондентів назвали значення 3000, 3200, 3500 грн. Очевидно, частина респондентів з якихось причин сплутали середню заробітну плату з новою мінімальною. Щоб такі відповіді не спотворювали загальну картину, значення середніх зарплат в 3000, 3200 і 3500 грн. були перекодовані у втрачені (хоча якісні відповіді респондентів про те, що вони «знають» відповідні показники, були залишені).

[7] Paldam M., Nannestad P. “What Do Voters Know about the Economy? A Study of Danish Data, 1990-1993”  – Working Paper No. 172. – Institit De Ciencies Politiques, Barcelona. – 1999.

[8] Питання щодо знання рівня середньої заробітної плати на рівні областей через свою подрібненість на 25 окремих «підпоказників» (для кожної підконтрольної уряду області та м. Києва) вибивається з загального переліку. Кількість респондентів, які відповіли, що знають середній рівень заробітної плати на рівні області, при розбивці за областями загалом стає недостатньою для проведення глибшого статистичного аналізу цих даних. Через це ми будемо опускати змінні на базі цього питання в подальшому аналізі.

[9] Згідно з: https://charts.finance.ua/ua/currency/official/-/1/usd

[10] Серед деяких соціальних груп рівень поінформованості є вищим. Загалом це стосується економічно активного населення, а з конкретних груп – осіб, які займають управлінські посади, бізнесменів, осіб з вищою освітою.

[11] Балакірєва О. М.,  Білоус Є. В., Тітар І. О. Протести з економічними вимогами в Україні (за результатами моніторингу 2009–2014 рр.) // Український соціум. – 2015. – № 2. – с. 83-96.

[12] А також дуже делікатно, враховуючи те, наскільки населення некоректно оцінює свій рівень знань щодо економічних показників (крім обмінного курсу долара).

[13] Насправді навіть просто присутність різних оцінок з боку еліт, розколотість дискурсу щодо стану макроекономічних показників згідно з теорією формування громадської думки Дж. Заллера впливатиме на розколотість та невизначеність суспільства у цих питаннях (див.: Zaller J. The Nature and Origins of Mass Opinion. New York: Cambridge University Press, 1992).

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження