МАНІПУЛЯЦІЯ: Майдан 2013-2014 рр. – це війна з власним народом

Порівняння цих даних – некоректне

Перевірка фейків у рамках партнерства з Facebook

У мережі поширюють дописи з порівнянням економічних показників України до та після Революції Гідності у 2013-2014 рр. Порівняння наведених на картинці показників – некоректне та не відображає реальних економічних змін у країні.

По-перше, порівнювати доходи у доларах – некоректно. 

Українці купують товари та оплачують послуги не у доларах, а у гривнях. На доходи впливає інфляція, а отже і порівнювати доходи треба з коригуванням на інфляцію

Правильні порівняння наведені у таблиці нижче.

Показник 2013 рік, грн 2020 рік, грн Інфляція (2013-червень 2020) Показник 2020 року у цінах 2013 року Зміна
Середня зарплата 3282 11579 366% 4343 +32%
Середня пенсія 1470,7 3393,54 1272,9 -13,4%

По-друге, девальвація гривні – це не «заслуга Майдану».

До того ж, для знецінення гривні і відмова НБУ від фіксованого валютного курсу існували об’єктивні економічні причини. Тому некоректно говорити, що це результат Майдану чи «війни з власним народом», кому б авторство цієї «війни» не приписували в дописі. 

Ціна гривні по відношенню до долара США залежить від надходження доларів в українську економіку. Якщо зростає попит на долари чи знижується їхнє надходження у країну (наприклад, через кризове зниження експорту), курс гривні відносно долара падає. До 2014 року Національний банк України застосовував політику фіксованого валютного курсу – тобто утримував курс гривні до долара на сталому рівні (8 грн/дол), а якщо той відхилявся – використовував золотовалютні резерви (в тому числі міжнародні запозичення) для задоволення надлишкового попиту на іноземну валюту. 

У 2014 році продовження такої політики стало неможливим через зниження золотовалютних резервів до критичного рівня, тому від неї відмовилися, девальвувавши гривню до її реальної ринкової вартості відносно долара і встановивши режим плаваючого валютного курсу (коли курс гривні до інших валют не фіксується на одному рівні, а коливається в залежності від попиту і пропозиції валют, і лише надмірні коливання згладжуються з використанням золотовалютних резервів). 

По-третє, не всі тарифи на ЖКГ зросли на 400%. 

У найбільш узагальненому вигляді тарифи на різні житлово-комунальні послуги зросли у 2,2-5,3 рази. Але насправді зростання тарифів дуже відрізняється у різних регіонах та на різні послуги. Наприклад, квартплата може відрізнятись не лише у містах України, а навіть у районах одного міста.

Тариф на гарячу воду різний для різних теплопостачальників і залежить від наявності рушникосушильника. Тариф на опалення залежить від: 1) того, чи встановлено лічильник тепла; 2) того, встановлено лічильник на будинок чи на окрему квартиру; 3) населеного пункту (різна ціна для різних теплопостачальників).

Тариф на газ необхідно було підвищувати через ряд проблем. У результаті занижених цін на газ, неточних норм споживання, а також через відсутність чіткого обліку газу, НАК «Нафтогаз» була збитковою: її дефіцит сягав 6% ВВП, або ж більше $2 млрд. І покривали цей дефіцит з державного бюджету. Детально про зміни тарифів ми писали тут.

По-четверте, підвищенн цін на ліки, продукти і бензин – також не «заслуга Майдану».

Ціни на ці товари є ринковими – тобто встановлюються в залежності від попиту на них з боку споживачів і їхньої пропозиції з боку виробників і продавців. Також, якщо мова йде про імпортні товари, їхня ціна залежить від відносної купівельної спроможності української гривні щодо іноземних валют країн-виробників. Тобто, ціни на вищенаведені групи товарів залежали від об’єктивних економічних процесів, які у свою чергу могли залежати від окремих політичних процесів, втрати частини економіки внаслідок війни на Сході, девальвації гривні тощо. Втім, спрощувати і говорити, що ціни на товари – це пряма «заслуга Майдану», некоректно. 

По-п’яте, усі пільги не скасовували.

В Україні як і раніше діє ряд пільг (і навіть додались нові, наприклад, для учасників бойових дій у зоні АТО/ООС) та працює система субсидій

Можливо, «скасуванням пільг» автор називає їх монетизацію. Утім, монетизація означає, що пільговик отримує знижку на послуги ЖКГ не як «мінус відсоток» від рахунку за «комуналку», а «живими» грошима – на рахунок банку або готівкою.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Sorry, Comments are closed!

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний