Міф та Реальність: Рівень Тіньової Економіки в Україні

Тіньова економіка робить значний внесок в економічне зростання в Україні

Автор:

Ця стаття є частиною дискусії навколо податкової реформи в Україні. Тіньова економіка робить значний внесок у економічне зростання в Україні. Експерти по-різному інтерпретують показники рівня тіньової економіки, що впливає на їхні очікування щодо детінізації. У статті проаналізовано методології розрахунку показників розміру тіньової економіки в Україні. Показано, що додана вартість тіньової економічної діяльності, згідно з цими підходами, значною мірою врахована в офіційній статистиці. Це означає, що очікування значних позитивних ефектів детінізації економіки є надто оптимістичними.

Починаючи працювати, майже кожен український уряд вважав детінізацію джерелом економічного зростання, але жоден не зміг реалізувати цей потенціал. Напередодні чергової податкової реформи це питання знову стає актуальним. На перший погляд здається, що виведення економіки з тіні є швидким шляхом для забезпечення економічного зростання. Низка експертів вважає, що компенсувати дефіцит бюджету, який виникне в результаті скорочення податкових ставок, можна виведенням із тіні доходів компаній, підприємців та найманих працівників.

Проте, як свідчать дослідження, ефекти детінізації можуть бути неоднозначними. Очевидно, руйнування тіньових схем ухилення від оподаткування сприятиме формуванню умов для чесної конкуренції. Легально працевлаштовані люди не вимагатимуть соціальної допомоги від держави і матимуть соціальні гарантії. Скоротяться корупційні ризики. Разом з тим, як свідчать дослідження Ф. Шнайдера та його колег [1]тіньова економіка може як стимулювати, так і стримувати економічне зростання. Кількісні оцінки Ф.Шнайдера для окремих країн доводять, що 2/3 доданої вартості, створеної в тіньовій економіці, роблять внесок у споживання, тим самим стимулюючи економічне зростання.

Якщо детінізація відбуватиметься силовими методами, результат може бути негативним – низка бізнесів вийде з України або буде знищена. Також варто пам’ятати, що бізнес завжди є мобільнішим, ніж державні інституції. В умовах швидкого розвитку цифрових технологій та фінансових інструментів бізнес відразу знаходитиме механізми для нових схем ухилення від оподаткування та регуляторних процедур.

Неоднозначна інтерпретація показників рівня тіньової економіки України часто сприяє формуванню надмірно оптимістичних очікувань щодо детінізації. Зокрема, на думку деяких експертів, додатково до ВВП, який обраховує офіційна статистика, у тіньовій економіці створюється «тіньовий ВВП», що становить від 40 до 60 відсотків від його офіційного обсягу. Обсяг тіньової економіки в Україні є справді значним, але жодна з нинішніх оцінок не дає відповідь на питання щодо обсягів ВВП, які створюються додатково до тих, що вже враховані в офіційній статистиці.

Мета цієї роботи – з’ясувати, що насправді відображають показники тіньової економіки, які розраховуються для України.

Показники, що пов’язують із рівнем тіньової економіки в Україні, розраховують Держстат, Мінекономрозвитку [2] та Ф. Шнайдер [3]. Оцінка Держстату (близько 17% ВВП) відображає обсяг економіки, яка безпосередньо не спостерігається. За різними оцінками Мінекономрозвитку, тіньова економіка в Україні становить від 25% до 58% ВВП. Так званий інтегрований показник рівня тіньової економіки, за даними Мінекономрозвитку, останнім часом перевищує 40% ВВП [4]За даними Ф. Шнайдера, частка тіньової економіки в Україні – близько 50% ВВП.

Оскільки в методиці, за якою Мінекономрозвитку здійснює розрахунок, чітко не вказано, що саме охоплює показник рівня тіньової економіки (є лише визначення, що таке тіньова економіка), експерти інтерпретують ці числа на свій розсуд. Таких інтерпретацій дві:

(1) додатково до офіційно розрахованого обсягу ВВП в Україні створюється ще понад 40% «тіньового ВВП» (рисунок 1а);
(2) понад 40% ВВП України створюється з використанням тіньових схем (рисунок 1б). Якщо зважати на формули, за якими Мінекономрозвитку здійснює розрахунки, коректною є друга інтерпретація.

Рисунок 1. Інтерпретації показника рівня тіньової економіки у 2014 році

qw1

Ось що означає перша з наведених інтерпретацій (рисунок 1а). У 2014 році Мінекономіки оцінив, що рівень тіньової економіки становить 41% від офіційного ВВП. Це означає, що додатково до 1567 млрд грн ВВП, який розрахував Держстат, ще 642 млрд грн (41% від 1567 млрд грн) створено в тіньовій економіці (рисунок 1а). Згідно з такою логікою, ВВП України у 2014 році дорівнює 2209 млрд грн, а не 1567 млрд грн, як розрахував Держстат.

Це твердження некоректне. Тіньова і так звана біла (офіційна) економіка не існують як дві паралельні реальності. Ланцюжок «виробництво продукції – отримання доходу – споживання/заощадження» може складатися як із легальних, так і з тіньових операцій. Наприклад, особа, котра отримала заробітну плату «в конверті» (тіньова операція), може потім легально розрахуватися цими грошима в супермаркеті (біла операція). Кошти, виділені з бюджету для державних закупівель (біла операція), можуть бути частково використані для сплати хабара (тіньова операція), а потім хабарник іде в ресторан та розраховується цими коштами за їжу (біла операція). Такі ланцюжки, які складаються з білих і тіньових операцій, можна продовжувати.  

Ця логіка відповідає другій інтерпретації показників рівня тіньової економіки та відображена на рисунку 1б. На ньому показано, що процеси тіньової та легальної економіки часто перетинаються (заштрихована зона на рис. 1б). Додана вартість, яка створюється на тіньовому виробництві, перерозподіляється на легальному споживчому ринку, або навпаки. Майже кожна тіньова схема містить як легальні, так і тіньові операції. Коли хоча б одна з операцій тіньової схеми здійснюється у легальний спосіб, її вартість так чи інакше може бути облікована в офіційній статистиці. Саме з метою врахування усіх можливих каналів формування та розподілу доданої вартості в статистиках усіх країн ВВП розраховується трьома різними методами – за виробництвом, доходами та споживанням.

Безумовно, частина тіньової доданої вартості ніколи не потрапляє до легальної економіки, і тоді вона не може бути врахована в офіційній статистиці (сіра зона на рис. 1б). Наприклад, це має місце, (1) якщо експортер продає продукцію за заниженими цінами і частину вартості отримає на свою офшорну компанію (мовою податківців – використовує схеми трансфертного ціноутворення), (2) виробник наркотичних засобів нелегально продає продукцію, переправляє отримані кошти за кордон і там їх витрачає. Але яку саме частину ці операції займають у показниках рівня тіньової економіки, ні Мінекономіки, ні інші експерти для України не оцінювали.

Чому саме друга інтерпретація (рисунок 1б) є коректною? Про це свідчать формули, за якими здійснюється розрахунок.

У методичних рекомендаціях Мінекономрозвитку від 18.02.2009 №123 рівень тіньової економіки розраховується за методом «витрати населення – роздрібний товарообіг», фінансовим, монетарним, електричним методами та методом збитковості.

Метод «витрати населення – роздрібний товарообіг» дозволяє визначити рівень тіньової економіки через порівняння витрат домогосподарств на придбання товарів з обсягами придбання товарів у роздрібних мережах. Витрати домогосподарств на придбання товарів є різницею між доходами домогосподарств із різних джерел, інвестиційними видатками домогосподарств та їхніми витратами на придбання послуг. Зокрема, доходи домогосподарств включають зарплату, субсидії, доходи від підприємницької діяльності, проценти за депозитами тощо; їхні інвестиційні видатки – витрати на придбання нерухомості, цінних паперів, депозити тощо. Рівень тіньової економіки за цим методом оцінюється на базі припущення, що витрати домогосподарств на придбання товарів мають збігатися з показниками обороту в роздрібних торговельних мережах. Якщо ці дані не збігаються, то розбіжність визнається як обсяг тіньової економіки.

Для реалізації цього методу в методиці Мінекономрозвитку визначено, що вихідними даними для розрахунку тіньової економіки за методом «витрати населення – роздрібний товарообіг» є дані офіційних статистичних спостережень умов життя домогосподарств, доходів та витрат населення, структурного обстеження підприємств, статистики торгівлі та ресторанного господарства. Оскільки в розрахунку використовуються дані офіційної статистики, то очевидно, що розмір тіньової економіки, оцінений за цим методом, уже закладено в національних рахунках та, відповідно, в розрахунку ВВП.

Рівень тіньової економіки за методом «витрати населення – роздрібний товарообіг» в останні 5 років зріс з 45 до 58 відсотків ВВП.

Показник рівня тіньової економіки за методом збитковості підприємств у методиці Мінекономрозвитку базується на припущенні, що «усі збиткові підприємства за офіційними статистичними даними фактично є прибутковими … Рентабельність збиткових підприємств дорівнює рентабельності прибуткових підприємств у періоді, що аналізується». Тобто фактично припускається, що, наприклад, у цьому та минулому роках збиткових підприємств не було, а ті підприємства, які потерпали від збитків, насправді отримали прибуток. Ця теза, м’яко кажучи, спірна і вказує на те, що цей показник не є достатньо надійним для того, щоб бути підставою для прийняття рішення.

Три інших методи – фінансовий, монетарний та електричний – дозволяють розраховувати лише динаміку тіньової економіки, а не її рівень. Тому методика передбачає визначення припущення щодо рівня тіньової економіки у так званому базовому році та подальший розрахунок його зміни.

Фінансовий метод побудований на припущенні, що динаміка цін на готову продукцію та складники її собівартості мають бути синхронними. Якщо ціни на складові собівартості зростають швидше, ніж ціна реалізації готової продукції, то вважається, що ця розбіжність відображає зростання тіньової економіки; якщо повільніше – зниження. Розбіжності в динаміці цін оцінюються для різних галузей економіки, а сума цих розбіжностей визначає зміну обсягу тіньової економіки в цілому. На основі цих розбіжностей розраховуються темпи зростання/зниження тіньової економіки. Рівень тіньової економіки визначається на основі припущення щодо її рівня у базовому році та розрахованих темпів зміни.

Для фінансового методу методика Мінекономрозвитку визначає базовим 2003 рік і припускає, що у 2003 році рівень тіньової економіки дорівнював рівню, який розрахований за методом «витрати населення – роздрібний товарообіг». Цей показник уже розглянуто вище й показано, що він встановлює обсяг тіньової економіки, яка вже врахована офіційною статистикою.

Монетарний метод дозволяє оцінювати зміну рівня тіньової економіки на основі співставлення динаміки грошової маси та ВВП. Вважається, що вона має бути синхронною, а якщо є розбіжність у темпах зміни цих показників, то вона інтерпретується як зміна (зростання/зниження) обсягів тіньової економіки. Щоб розрахувати рівень тіньової економіки, Мінекономрозвитку робить припущення щодо її рівня у базовому році: базовим визначено 1991 рік, а рівень тіньової економіки у цьому році встановлено нульовим. Іншими словами, метод базується на припущенні, що «в Радянському Союзі тіньової економіки не було».

Можливо, саме через це припущення, рівень тіньової економіки за монетарним методом є відносно низьким і в останні 5 років набуває значення в діапазоні від 24% до 35% ВВП.

Електричний метод побудовано на співставленні динаміки споживання електроенергії та ВВП. Припускається, що якщо споживання електроенергії зростає швидше, ніж ВВП, то ця розбіжність пояснюється двома чинниками: (1) змінами технологій, (2) зростанням тіньової економіки. У методиці Мінекономрозвитку цей метод реалізовано з використанням низки суб’єктивних припущень. Зокрема, для того, щоб виокремити внесок технологічних змін, «починаючи з 1998 року індекс зміни ВВП коригується на величину мінімального співвідношення індексу зміни витрат палива, теплоенергії та електроенергії на технологічні потреби до індексу зміни ВВП. Ця величина за період з 1998 по 2006 роки є константною (const) і дорівнює 0,912». Що саме означає показник «мінімального співвідношення індексу зміни витрат палива, теплоенергії та електроенергії на технологічні потреби до індексу зміни ВВП», як його оцінено та чому він використовувався лише в період з 1998 по 2006 роки, в методиці не пояснюється. Через необґрунтованість цих припущень показник, розрахований в Мінекономрозвитку за електричним методом, не є надійним.

Таким чином, показники, які розраховує Мінекономрозвитку за методом «витрати населення – роздрібний товарообіг», монетарним та фінансовим методами, відображають обсяг тіньової економіки, який значною мірою вже врахований в офіційній статистиці. Показники, розраховані в Мінекономрозвитку за методом збитковості та за електричним методом, базуються на очевидно необґрунтованих припущеннях, тому далі не розглядаються.

Є оцінки тіньової економіки у зарубіжних експертів, наприклад у Ф. Шнайдера. Він оцінює її розмір в Україні в діапазоні від 46% до 53% ВВП. У своїх методологічних поясненнях [5] експерт вказує, що його методологія концентрується на двох видах тіньової економіки – незаконна зайнятість і виробництво товарів та послуг у домогосподарствах. Такі види тіньових доходів важко врахувати у статистичних спостереженнях доходів населення. Але значну частку цих коштів населення використовує на споживчому ринку, і тому вона може бути врахована офіційною статистикою у показниках споживання. Таким чином, у показниках із розрахунків Шнайдера важко виділити, яка саме частина доданої вартості, створеної у тіньовому секторі, врахована в офіційних показниках ВВП (заштрихована зона на рис. 1б), а яка ні (сіра зона на рис. 1б).

Певним орієнтиром в оцінці обсягів тіньового ВВП, не врахованого офіційною статистикою, можуть слугувати оцінки незаконного виведення капіталу. Цей показник розраховують експерти ресурсу Global Financial Integrity [6]Останні дані для України свідчать, що з використанням незаконних маніпуляцій цінами при експорті-імпорті продукції у 2011 році з України було виведено 2 млрд доларів, що становить трохи більш як 1% ВВП. Це означає, що обсяг тіньової економіки, який не враховують оцінки Держстату (1% ВВП), є незначним порівняно із загальним розміром тіньової економіки (40-60% ВВП).

Дані, які опублікував ресурс Global Financial Integrity в грудні 2015 року, свідчать, що в період з 2004 по 2013 роки з України було незаконно виведено 116,76 млрд доларів, тобто близько 8,5% ВВП.

Таким чином, наявні показники розміру тіньової економіки відображають потоки ресурсів, які створюються з використанням тіньових схем, проте ці потоки значною мірою відображені в офіційних статистичних спостереженнях. Вони показують, що близько половини ВВП в Україні створюється з використанням нелегальних схем та операцій, які не декларуються, не оподатковуються або здійснюються без належних дозволів. Це означає, що тіньова економіка нині робить істотний внесок в економічне зростання, а обсяг ресурсів, які обслуговують тіньову економіку і не враховані в офіційних статистичних показниках, не є значним. Відповідно, детінізація економіки не дозволить знайти в економіці значних додаткових ресурсів, а лише сприятиме їх перерозподілу.

Розробники податкової реформи та їхні опоненти сподіваються на додаткові надходження до бюджету в результаті детінізації. Проте слід враховувати, що ефекти детінізації можуть бути неоднозначними. Зокрема, в результаті детінізації зарплат, на яку сподіваються експерти, частина доходів населення, яку зараз домогосподарства витрачають на споживчому ринку, буде спрямовано в бюджет у вигляді податків на фонд оплати праці. В результаті, скоротяться обсяги споживання домогосподарств, що (1) матиме негативний вплив на економічне зростання, (2) спричинить скорочення надходжень ПДВ до бюджету.

Як показав аналіз показників рівня тіньової економіки, вона робить значний внесок в економічне зростання в Україні. З використанням нелегальних схем та операцій створюється близько половини ВВП. Тому надто агресивна боротьба з тіньовою економікою в Україні може перетворитися на боротьбу з економічним зростанням.

Примітки:

[1] Schneider, Friedrich and Klinglmair, Robert, Shadow Economies Around the World: What do we Know? (March 2004). IZA Discussion Paper No. 1043

[2] Методичні рекомендації розрахунку рівня тіньової економіки, затверджених наказом Мінекономіки від 18.02.2009 № 123

[3] Schneider Friedrich, The Shadow Economy and Work in the Shadow: What Do We (Not) Know? IZA Discussion Papers 6423. Institute for the Study of Labour. (IZA) (2012)

[4] Тенденції тіньової економіки України. Міністерство економічного розвитку та торгівлі

[5] F. Schneider. The Shadow Economy and Work in the Shadow: What Do We (Not) Know? IZA Discussion Papers 6423. Institute for the Study of Labour. (IZA) (2012) 

[6] Link


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний