Мистецтво маленьких КРОКів. Як склали іспити випускники-медики 2019 року?

В яких університетах краще готують до КРОКів українських та іноземних студентів

depositphotos / Wavebreakmedia

Автори:

Тетяна Тищук, VoxUkraine

Вікторія Ковач, Київська школа економіки, Міністерство охорони здоров’я України

Вже скоро випускники українських шкіл та коледжів, які мріють стати лікарями, мають визначитися, у якому університеті вони хочуть навчатися. Цей вибір є не менш складним для майбутніх лікарів з інших країн, які приїжджають в Україну, щоб отримати медичну освіту. 

Попри всі несподівані випробування, з якими вони зіштовхнулися через початок пандемії COVID-19 та карантин, абітурієнти повинні прийняти рішення, якому університету довірити свою подальшу долю. 

Щоб абітурієнти мали більше інформації про якість навчання у медичних вишах, варто розібратися, які університети краще готують майбутніх лікарів. Ми проаналізували, як складали іспити випускники 2019 року.

Коли і які іспити здають студенти-медики

Студенти медичних вишів складають два іспити

КРОК-1 перевіряє рівень знань з фундаментальних для медиків дисциплін – анатомії, фізіології, гістології, фармакології, патологічні анатомії, фізіології та інших. 

Іншими словами, тих предметів, без опанування яких неможливо зрозуміти природу будови тіла людини та перебіг процесів у ньому. 

КРОК-1 студенти складають наприкінці третього курсу навчання.

КРОК-2 – це набір питань з клінічних дисциплін, в яких майбутні лікарі намагаються підібрати найбільш коректний метод діагностики чи лікування патології, зазначеної в умові. 

Цей іспит здають в кінці шостого курсу.

Результати іспитів КРОК – не єдиний та не завжди показовий індикатор успішності студентів, проте він значною мірою відображає рівень їхньої підготовки. 

Українські студенти складають обидва Кроки державною мовою, а іноземні – українською, англійською або російською, залежно від того, якою мовою вони навчаються. 

За даними Держстату, у 2019 році виші випустили майже 10 тисяч (9450) майбутніх лікарів. Здебільшого це були абітурієнти 2013 року. 

Щоб отримати диплом лікаря за спеціальністю «Медицина», студенти мали успішно скласти КРОК-1 у 2016 та КРОК-2 у 2019 роках. 

Винятком з цього правила могли бути студенти, які брали академвідпустку, мали академічну заборгованість і залишилися на повторний курс тощо.

Дві третини з них – громадяни України (майже 6,5 тисяч), а третина – студенти, які приїхали в нашу країну навчатися медицині з більше, ніж 30 країн світу. 

Лідером за кількістю підготовлених медиків був Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, а Харківський національний університет ім. Каразіна став справжньою «кузнею кадрів» для іноземних громадян. 

Графік 1.

Для складання КРОК-1 у 2016 році студенти мали декілька спроб. Законодавством передбачена одна перездача іспиту в межах навчального року. 

А от КРОК-2 можна складати лише раз на рік. Студенти, які його не склали, не можуть отримати диплом і повинні очікувати рік, щоб перескласти іспит. 

Серед випускників 2019 року майже 90% студентів склали КРОК-1 з першої спроби. 

З другої спроби впоралися 3% студентів, а з третьої – 7% (графік 2). 

Враховуючи високий рівень корупції та нарікання на якість підготовки медиків, такий відсоток виглядає низьким. 

Здебільшого це пояснюється тим, що КРОК перевіряє засвоєння навчальних програм, а не якість підготовки в цілому.

Саме тому в 2019 році додатково до кроків був запроваджений міжнародний іспит з основ медицини (IFOM), який давав би можливість оцінити якість підготовки порівняно зі студентами інших країн.

На жаль, цей іспит у 2020 був виключений з графіку проведення ліцензійних інтегрованих іспитів.

У Буковинському та Сумському університетах майже всі студенти (98-99%) складають КРОК-1 з першої спроби. 

А от у Луганському, Одеському та Харківському університеті ім. Каразіна, ТзОВ «Львівський медичний інститут», приватних вищих навчальних закладах «Міжнародна академія екології та медицини» та «Київський міжнародний університет» понад 15% студентів склали КРОК-1 з другої-третьої спроби. 

Цікаво, що всі студенти Донецького та Луганського університетів, яким не вдалося скласти іспит одразу (4% та 16%), змогли добре зробити «роботу над помилками» та впоратися з ним з другої спроби. 

Графік 2. Відсоток студентів, які склали КРОК-1 з першої, другої та третьої спроби

Студентам, які приїхали навчатися з інших країн, було дещо складніше скласти КРОК-1 з першої спроби. З іспитом впоралося 85% студентів-іноземців та 91% наших співвітчизників. Проте у розрізі університетів успішність вітчизняних та іноземних студентів різна (графік 3). Зокрема, у Тернопільському, Донецькому та Луганському університетах майже 100% іноземних студентів склали КРОК-1 з першого разу. Натомість вітчизняні студенти там виявилися менш успішними за цим показником.

Графік 3. 

Іспит КРОК-1, який у 2016 складали випускники 2019, містив 200 запитань з множинним вибором. Оцінка за іспит розраховується у балах MLI – багатобальній шкалі ліцензійного іспиту з середнім балом 200 та стандартним відхиленням 20. Щоб скласти іспит у 2016 році, треба було набрати 178 і більше балів, а максимальна оцінка за іспит була 234. З року в рік бали MLI можуть відрізнятися залежно від того, як всі студенти впоралися з питаннями. 

В середньому результати українців та іноземців є більш-менш однаковими – середній бал MLI в обох групах був 204. Проте якщо подивитися на кожен університет окремо, в деяких краще склали іспит українські студенти, а в деяких – іноземні (графік 5).

Українці краще склали КРОК-1 в Сумському університеті (209 – українці, 199 – іноземці), НМУ ім. Богомольця (204 – українці, 198 – іноземці), Львівському (207 – українці, 202 – іноземці) та Ужгородському (206 – українці, 202 – іноземці) університетах, Дніпровській медичній академії (205 – українці, 202 – іноземці). 

Іноземці в середньому краще склали КРОК-1 у Запорізькому (203 бала – українці, 214 – іноземці), Івано-Франковському (203 бала – українці, 214 – іноземці) та Тернопільському (203 бала – українці, 210 – іноземці) університетах, приватному Київському медичному університеті (189 бала – українці, 196 – іноземці), Харківському медичному університеті (202 бала – українці, 208 – іноземці) та Харківському університеті імені Каразіна(193 бала – українці, 197 – іноземці).

Різниця між середніми оцінками українців та іноземців в інших університетах не є статистично значущою.

Графік 4. 

Трійку лідерів за результатами Крок-1 серед вітчизняних студентів сформували Сумський державний університет, Буковинський державний медичний університет та Львівський національний медичний університет. В аутсайдерах залишилися приватні виші – «Міжнародна академія екології та медицини» та «Київський медичний університет», а також ТзОВ «Дніпровський медичний інститут традиційної та нетрадиційної медицини». З Крок-1 у іноземних громадян найкращими виявилися Запорізький, Івано-Франківський та Харківський медичні виші. Останні позиції у Міжнародної академії екології та медицини, Луганського державного медичного та Сумського державного університетів.

Іспит КРОК-2 у 2019 році містив 200 питань, у яких потрібно було вибрати одну правильну відповідь. Як і у Крок-1, оцінка за іспит розраховується у балах MLI – багатобальній шкалі ліцензійного іспиту з середнім балом 200 та стандартним відхиленням 20. Щоб скласти іспит, треба було набрати 175 і більше балів, а максимальна оцінка за іспит була 241 бал. 

З першої спроби склали іспит 95% українців та 90% іноземців (графік 5). 

У «Міжнародній академії екології та медицини», «Київському медичному університеті» та ТзОВ «Дніпровський медичний інститут традиційної та нетрадиційної медицини» найменший відсоток вітчизняних студентів, які склали іспит, а в «Міжнародній академії екології та медицини», Українській медичній стоматологічній академії, Луганському ДМУ – найнижча частка іноземців, які подолали поріг. Водночас у цих університетах найнижчий середній бал за Крок 2. 

Графік 5. 

Цей іспит, в середньому, українські студенти склали краще, ніж іноземні (201 бал проти 193 – графік 6). 

Графік 6. 

Отже, не всім студентам легко даються іспити КРОК. Чинниками різної успішності студентів можуть бути програми підготовки в університетах, кваліфікація викладачів, організація навчального процесу в аудиторії та біля ліжка хворого тощо. Для іноземних громадян до цих чинників може додаватися мовний бар’єр. Вплив чинників успіху різних університетів у підготовці студентів – у наших подальших дослідженнях.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Sorry, Comments are closed!

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний