Рік перший: як мораторій на експорт лісу-кругляку вплинув на економіку України

Перший рік дії мораторію на експорт необробленої деревини пройшов. То чи дійсно це було правильним рішенням?

vladvitek/depositphotos

Автор:

Після початку дії у листопаді 2015 році 10-річної заборони на експорт лісу-кругляку минуло більше одного року. Різні сторони громадської дискусії доцільності прийняття цього рішення наполягають на своїй правоті. Прихильники кажуть, що це стимулювало економіку, противники – що нічого не змінилося. То хто ж з них правий? Чи дійсно мораторій врятував галузь і зберіг українські ліси?

“Офіційні дані дії мораторію показують, що деревообробна і меблева промисловість зростають на 15-16%. Експорт лісоматеріалів зріс на 11%. Втричі зросло ввезення деревообробного обладнання. Це свідчить про індикатор створення робочих місць, про надходження податків, про розвиток промисловості. Мораторій працює в інтересах української економіки”, – стверджував у листопаді минулого року голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк на круглому столі, присвяченому наслідкам мораторію на експорт лісу-кругляку.

В той же час, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України йому заперечувало, мовляв, мораторій не є ефективним і, тим більше, є порушенням міжнародних зобов’язань України, зокрема в рамках Угоди про асоціацію та Світової організації торгівлі. У ст. 35 Угоди про асоціацію зазначається наступне:

“Жодна сторона не повинна або зберігати в силі будь-які заборони чи обмеження або рівнозначні заходи щодо імпорту будь-якого товару іншої сторони або експорту, або продажу для експорту будь-якого товару, призначеного для території іншої договірної сторони, за винятком випадків, передбачених цією Угодою або відповідно до статті XI ГАТТ 1994 і її приміток щодо тлумачення”.

ЄС у цьому питанні не залишився осторонь. У листопаді 2016 р. Європейська комісія звернулася до Уряду України з вимогою скасувати мораторій. Причина – невідповідність мораторію зобов’язанням в рамках СОТ та Угоди про асоціацію:

“ЄС виступає проти нинішньої заборони на експорт лісу-кругляка, бо вона є обмеженням вільної торгівлі. Вона суперечить міжнародним зобов’язанням України в рамках Світової організації торгівлі та в рамках Угоди про асоціацію між ЄС та Україною”.

Натомість, ЄС пообіцяв виділити Україні безвідсотковий кредит на суму 600 млн євро в рамках проекту макрофінансової допомоги.

Згодом в офіційній заяві Представництво ЄС в Україні навело декілька причин, чому мораторій не сприяв зменшенню вирубки лісу:

“Нинішня заборона на експорт не досягає цілей попередження незаконної вирубки лісу. Вона лише служить потребам деяких зацікавлених груп у деревообробній промисловості, дозволяючи їм отримувати винятковий та необмежений доступ до лісових ресурсів, аби власноруч ними скористатися. Заборона на експорт не запобігає вирубці лісів”.

Чи спасає мораторій українські ліси й сприяє розвитку переробної промисловості чи це безглузда заборона, яка руйнує імідж України в Європі?

Не чорно-біле питання

Зважено оцінити мораторій і його вплив на українську економіку не дуже тривіальне завдання: треба комплексно проаналізувати стан лісопромислового комплексу України. Поверхневий погляд на статистику за 11 місяців 2016 року нібито свідчить на користь прихильників мораторію: за рік його дії обсяг експорту необробленої деревини дійсно зменшився і зріс експорт продукції деревообробних підприємств. Також зростають податкові надходження до бюджету від підприємств галузі.

Більш прискіпливий аналіз показує, що експорт одних видів продукції зростає, у той час у інших секторах відбувається зменшення виробництва.  Також мораторій “закрив кордон” далеко не на 100% відсотків – продовжувався вивіз необробленої деревини, але вже в якості дров чи іншої деревообробної продукції. Та й екологічна складова залишається відкритою. В Україні офіційно обсяги вирубки лісу не зменшуються – щорічно вирубують 20-22 млн кубометрів лісу. Експерти вважають, що ця цифра мінімум вдвічі вища – 40 млн.

Ми з’ясували, який вплив мав мораторій на лісогосподарську галузь та українську економіку в цілому. Як він вплинув на експорт необробленої деревини та  чи є ефективною заборона експорту лісу.

Історія питання

У квітні 2015 року Верховна Рада прийняла Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів” щодо тимчасової заборони експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді”. Закон на 10 років заборонив експорт необроблених лісоматеріалів з видаленою або невидаленою корою або заболонню, або начорно брусовані або небрусовані (УКТЗЕД код 4403): деревних порід, крім сосни – з 1 листопада 2015; деревних порід сосни – з 1 січня 2017 року.

За словами одного з ініціаторів законопроекту Остапа Єднака, такий захід необхідний для збереження українських лісів від неконтрольованої вирубки, забезпечення власної деревообробної галузі деревиною і створення продукції з доданою вартістю. Одна з причин запровадження мораторію – переважання в структурі експорту деревини і виробів з неї круглого лісу. Так, за даними Офісу з фінансового та економічного аналізу Верховної Ради, у 2015 році з вирублених в Україні 19,3 млн. м3 деревини, лише 10 млн. м3 залишилися в країні, при тому, що потреби вітчизняних виробників складають 20 млн. м3 деревини щорічно.

Перші Наслідки

Вплив мораторію на економіку України ми розглянули за 4 показниками: індексом промислової продукції, товарною структурою зовнішньої торгівлі, індексом капітальних інвестицій та сплаченими податками юридичними особами.

Індекс промислової продукції галузі

Деревообробна промисловість за 11 місяців минулого року зросла на 1,4% (  виробництво виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність). При чому в одних видах діяльності галузі виробництво збільшилося (наприклад, на 13% у лісопильному виробництві), в інших – зменшилося. Чи можна вважати це досягненням? Навряд чи – деревообробна галузь в цілому зростала повільніше за  індекс промислової продукції, який зріс за цей період на 2%.

Рис.1. Індекс промислової продукції з деревини у січні-листопаді 2016 р. у порівнянні з аналогічним періодом 2015 р.

 

Рис.2. Динаміка виробництва продукції з деревини у січні-листопаді 2016 р. у порівнянні з аналогічним періодом 2015 р.

На думку експерта з міжнародної торгівлі Ігоря Гужви, підприємства галузі ще не освоїли нові можливості і тому ріст у галузі минулого року був незначним:

“Це – цикл економіки. Потрібно пройти цей адаптивний період. Безумовно, це дуже гарний імпульс для активізації деревообробної галузі України і це шлях до виробництва готової продукції для кінцевого споживача”.

Експорт обробленого та необробленого лісу

Після запровадження мораторію змінилася структура експорту деревини та виробів з неї: якщо раніше переважав експорт необробленої деревини, то у 2016 році  домінували обробленні лісоматеріали.

Але не обійшлося без “нюансів”. Так за 11 місяців минулого року зменшилися обсяги експорту необроблених лісоматеріалів, окрім деревини паливної у вигляді колод та полін з хвойних порід та з листяних порід, якої за 3 квартали 2016 року було експортовано більше, ніж у 2015 році. Це пов’язано з тим, що саме у такому вигляді експортери до недавнього часу могли продавати необроблений ліс, адже законодавство чітко не встановлювало обмежень щодо їх розміру. Лише 12 січня 2017 р. Державним агентством лісових ресурсів було видано наказ, яким довжина паливних дров обмежується двома метрами.

Валову частину цієї деревини складає сосна, мораторій на експорт якої почав діяти лише з 1 січня 2017 року. Сосна складає більше 50% всього експорту необробленої деревини в Україні. Окрім цього, саме ця порода найбільше заготовляється в Україні. У 2015 році лісгоспи заготовили 10,8 млн. м3 сосни з 21,9 млн. м3 деревини. Оскільки більшість сосни йде на виготовлення опор для шахт та деяких інших видів продукції, мораторій не може привести до зростання виробництва меблів чи паперу.

Рис. 3. Динаміка експорту деревини необробленої у 2014-2016 рр.

Можливим позитивним наслідком заборони експорту лісу-кругляку можна було б вважати збільшення експорту продукції з деревини. Так у січні-листопаді 2016 року відзначено зростання експорту практично всіх товарних груп. Найбільші показники росту показали товари в групі “деревина пресована” (+270%) та “дерев’яні рами для картин, фотографій і дзеркал” (+196,5%). При цьому, деревина пресована становить 0,008% від сукупного експорту обробленої деревини (експортовано 222 тонни на суму $88 тис.), а дерев’яні рами – 0,003% (86 тонн на суму $125 тис.). У загальному, було експортовано деревини на суму в $2,239 млн.

Рис.4. Динаміка експорту продукції з деревини за січень-листопад 2016 р. у порівнянні з аналогічним періодом 2015 р.

Але й тут є “ложка дьогтю”. За словами експерта з торгівельного прав, Голови правління Українського центру європейської політики Тараса Качки, “номінальне збільшення прибутків від реалізації і експорту переробленого лісу ховають в собі контрабанду”. Він відзначає, що є не один випадок легалізації вивозу лісу-кругляку під виглядом деревообробної продукції:

“Є багато випадків, коли дещо надпиляний стовбур вважається або дровами або технічними опорами для шахт і вивозиться далі. Тому, у цифрах номінальний плюс є неймовірно сумнівним”.

Провідний аналітик Офісу ефективного регулювання BRDO Ігор Лавриненко вважає, що мораторій за перший рік не досяг своєї основної мети.

“Поки що дія мораторію на експорт необробленої деревини (крім сосни) не призвела до збільшення експорту продукції з деревини з високою доданою вартістю. Аналіз статистики зовнішньоекономічної діяльності говорить про те, що перетік пішов в напрямі продукції найнижчого рівня обробки”.

Загальний баланс експорту такий, що зростання окремих статей лише частково компенсувало скорочення експорту необроблених пиломатеріалів з $141,2 до $86,5 млн., а також вказане скорочення експорту паперу та меблів, пояснює Лавриненко.

“В цілому в січні-вересні 2016 р. порівняно з аналогічним періодом 2015 р. експорт паперу та меблів зменшився на $25,9 млн., в той час як імпорт зріс на $78,2 млн.”

Інвестиції

У січні-вересні минулого року капітальні інвестиції у лісове господарство зросли на 8,7%.  Загальний обсяг капінвестицій склав 248 млн грн, що близько 0,3% від сумарних інвестицій в економіку за цей період. З іншого боку, інвестиції в переробку деревини зменшилися на 12,2%.

Роком раніше індекс капінвестицій у лісовому господарстві та лісозаготівлі за той же період зріс значно більше – на 65,2% (у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року).

Рис. 5. Динаміка індексу капінвестицій за січень-вересень з 2012-2016 рр.

Важливим показником є стан освоєння капітальних інвестицій підприємствами деревообробної та меблевої промисловості. За інформацією Офісу з фінансового та економічного аналізу ВРУ, за перше півріччя 2016 року цей показник зменшувався в одних секторах, але зростав в інших. Так, зменшилося на 28% освоєння капітальних інвестицій у сфері виготовлення виробів з деревини та паперу. З іншого боку, динаміку росту показали виготовлення виробів з паперу та картону – 48% (це непряме виробництво з деревини, тому мораторій не мав впливу) та виробництво меблів – 30%.

“Особливістю періоду І пів. 2016 року у розрізі інвестицій є те, що значно зростає імпорт верстатів для обробки дерева, пробки, кістки, ебоніту твердих пластмас або аналогічних твердих матеріалів порівняно з І пів. 2015 року. Кількість завезених таких верстатів зросла більш ніж на третину”

— звіт Офісу

Так, якщо у I пів. 2015 р. було завезено верстатів на суму $14,676 тис., то за аналогічний період 2016 року – на $50,057 тис. Водночас, це загальна тенденція – імпорт продукції машинобудування за І півріччя 2016 зріс на 28,6% – тобто деревообробка не виключення та імовірно відбувалося б зростання імпорту обладнання навіть за відсутності мораторію.

У підсумку, інвестування в галузі відбувається нерівномірно. Якщо індекс капітальних інвестицій у лісове господарство та лісозаготівлі (безпосередньо у розведення та вирубку лісу) зріс на 8,7%, інвестиції у виготовлення виробів з деревини зменшилися за рік на 12,2%.

Оподаткування

Надходження податків за номінальними показниками від підприємств лісогосподарського комплексу у 2016 році, у порівнянні з 2015 роком, збільшилися з 2,7 млрд до 2,9 млрд грн. Найбільше сплатили податків підприємства у сфері лісового господарства та лісозаготівлі – 1,6 мдрд грн, тобто практично половину. Юридичні особи, які зайняті у сфері обробки деревини, виробництва паперу та меблів (власне деревообробна промисловість) сумарно сплатили менше – 1,3 млрд грн. Таким чином, цей показник свідчить про те, що заготівля лісу, а не виготовлення продукції з доданою вартістю, продовжує відігравати ключову роль у лісогосподарському комплексі.

В цілому, у 2016 році, за даними Державної фіскальної служби, було сплачено 148 458,2 млн грн ПДВ та 54 344,1 млн грн податку на прибуток підприємств. Вага сплати податків підприємствами галузі відповідно становила для ПДВ 0,8% у 2015 та 0,94% у 2016; по податку на прибуток 1,34% у 2015 та 1,08% у 2016. Тобто разом галузь після мораторію заплатила більше податків від їхнього загального збору на 0,2 відсоткових пунктів.

Таб.1. Надходження податків від лісової галузі у 2016 році

Галузь Загальна сума, млн. грн ПДВ Податок на прибуток Інші податки
Лісове господарство та лісозаготівлі 1 630,2 704,2 187,1 738,9
Оброблення деревини та виготовлення виробів з деревини та корка 341,07 115,5 137,6 87,97
Виробництво паперу та паперових виробів 788,2 511,3 189,6 87,3
Виробництво меблів 235,3 74,5 72,5 88,3
Всього 2 994,9 1 405,7 587,07 1,002,1

“Короткостроково є номінально позитивний вплив, пов’язаний з тим, що сировина стала доступнішою і з’явилося кілька великих інвестиційних проектів, які зорієнтовані на первинну переробку лісу в Україні. Проте в середньо- і довгостроковій перспективі заборона експорту лісу в цьому вигляді несе негативні наслідки”

— Тарас Качка

На думку експерта, мораторій на експорт лісу не вирішує ні економічних, ні екологічних питань. По-перше, потрібні додаткові заходи, такі як реформування системи державних лісових господарств, організації заготівлі і реалізації лісу. По-друге, інвестиції в переробку можуть спричинити погіршення екологічної ситуації через збільшення попиту на сировину та збільшення обсягів вирубки лісу.

Проміжні висновки мораторію і план на 2017

Хоча мораторій у 2016 році мав деякий позитивний вплив на розвиток галузі, він не виправдав себе остаточно.

  • За 11 місяців 2016 року вдвічі зменшився експорт лісу-кругляку, проте він лише частково конвертувався у зростання експорту деревообробної продукції.
  • Незважаючи на мораторій і, таким чином, надлишок деревини на внутрішньому ринку, індекс промислової продукції у лісовому господарстві зріс лише на 1,4%, тоді як загалом в економіці на 2%.
  • Окрім цього, зростають інвестиції в лісозаготівельні галузі, однак, інвестиції у глибинну переробку деревини ще не свідчать про позитивний вплив мораторію на внутрішнє виробництво.
  • На 7-8% збільшуються податкові надходження. З іншого боку, вони зростають повільніше за загальні показники, що може свідчити про відсутність впливу. Більш того, як і у випадку з інвестиціями, зростання більше стосується сектору заготівлі деревини, аніж її переробки.
  • Мораторій не сприяв зменшенню вирубки лісу. Одним із завдань, яке таким чином виникає, є створення системи обліку деревини. Станом на початок 2017 року триває погодження постанови уряду, яка має зробити електронни й облік деревини обов’язковим для всіх лісгоспів.
  • Таким чином, мораторій навіть короткостроково не мав чіткого позитивного впливу. Зростання у галузі імовірно було викликано не мораторієм, а зростанням економіки та попиту. У довгостроковому вимірі мораторій може мати ще гірший вплив, оскільки сприятиме гальмуванню розвитку ринку деревини та впровадженню галузевих реформ. Саме за це варто було б взятися у 2017 році.

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний