На екрані хлопець років 20 жваво крокує коридорами радянської будівлі, на ходу одягає білий халат. Лунає патетична музика. «IFOM, International Foundations of Medicine. Це іспит, який розробляється комісією екзаменаторів Сполучених Штатів Америки… Тепер це стосується й нас, студентів-третьокурсників», – говорить голос за кадром.
Матеріал створений у рамках проекту «Не вір міфам» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Хлопець виходить у двір, за його спиною вишукується щільний ряд юних медиків у білих халатах. «Та чи готові ми до цього? – запитує головний герой у глядача. – Чи відповідає вітчизняна програма викладання на першому-третьому курсі американській?» Ролик закінчується закликом до Міністерства охорони здоров’я переглянути умови проведення нового іспиту.
За півроку з дня публікації цей непримітний 2-хвилинний ролик під назвою #stopIFOM набрав 50 тисяч переглядів. Непоганий результат для YouTube-каналу з 155 підписниками та єдиним відео.
В останній рік МОЗ намагається впровадити в усіх медичних вузах обов’язкове складання американського тесту IFOM. Для понад 90 тисяч українських студентів-медиків і 19 медичних вузів це нововведення може стати професійним вироком.
Фуфломіцинам бій
Говорити про реформу медичної освіти заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський готовий навіть у власний вихідний. Торакальний хірург, а також один із найменш популярних чиновників МОЗ, говорить швидко і плутано. «Якщо ми не проведемо реформу медосвіти, трансформація всієї медичної реформи буде дискредитована», – стверджує він.
За логікою заступника міністра, навіть якщо підвищити зарплати лікарям і забезпечити лікарні ліками, частина медиків продовжить призначати пацієнтам позавчорашні препарати і фуфломіцини. Останні – це ліки з недоведеною дією.
За даними дослідження «Центру протидії корупції» і міжнародного фонду «Відродження», у 2017 році кожна четверта гривня, витрачена українцями на ліки, припадала на препарати, чия ефективність і безпечність не були доведені належним чином.
Серед топ-10 найпопулярніших ліків зокрема є такі:
- «Актовегін» (зроблений з крові телят; за даними виробника, допомагає після інсультів, але в Україні часто призначають вагітним),
- «Гептрал» (амінокислота; за даними виробника, відновлює печінку),
- «Реосорбілакт» (суміш сорбітолу і натрію хлориду; за даними виробника, застосовується для покращення капілярного кровотоку),
- «Ессенціале Форте Н» (фосфоліпіди соєвих бобів; за даними виробника, також відновлює печінку).
ТОП-10 найбільш популярних препаратів, 2017 рік
Назва препарату | Сума, млн. грн |
Німесил (Німесулід) | 349 |
Актовегін | 342 |
Натрія хлорид | 268 |
Налбуфін | 264 |
Ксарелто (ривароксабан) | 263 |
Спазмалгон (метамізол натрію) | 244 |
Гептрал (адеметіонін) | 225 |
Серетид дискус (сальметерол, флютиказон) | 217 |
Реосорбілакт (електроліти з сорбітолом) | 210 |
Ессенціалє Форте Н (ессенціальні фосфоліпіди) | 209 |
Джерело: «Дослідження ринку лікарських засобів з недостатньою доказовою базою», ЦПК та Міжнародний фонд «Відродження»
За даними дослідження ЦПК і фонду «Відродження», «ці ліки не мають наукових підстав для клінічного використання, які були б визнані у світі».
При цьому у 2017 році українці витратили тільки на ці чотири препарати майже 1 млрд грн.
Наприклад, «Актовегін» тримається в топ-3 аптечних продажів уже 5 років поспіль.
Популярність фуфломіцинів серед українських лікарів – це явне підтвердження мізерності отриманих ними знань у медичних вузах, переконаний Олександр Лінчевський.
«А деякі лікарі ще й отримують 7-10% від вартості призначеного препарату», – говорить Вікторія Тимошевська, директорка програми «Громадське здоров’я» у фонді «Відродження».
Американський чи український іспит? Доведеться складати обидва
Щоб перевірити якість знань українських студентів-медиків, у 2017 році МОЗ провело пробний американський тест серед 4906 лікарів-інтернів. Скласти тест – тобто отримати більше 70,5 балів з 100 – змогли тільки 3% українських інтернів. Результати тесту остаточно переконали керівництво МОЗ у намірі впровадити американський тест.
Тест називався The United States Medical Licensing Examination (іспит з медицини для ліцензування, USMLE), необхідний для отримання ліцензії лікаря в США. Тест розроблявся двома некомерційними американськими организаціями National Board of Medical Examiners (NBME) і Federation of State Medical Boards (FSMB). NBME також розробляє та проводить схожий на USMLE іспит International Foundations of Medicine (міжнародні основи медицини, IFOМ). Саме його МОЗ планує ввести в Україні.
Невже знання українських студентів-медиків до цього ніхто не перевіряв, і результати американського тесту стали сюрпризом для чиновників МОЗ?
З 1999 року українські студенти-медики проходять тести «КРОК». Під час навчання лікарській справі студенти складають три різні: наприкінці третього курсу «КРОК 1», на останньому курсі перед інтернатурою «КРОК 2» і по закінченні інтернатури «КРОК 3».
Тести «КРОК» – розробка Центру тестування при МОЗ, який був створений 20 років тому і займається оцінкою знань виключно студентів-медиків. Як зазначено на сайті Центру, його мета – «захист населення від некваліфікованих фахівців».
Щороку 50-60 тисяч студентів в Україні складають перший, другий чи третій «КРОК» із найрізноманітніших напрямів – загальна лікарська практика, стоматологія, фармацевтика тощо. У 2018, наприклад, за напрямом «Загальна лікарська підготовка» «КРОК 1» складали 7805 українських студентів. З них не набрали прохідний бал (тобто набрали менше 60,5 балів за 100) 1494 студента або 19,1%.
Найвищий показник неуспішності виявився у Міжнародної академії екології та медицини (Київ): 84,4% третьокурсників не змогли скласти «КРОК» з першого разу. Найкраще склали іспит в Дніпровській медичній академії: показник неуспішності серед студентів лише 4,9%.
«КРОК» складають не лише українські студенти, а й іноземні – причому є тест як російською, так і англійською мовою. У 2018 році російськомовний тест складали 665 осіб, з них не змогли набрати прохідний бал дві третини студентів. Ще 3050 студентів складали тест англійською, не склали 48,2%.
Середній показник непроходження тесту «КРОК 1» з першого разу для всіх категорій студентів у 2018 році склав майже 30%. Судячи з результатів тестів «КРОК», студенти-медики в Україні не дуже полюбляють вчитися. Але чому МОЗ вважає, що українських тестів недостатньо для того, щоб оцінити рівень знань майбутніх лікарів?
Для відомства американський тест – це додаткова можливість перевірити як студентів, так і сам Центр тестування, який організовує «КРОКи». Тим більше, що у МОЗу є питання до Центру.
Минулого року МОЗ отримало від Центру деперсоналізовані дані про складення тестів «КРОК» з 2009 року і передало їх для аналізу Київській школі економіки. КШЕ разом з VoxUkraine проаналізували ці дані і побачили дивні речі на графіках. У деякі роки (2009, 2011, 2015) кількість студентів, які склали «КРОК 1» на прохідний бал, сягала кількох сотень, тоді як трохи менше прохідного балу або трохи більше отримали до півтори сотні студентів. З точки зору статистики це аномалія.
Пояснимо на прикладі. 2015 року близько 400 студентів отримали прохідний бал (60,5 балів за 100) по «КРОК 1». Разом з тим 59 балів (менше прохідного) – кілька десятків студентів, 61-62 (більше прохідного) – близько сотні. Схожі сплески тих, хто склав на прохідний бал, спостерігалися також по «КРОК 2» и «КРОК 3» у 2016 и 2015 роках відповідно. Повне дослідження можна прочитати на сайті VoxUkraine за посиланням.
Колишня голова Центру тестування, яка стояла біля витоків організації, Ірина Булах пояснює на своїй сторінці Facebook цю статистичну аномалію наступним чином. У 2015 році у розпалі бойових дій студентам двох вузів зі Сходу України (134 особи) дозволили скласти «КРОК 1» на базі завдань попередніх років. Усім таким студентам поставили мінімальний прохідний бал, навіть якщо вони набрали більше. Скільки студентів склали тест і скільки не склали, Булах у своєму пості не пояснила. Не пояснила вона також, чому це явище спостерігалося і в інші роки.
Частково пояснення можна знайти в документах і звітах Центру тестування. Наприклад, студенти могли перескладати іспит «КРОК 1» повторно. У такому випадку їм нараховується прохідний бал.
Також Центр тестування може додавати до балу трохи менше прохідного (тобто до 59 або до 60) статистичну похибку в розмірі 0,5-2. Такий підхід застосовується до тестів «КРОК 2».
«Якщо у Центру тестування дійсно надійна система оцінки знань студентів, яка виключає втручання людини, то як технічно Центр “дотягнув” оцінки студентів до прохідного балу? Вони це вручну зробили? Значить, втручання все-таки можливе?» – запитує Лінчевський. Отримати відповідь на це та інші питання від Центру тестування або Ірини Булах журналісту VoxUkraine не вдалося.
У березні МОЗ провело пробне тестування IFOM серед студентів-медиків. Заповнені тести попрямували на оцінку до головного офісу NBME в США. Те, що тест є невідворотнім для всіх студентів разом з тестами «КРОК», вже очевидно: відповідну постанову Кабмін прийняв рік тому. З 2019 року Кабмін погодив Єдиний кваліфікаційний екзамен, який складається з чотирьох компонентів – у тому числі «міжнародного екзамену з основ медицини». Далі буде вирішуватися доля тесту: коли саме впроваджувати його до навчальної програми.
Утім, є один нюанс. «В перспективі IFOM має підтягнути якість тестів КРОК, якщо вона виявиться недостатньою, і американський тест можуть відмінити», – припускає радниця міністра охорони здоров’я та віце-президент Київської школи економіки Інна Совсун.
Студенти проти IFOM
Сергій Супрун, той самий хлопець у білому халаті з відео-ролика на YouTube, вчиться в Тернопільському медичному університеті. Показники університету далеко не найгірші порівняно з середніми по країні: торішній «КРОК 1» не склали лише 11% україномовних студентів вузу і ще 20% іноземців.
Однофамілець міністра охорони здоров’я категорично проти обов’язкового американського іспиту.
«Протягом перших трьох років навчання нас готують на парах до “КРОКу”, проводять “преКРОКи” (пробні тестування – ред.), ректорські тести, – розповідає Сергій Супрун. – Морально і фізично ми готові до цього іспиту. IFOM дуже складний навіть для наших четвертокурсників (IFOM планують ввести з третього курсу – ред.)».
Студентка Національного університета ім. Богомольця Аліна Мороз вважає, що американський тест не відповідає українській програмі навчання. «В ньому багато клінічних питань, а ми на перших трьох курсах вчимо тільки теорію! Клінічних питань (тобто пов’язаних з конкретними захворюваннями – ред.) ледве торкаємося», – говорить студентка. Вона впевнена: спочатку потрібно змінити програму медичної освіти в Україні, і тільки потім вводити нові екзамени. «А так, звісно, було б чудово вчитися за американськими стандартами», – резюмує вона.
В США студенти-медики складають іспит USMLE. Протягом навчання його складають тричі, вперше – на другому році навчання. Обидва тести (як міжнародний IFOM, так і американський USMLE) насправді перевіряють базові медичні знання та навички і дуже схожі.
Але чому б МОЗу дійсно спочатку не змінити навчальну програму, а потім вводити нові тести?
Відповідь на це питання є на сайті МОЗ: «Заклади медичної освіти мають повну автономію у розробці навчальних планів відповідно до Закону України “Про вищу освіту”». Це означає, що, відповідно до закону, програма університетів має базуватися на стандартах Міністерства освіти на науки, але самі програми ніхто не погоджує, тоді як відповідність стандартам МОН перевіряється лише на етапі акредитації вишу.
Святослав Лінніков – один з небагатьох, хто виступає за IFOM і скептично ставиться до українського тесту. Він асистент Кафедри соціальної медицини, громадського здоров’я та медичного права при Одеському національному медуніверситеті.
За його словами, головний принцип підготовки до «КРОК» – це «завчити буклети за минулі роки, тому що зазвичай близько половини питань повторюються».
Хто вивчив тести як скоромовку – складають, і неважливо, скільки підручників вони прочитали чи скільки років практикувалися в клініці, говорить він. «У цьому основна відмінність тестів. КРОК здебільшого потрібно зубрити, а щоб скласти IFOM, потрібні знання і логіка», – резюмує Лінніков.
Схожої думки дотримується молода лікарка, яка побажала залишитися неназваною. «Що ж до відео-звернення тернопільських студентів, то я вважаю його, м’яко кажучи, ганебним», – говорить вона.
У Олександра Лінчевського на всі претензії до IFOM є проста відповідь: медицина в усьому світі однакова, і немає якоїсь особливої американської або української анатомії або принципів лікування.
«Завдання медичних вузів – відсіювати тих, хто погано вчиться і чий низький рівень знань може нашкодити здоров’ю та життю пацієнтів. А вони цього не роблять!« – обурюється заступник міністра.
До того ж спочатку прохідний бал для IFOM буде невисоким.
«Головне – привчити студентів до того, що потрібно серйозно готуватися до іспитів і читати західну медичну літературу – для чого, до речі, буде потрібно істотно підтягнути англійську», – говорить Лінчевський.
І це при тому, що IFOM буде проводитися українською мовою. Перескласти IFOM, як й інші складові ЄДКІ, можна буде лише один раз. Детальніше про ЄДКІ дивіться нижче.
Чого хоче МОЗ?
Коротка довідка про Єдиний кваліфікаційний екзамен для медиків
Кілька фактів про ЄДКІ
- Запроваджується з 2019 року.
- Складають тільки студенти-третьокурсники.
- Кожен з чотирьох компонентів ЄДКІ можна перескласти лише один раз за свій рахунок.
- Ті, що не склали один з компонентів ЄДКІ з другого разу, відраховуються з університету.
Обов’язкові компоненти ЄДКІ
- Іспит «КРОК».
- Практичний іспит для медиків.
- Міжнародний екзамен з основ медицини.
- Тест на знання англійської для медиків.
Джерело: Кабінет міністрів України, Міністерство охорони здоров’я
Що буде з доходами медвишів
Посилення вимог до студентів може сильно просіяти їхні ряди – і, як наслідок, скоротити доходи медичних університетів.
При тому, що порівняно із західними медвузами, вони і без того мізерні.
Візьмемо фінансову статистику навчання в одному з найбільших медичних вузів – Національному університеті ім. Богомольця.
Спецфонд університету в 2017 році становив 441 млн грн – це те, що вузу вдалося заробити самостійно.
Ще 216 млн грн надійшло від держави (103 сторінка звіту).
Станом на 1 січня 2018 у виші навчалося 13 180 студентів. Разом бюджет НМУ в розрахунку на одного студента – 49,8 тис. грн.
Це, звісно, ніщо порівняно з бюджетом найбільшого шведського медичного університету Karolinska, чий дохід у 2017 склав 6,9 млрд крон або 20,7 млрд грн.
Кількість студентів у 2017-м – 6079 (в еквіваленті очного навчання). Разом: 3,4 млн грн на рік на одного студента.
Для шведів освіта безкоштовна, для вихідців з країн поза ЄС – від 165 до 200 тис. крон на рік (або 495-600 тис. грн).
При тому що українські програми навчання коштують від 13 тис. грн (заочна фармацевтика) до 35 тис. грн (очна стоматологія).
Українська медична освіта істотно дешевша за західну – і тому в нас навчається багато як місцевих, так і іноземних студентів.
У 2017/2018 навчальному році нараховувалося 153,5 тис. студентів у 19 медичних вузах і коледжах.
Щороку українські вузи випускають 26,6 медика на 100 тис. населення (дані МОН, розрахунки VoxUkraine), тоді як Швеція або Польща – 10,2 і 10,5 (дані OECD, 2016).
Вимоги до українських абітурієнтів теж поки не надто високі, порівняно із західними країнами. З 2017-го, за розпорядженням МОЗу, прохідний бал при вступі до медичного вишу підняли з мінімально можливих 100 до 150. Але «стеля» з ЗНО – 200 балів.
«Щоб вступити на лікаря в Швеції, потрібно мати максимум з можливих балів за іспит, аналогічний українському ЗНО+, – говорить лікар-рентгенолог Наталія Левченко, яка переїхала з Харкова в Стокгольм багато років тому і закінчила Karolinska.
На прикладі українського ЗНО це означає, що при вступі на медичний факультет шведський абітурієнт повинен мати 200 з 200 балів. Тобто наші 150 балів були б категорично недостатніми для вступу до будь-якого медичного вузу в Швеції.
«На лікарів у Швеції вступають генії, а закінчують освіту генії з геніїв», – говорить Левченко.
Чи змінить у підсумку введення американського тесту якість української освіти?
«Проблема української медичної освіти не лише в тестах. Йдеться також про: а) корупцію викладачів; б) їхню абсолютну незацікавленість у навчанні студентів; в) відсутність сучасних клінічних баз для навчання студентів-медиків», – говорить директор клініки «Надія» й віце-президент Української асоціації репродуктивної медицини Валерій Зукін.
За його словами, лікар – професія «рукодільна», і самими лише найкращими тестами хорошого лікаря не підготувати.
«В усьому світі підготовка лікарів базується не тільки на тестах, а й на формуванні клінічного мислення і практичних навичок. Це, мабуть, найголовніше», – резюмує він.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний