Оцінка Результатів Діяльності Влади в Енергетичному Секторі: Опитування Експертів

За останні півтора року влада здійснила низку важливих кроків, проте багато реформ досі не закінчено, а це стримує розвиток енергосектора на користь суспільства

Автор:

За останні півтора року влада здійснила низку важливих кроків, проте багато реформ досі не закінчено, а це стримує розвиток енергосектора на користь суспільства. Також є проблеми з прозорістю дій влади. Перспективи у сфері енергетики та енергозбереження лишаються невизначеними, що негативно впливає на привабливість цієї сфери для інвестицій.

У рамках тижня енергетичного сектора VoxUkraine опитав низку українських експертів у сфері енергетики щодо основних подій за 2014–2015 роки. Загалом респонденти вважають, що за цей період було ухвалено низку дуже важливих рішень, проте багато проблем залишаються невирішеними.

Уряд, який анонсував широкі та всеохопні реформи – зокрема у сфері енергетики – вже півтора року при владі. Ми попросили шістьох галузевих експертів оцінити ключові кроки уряду 2014–2015 років в енергетичному секторі. У перелік включено як реформи, так і поточні події, що мали суттєве значення для галузі. Експерти оцінювали кожен крок за двома характеристиками:

  1. Важливість кроку: від 0 – зовсім неважливий до 10 – найважливіший крок за означений період.
  2. Правильність або доцільність кроку: від -5 – хибний крок, що погіршує ситуацію, до +5 – найліпший з можливих кроків у поточних умовах.

Кроки ми розділили на 4 групи: Події, Закони, Акти Кабміну та «Не дії», тобто важливі проблеми у сфері енергетики, які не було вирішено, попри наявні можливості.

Події

Ми відібрали 11 подій, що відбулися за останні півтора року (див. Таблицю 1). Найважливішими подіями були рішення НКРЕКП щодо підвищення тарифів на газ, електроенергію та тепло для населення – рішення, що є частиною угоди з МВФ. Експерти погоджуються з потрібністю такого кроку й доволі високо його оцінюють (4 бали по газу та 5 балів по електроенергії), проте висловлюють кілька зауважень. По-перше, стосовно газу є запитання до методики розрахунків (про що VoxUkraine писали тут, тут і тут). Не зовсім зрозумілі кінцеві значення тарифів – наприклад, чому газ для сільських жителів удвічі дорожчий, аніж для міських. По-друге, тарифи – то лише частина змін, які слід розглядати в межах реформи ринку газу. Без інших кроків із дерегуляції підвищення тарифів не має сенсу. Щодо підвищення тарифів на електроенергію – то є питання прозорості спрямування цих коштів та переходу на систему стимулюючого тарифного регулювання для розподільних компаній обленерго.

Таблиця 1. Результати експертної оцінки подій в енергетичному секторі за 2014–2015 роки

Подія важливість (0; 10) доцільність (-5; 5)
середнє медіана середнє медіана
Купівля газу в ЄС 9,5 10,0 5,0 5,0
НКРЕКП підвищила мінімальний тариф на газ для населення, «Укргазвидобування», ТКЕ 8,6 10,0 4,0 4,0
НКРЕКП прийняла рішення про підвищення тарифів на електроенергію для населення 8,8 10,0 4,4 5,0
Розрив угоди про добудову блоків АЕС з РФ 8,8 9,0 4,5 5,0
Купівля ядерного палива у Westinghouse 8,0 8,5 4,7 5,0
Купівля вугілля в ПАР у 2014 році 8,0 8,0 3,8 4,0
Зміна керівництва «Укрнафти» 7,8 8,0 3,4 3,0
Опосередкована купівля вугілля з окупованих територій 6,5 7,5 -1,2 -1,0
Проведення аудиту НАК «Нафтогаз» за 2012–2013 роки 7,3 7,5 4,2 5,0
Угода про поставки електроенергії до Криму 6,3 7,0 -1,3 -0,5
Угода про поставки електроенергії з РФ 5,8 6,0 -0,3 -0,5
Середнє по напряму 7,8 8,3 2,8 3,1

Іншою дуже суттєвою подією була боротьба з монопольним становищем «Газпрому» як єдиного продавця газу в Україну. Експерти надали найвищий бал тому факту, що у І кварталі 2015 року Україна закупила більше газу в ЄС, аніж у РФ. Проте лишається проблема, що значна частина імпорту з ЄС є перепродажем російського газу. За умов протистояння України й Росії та зменшення поставок газу не лише до України, а й до ЄС може виникнути проблема з закупівлею газу на західному кордоні.

Як відомо, найбільший обсяг електроенергії в Україні виробляють АЕС і ТЕС, причому термін дії низки блоків АЕС добігає кінця у наступному десятиріччі. Для вирішення цієї проблеми розглядався план добудови третього та четвертого блоків Хмельницької АЕС. Договір на виконання проекту було підписано з компанією «Атомстройекспорт», яка є підрозділом компанії «Росатом», але угоду було розірвано у вересні 2015 року. На думку експертів, це було важливе (9 балів) і доцільне (5 балів) рішення.

Тиждень Енергетичного Сектора

Як Європа Може Допомогти Україні Навести Лад у Газовому Секторі (Георг Цахман, співробітник брюссельського аналітичного центру Bruegel і член Німецької консультативної групи в Україні)

Важливими заходами були пошук альтернативних джерел атомного палива (8,5 бала) та вугілля марки А і П (8 балів), яке переважно видобувалося на тимчасово окупованих територіях Донбасу. Більшість експертів погоджуються з доцільністю диверсифікації джерел. Проте експерти також зауважують, що через брак досвіду та контактів у сфері міжнародної торгівлі вугіллям у договорі з ПАР у 2014 році ймовірно була корупційна складова (деякі ціни було завищено), а слабка логістична ланка зіграла проти такої закупівлі. Закупівля ж вугілля з окупованих територій, на думку більшості експертів, недоцільна (-1 бал).

Контракт між «Укрінтеренерго» та російською енергетичною компанією «Інтер РАО» щодо (1) планових поставок електроенергії в Україну та (2) з України до окупованого Криму (в контракті півострів називається «Кримським федеральний округом РФ», що викликало гучний резонанс в Україні), на думку експертів, є і не дуже важливим (6 та 7 балів) і недоцільним (-1 бал за обома пунктами). На жаль, через тимчасову вимушену потребу 2014 року імпорт електроенергії призвів до імпортозалежності у 2015-му. Водночас експерти вказують, що розглядати цю угоду потрібно в цілому, оскільки цей контракт є важливою частиною інших політичних домовленостей.

Закони

За останні півтора року парламент ухвалив лише чотири закони, які напряму торкаються енергетичної сфери (див. Таблицю 2). Безумовним лідером є закон про ринок природного газу, що ухвалила Верховна Рада у квітні 2015 року, – максимальні оцінки: 10 балів за важливість та 5 за доцільність.

Таблиця 2. Результати експертної оцінки ухвалених законів, що стосуються енергетичного сектора за 2014–2015 роки

Закон важливість (0; 10) доцільність (-5; 5)
середнє медіана середнє медіана
Закон про ринок природного газу 9,3 10,0 4,5 5,0
Закони про енергосервісні компанії (1, 2) 8,7 9,0 3,5 4,5
Збільшення рентних платежів видобувних компаній (держбюджет) 6,8 8,0 -1,0 -1,0
Оплата теплоенергії через спецрахунки, дозвіл «Нафтогазу» продавати борги за газ 7,2 6,0 1,3 1,5
Середнє по напряму 8,0 8,3 2,1 2,5

Збільшення сплат для газовидобувних компаній, на думку більшості експертів, було недоцільним кроком (-1 бал).

Акти Кабміну

Серед рішень Кабіну найважливішими визнано скасування рекомендації щодо встановлення пільгового тарифу на електроенергію для деяких вуглевидобувних підприємств (9 балів) та скасування 15% знижки на нафтових аукціонах (8,5 бала). Ці два рішення також визнано найправильнішими (обидва по 5 балів). Загалом рішення Кабміну є менш важливими за закони – жодне не набрало 10 балів (див. Таблицю 3), ймовірно тому, що такі дії є переважно технічними і точковими. Варто зауважити дерегуляційну спрямованість більшої частини актів Кабміну – це переважно скасування норм, котрі створювали нерівні правила гри.

Таблиця 3. Результати експертної оцінки ухвалених рішень Кабміну, що стосуються енергетичного сектора за 2014–2015 роки

Рішення важливість (0; 10) доцільність (-5; 5)
середнє медіана середнє медіана
Скасування рекомендації щодо встановлення пільгового тарифу на електроенергію для деяких вуглевидобувних підприємств 8,3 9,0 4,7 5,0
Скасування 15% знижки на нафтових аукціонах 8,8 8,5 4,8 5,0
Скасування рекомендації щодо встановлення пільгових цін для експорту електроенергії 7,7 7,5 3,7 4,5
Зміна умов роботи зі спецрахунками для тепловиків без «газових» боргів 6,8 6,5 2,5 3,5
Скасування 100%-го списання коштів ТКЕ на користь постачальника газу при неповних розрахунках за нього 5,3 6,5 -0,5 -0,5
Зниження нормативів споживання газу для населення без лічильників 5,2 6,0 0,5 2,5
Середнє по напряму 7,0 7,3 2,6 3,3

«Не дії», тобто важливі проблеми, які не було вирішено

Ця секція опитування була найскладнішою з того погляду, що є безліч альтернативних варіантів розвитку подій.

На думку усіх опитаних, основним провалом є те, що немає закону про НКРЕКП як незалежного регулятора, – це єдина подія в усьому опитуванні, яку кожен з експертів оцінив як найважливішу (10 балів) та більшість експертів – як правильну (5 балів). На сьогодні є низка законопроектів з цього питання, над якими працювали вітчизняні та зарубіжні експерти. Основний камінь спотикання – досі немає домовленості між президентом, Кабміном і парламентом про те, яким чином обиратимуть членів Комісії та його голову.

Таблиця 4. Результати експертної оцінки проблем, що стосуються енергетичного сектора, які не було вирішено

Подія важливість (0; 10) доцільність (-5; 5)
середнє медіана середнє медіана
Не прийнято закон про НКРЕКП як незалежного регулятора 10,0 10,0 3,3 5,0
Провалено тендер «Укренерго» щодо закупівлі трансформаторів 7,8 8,0 3,0 4,0
Немає прогресу у приєднанні до енергомережі ЄС 7,5 7,5 2,8 3,0
Не відбулася приватизація «Центренерго» 5,8 6,5 -1,3 -1,5
Не модернізовано ТЕС під інші марки вугілля 5,0 4,0 0,2 1,0
Середнє по напряму 7,2 7,2 1,6 2,3

У решті питань думки експертів розділилися. Деякі підтримали модернізацію ТЕС (і ТЕЦ) для використання інших марок вугілля як важливе питання, що не було вирішене, проте інші зазначають, що така модернізація є економічно недоцільною та може суперечити екологічним нормам ЄС. Ба більше, розглядати таку модернізацію треба лише в рамках загального плану розвитку ОЄС та визначення довгострокової перспективи енергооб’єктів у зоні АТО.

Наприкінці липня 2015 року Служба безпеки України блокувала тендер, який оголосило державне підприємство НЕК «Укренерго» з купівлі трансформаторів за значно завищеними цінами. Провал тендеру більшість експертів оцінила як позитивний важливий крок, зазначивши, що тендер у таких обсягах був недоцільний.

Інші важливі «не дії» на думку експертів:

  • Невиконання рішення РНБО про затвердження нової версії Енергетичної стратегії до 2035 року.
  • Невиконання вимог чинного Закону № 663 «Про засади функціонування ринку електричної енергії».
  • Неприйняття нової версії Закону «Про ринок електричної енергії», що враховує зобов’язання щодо імплементації Третього енергетичного пакета.
  • Непроведення деофшоризації енергосектора.

Висновки

За останні півтора року влада здійснила низку важливих кроків, проте багато реформ досі не закінчено, а це стримує розвиток енергосектора на користь суспільства. Також є проблеми з прозорістю дій влади. Перспективи у сфері енергетики та енергозбереження лишаються невизначеними, що негативно впливає на привабливість цієї сфери для інвестицій. Те, що немає незалежного регулятора, на думку усіх опитаних, є дуже істотною проблемою, котра потребує негайного вирішення.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Мы верим, что у слов есть сила, а идеи имеют определяющее влияние. VoxUkraine объединяет лучших экономистов и помогает им донести идеи до десятков тысяч соотечественников. Контент VoxUkraine бесплатный (и всегда будет бесплатным), мы не продаем рекламу, не занимаемся лоббизмом. Чтобы проводить больше исследований, создавать новые влиятельные проекты и публиковать много качественных статей нам нужны умные люди и деньги. Люди есть! Поддержать VoxUkraine. Вместе мы сделаем больше.


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний