Чи Спрацює Зниження Єдиного Соціального Внеску?

Ставка Єдиного Соціального Внеску становитиме не 41,6%, а 16,4%. Уряд очікує, що бізнес перестане ухилятись від сплати податків і, таким чином, податкова база збільшиться. Що говорить про це економічна теорія?

Парламент схвалив законопроект про зниження ставки податку на фонд заробітної плати (єдиний соціальний внесок) з 41,6% до 16,4%. Основна мотивація цієї сміливої політичної зміни полягає в тому, що знижені податкові ставки повинні стимулювати бізнес дотримуватись податкового законодавства: приватний сектор повинен перестати ухилятись від сплати податків і почати їх справно сплачувати. Крім того, уряд сподівається, що втрачений через зниження податкових ставок дохід буде компенсовано за рахунок збільшення податкової бази. Це раціонально?

Для якісної оцінки плану можна використати прості розрахунки. Приміром R буде заявлений оподатковуваний дохід, а t – це податкова ставка, таким чином податкові надходження обраховуються як t*R. Заявлений оподатковуваний дохід дорівнює дійсному заробленому доходу (W) мінус сума несплаченого податку (E): R = W ̶ E. Позначимо частку несплаченого доходу Е в частці загального заробленого доходу W як М = Е / W.

Еластичність податкових надходжень по відношенню до ставки податку t обчислюється як ɛ_TR=(dR/dt)*(t/R). Після простої алгебри, можна вивести формулу для цієї еластичності:

ɛ_TR = 1 + {  ɛ_W*(1/(1  ̶  M))  ̶  ɛ_E*(M/(1  ̶  M)) }

де ɛ_W=(dW/dt)*(t/W) – це еластичність дійсного заробленого доходу відносно до податкової ставки, ɛ_E=(dE/dt)*(t/E) – це еластичність несплаченого доходу відносно до податкової ставки. Ці показники еластичності демонструють, наскільки чутлива поведінка приватного сектора у відношенні до податкових ставок. Очікується, що значення ɛ_W буде від’ємним (коли підвищуються податкові ставки, люди більше працюють) та значення ɛ_E буде більше нуля (коли підвищуються податкові ставки, частішають випадки ухилення від податків). Ці еластичності характеризуються такими значеннями: якщо значення у фігурних дужках менше -1, то зниження податкових ставок згенерує більше податкових надходжень! Отже, ключове питання полягає в тому, наскільки сильним є спільний ефект ɛ_W та ɛ_E.

Я не володію інформацією щодо приблизних значень ɛ_W та ɛ_E для України, але мені відомі приблизні значення цих показників для Росії, коли російський уряд запровадив єдиний податок на прибуток в 2001 році. В Росії приблизне значення ɛ_W становить близько -0,05, тобто 10% зниження податкових ставок збільшує зароблений дохід усього на 0,5 %, тому що люди будуть більше працювати. Це досить незначна реакція, але багато припущень відповідних реакцій зі сторони пропозиції демонструють низьку чутливість. В свою чергу, приблизне значення  ɛ_E для Росії становить близько 0,4. Іншими словами, 10% зниження податкових ставок збільшує зароблений дохід на 4%. Ухилення від сплати податків провокує набагато сильнішу реакцію на податкові зміни, ніж реакція фактично затрачених трудових зусиль в Росії. Хоча не існує одностайної приблизної оцінки щодо частки неоплаченого доходу, діапазон таких оцінок для України становить 0,3 – 0,5. Таким чином, значення М, ймовірно, буде між 0,33 і 0,5. Коли ми об’єднаємо ці складові, то отримаємо

ɛ_TR = 1 + {  -0.05*(1/0.66)  ̶  0.4*(0.33/0.66) } = 0.73

Позитивне (плюсове) значення ɛ_TR свідчить про те, що це зниження податків не буде забезпечене самофінансуванням. Це знизить податкові надходження в стільки ɛ_TR раз, наскільки зміниться  відсоток податкової ставки: ɛ_TR* (41.6%  ̶  16.4%)/41.6% = 43%.

Цей результат базується на російських припущеннях. Що необхідно зробити, щоб справдити надії українського уряду?

По-перше, масштаби тіньової економіки можуть збільшитись. По мірі збільшення показника M (частки несплаченого доходу в частці заробленого доходу), ɛ_TR наближується до нуля, і, отже, зниження податків може не вплинути на доходи держави. Якщо М = 0,5, що, ймовірно, є максимальним значенням для України, ɛ_TR = 0,5 і, отже, доходи від податку на фонд заробітної плати повинні зменшитися “тільки” на третину.

По-друге, люди можуть працювати більше (створювати новий бізнес, збільшити робочий день, частку працездатного населення тощо), ніж зазначено в попередніх оцінках для Росії. Саез та ін. (2012) пропонують критичний огляд оцінок еластичності оподатковуваного прибутку для розвинених країн (це інший об’єкт, ніж ɛ_W, але так як у розвинених країнах ухилення від сплати податків значно менш поширене явище, можна взяти його як приблизне значення для ɛ_W): вони коливаються в межах від -0,12 і -0,4. Якщо ɛ_W = -0,3, то передбачуваний ɛ_TR=0,35і дохідвпадетількина 21%. Однак, варто зауважити, що короткострокова реакціяз боку пропозиціїна податковузмінуможебути слабкою,тому що необхідно затратити певний час, щоб розпочати власний бізнес, знайти нову роботу, переїхати на нове місце,іт.д.

По-третє, приватний сектор України може продемонструвати набагато краще дотримання податкового законодавства, ніж його російський колега. Наприклад, уряд може запропонувати не тільки метод «пряника» (знижені ставки податків), а й «батога» (більш агресивне кримінальне переслідування за ухилення від сплати податків; що насправді не траплялося в Росії). Хоча важко вгадати ймовірну величину в такому випадку, припустимо, що уряд може подвоїти еластичність реакції на ухилення від сплати податків ɛ_E до 0,8. У цьому випадку, ɛ_TR = 0,53 і дохід впаде на 32%.

Тепер розглянемо сприятливий сценарій: масштаби тіньової економіки вражають (тому маємо величезну можливість розширення податкової бази), люди і підприємства дійсно працюють важче (тому розмір «пирога», доступного для оподаткування теж збільшується), і приватний сектор чітко  дотримується букви закону (тому більша частка «пирога» надійшла в податкову інспекцію). Зокрема, якщо М = 0,5, ɛ_W = -0,3, ɛ_E = 0,8, отримуємо ɛ_TR = -0,25! Від’ємне значення цієї еластичності означає, що зниження податків згенерує більше доходів. Іншими словами, попередня податкова ставка (41,6%) приведе уряд на неправильну сторону кривої Лаффера.

Зрозуміло, що це спрощені розрахунки і опускається багато важливих деталей, але вони підкреслюють кілька ключових моментів для уряду, якщо він планує запустити цю реформу і отримувати доходи.

По-перше, уряд повинен дозволити підприємствам і працівникам здійснювати свою діяльність на власний розсуд (наскільки це можливо), щоб максимізувати реакцію «пропозиції» і максимально збільшити значення ɛ_W. Закон передбачає спрощення процедури збору податків.

По-друге, уряд повинен об’єднати понижену податкову ставку з підвищеним тиском щодо її дотримання. Це може призвести до конфлікту з першою точкою зору, але кілька гучних справ про покарання за ухилення від сплати податків буде достатньо, щоб забезпечити дотримання податкової дисципліни. На щастя, закон передбачає підвищені штрафи в 1,3-3 рази за ухилення від сплати податків.

По-третє, через витрати на врегулювання може спостерігатись короткострокова анемічна реакція, тому уряду варто проявити терпіння. Деякі положення в законі можуть допомогти прискорити врегулювання. Зокрема, тимчасове зниження податків: низька ставка 16,4% діятиме тільки у 2015 році; після цього встановити ставку на рівні 25%. Як правило, бізнес намагається скористатися тимчасовим зниження податків шляхом переведення своєї діяльності на періоди з низькою податковою ставкою. Так що це, ймовірно, принесе зміни на краще в короткостроковій перспективі. Проте, закон може також послабити реакцію “повільних” граничних величин, таких як отримання нової освіти, пошук нової роботи або професії і т.д., тому що витрати на врегулювання цих величин можуть переважити переваги посилення одноразової вигоди від цього глибокого зниження податків в 2015 році.

По-четверте, щоб мінімально зменшити об’єми втрачених прибутків від зниження податків, його варто застосовувати тільки до маржинального доходу. Іншими словами, якщо фірма А сплачує всі податки, таке зниження не змінить її поведінки (вона як і раніше продовжуватиме сплачувати податки) і перемістить ресурси уряду на фірму А. Жодної вигоди для уряду в цьому випадку немає. На противагу цьому, якщо фірма B перейде в правове поле економіки, уряд отримає свій дохід. Отже, процедура скорочення податку повинна бути складена таким чином, щоб це стосувалося тільки фірми В. Законопроект містить такі положення, спрямовані на досягнення цієї мети. Наприклад, щоб отримати низький тариф, фірма повинна збільшити свій фонд оплати праці на 30% (можна припустити, що показники комбінованої еластичності ɛ_W та ɛ_E повинні складати принаймні 30%). Тим не менш, ця величина є недостатньою для компенсації втрачених податкових надходжень (автоматично, збільшення фонду оплати праці повинно скласти 60%, щоб зберегти той самий рівень доходів, якщо обумовлено зниження податкової ставки на 60%). Крім того, з рівнем інфляції наближеним до 20%, витрати на збільшення фонду оплати праці на 30% для фірм є не настільки суттєвими, так що навіть «під-маржинальні» фірми, такі як фірми А, можуть претендувати на зниження податків.

По-п’яте, зниження податків для одного джерела доходу та утримання (або збільшення) ціни для інших джерел доходу може призвести до зміщення доходів, коли робітники і підприємці просто повторно зазначають свої витрати і доходи, щоб скористатися більш низькою ставкою на одне з джерел доходу. Те, що колись було доходом від капіталу, може наразі стати трудовим доходом. В результаті, дохід від податку на фонд заробітної плати може збільшуватися за рахунок інших податків.

Зрештою, зниження податків, що забезпечуватиме своє самофінансування, – це досить рідкісна річ. Дійсно, розрахунки вказують на те, що має відбутись незвично сприятливий збіг обставин, щоб зниження податків не впливало на доходи держави. На щастя, законопроект містить ряд положень, які допоможуть зробити його дієвим та ефективним (збільшення штрафу, вплив на маржинальні фірми, тимчасове додаткове зниження ставки податку в 2015 році, і т.д.) Тому, враховуючи суму запланованого бюджетного дефіциту, уряд має підготувати план дій для покриття дефіциту доходу. Зрештою, таке радикальне зниження податків є ризикованим.