Популізм – не вирок: як боротися з пустими обіцянками

На трьох прикладах показуємо: людей можна переконати змінити думку та замість популістичних гасел підтримати більш зважену політику.

depositphotos / Sentavio

Автори:

Під час виборчої кампанії багато політиків мають схильність до популізму: з усіх боків лунають обіцянки зменшити тарифи на газ, знизити пенсійний вік та забезпечити державне працевлаштування усіх громадян. За даними опитування, проведеного Kantar TNS в Україні на замовлення Центру економічної стратегії, пересічні українці теж схильні до популізму: 84% громадян в середньому підтримують популістські обіцянки. У цій статті на трьох прикладах ми показуємо, що не все так погано: людей можна переконати змінити думку та замість популістичних гасел підтримати більш зважену політику.

Опитування проведене за підтримки Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку реалізує міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів за фінансової підтримки посольства Швеції в Україні

В цій статті на прикладах трьох популістських обіцянок ми розглядаємо, як зменшити підтримку популізму. На жаль, не для всіх популістських гасел ми побачили таку радикальну зміну думки, як для цих трьох. Наприклад, 83% громадян підтримують державне регулювання цін незалежно від аргументації. У цій статті ми розглядаємо саме успішні приклади, де більшість респондентів відмовились від підтримки популістських ідей після отримання додаткової інформації.

Ми розуміємо, що не всі респонденти насправді докорінно змінюють свою думку під впливом нашої методики, але наші дані переконливо демонструють, що відповідь залежить від контексту. Отже ми вважаємо, що за умов ефективної комунікації цього контексту в перспективі можлива й зміна думки. Наша мета показати, який саме контекст може створюватись та яким змістом наповнюватись. Мета нашого опитування – перейти від констатації проблеми – вразливості до популізму — до обговорення шляхів боротьби з ним, зокрема через комунікаційну складову.

Дизайн опитування

Опитування було проведене протягом лютого-березня 2019 року. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (18+ років) України за віком, регіоном, статтю та розміром населеного пункту.

У Донецькій та Луганській областях опитування проводилося тільки на території, яка контролюється українською владою.

Всього було опитано 2000 респондентів, які проживають у всіх областях України та в м. Києві (крім АР Крим). Опитування проводилося методом CATI (Computer-assisted Telephone Interviewing – комп’ютерна система телефонного опитування).

Методологія

Результати, які вказують що певна група більш, чи менш схильна бути прихильниками, чи опонентами певної популістської реформи, або більш, чи менш схильна змінювати думку після отримання додаткової інформації, базуються на логістичному регресійному аналізі даних опитування. Контрольними змінними у регресії були: стать, вік, вік у квадраті, розмір населеного пункту, регіон, освіта, зайнятість, дохід родини, ставлення до ризиків, віра у ворожок та екстрасенсів та толерантність до представників ЛГБТ спільноти.

Гарантоване державою працевлаштування чи самостійний пошук роботи?

87% громадян вважає, що гарантоване державою працевлаштування позитивно вплине на добробут їхніх родин. Ця пропозиція нереалістична та, як доведено досвідом Радянського Союзу, може призвести до неефективного використання робочої сили й негативного впливу на економічне зростання.  

Однак, коли ми пропонуємо альтернативи – (1) гарантоване державою працевлаштування, чи (2) кожен має сам відповідати за пошук робочого місця, тоді як роль держави — лише забезпечити умови для розвитку бізнесу, лише 23% далі вірять у необхідність гарантованого державою працевлаштування.

На нашу думку, наявність альтернатив у другому питанні додає контекст, стимулює людину замислитися та обрати більш реалістичну та ефективну альтернативу.

Рисунок 1. Як змінюється ставлення українців до гарантованого працевлаштування в залежності від контексту?

Примітка: ліва шкала показує відповідь на питання: “Гарантоване державою працевлаштування всім громадянам – як це вплине на добробут Вашої родини?”. Права шкала показує відповідь на питання: “З яким з цих тверджень ви погоджуєтесь більше – 1: Гарантоване державою працевлаштування всім громадянам / 2: Кожен має відповідати сам за пошук робочого місця”

 

Таблиця 1. Розподіл відповідей на питання “Гарантоване державою працевлаштування всім громадянам – як це вплине на добробут Вашої родини?” (відповіді за вертикаллю) та “З яким із цих тверджень ви погоджуєтесь більше – 1: Гарантоване державою працевлаштування всім громадянам / 2: Кожен має відповідати сам за пошук робочого місця” (відповіді за горизонталлю)

Точно гарантоване Скоріше гарантоване Скоріше Самостійно Точно самостійно Важко сказати Разом
Цілком погіршить 3

(0,2%)

1

(0,0%)

10

(0,5%)

35

(1,8%)

1

(0,0%)

50
Скоріше погіршить 4

(0,2%)

4

(0,2%)

16

(0,8%)

37

(1,8%)

0

(0,1%)

61
Скоріше покращить 30

(1,5%)

30

(1,5%)

115

(5,8%)

188

(9,4%)

5

(0,2%)

368
Точно покращить 217

(10,8%)

151

(7,5%)

336

(16,8%)

648

(32,4%)

16

(0,8%)

1368
Важко сказати 15

(0,8%)

10

(0,5%)

40

(2,0%)

78

(3,9%)

10

(0,5%)

153
Разом 269 196 517 986 32 2000

Примітка: помаранчевим виділені ті групи, які у відповідь на друге питання змінили думку та почали підтримувати гарантоване працевлаштування. Зеленим виділені ті групи, які у відповідь на друге питання змінили думку та почали підтримувати самостійне працевлаштування.

Рисунок 1 та таблиця 1 демонструє – більшість із тих, хто вважає, що гарантоване працевлаштування позитивно вплине на їхній добробут, у відповідь на питання з двома альтернативами беруть на себе відповідальність за пошук роботи.

Для аналізу уподобань ми виділили з вибірки три групи:

  1. Ті, хто були і залишились прихильниками гарантованого працевлаштування. Таких виявилось 21% (далі – принципові прихильники)
  2. Ті, хто були та залишились противниками гарантованого працевлаштування. Таких виявилось 5% (далі – принципові опоненти)
  3. Ті, хто вважав, що гарантоване працевлаштування позитивно вплине на їхній добробут, але потім підтримав особисту відповідальність за пошук роботи. Таких виявилось 68%.

Як доводить аналіз, за допомогою правильного контексту та додаткової інформації можна достукатись до будь-якої соціально-демографічної групи. Більше підтримують гарантоване працевлаштування люди, які живуть у невеликих населених пунктах, де може бути важче знайти роботу.

Принциповий противник гарантованого державою працевлаштування – це скоріше чоловік, з вищою освітою, мешканець великого міста, скоріше живе в Києві або на Півночі, має вищий матеріальний достаток, готовий брати на себе фінансовий ризик та менш схильний  вірити у речі, які не мають наукового обґрунтування (ворожок, екстрасенсів та те, що від вакцинації більше шкоди, ніж користі).

Принциповий прихильник гарантованого державою працевлаштування – це скоріше жінка із загальною середньою освітою, мешкає на Сході, у селі чи невеликому місті, із низьким рівнем сімейного доходу, скоріше вірить у ворожок та екстрасенсів та є нетолерантною до представників ЛГБТ спільноти. Загалом жінкам важче знайти роботу, адже вони часто роблять довгу перерву у кар’єрі, пов’язану з народженням дітей. Ще складніше це робити без професійної чи вищої освіти. У селах та невеликих містах також менше можливостей для працевлаштування, тому закономірна більша підтримка  гарантованого працевлаштування мешканцями таких міст та сіл. Разом з тим, рівень критичного мислення у повсякденному житті також залишається важливим: люди, що вірять у ворожок чи екстрасенсів (чому немає наукового обґрунтування) та є нетолерантними до представників ЛГБТ спільноти, також менш схильні проявляти критичне мислення у сфері економічної політики.

При цьому респонденти, які вважали, що гарантоване працевлаштування позитивно вплине на добробут, але потім підтримали особисту відповідальність за пошук роботи, не відрізняються від середньостатистичного мешканця України. Таким чином, аргументація та наголошення на тому що існує вибір між двома політиками, працює для всіх суспільних груп.

Знизити тарифи на газ — для всіх, чи лише для бідних?

Зниження тарифів на газ — популярна передвиборча обіцянка, яка знайшла відгук серед виборців. 87% вважають це позитивним для свого добробуту. Однак, така пропозиція є популістською: зниження тарифів нижче ринкової ціни непідйомне для державного бюджету та суперечить зобов’язанням України перед кредиторами. Таке зниження матиме тимчасовий позитивний вплив на бюджет домогосподарств, але набагато більший негативний ефект у довгостроковій перспективі. Більш того, люди з низьким рівнем доходів уже отримують субсидії та фактично не платять ринкову ціну на газ.

Спочатку ми запитали у респондентів,  як вплине на їхній добробут зниження ціни на газ удвічі. А потім ми поставили питання – чи краще, щоб дешевий газ був лише для бідних, а багаті платили ринкову ціну, або ж низька ціна на газ має бути для всіх. Як ми бачимо, коли людям надається більш правдива інформація, лише 36% підтримують здешевлення газу для всіх.

Рисунок 2. Як змінюється ставлення українців до зниження тарифів на газ в залежності від контексту?

Примітка: ліва шкала показує відповідь на питання: “Зниження ціни на газ удвічі – як це вплине на добробут Вашої родини?”. Права шкала вказує відповідь на питання: “З яким із цих тверджень ви погоджуєтесь більше – 1: Дешевий газ для всіх державним коштом / 2: Дешевий газ для бідних”

 

Таблиця 2. Розподіл відповідей на питання: “Зниження ціни на газ удвічі – як це вплине на добробут Вашої родини?” та “З яким з цих тверджень ви погоджуєтесь більше – 1: Дешевий газ для всіх державним коштом / 2: Дешевий газ для бідних”

Точно для всіх Скоріше для всіх Скоріше для бідних Точно для бідних Важко сказати Разом
Цілком погіршить 5

(0,5%)

4

(0,4%)

9

(0,9%)

7

(0,7%)

6

(0,6%)

31
Скоріше погіршить 4

(0,4%)

4

(0,4%)

11

(1,1%)

6

(0,6%)

2

(0,2%)

27
Скоріше покращить 37

(3,7%)

38

(3,8%)

49

(4,9%)

48

(4,8%)

17

(1,7%)

189
Точно покращить 130

(13,0%)

122

(12,2%)

142

(14,2%)

272

(27,3%)

25

(2,5%)

691
Важко сказати 14

(1,4%)

8

(0,8%)

9

(0,9%)

20

(2,0%)

8

(0,8%)

59
Разом 190 176 220 353 58 997

Примітка: помаранчевим виділені ті групи, які у відповідь на друге питання змінили думку та почали підтримувати зниження тарифів на газ для усього населення. Зеленим виділені ті групи, які у відповідь на друге питання змінили думку та почали підтримувати дешевий газ лише для бідних.

Ми знову вирішили подивитися на портрет тих, хто є принциповими прихильниками зниження тарифів на газ (підтримували зниження тарифів, відповідаючи як на перше, так і на друге питання: таких було 33%), принциповими опонентами (були проти зниження тарифів, відповідаючи як на перше, так і на друге запитання – їх було лише 3% від вибірки) та тих, хто вважав, що зниження ціни на газ позитивно вплине на їхній добробут, але не погоджувався з тим, що газ має бути дешевий для всіх (47%).

Наш аналіз показує, що типовий представник принципових опонентів та людина, яка змінює думку щодо тарифів, суттєво не відрізняються від середньостатистичного українця. Разом із тим, відсутність статистично значимого впливу може пояснюватись меншим розміром вибірки у цьому питанні.

Принциповий прихильник зниження тарифів – це скоріше жінка віком до 40 років, що мешкає на Півночі України, якій вистачає на харчування та необхідний одяг, але не більше. На відміну від пенсіонерів, більшість яких отримує субсидії, саме працюючі з невисокими зарплатами найбільшою мірою страждають від підвищення тарифів.

Зниження пенсійного віку чи вищий розмір пенсії?

Пенсійна реформа також часто згадувалась політиками у виборчих програмах. Деякі з них називали підвищення стажу, необхідного для виходу на пенсію, необгрунтованим, шкідливим та вимагали знизити пенсійний вік. Однак, така риторика є популістською. Закликаючи до зниження пенсійного віку, ці політики забувають згадати про джерела покриття дефіциту Пенсійного фонду. Знизивши пенсійний вік, потрібно буде виплачувати пенсію більшій кількості людей, при тому що надходження до Пенсійного фонду зменшаться, адже працюючих стане менше. Якщо ж збільшувати стаж, потрібний для виходу на пенсію, пенсіонерів стане менше, але бюджет Пенсійного фонду стане більшим. Таким чином, пенсіонери зможуть отримувати вищу пенсію.

Чи підтримуватимуть громадяни зниження пенсійного віку, якщо дати їм ширший контекст? Ми запитали спочатку, як вплине на добробут людей зниження пенсійного віку, аргументуючи це популярним міфом, що «багато людей не доживають до пенсії». 74%  українців підтримали зниження пенсійного віку. Однак, якщо ми додаємо інформацію та питаємо, чи краще працювати довше та отримувати вищу пенсію або ж краще вийти на пенсію раніше, навіть, якщо пенсія буде низькою, лише 38% надають перевагу ранньому виходу на пенсію.

Рисунок 3. Як змінюється ставлення українців до зниження пенсійного віку в залежності від контексту?

Примітка: ліва шкала показує відповідь на питання: “Зниження пенсійного віку, бо багато хто не доживає до пенсії – як це вплине на добробут Вашої родини?”. Права шкала показує відповідь на питання: “З яким з цих тверджень ви погоджуєтесь більше – 1: Краще працювати довше, але отримати вищу пенсію / 2: Краще вийти на пенсію раніше, навіть якщо пенсія буде низька”

Таблиця 3. Розподіл відповідей на питання: “Зниження пенсійного віку, бо багато хто не доживає до пенсії – як це вплине на добробут Вашої родини?” та “З яким з цих тверджень ви погоджуєтесь більше – 1: Краще працювати довше, але отримати вищу пенсію / 2: Краще вийти на пенсію раніше, навіть якщо пенсія буде низька”

Точно довше Скоріше довше Скоріше раніше Точно раніше Важко сказати Разом
Цілком погіршить 28

(2,7%)

19

(1,8%)

19

(1,8%)

20

(1,9%)

9

(0,6%)

95
Скоріше погіршить 33

(3,2%)

28

(2,7%)

7

(0,7%)

12

(1,2%)

5

(0,5%)

85
Скоріше покращить 42

(4,1%)

56

(5,4%)

52

(5,0%)

34

(3,3%)

19

(1,8%)

203
Точно покращить 151

(14,6%)

130

(12,6%)

119

(11,5%)

106

(10,3%)

46

(4,5%)

552
Важко сказати 32

(3,1%)

23

(2,2%)

9

(0,9%)

11

(1,1%)

23

(2,8%)

98
Разом 286 256 206 183 102 1033

Примітка: зеленим  виділені ті групи, які у відповідь на друге питання змінили думку та почали підтримувати більш пізній вихід на пенсію. Помаранчевим виділені ті групи, які у відповідь на друге питання змінили думку та почали підтримувати більш ранній вихід на пенсію.

Ми знову проаналізували окремо тих, хто змінив свою думку (їх виявилось 37%), тих, хто був принциповим противником зниження пенсійного віку (10%) та принципових прихильників такого зниження (30%).

Типовий представник принципових опонентів зниження пенсійного віку – чоловік із домогосподарства з високим сукупним доходом. Люди з вищим доходами можуть бути менш схильними підтримувати зниження пенсійного віку, тому що пенсії в Україні є відносно низькими, а люди з вищим доходом більш схильні мати заощадження. Через це для людей з вищим доходом вихід на пенсію може бути відносно менш привабливим.

Типовий прихильник зниження пенсійного віку – це частіше людина середнього віку. Вища підтримка зниження пенсійного віку серед людей середнього віку може бути пов’язана з тим, що при зниженні пенсійного віку ця група виграє найбільше: вони стануть ближчими до виходу на пенсію. Хоча молодші групи також стануть ближчими до виходу на пенсію, вони можуть цінити це менше, адже для них це є більш віддаленим майбутнім.

Людина, що схильна змінювати свою точку зору, почувши аргументи про підвищення пенсійного віку – це скоріше людина молодшого віку. Людей молодшого віку може бути легше переконати у необхідності підвищення пенсійного віку тому що їм найдовше чекати до пенсії. Економічна теорія та емпіричні дослідження вказують, що люди схильні цінувати сьогодення більше, ніж майбутнє. Тому для людей молодшого віку більш ранній вихід на пенсію може бути менш цінними та вони більш гнучкі у своєму ставленні до підвищення пенсійного віку.

Висновки

Результати опитування дають підстави для оптимізму: хоча більшість людей вірять в популістські гасла, якщо використовувати правильну аргументацію, можна допомогти їм мислити більш критично.

Також із результатів випливає, що немає жодної суспільної групи, до якої неможливо достукатись: портрет людини, яка піддається переконанню, різний для усіх трьох прикладів.

Однак, ті групи населення, яким певна проблема «болить» більше, більш схильні підтримувати легкі рішення складних проблем. Для цих груп важливо не лише намагатись підібрати правильні аргументи проти популізму, а й запропонувати альтернативні рішення.

Також важливо, що наявність критичного мислення є щепленням від популізму: ті, хто застосовує критичне мислення у повсякденному житті, менш схильні підтримувати популістські ідеї.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний