Потяг Україна-Майбутнє: у якому напрямку і з яким темпом рухалась країна у ІІ кварталі 2017

VoxUkraine починає публікацію квартального огляду реформ. Перед вами першій випуск

Автор:

У ІІ кв 2017  реформи продовжували уповільнюватися, середнє значення іМоРе – індексу моніторингу реформ – було найнижчим за весь період моніторингу з початку 2015 року (0.6 балів). Найбільший прогрес спостерігався за напрямками “дерегуляція”, “боротьба з корупцією” та “ефективність державних видатків”. Серед важливих нормативних актів цього кварталу – закони про ринок електроенергії, примусовий викуп та продаж акцій та автономізацію медустанов. 

Понад 2.5 роки тому Коаліція депутатських фракцій “Європейська Україна” уклала угоду та зобов’язалася реформувати країну. Через півтора місяці Президент офіційно визначив пріоритети реформ у стратегії “Україна 2020”. Напрямки реформ також визначені у документах, підписаних з міжнародними партнерами – МВФ (1, 2, 3, 4), ЄС (1, 2, 3), Світовим Банком (1, 2) тощо.

Як рухаються реформи та де відбулися зрушення останнім часом? VoxUkraine починає публікацію квартального огляду реформ. Цей випуск присвячений ключовим законодавчим змінам, які зробила влада у ІІ кварталі 2017 р.

Останнім часом темп прийняття реформаторських законодавчих змін знижується (графік 1). У ІІ кварталі 2017 року середнє значення іМоРе – індексу моніторингу реформ – було найнижчим за весь період моніторингу з початку 2015 року (0.6 балів).

Графік 1.

Найбільший прогрес у ІІ кварталі спостерігався за напрямком “Дерегуляція” – сумарний індекс іМоРе у цій сфері удвічі вищий, ніж у наступних напрямках-лідерах – “боротьба з корупцією” та “ефективність державних видатків” (графік 2).

Графік 2.

Найважливіші реформаторські нормативні акти у ІІ кварталі 2017 року

  1. Закон про ринок електроенергії (2019-VIII).

Документом визначена нова модель ринку. Вона має створити можливості для розвитку конкуренції та, як результат, – для вільного вибору електропостачальників кінцевими споживачами.

«З ухваленням цього закону завершилася перша хвиля імплементації Третього енергетичного пакету ЄС на рівні базових законів, – коментує Роман Ніцович, Dixi Group. – З технічної точки зору, закон достатньо якісний, адже в його розробці приймали участь фахівці структур ЄС та експерти Секретаріату Енергетичного Співтовариства. Принципова філософія закону – почати лібералізацію оптових та роздрібних ринків електричної енергії, наслідком чого стане перехід до ринкових правил формування цін, захист прав споживачів, створення умов для конкуренції у постачанні електроенергії».

Як зазначила Наталія Бойко, заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості, законом передбачено так званий «перехідний» період (24 місяці з дати набуття чинності). Впродовж нього мають бути створені необхідні технічні, організаційні, економічні та нормативно-правові передумови для запровадження та злагодженого функціонування ринку. За цей період Міненерговугілля та НКРЕКП  повинні розробити понад 100 актів вторинного законодавства.

  1. Закон про примусовий викуп і продаж акцій (№1983-VIII).

Закон гармонізує окремі норми корпоративного управління в акціонерних товариствах з документами ЄС.

Вікторія Пташник, Народний депутат України, пояснила, що закон є складовою реформи корпоративного управління (разом з уже прийнятим законом про корпоративні договори та проектом закону про товариства з обмеженою відповідальністю). Він встановлює основу для цивілізованих відносин в акціонерних товариствах.

За словами Максима Лібанова з НКЦПФР, закон запровадив низку механізмів корпоративного управління. Серед них:

  • механізм squeeze-out, який передбачає право акціонера, який є (прямо чи опосередковано) власником домінуючого контрольного пакету (95% акцій) викупити акції інших акціонерів у примусовому порядку,
  • механізм sell-out, який передбачає право міноритарного акціонера (менше 5%) примусово продати свої акції акціонеру – власнику 95% товариства,
  • механізм mandatory bid, який встановлює обов’язок акціонера, що набув контрольний пакет (50%+1 акція) або значний контрольний пакет (75% акцій) здійснити пропозицію іншим акціонерам продати належні їм акції,
  • спрощений механізм трансформації публічних акціонерних товариств у приватні або товариства з обмеженою відповідальністю, який не вимагає переоформлювати дозвільні документи після такої зміни.

Обов’язковий продаж (squeeze-out) дозволяє викупити акції у акціонерів, які не мають жодного впливу на діяльність компанії, але тим не менше, компанія несе значні витрати на сповіщення цих акціонерів про загальні збори, виплату дивідендів тощо – зазначив Денис Саква з Dragon Capital.

«Закон містить три блоки важливих для бізнесу змін – запровадження екскроу-рахунків, зміни щодо порядку застави грошей на банківських рахунках та викупу акцій міноритарних акціонерів, – коментує Зоя Милованова, VoxUkraine Law. – Таким чином, законодавець ліквідував одну із перешкод, які, разом із валютними ризиками, обмеженням на виведення капіталу тощо,  штовхали навіть добросовісних власників, згодних платити податки, на оформлення продажу великого бізнесу за межами України».

  1. Закон про автономізацію медустанов (2002-VIII).

Закон дає можливість реорганізувати їх з бюджетних установ у некомерційні підприємства. Такі можливості існували і раніше, проте процедури були надмірно складними. Прийнятий закон спрощує реорганізацію та запроваджує нові механізми управління такими підприємствами.

“Закон передбачає, що медичні заклади стають такими самими підприємствами, як і всі інші, – пояснює Павло Ковтонюк, заступник Міністра охорони здоров’я. – Досі вони працювали як бюджетні установи за радянськими нормами через вертикальне управління. Їхні керівники  не мали свободи і керувалися вказівками згори у вигляді наказів та розписів.

Закон вводить у нормативне поле таке поняття як «медична послуга», дає можливість законно і прозоро отримувати кошти з будь-яких джерел фінансування, через конкурси обирати керівників медзакладів, створювати спостережні та опікунські ради”.

Автономізацію медичних установ зроблено добровільною – як компроміс, на вимогу профільного комітету Верховної ради.

“Ті заклади охорони здоровʼя, які вирішать стати неприбутковими підприємствами, отримають пільгові умови для реорганізації. Обов’язкова оцінка майна, яка зазвичай вимагається у випадках реорганізації, буде непотрібна. Ці підприємства стануть правонаступниками всіх прав та обов’язків відповідних бюджетних установ”, – зазначила Ірина Сисоєнко, Народний депутат України.

«Нова форма управління відкриває багато можливостей для закладу охорони здоров’я, – коментує Ярослав Кудлацький, Київська школа економіки, –  починаючи від зміни організаційної структури до залучення інших джерел фінансування, додатково до державних коштів. Нарешті лікарні зможуть самостійно вирішувати, які послуги та обладнання їм замовляти. Все це має привести до підвищення економічної ефективності надання медичної допомоги та якості послуг».

Невтішний прогноз

Наразі низка законопроектів ще чекає на підприс Президента. Коли вони будуть підписані, це може вплинути на динаміку іМоРе у ІІІ кварталі.

Майбутній прогрес істотно залежатиме від спроможності парламенту створити необхідні законодавчі передумови для реформ медицини, пенсійної системи, ринку землі, приватизації та оновлення державної служби. Зважаючи на те, що останні пленарні засідання поточної (шостої) сесії закінчуються вже 14 липня, а наступні відбудуться у вересні після канікул, встигнути прийняти важливі для цих реформ закони протягом ІІІ кварталу буде непросто.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


  • Дмитро

    Перший – помилка у назві

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний