Політики-популісти стверджують, що протекціонізм або захист вітчизняного виробника стимулює економічне зростання і знижує дефіцит торгівлі. Алессандро Бараттьєрі зі співавторами використовують дані про тимчасові торговельні бар’єри в результаті антидемпінгових розслідувань і показують: коли малі відкриті економіки застосовують політику протекціонізму, це може покращити торговий баланс, але ціною вищої інфляції і рецесії. Протекціонізм – дороге задоволення для малих відкритих економік, навіть якщо застосовувати його тимчасово і навіть якщо не враховувати ціну помсти торговельних партнерів.
Ця стаття вперше була опублікована на сайті VoxEU під назвою «Protectionism and the business cycle»
Сьогодні у заголовках новин часто висловлюється глобальне занепокоєння з приводу початку нової ери протекціонізму. Наслідки протекціонізму стали основною темою політичних дебатів коли адміністрація Трампа оголосила про вихід США з Транстихоокеанського партнерства (ТТП), почала переговори про перегляд умов Угоди про вільну торгівлю у Північній Америці (НАФТА) та запровадила каральні тарифи для ряду торговельних партнерів.
Політичні лідери-однодумці з інших країн також не приховують своєї прихильності до протекціонізму. Вони стверджують, що обмеження у торговій політиці можуть стати ефективним інструментом макроекономічної політики, стимулюючи вітчизняну економіку через зменшення торгового дефіциту.
Практично всі аспекти наслідків торгової політики для міжнародної торгівлі вже розглядалися в дослідженнях. Вони присвячені: обсягам торгівлі, прибуткам від торгівлі, впливу на фірми і промисловість (продуктивність, витрати, націнки та нераціональне використання коштів), наслідкам для ринку праці (заробітна плата, зайнятість та нерівність) і загальному довгостроковому зростанню (огляд наведено у Goldberg and Pavcnik 2016).
Торгова політика та макроекономіка
Що менше досліджено – це ефективність торгової політики у якості інструменту макроекономічної політики, хоча Mundell (1961), Krugman (1982) та Eichengreen (1981, 1983) публікували важливі праці на тему. В контексті традиційної моделі IS-LM Mundell та Krugman попереджали про можливі наслідки у вигляді рецесії від протекціоністської торгової політики за гнучких обмінних курсів. Eichengreen (1981, 1983) дійшов протилежного висновку, вивчаючи модель збалансованого портфеля обмінного курсу та макроекономічної динаміки. Ймовірно, під впливом світової торговельної інтеграції, інтерес дослідників далі змістився в напрямку вивчення наслідків від зниження торговельних бар’єрів замість аналізу ефектів протекціонізму для економічного зростання.
У нашій новій роботі (Barattieri et al. 2018) ми заново аналізуємо макроекономічні наслідки тимчасових економічних шоків, спричинених протекціонізмом. Як емпірично, так і теоретично.
Ми використовуємо дані антидемпінгових розслідувань з Глобальної антидемпінгової бази даних (GAD), створеної та підтримуваної Бауном (Bown 2016). Антидемпінгові заходи становлять 80%-90% усіх тимчасових торговельних бар’єрів різних країн. База даних GAD містить інформацію про дату початку антидемпінгового розслідування, його підсумок (запровадження антидемпінгових тарифів) та відповідні товари. Важливо відзначити, що дані фіксуються щодня, тож GAD дозволяє побудувати часовий ряд заходів торгової політики будь-якої частоти, починаючи від щоденної.
Ми досліджуємо ефекти тимчасових торговельних бар’єрів, використовуючи структурні векторні авторегресії (VAR) на основі даних з GAD та стандартних макроекономічних часових рядів. Ми розглядаємо як місячні, так і квартальні частоти. Як і у Bown and Crowley (2013 р.), за базовий вимір взято кількість продуктів HS-6, щодо яких починається антидемпінгове розслідування у певному кварталі або місяці.[1] Ми включили стандартні макроекономічні змінні: показник реальної економічної активності (квартальні дані зростання ВВП та log-відхилення обсягу промислового виробництва від тенденції місячних даних), інфляцію ІСЦ та співвідношення чистого експорту до ВВП.
Частота даних та інституційні особливості антидемпінгових розслідувань дозволяють нам відділити вплив протекціонізму на макроекономічні результати від зворотного впливу динаміки бізнес-циклів на циклічність використання торговельної політики (задокументованого, наприклад, у Bown and Crowley 2013). Зокрема, відкриття антидемпінгових розслідувань передбачає затримку з прийняттям рішень, яка є наслідком технічних аспектів регулювання та координації між виробниками. Нове розслідування вимагає подання клопотання (підтриманого мінімальною кількістю виробників), у якому наведені свідчення щодо демпінгу імпорту та попередня оцінка дотримання правил. Тому наше основне припущення полягає в тому, що антидемпінгові ініціативи не реагують на макроекономічні шоки впродовж місяця або кварталу (одночасне екзогенне обмеження).
Ми розглядаємо Канаду і Туреччину – найактивніших користувачів тимчасових торгових бар’єрів у 1994-2015 роках. На Графіку 1 показані імпульсні реакції збільшення в межах одного стандартного відхилення антидемпінгових заходів у Канаді від квартального VAR.
Графік 1. Квартальний VAR, збільшення антидемпінгових ініціатив у Канаді в межах одного стандартного відхилення.
Джерело: Barattieri et al. (2018).
Примітка: Зростання ВВП та приріст чистого експорту над ВВП виражені у процентних пунктах. Рівень інфляції – у річному вираженні.
Головний висновок для Канади: протекціонізм має наслідки, схожі до несприятливого економічного шоку з боку пропозиції. Зростає інфляція, а реальна економічна активність падає. Вплив на співвідношення торговельного балансу до ВВП позитивний, але статистично незначимий. Для Туреччини результати подібні, за винятком співвідношення торгового балансу до ВВП, що покращилось статистично значимо.
Численні перевірки результатів доводять їх коректність: зокрема щодо використання місячних даних, альтернативного визначення шоків торгової політики, а також додаткового контролю змінних, що є інформативними щодо очікуваних майбутніх економічних умов. Схожими є результати для Індії – ще однієї країни, яка активно використовувала торговельні бар’єри останні 20 років.
Оскільки антидемпінгові розслідування зосереджені на імпорті, ми провели додаткові емпіричні дослідження з використанням середньозваженого значення тарифних ставок, що дозволяє більш репрезентативно виміряти «захист торгівлі». Оскільки тарифні дані доступні лише в річному вимірі, ми оцінили панельні VAR на 21 країні з малою відкритою економікою, де діяли гнучкі валютні режими між 1999-2016 роками. Також ми зосередилися на зростанні реального ВВП, інфляції ІСЦ та прирості торгового балансу до ВВП. На Графіку 2 представлено результати, схожі до результатів аналізу на рівні країни: співвідношення торгового балансу до ВВП тимчасово покращилось, але за рахунок зростання інфляції та зниження економічної активності.
Графік 2. Панельні VAR для 21 країни, імпульсні реакції на збільшення тарифів з виключеним трендом у межах одного стандартного відхилення.
Джерело: Barattieri et al. (2018).
Примітки: Тарифи, зростання ВВП та приріст чистого експорту над ВВП виражені у відсоткових пунктах. До вибірки включено Австралію, Бразилію, Канаду, Чилі, Колумбію, Ісландію, Індонезію, Індію, Ізраїль, Південну Корею, Південну Африку, Малайзію, Мексику, Норвегію, Нову Зеландію, Перу, Філіппіни, Парагвай, Таїланд, Туреччину та Уругвай.
Базова модель
Ми також розробляємо базову модель міжнародної торгівлі та макроекономічної динаміки для малої відкритої економіки, яка дозволяє дослідити, що визначає динамічні ефекти протекціонізму. Ця модель об’єднує основні інгредієнти, відомі з літератури по міжнародних бізнес-циклах (накопичення ендогенного фізичного капіталу та номінальні жорсткості), з повною структурою ендогенної торгівлі, подібною до тієї, про яку йдеться у Melitz (2003) та Ghironi and Melitz (2005).
Оскільки у нашому емпіричному аналізі увага зосереджена на малих економіках, ми припускаємо, що одна з двох країн у моделі є малою відкритою економікою, яка не впливає на решту світу. Ми калібруємо модель та вивчаємо наслідки тимчасового застосування протекціонізму цією малою відкритою економікою.
По-перше, ми фокусуємося на підвищенні тарифів за гнучкого обмінного курсу. Це відображає описаний вище емпіричний аналіз. Прогнози моделі відповідають надійним результатам емпіричних даних як в якісному, так і в кількісному відношенні. Протекціонізм може забезпечити незначне покращення торговельного балансу, але за рахунок інфляції та рецесії (Графік 3).
Графік 3. Передбачені моделлю імпульсні реакції на підвищення тарифів у річному вираженні.
Джерело: Barattieri et al. (2018).
Примітка: Тарифний шок відповідає величині та стійкості еквівалентного шоку в панельних VAR, показаних на Графіку 2. Тарифи, зростання ВВП та приріст чистого експорту над ВВП виражені у процентних пунктах.
Модель розкриває важливість як макро-, так і мікросил для інфляційних та обмежувальних ефектів від тарифів. Вищі ціни на імпорт ведуть до зростання інфляції за ІСЦ та стимулюють придбання вітчизняних товарів. Вищі тарифи також перерозподіляють частку на внутрішньому ринку на користь менш ефективних вітчизняних виробників, знижуючи загальну продуктивність економіки. У свою чергу, підвищення внутрішніх цін знижує сукупний реальний дохід (зменшує наявні для витрат кошти), що знижує інвестиції у фізичний капітал і зменшує виробництво товарів.
На інтуїтивному рівні, оскільки фізичний капітал включає як вітчизняні, так і імпортні товари, тарифи на імпорт підвищують вартість інвестицій. Оскільки домогосподарства витрачають більшу частину свого реального доходу на споживання імпортних товарів, попит на товари вітчизняного виробництва також зменшується. Це зменшує кількість виробників на ринку.
Накінець, оскільки торговельний шок від протекціонізму діє як шок з боку пропозиції, центральний банк змушений шукати компроміс між стабілізацією обсягів виробництва та контролем інфляції. Якщо відповідь центрального банку на високу інфляцію достатньо агресивна, облікова ставка зростає, що ще більше пригнічує попит. Зниження сукупного попиту та жорстка монетарна політика здійснюють вирішальний вплив на перерозподіл витрат, що спричиняє рецесію внслідок посилення протекціонізму. Торговий баланс покращується, оскільки імпорт зменшується більше, ніж експорт.
Встановивши, що наша модель успішно підтверджується фактичними даними, ми далі використовуємо її для аналізу протилежних сценаріїв, згідно яких, на думку деяких авторів, використання тимчасових торговельних бар’єрів є потенційно вигідним: наявність нульової нижчої межі для номінальних відсоткових ставок (Eichengreen 2016) та випадок фіксованого обмінного курсу (нещодавній досвід Еквадору, доларизована економіка, ілюструє цей сценарій). Як емпіричні дані, так і теоретичний аналіз вказують, що протекціонізм породжує інфляцію. Цим шляхом протекціонізм може допомогти вивести економіку з пасток ліквідності, зменшуючи реальну відсоткову ставку. У протилежному сценарії, згідно якого грошово-кредитна політика обмежується фіксованим валютним курсом, відсутність підвищення обмінного курсу може посилити спричинений тарифами ефект зміни структури витрат.
Протекціонізм обходиться дорого
Всупереч інтуїтивним уявленням про часткову рівновагу, ми виявили, що протекціонізм веде до зменшення сукупних витрат в економіці. Негативні наслідки підвищення тарифів на сукупні інвестиції та перерозподіл на користь менш ефективних виробників переважають над іншими ефектами. Цей висновок підтверджується за численних альтернативних сценаріїв.
У підсумку, протекціонізм обходиться дорого – принаймні для малих відкритих економік, – навіть коли він використовується тимчасово, навіть коли країни застрягли в пастках ліквідності, та незалежно від гнучкості валютного курсу. Шкідливі економічні наслідки виникають, навіть якщо торговельні партнери не запроваджують контрзаходи.
Посилання
Barattieri, A, M Cacciatore, and F Ghironi (2018), “Protectionism and the Business Cycle“, CEPR Discussion Paper 12693.
Bown, C P (2016), Global Antidumping Database, The World Bank.
Bown, C P and M A Crowley (2013), “Import Protection, Business Cycles, and Exchange Rates: Evidence from the Great Recession”, Journal of International Economics 90: 50-64.
Eichengreen, B (1981), “A Dynamic Model of Tariffs, Output and Employment under Flexible Exchange Rates”, Journal of International Economics 11: 341-359.
Eichengreen, B (1983), “Effective Protection and Exchange-Rate Determination”, Journal of International Money and Finance 2: 1-15.
Eichengreen, B (2016), “What’s the Problem with Protectionism?” Project Syndicate, 13 July.
Ghironi, F and M J Melitz (2005), “International Trade and Macroeconomic Dynamics with Heterogeneous Firms”, The Quarterly Journal of Economics 120: 865-915.
Goldberg, P and N Pavcnik (2016), “The Effects of Trade Policy”, prepared for the Handbook of Commercial Policy, edited by K Bagwell and R Staiger (2016).
Krugman, P (1982), “The Macroeconomics of Protection with a Floating Exchange Rate”, Carnegie-Rochester Conference Series on Public Policy 16: 141-182.
Melitz, M J (2003), “The Impact of Trade on Intra-Industry Reallocations and Aggregate Industry Productivity”, Econometrica 71: 1695-1725.
Mundell, R (1961), “Flexible Exchange Rates and Employment Policy”, Canadian Journal of Economics and Political Science 27: 509-517.
Примітки
[1] HS-6 означає Шестизначну Гармонізовану Систему (Harmonised System Six-Digit). Це найбільш детальний рівень стандартного розділення в системі кодування, що використовується Всесвітньою митною організацією для визначення продуктів.
