Результати Виборів На Одномандатному Виборчому Окрузі №205

Після того, як Сергій Березенко набрав майже в 2,5 разів більше голосів, ніж Геннадій Корбан, у ЗМІ заговорили про брудні технології та фальсифікації

Автор:

26 липня в Чернігові відбулися Проміжні вибори народних депутатів України (округ №205). Основними суперниками були представник команди Президента Сергій Березенко та екс-керівник апарату Дніпропетровської облдержадміністрації Геннадій Корбан. Упродовж усієї передвиборчої гонки різні соціологічні компанії надавали діаметрально протилежні оцінки стосовно рейтингів кандидатів. Після того, як Сергій Березенко набрав майже в 2,5 разів більше голосів, ніж Геннадій Корбан, у ЗМІ заговорили про брудні технології та фальсифікації. Кирило Захаров за допомогою статистичних методів спробував розібратись, наскільки чесно вівся підрахунок голосів, які отримали кандидати.

Про ситуацію на 205 окрузі

26 липня відбулися Проміжні вибори народних депутатів України в 205 виборчому окрузі. Основними суперниками були представник команди Президента, голова Державного управління справами Сергій Березенко та екс-керівник апарату Дніпропетровської облдержадміністрації Геннадій Корбан. Ці вибори відзначилися рекордною кількістю кандидатів в депутати та великою кількістю політичних технологій.

Цікавим є той факт, що впродовж усього виборчого періоду різні соціологічні компанії надавали діаметрально протилежні оцінки стосовно рейтингів кандидатів. Так опитування, яке було проведене на початку липня Центром соціальних і маркетингових досліджень «СОЦИС», показало, що рейтинг Сергія Березенко складає 16,9%, а Геннадія Корбана – 7,2%. Проведене приблизно в той же час опитування компанії «Active Group» визначило рейтинг першого кандидата на рівні 11,4%, а представника Дніпропетровська – 17,3%. Така ситуація зберігалась до самого дня голосування, коли екзит-поли різних команд показували такі ж різні результати. Звичайно, можна вказати на те, що «СОЦИС» – це більш відома компанія і входить до переліку професійних соціологічних центрів (за заявою Правління Соціологічної асоціації України), а «Active Group» – це відносно молода організація. Та все ж слід провести власний аналіз.

Після того, як Сергій Березенко набрав майже в 2,5 разів більше голосів, ніж Геннадій Корбан в ЗМІ знову заговорили про брудні технології та фальсифікації. Спробуємо за допомогою методів статистики розібратись у тому, що відбулося. Інформація для аналізу була взята з офіційного сайту Центральної виборчої комісії.

Декілька зауважень

Перед тим, як перейти безпосередньо до результатів варто зазначити декілька моментів:

  1. Більшість статистичних методів, які застосовуються для аналізу результатів виборів, досить суперечливі і не можуть виступати в якості остаточного доказу наявності або відсутності різних типів фальсифікацій.
  2. Методи індуктивної статистики (такі як кореляційний аналіз, порівняння розподілів тощо), зазвичай, використовуються для того, аби зробити висновки про деяку генеральну сукупність, маючи відносно невелику вибірку. У цьому аналізі ми з самого початку працюємо з генеральною сукупністю, що складається з усіх 83 виборчих дільниць. Усі застосовані статистичні параметри служать лише в якості кількісної оцінки зв’язку між тими або іншими феноменами.
  3. Частина методів, які представлені в цьому аналізі, були протестовані на результатах виборів національного масштабу. У нашому випадку йдеться лише про 83 об’єкти для аналізу, тому можуть бути знайдені певні артефакти.
  4. Беручи до уваги вищезгадану інформацію, найчастіше у виборчій статистиці опираються на результати візуального аналізу та додаткові зовнішні аргументи (свідчення спостерігачів, заяви кандидатів, судові рішення тощо).

Аналіз щільності розподілу голосів за кандидата, який отримав перемогу

Попередні дослідження (C. Borghesi, J.P. Bouchaud (2010) та Peter Klimek, Yuri Yegorov, Rudolf Hanel, Stefan Thurnera (2012)) показали, що після відповідного математичного перетворення кількість голосів по виборчих дільницях повинна відповідати нормальному розподілу. Саме перетворення має такий вигляд vi=log((Ni−Wi)/Wi), де Ni  – кількість голосів «За» на виборчій дільниці, а Wi – кількість голосів за кандидата, який отримав перемогу. Отримані розподіли нормалізуються таким чином, щоб середнє дорівнювало 0, а стандартне відхилення – 1. Для аналізу відібрані виборчі дільниці, які налічують більше 100 виборців, щоб уникнути різних артефактів, які характерні для маленьких спільнот. На графіку нижче показано результати аналізу.

На цьому малюнку нанесені нормовані розподіли явки, а також голосів за Сергія Березенко та Геннадія Корбана. Червоною лінією відмічено нормальний розподіл, якому мають відповідати всі інші розподіли, якщо відсутні аномалії.

Зокрема, ми можемо переконатися, що явка вочевидь була форсованою, тобто застосовувалися специфічні методи для стимулювання приходу виборців на дільниці – про це свідчить виражена правостороння асиметрія (піки в правому хвості). Можемо порівняти з аналогічними графіками для Франції.

Окрім цього, ми спостерігаємо два цікаві «пагорби» в розподілі голосів за Сергія Березенко. Подібні піки в правій частині графіку, наприклад, характерні для фальсифікованих виборів в Росії в 2011-2012 роках.

Отже, на виборах не виключено активне форсування явки з боку провладного кандидата.

Графік кумулятивних розподілів

Ще один тип візуального аналізу пропонує побудову графіку залежності кумуляти відсотка голосів від відсотка явки. Якщо голосування відбувалось чесно, результат для кожної партії повинен мати «плато» в правій частині графіку.

65Графік дозволяє нам переконатись у відсутності виборчих дільниць з аномально високою явкою і очевидним перекосом голосів у бік одного з кандидатів.

Аналіз двовимірних розподілів

Одним з показників фальсифікації виборчого процесу є наявність сильної позитивної кореляції між явкою та відсотком голосів, які отримав кандидат. Ми провели регресійний аналіз (за допомогою методу найменших квадратів). На зображеннях нижче зображені точкові графіки, на яких також зображена лінія регресії. На осі абсцис вказано відсоток явки для дільниць, а на осі ординат – відсоток голосів за відповідного кандидата. У випадку, коли підтримка кандидата не залежить від явки, ця лінія  регресії має бути приблизно горизонтальною.

54

Отримані чотири графіки показують абсолютно чесні результати для двох кандидатів – Ігоря Андрійченко та Володимира Зуба. У жодного з них не спостерігаються зв’язки між явкою і кількістю отриманих голосів.

Зовсім по-іншому складається ситуація з Сергієм Березенко та Геннадієм Корбаном. Ми бачимо позитивний зв’язок між явкою та кількістю голосів за Сергія Березенко та аналогічний негативний зв’язок для голосів Геннадія Корбана. В деяких випадках подібні зв’язки можуть вказувати на крадіжку голосів кандидатом, у якого спостерігається позитивний зв’язок. Або обидва кандидати працюють на одному електоральному полі і відсоток голосів за кандидата з негативним зв’язком просто зменшується з огляду на те, що кандидат, який переміг, привів значно більше своїх прибічників на декілька виборчих дільниць.

Додаткові фактори

Окрім виявлених вище загальних закономірностей варто вказати, що на виборах брали участь технічні кандидати. Зокрема, бар’єр в 1% голосів подолав Геннадій Карбан. Зазвичай, наявність сильного позитивного зв’язку може свідчити про те, що технічний кандидат успішно відібрав частину голосів. Інший технічний кандидат, Корпан Галина, практично не отримала голосів. Це просто пояснюється тим, що прізвище Карбан стояло на початку виборчого бюлетеня, а Корпан – нижче прізвища Геннадія Корбана. Отже, тут виборцям було вже набагато важче припустись помилки.

55

Отриманий зв’язок вказує, що в середньому 25% виборців, які проголосували за технічного кандидата Г. КАрбана, насправді хотіли підтримати кандидата з Дніпропетровська.

Інший цікавий аспект – це те, що з Сергієм Березенко досить тісно співпрацював народний депутат від партії ВО «Батьківщина» Валерій Дубіль і його протеже Андрій Дериземля.

Народний депутат Валерій Дубіль потрапив до Парламенту якраз напередодні виборів, вдало звільнивши місце для кампанії Сергія Березенко. Окрім цього, за чутками, народний обранець передав кандидатові, який розгортав свою агітаційну кампанію, свою мережеву структуру, яка тісно співпрацювала з виборцями. Щоб переконатися в цій гіпотезі, ми можемо припустити, що ця ж структура працювала під час останніх Позачергових виборів народних депутатів в 2014 році. Отже, між відсотком голосів, які отримав Андрій Дериземля в 2014 році, та відсотком голосів за Сергія Березенко також має бути позитивний зв’язок.

56

Позитивний зв’язок, як бачимо, підтверджує нашу гіпотезу. При цьому цікаво, що не спостерігається жодного зв’язку між голосами Сергія Березенко, який висувався від Блоку Петра Порошенка «Солідарність», і голосами Валерія Куліча, який висувався в 2014 році від Блоку Петра Порошенка, що ймовірно може вказувати на деякий розкол між командами на місцевому рівні.

Карта виборчих дільниць

Останнім методом, який ми застосуємо, щоб переконатися в наявності як мінімум «сірих» технологій з боку Сергія Березенко, буде картування виборчих дільниць. Для вирішення цього завдання ми геокодували адреси приміщень виборчих комісій і нанесли їх на мапу. Розмір кружечка відповідає величині виборчої дільниці, а колір – відсотку голосів, який набрав кандидат (зростання від синього до червоного). Для того, щоб приміщення комісій, що знаходяться за однією і тією ж адресою не накладалися одне на одного, в їх координати було додано невеликий «шум».

Пропоную розглянути дві карти: одну для результатів Сергія Березенко та одну для результатів Геннадія Корбана.

Ми можемо чітко спостерігати територіальну нерівномірність отриманих Сергієм Березенко голосів. Причому вказана рівномірність є невипадковою – найбільшу кількість голосів кандидат отримав в східній частині округу, а меншу кількість – в західній. Зазначимо, що аналогічну нерівномірну кількість голосів можна було спостерігати свого часу в 223 окрузі, де балотувався Віктор Пилипишин.

В той же час результати Геннадія Корбана не вирізняються специфічною територіальною залежністю.

Висновок

За наявною інформацією у Геннадія Корбана була одна з кращих команд по вирішенню юридичних питань, і кандидат мав намір у разі недостачі голосів перевести політичну боротьбу в судову площину. До дня голосування на дільницях очікувалося безліч провокацій, але більшість спостерігачів і представників правоохоронних органів не зафіксували серйозних порушень. Проведений аналіз показує, що Сергій Березенко, швидше за все, отримав перемогу, не вдаючись до прямих фальсифікацій на виборчих дільницях. Але в той же час левову частку цієї перемоги забезпечили структуровані мережі виборців, а також залишається відкритим питання мотивації цих громадян.

Посилання

1. Сайт Центральної виборчої комісії. URL: [http://cvk.gov.ua/
2. Borghesi C, Bouchaud J-P (2010) Spatial correlations in vote statistics: a diffusive field model for decision-making. Phys. J. B 75: 395–404.
3. Joe Cheng and Yihui Xie (2015). leaflet: Create Interactive Web Maps with the JavaScript ‘Leaflet’ Library. R package version 1.0.0.
4. Wickham. ggplot2: elegant graphics for data analysis. Springer New York, 2009.
5. Hadley Wickham (2014). scales: Scale functions for graphics.R package version 0.2.4.
6. Hadley Wickham and Romain Francois (2015): A Grammar of Data Manipulation. R package version 0.4.1.
7. Klimek, Y. Yegorov, R. Hanel, and S. Thurner. Statistical detection of systematic election irregularities. Proceedings of the National Academy of Sciences USA 109, 16469-16473, 2012
8. R Core Team (2014). R: A language and environment for statistical computing. R Foundation for Statistical Computing, Vienna, Austria.

Стаття продовжує дискусію, яка була розпочата в матеріалі «Довибори у Верховну Раду в Чернігові в 2015 році: Статистика не Підтверджує Фальсифікації», написаному Юрієм Городніченко (Каліфорнійський університет, Берклі) та Тимофієм Миловановим (Пітсбурзький університет), співзасновниками VoxUkraine.

Ігор Буйний (“Демократичний альянс”) не погодився з аргументами, наведеними у матеріалі і також написав статтю «Довибори у Верховну Раду в Чернігові в 2015 році: Схоже, Результати Були Сфальсифіковані»


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний