Рік другий. Куди привів Україну мораторій на експорт лісу-кругляку?

Чи дійсно цілі мораторію досягнуті та які наслідки заборони експорту лісу-кругляку

Автор:

Мораторій на експорт лісу-кругляку діє в Україні вже більше двох років. За даними Державної фіскальної служби, основну ціль досягнуто – експорт необробленої деревини за цей період зменшився майже до нуля. Щоправда, альтернативні дані, наприклад статистика Eurostat за 2017 рік, свідчать, що ліс продовжують вивозити, хоча і в меншій кількості. Чи дійсно цілі мораторію досягнуті? Які наслідки заборони експорту лісу-кругляку? Чи пожвавилася деревообробна промисловість, як обіцяли ініціатори цього рішення?  

Мораторій на «експорт лісоматеріалів у необробленому вигляді» почав діяти з 1 листопада 2015 року на всі породи, окрім сосни, а вивозити кругляк сосни заборонили з 1 січня 2017 року. Упродовж 10 років українські лісові підприємства не зможуть експортувати «ділову» деревину, яку використовують у промисловості.

Проміжні результати

У лютому 2017 року VoxUkraine проаналізував результати першого року дії мораторію на експорт необробленої деревини. Наше дослідження виявило такі проміжні результати.

  1. За 11 місяців 2016 року вдвічі зменшився експорт лісу-кругляку, проте він лише частково конвертувався у зростання експорту деревообробної продукції.
  2. Індекс промислової продукції у лісовому господарстві зріс лише на 1,4%, тоді як загалом в економіці на 2%.
  3. Зросли інвестиції в лісозаготівлю й переробку деревини, але не у виробництво кінцевої продукції.
  4. На 7-8% зросли податкові надходження з галузі, але це менше, ніж у середньому з інших галузей за аналогічний період. Більш того, зростання стосується, скоріше, сектору заготівлі деревини, аніж її переробки.
  5. Мораторій не сприяв зменшенню вирубки лісу. Система обліку деревини створена не була.

Загальний висновок – мораторій короткостроково не мав чіткого позитивного впливу. Зростання в галузі, імовірно, було викликано не мораторієм, а зростанням економіки та попиту. У статті прогнозувалося, що в довгостроковому вимірі мораторій може мати ще гірший вплив, оскільки сприятиме гальмуванню розвитку ринку деревини та впровадженню галузевих реформ.

Повний мораторій

Аналіз офіційних статистичних даних за 2016-2017 років показує, що експорт необробленої деревини зменшився до нуля. Це не створило надлишкової пропозиції на українському ринку. Навпаки, виробники скаржаться, що навіть за наявності мораторію сировини не завжди вистачає.

Рис. 1. Експорт лісоматеріалів необроблених та деревини паливної за 2012-2017 рр. (за даними митної статистики)

З іншого боку, за період дії мораторію найбільше зріс експорт лісоматеріалів оброблених завтовшки 6 мм – на 300 000 т у період з 2015 до 2017 року. З 2011 року експорт цієї категорії лісоматеріалів зріс практично вдвічі – з 1,1 млн т до 2,069 млн т. Значно менше зріс експорт плит деревоволокнистих та фанери клеєної. Натомість зменшився експорт рам дерев’яних та листів для облицювання.

У загальній вазі експорт оброблених лісоматеріалів близький до обсягів експорту необробленої деревини до мораторію. Станом на 2015 рік Україна експортувала 2,5 млн т необробленого лісу та 2 млн т деревини паливної. У 2017 році експорт лісоматеріалів оброблених сумарно склав 2,7 млн т, експорт деревини паливної – 1,97 млн т.

З іншого боку, за даними Держстату, ліс не стали рубати менше: у 2013-2014 рр. заготовлювали 20 млн куб. м деревини, у 2017 році – 21,9 млн куб. м.  З них ліквідної деревини – 19,6 млн куб. м. Однак лише менше половини – 8,3 млн куб. м – є придатною для виробництва кінцевої продукції (наприклад, фанера, шпон, столярні вироби тощо). Решта – 11,2 млн куб. м – це паливна деревина, у тому числі дрова для опалення та технологічних потреб, які продовжують легально експортувати, хоча внутрішнє споживання є майже на порядок більшим за офіційний експорт.

Заборона вивозити ліс розділила українське суспільство на два табори, і хоча мораторій діє більше 2 років, дискусії точаться й надалі.

Pro

Прихильники мораторію не погоджуються з твердженням, що мораторій порушує українські міжнародні зобов’язання. Україна, на їхню думку, має право на мораторій згідно з винятками, які передбачені в Генеральній угоді про тарифи й торгівлю СОТ. На цьому, зокрема, наполягали народні депутати Остап Єднак (Самопоміч) та Віктор Галасюк (Радикальна партія). До того ж у пояснювальній записці до законопроекту вони перераховували такі очікувані позитивні наслідки: «створення нових робочих місць», «забезпечення підприємств сировиною», «подолання наслідків політики України як сировинного придатку Заходу», а також вирішення екологічних проблем.

Заборона вивозити ліс розділила українське суспільство на два табори, і хоча мораторій діє більше 2 років, дискусії точаться й надалі.

Частина бізнесу також на боці мораторію. «Загалом мораторій усе-таки дав позитивний ефект. Експорт необробленої деревини значно зменшився, і ця сировина залишається в Україні та переробляється на наших деревообробних підприємствах», – вважає голова Асоціації деревообробних підприємств «Меблідеревпром» Юрій Мєдвєдєв.

Представники деревообробного підприємства ТОВ «Українські лісопильні», яке почало працювати вже після введення мораторію, заявили VoxUkraine, що це рішення мало позитивний вплив на галузь: «Запровадження мораторію власне стало основним фактором створення ТОВ “Українські лісопильні”, оскільки до того пиловник [деревина у круглому вигляді, колоди, які використовуються для виготовлення пиломатеріалів. Авт.] потрапляв на український ринок в обмеженій кількості (переважно експортувався)».

Підтримують мораторій і на Коростенському заводі МДФ. «Мораторій ми оцінюємо цілком позитивно. У цілому мораторій на експорт деревини це одне з тих вдалих започаткувань останніх років, які влада могла б сміливо записати собі в актив», повідомили на підприємстві.

Contra

Натомість основна маса критики надходила від уряду та ЄС. Міністерство економічного розвитку і торгівлі одним з перших розкритикувало введення мораторію. Згідно з його позицією, мораторій є порушенням міжнародних зобов’язань України, зокрема, за Угодою про асоціацію з ЄС та статтею ХІ:1 Генеральної угоди про тарифи і торгівлю СОТ 1994 року.

У МЕРТ переконані, що наслідки мораторію негативні. За інформацією міністерства, заборона на експорт лісу-кругляку закрила для України вихід на ринок збуту необробленої деревини, збільшила кількість незаконних вирубок, не сприяла підвищенню лісистості та не вирішила питання незаконних лісозаготівель, контрабанди деревини та непрозорого ціноутворення.

За даними міністерства, у період дії мораторію зросли обсяги незаконних рубок лісу (з 13 000-14 000 куб. м у 2012-2013 рр. до 26 000-27 000 у 2016-2017 рр.). Сума збитків, переконані у профільному відомстві, збільшилася за останні три роки з 87 млн грн до 157 млн грн.  

За даними міністерства, у період дії мораторію зросли обсяги незаконних рубок лісу. Сума збитків, переконані у профільному відомстві, збільшилася за останні три роки з 87 млн грн до 157 млн грн.

«Ураховуючи загострення системних проблем галузі, немає підстав констатувати досягнення відчутних позитивних результатів від дії мораторію», – підсумовують у міністерстві.

ЄС також не підтримав мораторію. Через відмову України скасувати заборону на експорт кругляку наприкінці 2017 року ЄС відмовився надавати третій транш макрофінансової допомоги в розмірі 600 млн євро. Крім того, в ЄС заявили, що мораторій не вирішує проблем лісової галузі, а навпаки, надає окремим бізнес-групам дешевий і монопольний доступ до лісових ресурсів.

Проте станом на 23 березня 2018 року, за даними Європейської правди, ЄС виключить питання лісу-кругляку з умов нової фінансової допомоги для України.

Заступник голови Стратегічної групи радників з підтримки реформ Павло Кухта додає, що після запровадження мораторію “експорт лісу-кругляку пішов у тінь”, ілюструючи це цифрами Eurostat: у 2017 році ЄС імпортував з України 477 000 т кругляку, за даними ДФС – 11 000 т. Водночас навіть за статистикою Євростату є тенденція до скорочення експорту лісу-кругляку у 2016-2017 рр., хоч і значно меншого, аніж зазначає ДФС.

Рис. 2. Експорт лісу-кругляку з України до ЄС впродовж 2014-2017 рр. за даними Eurostat

Щоб глибше проаналізувати вплив мораторію на українську економіку, VoxUkraine розглянув це питання з різних боків, проаналізувавши такі показники, як товарна структура зовнішньої торгівлі, податки, сплачені лісовою промисловістю, індекс промислової продукції та індекс капітальних інвестицій.

Що експортуємо?

За даними Державної фіскальної служби України, за 2015-2017 рр. експорт лісоматеріалів у необробленому виді зменшився до нуля. Так, якщо у 2015 році було експортовано 2,497 млн т лісу-кругляку, то вже у 2016-му 1,732 млн т. За 12 місяців 2017 року українська митниця зареєструвала всього 10 680 т лісу-кругляку на експорт. Це пояснюється тим, що лише в січні 2017 року почала діяти заборона на експорт необробленої сосни. За січень 2018 року, за даними статистики, ліс у круглому вигляді не експортувався.

Залишається стабільним експорт дров, а саме у вигляді деревини паливної та тріски, якої щороку з України вивозиться близько 2 млн т.

Натомість значного приросту експорту обробленої деревини не сталося. Зокрема, експорт лісоматеріалів оброблених завтовшки більш як 6 мм у 2017 році становив 2 млн т, що лише на 160 000 т більше, ніж у 2016 році (на 8%). При цьому приріст експорту відбувався і до мораторію: 31% у 2014 році та 26% у 2015-му. Також упродовж 2013-2017 рр. зростає експорт листів до 6 мм (на 220%), плит деревностружкових (на 39%) та незначно фанери клеєної (8%). Однак на 54% порівняно з 2013 роком скоротився експорт плит деревноволокнистих (на 54%). Темпи зростання за деякими категоріями видаються дуже значними, але варто зауважити, що як в абсолютній вазі, так і за доходом від експорту, лідером є лісоматеріали понад 6 мм, обсяги експорту яких перевищують решту продуктів обробки разом взятих. Тобто розмови про використання країни виключно як джерела сировини, яку ми можемо замінити проміжним або кінцевим продуктом, поки що не справдилися.

Розмови про використання країни виключно як джерела сировини, яку ми можемо замінити проміжним або кінцевим продуктом, поки що не справдилися.

Якщо розглядати вплив на виробництво, то за минулий рік збільшилося виробництво листів для облицювання й листів для фанери не більш як 6 мм (приріст +25,7%), пилопродукції з деревини у вигляді профільованого погонажу (+7,4%), деревини пресованої (в 3,7 раза), рам дерев’яних для картин, фотографій та дзеркал (у 2,9 раза), тари з деревини, барабанів для кабелів, піддонів з деревини тощо. Виробництво інших видів продукції зросло на декілька відсотків. Зменшилося виробництво деревноволокнистих плит та столового посуду з деревини, однак на них припадає незначна частка в загальній кількості продукції з деревини.

Рис. 3. Експорт основних видів продукції лісопромислового комплексу за2014-2017 рр. (у тоннах)

 

Варто відзначити, що хоча експорт необроблених матеріалів у вазі перевищував експорт оброблених лісоматеріалів, у грошовому вираженні перевага на боці експорту продукції переробки. Зокрема, у 2016 році сукупна вартість експорту лісоматеріалів оброблених завтовшки більш як 6 мм становила $394 млн, а лісу-кругляку – $106 млн. У 2017 році експорт оброблених лісоматеріалів товщиною більш як 6 мм приніс уже $460 млн. Сукупна виручка від експорту продукції з деревини за період дії мораторію зросла з $966 000 у 2015 році до $1,037 млн у 2017-му. Таким чином, за цей період загальна виручка збільшилася на $71 млн, або на 6,9%. Сукупний експорт товарів за цей самий період зріс на 16,3%.

Рис. 4. Виручка від експорту основних видів продукції лісопромислового комплексу (у доларах США)

Податки

У 2017 році зросло надходження податків від підприємств лісової галузі, лісозаготівлі та деревообробної промисловості. Зокрема, за 2017 рік лісове господарство та лісозаготівлі перерахували до бюджету 4,3 млрд грн, що на 16,4% більше, ніж роком раніше. Підприємства, які здійснюють обробку деревини та виготовляють з неї вироби, окрім меблів, поповнили бюджет на 1,1 млрд грн (зростання на 23,4%). Загальна сума податкових надходжень минулого року становила 828 млрд грн, що на 22% більше, ніж у 2016 році. Тобто зростання податків від галузі деревообробки було майже таке саме, як і від економіки в цілому, а від лісового господарства та лісозаготівлі – трохи менше, аніж у цілому по економіці.  

Рис. 5. Податки, сплачені галуззю станом на 1 січня 2017 року та 1 січня 2018 року (у млн грн).

Темпи зростання галузі

У 2017 році, за даними Держстату, випуск деревообробної продукції продовжив зростати. Найсуттєвіше зросло виробництво меблів – на 18,7%. У галузі обробки деревини найбільший приріст зафіксований за напрямом “виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність” (5,8%). Лише приріст виробництва продукції за напрямом “лісопильне та стругальне виробництво” за цей період зменшився.

Для порівняння, уся промисловість України у 2017 році показала приріст 0,4%, що було пов’язано передусім з блокадою тимчасово окупованих територій, яка негативно вплинула на такі вагомі галузі, як металургія й виробництво коксу та коксопродуктів.

Табл. 1. Індекс промислової продукції деревообробної галузі за 2013-2017 рр. Джерело: Укрстат

Вид діяльності 2013 2014 2015 2016 2017
Виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність 102,7 96 88,9 102 105,8
Оброблення деревини й виготовлення виробів з деревини та корка, крім меблів; виготовлення виробів із соломки та рослинних матеріалів для плетіння 100,7 103 99,8 105,1 103,9
Лісопильне та стругальне виробництво 93,7 104,2 106,1 114,3 102,5
Виготовлення виробів з деревини, корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння 104,6 102,4 96,8 100,1 104,7

Інвестиції

Капітальні інвестиції в деревообробну галузь також зростають. Так, у 2017 році у виробництво виробів з деревини інвестовано 6,32 млрд грн (4,5% від усіх інвестицій), що вдвічі більше, ніж у 2016 році (3,58 млрд грн, 1,2% усіх інвестицій). Інвестиції у виробництво меблів зросли з 963 млн грн у 2015 році до 1,9 млрд у 2017-му.

До мораторію щорічно в сектор виробництва виробів з деревини інвестували від 1,8 млрд грн, або 2,25 % від усіх інвестицій (2014 рік), до 2,3 млрд грн, або 2,3 % (2013 рік). У меблеву промисловість інвестували в середньому 0,8-1,2 млрд грн.

Два роки висновки

  1. У 2017 році експорт необробленої деревини у круглому вигляді зменшився до мінімуму. Експортовано лише близько 10 000 т проти 2,5 млн т у 2015 році. Однак обсяги експорту деревини паливної не змінилися. І хоча він суттєво не збільшився, варто врахувати, що статистика не охоплює всієї інформації, і ліс можуть вивозити під різними кодами КВЕД і надалі. Так, за даними Eurostat, у 2017 році ЄС імпортував 477 000 т лісу-кругляку, що на 4,77% більше, ніж показує статистика української митниці. Сукупний експорт продукції галузі зріс менше, аніж сукупний товарний експорт за 2017 рік.
  2. Як свідчать дані Державної служби статистики, обсяги рубок не зменшилися. Як і у 2014-2015 рр., в Україні щорічно заготовляють 21-22 млн куб. м лісу.
  3. Українські деревообробні підприємства пожвавилися, але сировини не вистачає. Саме на цьому загострюють увагу представники галузі. Відповідно постає логічне запитання: куди йде та деревина, яка раніше експортувалася, адже лісокористувачі не стали вирубати менше?
  4. Замість лісу-кругляку Україна стала більше експортувати “лісових напівфабрикатів”, а саме пиломатеріали. Однак далі переробка не просунулася.
  5. Загалом активно розвивається лише виробництво оброблених лісоматеріалів завтовшки 6 мм; решта позицій суттєво не відчула впливу запровадження мораторію.  
  6. Валютна виручка від експорту деревообробної продукції збільшилася $71 млн, хоча надходження від експорту необробленої деревини впали до нуля.
  7. Темпи зростання деревообробної галузі (індекс промислової продукції галузі)   на 3-6 в.п. більше, ніж усієї промисловості, її вага в реалізації промислової продукції* зросла з 1% у 2014-му до 1,3% у 2017 році.
  8. Податкові надходження від підприємств деревообробки зросли на 23,4%, що незначно вище, аніж сукупне зростання податків – 22%.
  9. Капітальні інвестиції в деревообробну галузь у 2017 році зросли вдвічі і становили 4,5% усіх інвестицій. За темпами зростання галузь є другою після виробництва хімічних речовин і хімічної продукції, в яку інвестували в середньому втричі більше, ніж у 2016 році.

* Оброблення деревини та виготовлення виробів з деревини та корка, крім меблів; виготовлення виробів із соломки та рослинних матеріалів для плетіння.

 

Головне фото: depositphotos / marcociannarel

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний