Різні країни – однакові наративи. Як у Грузії, Молдові та Україні хочуть зупинити євроінтеграцію

Аналізуємо, чим лякають у різних країнах.

depositphotos / pixpack

Відносини з ЄС – широка арена для маніпуляцій в країнах, що вийшли або ж виходять із орбіти впливу Росії і крокують у напрямку ЄС. Хтось ідеалізує та подає як перемогу будь-які стосунки з Євросоюзом. Інші дивляться на такі відносини через призму тотальної зради, де реальність міжнародних відносин розглядається як змова. Це досвід України – та чи він поодинокий? 

У проекті Медіамережі, який об’єднує журналістів Ziarul de Garda (Молдова), Coda Story (Грузія) та VoxUkraine (Україна), ми дослідили наративи та міфи про ЄС. Чи спільні вони для наших країн – читайте у статті. 

Наратив №1. Квоти та зупинка торгівлі. 🇺🇦 🇬🇪

Грузія: Гамлет Чіпашвілі, політолог, відомий консервативними поглядами та проросійськими заявами (Geworld, 2017)

«Асоціація з ЄС вигідна Європі, оскільки дозволяє продаж європейських товарів таким країнам, як наша, водночас обмежуючи продаж наших товарів до Європи».

Україна: Вадим Рабінович, 16/01/2018

«Годовую квоту на беспошлинные поставки меда, вина и яблочного сока в Евросоюз Украина использовала в первые 10 дней 2018 года. <…> Это значит, что квота для громадной страны настолько мизерная, что она как бы вообще, просто чтобы заткнуть какую-то дырку».

Розмови про квоти, їх несправедливість і навіть шкоду для економіки точаться в Україні та Грузії. 

Для України, наприклад, подібні тези були ледь чи не найпопулярнішими з усієї міфології навколо теми ЄС. Двома головними противниками квот з українського політикуму стали Олег Ляшко та Вадим Рабінович. 

У Грузії ця тема була менш популярною, але все ж і там знаходилися політики та медіа, які активно просували її.

Насправді ж такі аргументи та наративи проти ЗВТ є абсолютно нікчемними. 

У рамках Угоди про асоціацію українські та грузинські виробники і підприємці потрапляють до “глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі” (DCFTA), тобто отримують доступ до ринку ЄС без обмежень на експорт. Квоти ж встановлюють лише той обсяг експортованих товарів та послуг, який обкладається нульовим митом. Іншими словами, певну кількість експортованого з Грузії та України не обкладають митом, а обсяги поза квотами йдуть вже за стандартними митами. 

Добре це чи погано? Для країн, експорт продукції яких до ЄС вищий за квоту це є поганим у порівнянні з ситуацією, коли квота була б більша, або весь товар не потрапляв під мито. Проте і до ухвалення ЗВТ були або мита зовсім без квот або менші квоти. Тобто в порівнянні з періодом до ЗВТ ситуація для експортерів не погіршилась, а для деяких — покращилась.

ЄС намагається захистити свій ринок від напливу надто дешевих товарів з країн, що мають дешевшу робочу силу. Але цей захист не стає на перепоні експортерам. Наприклад, для України квота на безмитні поставки меду в ЄС – лише 7,9 тис тон, а до ЄС його експортується 57 тис тонн – 80% від усього меду, що виробляється в Україні.

До того ж, і в Грузії, і в Україні постійно ведуться переговори з європейськими партнерами щодо збільшення безмитних квот. 

Наратив №2. Експорт до ЄС падає 🇺🇦 🇬🇪 🇲🇩

Молдова: Ігор Додон, президент Молдови, 16/01/2017 (16:31 – 16:36)

«Мы потеряли российский рынок и, как это ни странно, наши объемы экспорта в Европейский союз тоже упали».

Грузія: Maia Chitaia, журналіст, (березень 2019)

«Експорт падає, а якість грузинських товарів не покращилася. Факт, що експорт в ЄС впав і країна [Грузія] досі покладається на на пострадянські ринки, підтверджує це».

Україна: Вадим Рабінович 25.07.2018

«Если бы это (втрата ринку СНД – ред.) компенсировалось договором с Европой – то замечательно. Но никто же не говорит о том, что договор с ЕС принес нам убыток в 5,8, простите, млрд долларов».

Загальний наратив про те, що після втрати ринку Росії торгівля з ЄС також падає, поширюється в усіх трьох країнах. 

Така тема часто підкріплюється наративом, що Європа просто використовує нас для торговельних війн з Росією та тисне на неї таким чином. А наші ринки для них не цікаві. 

Для всіх трьох країн це неправда:  

Молдова: За час дії DCFTA і до 2016 року (цитата початку 2017 року) експорт в ЄС зріс на $195 млн, а в Росію – впав на $399 млн.

Якщо порівнювати 2013 та 2016 роки, обсяги експорту в ЄС збільшилися в 1,17 разів (з $1,14 млрд до $1,33 млрд), а обсяги експорту в РФ зменшилися в 2,7 рази (з $632 млн до $233 млн). 

Грузія: За даними Національного управління статистики Грузії, зовнішня торгівля країни зросла з 2014 року. За останніми даними (січень-серпень 2019 року) експорт Грузії до ЄС сягнув 571 млн доларів. І хоча члени СНД (Співдружності Незалежних Держав) досі залишаються найбільшим експортним ринком для Грузії (майже 1,3 млрд доларів), експорт до ЄС значно збільшився за останні роки.

Україна: В 2013 році Україна постачала $24 млрд товарів та послуг до РФ, в 2017 – $7,1 млрд. Це скорочення на $16,9 млрд. Пряма заміна ринку РФ ринком ЄС неможлива, бо ці ринки потребують різних товарів. Зона вільної торгівлі з ЄС – це потенційні можливості виходу на ринок ЄС. Ціла низка експортерів уже скористалися цими можливостями.

Експорт до Європейського Союзу скоротився на $6,5 млрд (з $48,9 млрд у 2013 до $42,4 млрд у 2017). Але й загалом в результаті війни, втрати територій та економічної кризи український експорт за цей період знизився на $28 млрд або на третину. 

Водночас, частка ЄС зросла з 24,9% у 2013 році до 37,1% у 2017 році, тобто відбувається заміщення інших ринків ринком ЄС. Зрозуміло, що таке переорієнтування не може відбутися одномоментно.

Наратив №3. Угода про Асоціацію легалізує одностатеві шлюби та підтримує гомосексуальність 🇬🇪

Грузія: Гурам Палавандішвілі, член ультраконсервативного анти-ЛГБТК руху «Мораль»

«Якщо ми хочемо угоду про асоціацію, то треба буде прийняти антидискримінаційні закони. <…> Якщо ми скасуємо антидискримінаційний закон, то наслідки цього закону, такі як одностатеві шлюби та усиновлення дітей, зникнуть самі собою».

Легалізація одностатевих шлюбів та усиновлення одностатевими парами не є метою цього закону у Грузії. Закон покликаний забезпечити рівні права та усунути всі форми дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, сексуальної орієнтації, гендерної приналежності чи релігії. Все ж Гурам Палавандішвілі та Леван Васадзе, грузинський бізнесмен та відомий анти-ЛГБТК активіст, цього літа почали збирати підписи, щоб змінити частину антидискримінаційного закону, який забороняє дискримінацію за ознакою гендерної ідентичності.

Ми не знайшли подібних наративів в Молдові та Україні, проте це не означає, що їх немає. В Україні, наприклад, у публічній сфері тему сексуальної орієнтації та гендеру просто уникають. Говорять про неї у крайніх випадках – як то було у 2017 році, коли проект Трудового кодексу не містив положень про заборону дискримінації на основі сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Це ставило під загрозу безвіз. Тому у тексті для другого читання антидискримінаційні положення все-таки з’явилися.

Над проектом за підтримки Медіамережі працювали Ольга Булат, Марина Горбатовськи, Маріам Кипароідзе, Катя Патін, Максим Еріставі, Максим Скубенко, Юлія Жага

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження