Розп’ятий хлопчик: чи впливають російські новини на електоральні настрої українців? Спойлер: дуже! | VoxUkraine

Розп’ятий хлопчик: чи впливають російські новини на електоральні настрої українців? Спойлер: дуже!

21 Березня 2018
FacebookTwitterTelegram
4824

Леонід Пейсахін та Артурас Розенас з Нью-Йоркского університету  дослідили, як російські медіа вплинули на президентські та парламентські вибори в Україні 2014 року (Electoral Effects of Biased Media: Russian Television in Ukraine). Перегляд російських новин значно впливає на ймовірність голосування українців за проросійські партії, налаштовує виборців проти прозахідного українського уряду та збільшує довіру до Володимира Путіна. Але не завжди. Який вплив мають ТВ-новини та на кого вони не діють?  VoxUkraine пропонує переклад скороченної версії дослідження.

Під час візиту на Донбас у червні 2015 року Президент України Петро Порошенко зауважив, що його основним завданням було повернення контролю над територією Східних областей та над «душами українських громадян», які на ній проживають. Гібридна війна, розпочата анексією Криму у березні 2014 року, не лише призвела до найінтенсивнішого протистояння між Росією та Заходом з часів холодної війни, а й сприяла дискусії про міжнародний вплив засобів масової інформації та інформаційної війни. Уряди України та деяких інших країн регіону заборонили російське телебачення щоб зменшити вплив російських ЗМІ.

Медіа трансляції через кордон для впливу на населення противника використовувалися ще в часи Холодної війни і до неї (Roth-Ey, 2011). За останні кілька десятиліть, з підвищенням ролі соціальних медіа, використання інформації в якості засобу впливу стало глобальним явищем.

Автори дослідили, як російське телебачення вплинуло на вибори в Україні у 2014 та які типи ЗМІ і через які механізми найбільше впливають на споживачів. У цей період дві країни перебували на піку військового конфлікту. Пов’язані з Україною теми інтенсивно і однобічно висвітлювалися у підконтрольних державі російських ЗМІ.

Для цього було зібрано стенограми щоденних інформаційних повідомлень, що транслювалися в 2010-2015 роках на найбільш популярному в Росії Першому каналі. На Графіку 1 відображено періодичність з якою тема України фігурувала на Першому каналі протягом зазначеного періоду.

Графік 1. Частота висвітлення теми України в новинах Першого каналу

До протестів Євромайдану наприкінці 2013 року тема України користувалась незначною увагою. Але, впродовж президентських і парламентських виборів 2014 року Україна стала найбільш популярною темою на російському телебаченні. За тиждень перед парламентськими виборами в Україні найпопулярніша вечірня програма новин Росії “Время” присвячувала 31-46% ефірного часу у робочі дні та 78% ефірного часу у недільних новинах висвітленню подій в Україні.

Як проводили дослідження

Дослідження проводилося у трьох областях України: Чернігівська, Сумська та Харківська (Графік 2). Дані виборчих дільниць Луганської та Донецької областей, що також межують з Росією були недоступними не момент дослідження.

Графік 2. Сила аналогового сигналу російських телетрансляторів на території України

Дослідження зосередилося на президентських та парламентських виборах 2014 року, коли тема України широко висвітлювалися в російських медіа. В якості контрольних використовуються результати попередніх виборів – президентських та парламентських у 2012 році. Тоді Росія не мала значного впливу на українську політику, а тема України в російських новинах висвітлювалась обмежено.

Для проведення дослідження було проведено опитування 1676 респондентів у 160 виборчих дільницях, розташованих у межах 50 кілометрів від українсько-російського кордону в січні-квітні 2015 року. У досліджених областях проросійські партії отримали 22% голосів  на парламентських та 27% на президентських виборах у 2014 році.

Як впливає споживання контенту російських ЗМІ на українських виборців

Перегляд російських новин збільшує ймовірність голосування за проросійських кандидатів на 26% на президентських виборах та на 46% на парламентських. Перегляд російських новин також істотно впливає на політичні настрої респондентів щодо інших питань, які піднімаються в російських ЗМІ. Респонденти, які слідкували за російськими новинами, на 43% більше схильні не підтримувати український уряд, що був обраний після революції Майдану. Характерно, що серед людей, що слідкували за російськими новинами, рівень довіри до російського президента В. Путіна також збільшився на 30%, незважаючи на конфлікт.

Перегляд російських новин збільшує ймовірність голосування за проросійських кандидатів на 26% на президентських виборах та на 46% на парламентських.

Результати дослідження свідчать, що упереджені засоби масової інформації здатні підсилювати переконання споживачів. До того ж, перегляд російських новин впливає приблизно вдвічі більше, ніж просто факт його доступності для споживача.

Серед споживачів контенту російських телевізійних новин на 46% більша ймовірність проголосувати за проросійських кандидатів на парламентських виборах ніж серед тих, хто такий контент не споживає. Сумарний ефект від споживання російських новин на результати виборів становить близько 18%. Ефект від простої доступності російського телебачення на результати голосування майже вдвічі менший – близько 7,5%.

Російські медіа не працюють без проросійських поглядів

Суттєвий вплив прийому російського телебачення був найбільшим там, де населення історично голосувало переважно за проросійські партії. На менш проросійських дільницях цей ефект слабшає. Тут його вплив в середньому 0,59% на президентських виборах, 0,45% на парламентських. Ефективність російських новин найбільша там, де населення більш проросійське. Тобто, російські медіа впливають на результати голосування, але лише там, де вже поширені проросійські переконання. Де проросійські переконання слабкі, російські медіа суттєво не впливають на результати виборів. На тих дільницях, де проросійські партії отримали менше 30% голосів у 2012 році факт наявності російського телебачення мав значно менший вплив на виборчі результати.

Російські медіа впливають на результати голосування, але лише там, де вже поширені проросійські переконання. Де проросійські переконання слабкі, російські медіа суттєво не впливають на результати виборів.

Хоча російське телебачення в середньому значно вплинуло на думку виборців, цей вплив був ефективним там, де багато виборців вже до цього мали симпатії до проросійських партій, та неефективним там, де проросійські погляди були слабшими. Російське телебачення практично не впливає на зміну переконань прозахідної частини електорату. Сукупний ефект упереджених ЗМІ більше зумовлений поділом населення за політичними поглядами на проросійське та прозахідне, аніж силою інформаційного тиску.

Головне фото: depositphotos.com / ottochka

Автори
  • Леонід Пейсахін та Артурас Розенас переклад і адаптація Віталій Бондарчук

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний