Сучасна молодь: баласт чи двигун розвитку країни

З досліджень GfK Ukraine та Gallup International, наведених у цій статті, можна побачити збільшення прояву громадської активності серед молоді. Отже, нове покоління хоче впроваджувати нові реформи та готове втілювати їх в життя вже сьогодні.

Автор:

Україна зараз знаходиться на шляху реформ, впровадження яких займе не один рік, тому те, що започаткували зараз, потрібно буде реалізовувати протягом ще багатьох років. З досліджень GfK Ukraine та Gallup International, наведених у цій статті, можна побачити збільшення прояву громадської активності серед молоді. Отже, нове покоління хоче впроваджувати нові реформи та готове втілювати їх в життя вже сьогодні.

Сучасне юнацтво істотно відрізняється у своїх уподобаннях та інтересах від молоді, що була 10-20 років тому. Це нове покоління, що зростало при нових економічних, соціальних та політичних умовах. Політична ситуація в країні не може не привертати уваги, тому спостерігається активізація політичної свідомості, що знаходить вираження в інтенсивному обговоренні загальносуспільних проблем. Через велику кількість різних поглядів на одні й ті самі події з’являється потреба самому розібратися, що є правдою, а що ні, і це породжує нові інтереси та формує нові цінності.

Основні тенденції серед української молоді

З соціологічного дослідження «Молодь України 2015» , проведеного GfK Ukraine [1], яке було представлено на Всеукраїнському форумі “Інновації та реформи молодіжної політики” можна побачити, що пріоритетними сферами, що потребують уваги з боку держави, є зайнятість молоді, забезпечення її житлом, підтримка талановитої молоді, популяризація здорового та безпечного способу життя. Саме такі відповіді дали опитані громадяни України віком від 14 до 35 років.

Рис.1. Напрямки, що мають бути пріоритетними, на думку української молоді [1]

Сучасна Молодь - Баласт чи Двигун Розвитку Країни

Може здатися, що проблеми, якими стурбоване нове покоління, є егоцентричними, тому що мають особистий характер, але розв’язання цих потреб безпосередньо впливає на зміну соціально-економічного стану України на макрорівні.

Збільшення кількості робочих місць, будівництво нового житла, відкриття секцій для заняття фізичним розвитком, підтримка молодіжних центрів, що навчають молодь моральним цінностям, дають змогу знайти заняття до душі, реалізувати себе та розширити своє коло спілкування, є головними вимогами молоді. По-перше, покращення умов життя дає молодим людям відчуття захищеності, віри в майбутнє. Таким чином, у кризовій ситуації люди будуть більше довіряти діям уряду та зберігати надію на краще. По-друге, побачивши зрушення у вирішення нагальних питань, підростаюче покоління може переглянути свої плани стосовно майбутнього. Згідно з дослідженням GfK Ukraine, 17% молодих людей хочуть емігрувати за кордон. Вирішення нагальних питань може посприяти перегляду планів молоді щодо від’їду до інших країн. Отже, якщо почати розв’язувати головні проблеми молоді, можна домогтися більшої віддачі у вигляді збільшення частки працездатного населення в країні, зростання кількості талановитої молоді на ринку праці.

Треба відзначити, що вирішення проблем країни та впровадження змін не тільки вимагається молоддю від уряду, а й всіляко підтримується. Нове покоління готове брати участь у відбудові країни, що можна побачити з відповідей юнацтва на питання про національно-патріотичні настрої, мобільність та еміграційні настрої й фінансовий оптимізм.

Більша частина опитаних (81%) пишаються тим, що вони є українцями, 51% спілкуються рідною мовою. Готові захищати інтереси України навіть якщо для цього потрібно взяти в руки зброю 39%, розглядають таку можливість 17%.

Найбільше за останній час змінився показник щодо еміграції за кордон. На хвилі пробудження української національної свідомості значно зменшилась кількість молодих людей, які хочуть емігрувати з України. Для порівняння, згідно з опитуванням, проведеним інститутом Gallup International у 2013 році, респонденти віком від 18 до 24 років на питання «Якщо Ви б могли без перешкод обрати будь-яку країну світу, в якій країні Ви хотіли б жити?» тільки 22% молодих людей відповіли, що вони не хочуть емігрувати, а 3% не визначились із відповіддю [2]. У 2015 році за опитуванням GfK Ukraine на питання «Чи хотіли б Ви емігрувати?» 82% українського юнацтва відповіли,що не хотіли б залишати Україну. Щодо реальних емігрантів віком від 15 до 29 років, то за даними державної статистичної служби України в 2013 році виїхало 11 478 осіб, а за 2014 рік кількість вибулих склала 11 190 осіб [4].

Показники фінансового оптимізму є не такими вражаючими, як дані еміграційного настрою, але теж мають більшу кількість позитивних відповідей: 43% опитаних відповіло на питання про те, чи зможуть вони досягти бажаного фінансового становища, позитивно, 39% відповіли, що не бачать таких перспектив для себе.

Рис.2. Національно-патріотичні настрої серед української молоді [1]

Сучасна Молодь - Баласт чи Двигун Розвитку Країни

Рис.3. Мобільність та еміграційні настрої серед української молоді [1]

Сучасна Молодь - Баласт чи Двигун Розвитку Країни

Рис.4. Фінансові потреби та фінансовий оптимізм української молоді [1]

Сучасна Молодь - Баласт чи Двигун Розвитку Країни

Активізація юнацтва

Важливу роль в активізації юних українців останнім часом мають молодіжні громадські організації.

Згідно дослідженням Народної Української Академії [5], соціально значуща діяльність допомагає студентам успішно функціонувати й гармонійно розвиватися в мінливому соціумі. Існуючі моделі студентського самоврядування (парламент, сенат, старостат, студентський ректорат, студентські деканати, студентські ради тощо), свідчать про досить зріле і продумане ставлення студентів до своєї ролі в сучасному суспільстві.

Члени студентських громадських організацій активно включаються в систему виконання громадських доручень, працюють над спільними проектами, організовують роботу секторів, об’єднань і клубів за інтересами, приймають рішення на рівні рад, через школи активу, отримують навички організаторської роботи, самоврядування, розвитку самостійності і відповідальності.

Як показують результати соціологічного дослідження, проведеного GfK Ukraine, головними мотивами проявів громадської активності виступають бажання розвинути необхідні для життєвого успіху якості, навички, здобути знання (31,6%), почуття причетності до суспільного життя (24,2%) та розширення кола спілкування (23,8%). Поряд із цим привабливість суспільної діяльності пов’язана з розвитком необхідних для життєвого успіху зв’язків (18%), з можливістю почати кар’єру і брати участь в управлінні, щось вирішувати (13,1%). Слід також зазначити, що при прийомі на роботу зараз звертають увагу на участь кандидатів у громадському житті та належність до громадських організацій, що вказує на активну позицію майбутнього працівника, його прогресивність [5].

Рис. 5. Громадська активність української молоді [1]

Сучасна Молодь - Баласт чи Двигун Розвитку Країни

 Прикладами молодіжних організацій, що функціонують в Україні, є ФРІ, AISEC, Ротаракт, Студреспубліка.За участю активних молодих людей створюються проекти,що спрямовані на досягнення певної мети. Це такі проекти як Чисті виші, ЧЕСНО, Studway.

Кожен може знайти організацію для реалізації себе та вираження своєї громадської ініціативи. Молодь з організації ФРІ займається саморозвитком і благодійними проектами, Студреспубліка шукає проекти на тему «Програма модернізації України». Представники організацій Ротаракт та AISEC мають більш вузьку спеціалізацію. Ротаракт займається благодійними проектами: допомога дітям з дитячих будинків та літнім людям із будинків людей похилого віку. AISEC своїм членам дає можливість участі в програмах обміну та професійних стажувань Global Talent, Global Entrepreneurs.

Розроблений молодими активістами проект ЧЕСНО дає об’єктивну оцінку діям українських політиків через оприлюднення результатів їхньої діяльності, має на меті стимулювати відкритість представників влади та відповідати на запит на якісну політику серед громадян [11]. Проект “Чисті виші” спрямований на подолання корупції у ВНЗ, інформування студентів щодо методів боротьби з корупційними схемами. На своїх сайтах у соціальних мережах керівники проекту викладають закони, якими може керуватися студентство при захисті своїх прав, та публікують статті на цю тему. Метою проекту Studway є мотивування молодих людей до особистого та професійного розвитку, також даний проект публікує інформацію щодо грантів, анонсує вистави, майстер-класи та фестивалі, що проходять у різних містах України.

Отже, із вищевикладеного аналізу активного життя та проблем юнацтва можна стверджувати, що підростаючому поколінню небайдужа доля своєї Батьківщини. Молодь несе нові ідеї та вже почала створювати програми, що допоможуть соціальному та економічному розквіту країни. Іноді ці ідеї є не добре продуманими, наприклад такі, як внесення до частини восьмої та дев’ятої статті 40 Закону «Про вищу освіту» вимог про заборону втручання адміністрації вищого навчального закладу до діяльності студентського самоврядування. Це дає повне право на свободу дій, але, на мою думку, дії потрібно погоджувати з адміністрацією, яка більш компетентна в організаційному плані, краще ознайомлена з законодавством та може дати слушні поради. Подекуди дії молоді є провокуючими. Наприклад, студент КПІ створив петицію щодо зупинки нелегальної торгівлі біля ст. м. “Політехнічний інститут”. Але всі ці вчинки є досвідом, який надалі допоможе збудувати нову сильну Україну. Головним можна вважати те, що молоде покоління виступає двигуном розвитку країни, ініціатором прогресу, його спрямовуючою силою, і цей бурхливий молодіжний рух ідей дозволяє державі рухатися швидше та ставати кращою.


Список використаних джерел:

[1] Дослідження “Молодь України, 2015″/ [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.gfk.com/uk-ua/insights/news/doslidzhennja-molod-ukrajini-2015/

[2] End of Year 2013- Ukraine/ [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.wingia.com/en/news/end_of_year_2013_ukraine/138/

[3] Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України/ [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.idss.org.ua/index.html

[4] Міграційний рух населення/ [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

[5] Гражданские позиции молодежи и студенчества в современной Украине (на примере Харьковского региона) : монография / [авт. кол.: В. И. Астахова, Е. В. Астахова и др.] ; под общ. ред. И. С. Нечитайло ; Нар. укр. акад. – Харьков : Изд-во НУА, 2014. – 176 с.

[6] Фундація Регіональних Ініціатив/ [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://fri.com.ua

[7] AISEC/ [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://aiesec.ua

[8] Роторакт України/ [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://rotaract-ukraine.org/

[9] Студреспубліка/[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://studrespublika.com

[10] Чисті виші/ [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://mitla.org.ua/uk/

[11] ЧЕСНО/ [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.chesno.org

[12] Studway/ [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://studway.com.ua

Стаття здобула спеціальний приз конкурсу MindSketch за грудень.


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний