Коли вірус, що викликає COVID-19, вийшов за межі Китаю та розповсюдився по всьому світу, у ньому розвинулися невеликі мутації, які, накопичуючись, перетворились на різні штами вірусу. Тепер вчені здатні розрізняти ці версії, розшифровуючи вірусний геном.
Цю статтю було вперше опубліковано ABC News 7 травня 2020 року за посиланням. Переклад на українську мову – VoxUkraine. Перепублікацію повної версії тексту заборонено.
Наприклад, у Сполучених Штатах Америки існує версія вірусу «Західне узбережжя», яка прийшла безпосередньо з Азії, та дещо відмінна від неї версія «Східного узбережжя», що встигла помандрувати Європою.
Але чи є одна версія коронавірусу небезпечнішою за іншу? І чи варто нам боятися цих нових мутацій?
Коротка відповідь вірусологів — ні.
Віруси постійно копіюють себе, тому досить часто трапляється так, що деякі з цих копій мають помилки, або мутації. Ці мутації по суті не є ані добрими, ані поганими — просто випадковими.
Поки що новий коронавірус, відповідальний за глобальну пандемію, мутує нормально, як вірусологи і очікували, базуючись на своєму досвіді з іншими подібними вірусами.
«Віруси мутують», — каже доктор Нелс Елде, доктор філософії, доцент кафедри генетики людини в Університеті Юти. «Це одна з речей, яка робить їх такою успішною сутністю».
«Слово “мутація” означає для людей щось погане, тому що має певну конотацію», — каже доктор Вінсент Раканіелло, доктор філософії, професор мікробіології та імунології Синайської медичної школи Міського університету Нью Йорка.
На цьому зображенні, зробленому за допомогою скануючого електронного мікроскопа, показано SARS-CoV-2 (жовтий), також відомий як 2019-nCoV – вірус, що викликає COVID-19, ізольований, який виходять з поверхні клітин (сині / рожеві), вирощених у лабораторних умовах. Роздатковий матеріал / Національний інститут охорони здоров’я / AFP через Getty Images
«Це зміна послідовності генома. Не обов’язково погана», — каже доктор Раканіелло. «Навесні рослини вилазять з землі. Віруси мутують. Все як завжди».
Але оскільки вчені усього світу дізнаються все більше про ці мутації, багато хто прагне використати ці відкриття, щоб розшифрувати, чи стає вірус більш чи менш небезпечним.
До прикладу, на початку березня група вчених у Китаї виявила два різних типи вірусу — L-тип та S-тип. L-тип виявився більш поширеним, що призвело до ранніх спекуляцій про те, що вірус еволюціонував до більш заразливої версії.
Нещодавно подібні дослідження з Лос-Аламоської національної лабораторії в США, які ще не пройшли експертну перевірку, виявили поширену мутацію вірусу, що почав розповсюджуватися в Європі на початку лютого. Вчені припустили, що ця мутація, можливо, допомогла вірусу поширюватися швидше і далі, оскільки він за своєю сутністю є більш заразним, що породило новини про небезпечний «вірус-мутант», від яких захоплює подих.
А от інша група вчених з Арізонського державного університету прийшла до майже протилежної інтерпретації виявлених ними мутацій. Їхнє дослідження наштовхнуло їх на думку, що вірус може слабшати і відмирати, так само, як це було під час спалаху ТГРС 2003 року.
Наразі спекуляції щодо ступеню заразності вірусу залишаються на рівні здогадок, заявив доктор Раканіелло. За його словами, не існує жодних точних доказів того, що ці мутації зробили вірус більш заразним, смертоносним або стійкішим до потенційних методів лікування.
Це, мабуть, хороша новина для людства, оскільки це означає, що вакцини та методи лікування, які наразі тестуються, найімовірніше працюватимуть проти всіх відомих версій вірусу.
Вчені активно стежать за вірусом, щоб побачити, чи у ньому розвиваються потенційно небезпечні мутації — або навіть чи не трансформується він кардинально в новий «штам», — слово, яке має дуже конкретне значення для вірусологів, але також використовується в розмовній мові для опису різних наявних версій вірусу.
Доктор Елде каже, що новий штам сигналізував би про якусь драматичну подію, тобто, що вірус мутував настільки сильно, що став «функціонально іншим», ніж його попередник. За його словами, вірусологи загалом погоджуються, що існує лише один «штам» нового коронавірусу, хоча в різних куточках світу існує кілька його версій.
За словами доктора Раканіелло, насправді, те, що спостерігають вчені, з точки зору відмінностей між цими вірусами, є явищем, яке зветься «ізоляти». Це коли у генетичному матеріалі розвиваються невеликі варіації, які не є недостатньо значними для того, щоб змусити вірус вести себе зовсім по-іншому.
Ці невеличкі зміни трапляються часто — іноді вони розвиваються в однієї людини, коли вірус поширюється по всьому організму.
«Ви можете мати різні ізоляти у того самого пацієнта, беручи, наприклад, різні проби з дихальних шляхів та легенів», – каже доктор Раканіелло. «Це не означає, що ці відмінності мають якесь серйозне значення».
«Гадаю, що головним є те, що ми наразі насправді не знаємо, чи мутація сигналізує про добрі чи про погані новини. Це десь посередині», – каже доктор Джей Бгатт, колишній головний лікар Американської Лікарняної Асоціації та автор ABC News.
«Я думаю, що найближчими місяцями ми зрозуміємо це краще».
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
