Політика Імпортозаміщення не є Найкращим Рішенням для України

Автор:

Вигоду від імпортозаміщення отримують ті вітчизняні галузі, які нездатні конкурувати з дешевшою або якіснішою імпортною продукцією. Як часто кажуть економісти, «все має свою ціну». А платять споживачі, адже внаслідок імпортозаміщення ціна товару рано чи пізно зростає. Переорієнтування на економіку на основі послуг є можливою альтернативою імпортозаміщення.

Це есе є відповіддю на заклик VoxUkraine до дискусії: учасникам конкурсу Mindsketch було запропоновано для обговорення декілька тверджень. Ірина Богданова висловила свій погляд на твердження:

«Уряд повинен заохочувати імпортозаміщення – наприклад, впроваджуючи імпортні мита на продукцію, аналогічну тій, що виробляється у країні, або купуючи товари тривалого вжитку у вітчизняних виробників та віддаючи їх в оренду споживачам».

Обговорення потреби запровадити політику імпортозаміщення вимагає фундаментальнішої дискусії про втручання держави в економіку країни.

Імпортозаміщення є звичним інструментом протекціонізму, і його використання рішуче заперечують прихильники економічного лібералізму. Перед настанням ери лібералізації світової торгівлі більшість розвинутих країн застосовували заходи з імпортозаміщення як інструмент державної політики. На основі цього історичного факту професор Кембриджського університету Чан Ха-Джун  (Ha-Joon Chang) розробив свій аргумент під назвою «Відкидаючи драбину» (“Kicking Away the Ladder”) [1]. Навіть сьогодні економісти не досягли згоди щодо того, чи можуть країни та ринки, що розвиваються, отримати користь від лібералізації торгівлі та розвинути конкурентоспроможні вітчизняні галузі без жодного застосування протекціоністських інструментів (наприклад, високих імпортних митних тарифів або субсидій вітчизняним виробникам).

Статті було присуджено друге місце конкурсу MindSketch за листопад

Це есе коротко розглядає переваги та недоліки імпортозаміщення, особливо зосереджуючись на теперішній ситуації в Україні. Автор переконує, що така політика була б неефективною, і обговорює інші можливі варіанти дій.

Переваги та вади імпортозаміщення

Вигоду від імпортозаміщення отримують ті вітчизняні галузі, які нездатні конкурувати з дешевшою або якіснішою імпортною продукцією. Як часто кажуть економісти, «все має свою ціну». Отже, хто платить за імпортозаміщення? Споживачі. Внаслідок імпортозаміщення ціна товару рано чи пізно зростає, і споживачі платять більше через неефективність вітчизняних виробників.

Щоб виправдати таку політику, уряд може використати два основні аргументи: про «галузь у зародку» (“infant industry argument”) та про захист робочих місць. Суть аргументу про «галузь у зародку» в тому, що нові галузі не можуть конкурувати з іноземними виробниками, а тому потребуватимуть підтримки уряду, щоб стати більш конкурентоспроможними. З погляду уряду, імпортозаміщення захищає вітчизняні галузі та зберігає незмінним рівень зайнятості в цих галузях.

Навіть якщо такий підхід виправданий, уряд повинен вирішити, які галузі можуть отримати вигоди від імпортозаміщення і на який термін. І тут може виникнути проблема так званого пошуку ренти (“rent-seeking”), коли внаслідок лобіювання розміщення суспільних ресурсів є неефективним і вигідне лише для деяких груп впливу. Враховуючи, що економіка та політика в Україні тісно пов’язані, є великий ризик того, що вигоду від імпортозаміщення отримають галузі, які не мають потенціалу стати «годувальницями» України. Наприклад, у квітні 2013 року український уряд спробував підтримати вітчизняну автомобільну галузь та ввести захисний захід у вигляді спеціального мита (6,46% або 12,95%, залежно від об’єму двигуна автомобіля). Цей захід сам по собі значно не покращив результатів діяльності галузі.

Водночас Японія подала скаргу на це рішення у Світову організацію торгівлі (СОТ) – і група експертів, створена за правилами СОТ, визнала це рішення таким, що суперечить правилам СОТ. Як наслідок, Україна скасувала ці протекціоністські заходи.

Україна є членом Світової організації торгівлі, і будь-які агресивні кроки з імпортозаміщення можуть надати правові підстави ініціювати спір проти України [2]. І тоді український уряд можуть закликати негайно вирішити проблему шляхом консультацій, або якщо вони не принесуть результатів, стати відповідачем у суперечці з іншим(и) членом(ами) СОТ, додатково оплачуючи зовнішню юридичну допомогу.

Україна має обмежені фінансові ресурси, купівельна спроможність населення є низькою, тому незрозуміло, чому українських громадян треба позбавляти можливості купувати дешеві імпортні вироби та підвищувати свій добробут.

Якими є можливі альтернативи імпортозаміщення?

Імпортозаміщення не є панацеєю для українських виробників і, як було раніше зазначено, завдасть збитків споживачам.

Світ тепер складніший, ніж кілька десятиліть тому, тож звичні державні рішення мають бути переглянуті. Останні десятиліття характеризуються зростанням обсягу торгівлі послугами та зростанням глобальних ланцюгів доданої вартості. Саме лише виробництво як промислових, так і непромислових товарів не забезпечить країні достатніх доходів у довгостроковій перспективі [3]. Тому торговельна політика багатьох розвинутих країн і країн, що розвиваються, зосереджується на вітчизняних постачальниках послуг та залученні вітчизняних фірм у глобальні й регіональні ланцюги доданої вартості. Тенденція віддавати на аутсорсинг (“outsourcing”) або переносити в інші країни частину бізнес-процесів (“offshoring”), що набирає обертів, є тепер питанням особливої уваги та суспільних дискусій у багатьох країнах.

На мою думку, Україна може отримати переваги від дешевих імпортних товарів, якщо відмовиться від кроків з імпортозаміщення й натомість зосередиться на розвитку економіки, орієнтованої на надання послуг. Це дозволить Україні надавати конкурентоспроможні послуги вітчизняним галузям, які інтегруватимуть ці послуги в свій виробничий процес, таким чином підвищуючи його ефективність. Наприклад, до цих послуг можуть належати IT-рішення для бізнесу, фінансові та страхові послуги за поміркованими цінами.

За умови правильної торговельної політики, Україна також могла б експортувати послуги за конкурентоспроможними цінами. Наразі український експорт базується на аграрно-сировинних товарах, які становлять дві третини експорту товарів із країни [4]. Проте, як нещодавно заявила Торговий представник України Наталія Микольська, експорт послуг належить до пріоритетів України [5]. Отже, розвиток ефективного сектора послуг є життєво важливим.

Графік унизу показує, як експорт послуг з України значно зріс порівняно з 2000 роком.

Графік 1. Експорт послуг з України

На основі даних Державної служби статистики України. *Дані за цей період були взяті без урахування території Криму

На основі даних Державної служби статистики України. *Дані за цей період були взяті без урахування території Криму

У коротко- та середньостроковій перспективі пріоритетними можуть стати такі сектори послуг: транспортні послуги, послуги на аутсорсингу та «оффшорингу» (наприклад, «бек-офіси» та кол-центри), інформаційні й технологічні (IT) послуги та освітні послуги.

Транспортний вузол

Завдяки своєму геополітичному розташуванню й доступу до моря, Україна може бути транспортним вузлом між Європою, Росією та Центральною Азією. Одним із пріоритетів для нинішнього уряду є реформа української державної залізничної монополії – «Укрзалізниці» [6]. Очікується також, що в найближчому майбутньому управляти регіональними дорогами буде місцева влада, а не державне агентство «Укравтодор» [7]. Сподіваємося, що ці зміни покращать теперішню ситуацію.

Послуги на аутсорсингу

За минулі десятиліття обсяги послуг на аутсорсингу та «оффшорингу» значно зросли, і очікується, що цей процес триватиме й далі [8]. Передавання на аутсорсинг відбувається, коли підприємство доручає виконувати певний бізнес-процес третій стороні, а «оффшоринг» – це процес переміщення частини бізнесу/виробничого процесу в іншу країну. Якщо український сектор послуг запропонує конкурентоспроможні послуги за розумною ціною, країна матиме користь від аутсорсингу. Якщо покращиться регуляторне середовище, іноземні компанії можуть почати переносити частини свого бізнесу в Україну.

IT-послуги

Незважаючи на теперішню кризу в Україні, її IT-галузь стрімко розвивається [9]. Найбільшим викликом для цього сектора є нинішній бізнес-клімат в Україні. Чинниками, що допоможуть галузі, можуть стати прозора податкова система та зменшення кількості перевірок контрольних органів.

Освіта

Експорт освітніх послуг може бути складним і вимагатиме значних зусиль для досягнення результатів. Якщо відбудуться належні освітні реформи і вищі навчальні заклади України пропонуватимуть велику кількість курсів англійською мовою, деякі українські університети мають потенціал для того, щоб стати освітніми центрами регіону. Україна має потужні технічні університети, такі як Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут», Харківський національний університет радіоелектроніки, Львівський політехнічний національний університет та Одеський національний політехнічний університет. Крім того, після знецінення національної валюти плата за навчання може стати привабливішою для іноземних студентів.

Висновок

Імпортозаміщення не є найкращою державною політикою. Така стратегія спричиняє падіння добробуту споживачів та не є стійкою в довгостроковій перспективі. Переорієнтування на економіку на основі послуг є можливою альтернативою імпортозаміщення.

Примітки

[1] Основною ідеєю цього аргументу є: «Історія показує, що розвинуті країни використовували протекціоністські заходи (митні тарифи та субсидії) для того, щоб розвинути свої галузі, а тепер розвинуті країни радять або іноді навіть змушують країни, що розвиваються, лібералізувати торгівлю, забезпечити дотримання прав інтелектуальної власності та розбудовувати інституції. Хоча більшість розвинутих країн самі використали протекціонізм, щоб розвинути свої галузі, тепер ці країни закликають “відкинути драбину”, ту саму “драбину” чи “інструмент”, який допоміг їм досягти успіху». Ha-Joon Chang, Kicking Away the Ladder: How the Economic and Intellectual Histories of Capitalism Have Been Re-Written to Justify Neo-Liberal Capitalism. (Cambridge University, UK), 2002, доступ за адресою http://www.paecon.net/PAEtexts/Chang1.htm

[2] Як і всі інші члени СОТ, Україна взяла на себе певні зобов’язання щодо митних тарифів, які можна застосовувати до різних груп товарів, та зобов’язання використовувати лише деякі субсидії для підтримки вітчизняних галузей.

[3] Економісти підрахували, що витрати на виробництво становлять лише невеличку частку остаточної ціни, тоді як послуги – дві третини або три чверті від загальної вартості продукції. Rentzhog, Magnus and Emilie Anér. The New Services Era – Is GATTS up to the Task? E15Initiative. Geneva: International Centre for Trade and Sustainable Development (ICTSD) and World Economic Forum, 2014. www.e15initiative.org/

[4] Топ-100 підприємств державного сектора України, публікація, підготовлена в Міністерстві економічного розвитку та торгівлі за фінансової підтримки уряду Великої Британії (Міністерства міжнародного розвитку) в межах програми «UK-UA: Підтримка реформ», сторінка 32.

[5] Міністерство присвятить особливу увагу використанню переваг вільної торгівлі з ЄС та експорту послуг – Торговий представник України Наталія Микольська.

Інформація доступна тут 

[6] Топ-100 підприємств державного сектора України, публікація, підготовлена в Міністерстві економічного розвитку та торгівлі за фінансової підтримки уряду Великої Британії (Міністерства міжнародного розвитку) в межах програми «UK-UA: Підтримка реформ», сторінка 74.

[7] Там само, сторінка 78.

[8] Gary Hufbauer, Sherry Stephenson. Services trade: past liberalization and future challenges. Journal of International Economic Law 10(3), 605–630. Oxford University Press 2007, pp. 622-623.

[9] Greg Satell, Could Ukraine Be The Next Silicon Valley? Доступно тут

Список посилань

1. Gary Hufbauer, Sherry Stephenson. Services trade: past liberalization and future challenges. Journal of International Economic Law 10(3), 605–630. Oxford University Press 2007

2. Greg Satell, Could Ukraine Be The Next Silicon Valley. Доступ тут

3. Ha-Joon Chang, Kicking Away the Ladder: How the Economic and Intellectual Histories of Capitalism Have Been Re-Written to Justify Neo-Liberal Capitalism. (Cambridge University, UK), 2002, доступ на http://www.paecon.net/PAEtexts/Chang1.htm

4. Міністерство присвятить особливу увагу використанню переваг вільної торгівлі з ЄС та експорту послуг – Торговий представник України Наталія Микольська. Інформація доступна тут 

5. Rentzhog, Magnus and Emilie Anér. The New Services Era – Is GATTS up to the Task? E15Initiative. Geneva: International Centre for Trade and Sustainable Development (ICTSD) and World Economic Forum, 2014. e15initiative.org/

6. Топ-100 підприємств державного сектора України, публікація, підготовлена в Міністерстві економічного розвитку та торгівлі за фінансової підтримки уряду Великої Британії (Міністерства міжнародного розвитку) в межах програми «UK-UA: Підтримка реформ».

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний