Загрози Українському Транзиту Газу

Україні треба бути готовою до припинення російського транзиту

ПолитРоссия

Автор:

“У найближчі 3-5 років Росія не зможе припинити транзит газу через Україну, але в перспективі Україні потрібно бути до цього готовою” – пише Ірина Коссе, старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

«Газпром» погрожує весь транзит газу до Європи перенаправити в обхід України через Туреччину – так званий «Турецький потік». При аналізі цієї заяви потрібно враховувати декілька аспектів:

  1. «Газпром» істотно скорочувати видобуток газу не збирається. За словами Олексія Міллера, голови «Газпрому», обсяги видобутку газу у 2014 році скоротяться на 5% до 463 млрд. кубометрів порівняно з попереднім роком.
  2. Європа – його найбільший покупець газу.
  3. Обсяги газу, необхідні для задоволення попиту європейських споживачів, поки що неможливо переправити з Росії, не використовуючи українську ГТС. Потужностей «Північного потоку» для заміни України буде недостатньо. Імпорт Росії в європейські країни у 2012 році становив 130 млрд. кубометрів або 31% від усіх трубопровідних поставок. Більшість російського імпорту газу до Європи постачається через Україну, Білорусь, Словаччину, Чехію, Угорщину та Польщу. Ці країни володіють ділянками найбільших російських транзитних газових трубопроводів до Європи з сумарною потужністю 180 млрд куб. м/рік або 70% від законтрактованих обсягів на кордоні колишнього Радянського Союзу. Серед них Україна займає стратегічне положення з транзитним потенціалом у 142 млрд. куб. м/рік.
  4. На будівництво інших шляхів до Європи потрібні час та гроші. За оцінками Сергія Корсунського, “Турецький потік” коштуватиме 16 млрд дол. США. Росія планує перейти на цей маршрут поставок до 2020 року.
  5. Європейських партнерів ще потрібно буде переконати добудувати зі свого боку «трубу» до Туреччини. Крім того, можливі судові позови через порушення умов чинних контрактів та перенесення точки передачі газу з українського кордону на турецький.
  6. Не постачати газ до Європи «Газпром» також не може – обсяги на азійському напрямку значно менші, до того ж, потрібно будувати інфраструктуру.

Тому погроза припинення транзиту не справдиться у короткостроковій перспективі. Як щодо середньо- та довгострокової, тобто за 10-15 років?

Економічну доцільність будівництва «Турецького потоку» розглядати не будемо, бо тут рішення приймаються виходячи з геополітичних міркувань. І саме з цих міркувань Росія може побудувати трубу до Туреччини, незважаючи на витрати і необхідність домовлятися з цією країною, тобто йти їй на поступки в ціні на газ та інших питаннях.

Крім того, потрібно домовитись із європейськими споживачами. Проблема відповідності нового маршруту Третьому енергопакету не зникає, тому з будівництвом можуть бути ті ж проблеми, що й з «Південним потоком».

Якщо домовитись із ЄС щодо Третього енергопакету та перенесення точки продажу не вдасться, то Росія може припинити постачати газ до Європи і переорієнтуватись на інші ринки. Чи зможе Європа обійтись без російського газу? Цим питанням задались європейські аналітики, коли Росія припинила постачати газ Україні навесні 2014 року. Наприклад, бельгійський аналітичний центр Bruegel дійшов висновку, що, збільшивши імпорт з Африки та Норвегії, виробництво газу в Нідерландах, переорієнтувавшись на використання нафтопродуктів замість газу в промисловості та виробництві тепла, а також зменшивши споживання населенням, Європа зможе обійтись без російського газу, хоча це буде досить складно.

Зараз сланцевий газ іде зі США, його достатньо, і він порівняно дешевий на американському ринку. Щоправда, існують проблеми з ліцензіями на експорт та з необхідною інфраструктурою в Європі. Проте з падінням ціни на нафту падає рентабельність видобування сланцевого газу, оскільки ціна газу напряму залежить від ціни на нафту. Тому можна очікувати, що інвестиційна привабливість сланцевих проектів буде з часом падати, якщо ціна на нафту залишиться на такому низькому рівні, що призведе до зменшення видобутку сланцевого газу, скорочення його пропозиції на європейському ринку та зростання ціни газу.

Якщо сланцевий газ стане недоступним, то Європа буде більш зговірливою щодо Росії і може погодитись отримувати газ через Туреччину, щоб зовсім не залишитись без газу. Слід відзначити, що найбільші неєвропейські постачальники газу до Європи, Катар та Алжир, постачають всього 7% та 6% обсягів імпорту газу.

Тому Україні треба бути готовою до припинення російського транзиту: диверсифікувати джерела постачання газу (поглиблювати співпрацю з Польщею, Словаччиною та Угорщиною, будувати інтерконнектори та відрізки труби, яких не вистачає), зменшувати енергомісткість виробництва, підвищувати енергоефективність будівель та заохочувати населення економити газ та електроенергію.


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний