Великдень і місто. Частина перша: як міські віряни реагують на нові виклики

Якщо думки релігійних діячів чи політиків можна почути в ЗМІ, то реакція пересічних громадян часто залишається таємницею.

depositphotos / Curioso_Travel_Photography

Автор:

Релігійні організації всього світу готуються до безпечної служби на Великдень. Україна не є винятком. Більше того, українські церкви показали цілу палітру думок про послаблення церковних практик у відповідь на карантин: від «аскетичного подвигу» (тобто повної підтримки карантину) до «меж, де не можна поступатися» (про те, що через причастя не можна заразитися). 

Якщо думки релігійних діячів чи політиків можна почути в ЗМІ, то реакція пересічних громадян часто залишається таємницею. Саме тому ми провели опитування серед респондентів додатку Gradus. Онлайн опитування тривало 8 квітня з 17.00 до 23.40. Було опитано 1176 респондентів [1].

Дисклеймер: Респонденти Gradus – це мешканці великих міст (населення більше 50 тисяч) віком 18-60 років. Можна припустити, що релігійність в малих містах і селах, а також серед представників старших вікових груп є вищою.  Аналіз великих міст є важливим. Щільність населення в містах значно вища, ніж у селах. Тому дуже важливо розуміти поведінку вірян саме в містах, адже там ризик поширення вірусу більший. Базуючись на цих даних влада зможе будувати свою політику зі зниження швидкості поширення вірусу.

Віра в бога та приналежність до конфесій

Соціологи давно знають, що формальна приналежність до церкви, виконання релігійних ритуалів та власне віра не завжди йдуть пліч-о-пліч [2]. В Україні та інших пострадянських країнах релігійні ідентичності тісно пов’язані з національними чи громадянськими ідентичностями. Якщо просто – «добрий» громадянин має поважати національну церкву та довіряти їй навіть якщо не вірить у Бога. Власне, українцям добре знайома фраза «атеїст Київського патріархату». Церква вже давно стала інститутом, якому українці довіряють більше, ніж державі [3].

Як корелює релігійна поведінка та конфесійна приналежність у нашій вибірці?

Більшість респондентів, які належать до певної конфесії [4], стверджують, що вірять у Бога. Тим не менш, релігійна поведінка суттєво різниться. Так, віряни Греко-Католицької церкви дуже часто відвідують церкву та моляться поза церквою. Серед православних конфесій найбільш дисциплінованими є віряни УПЦ (Московського патріархату).

Таблиця 1. Найбільші релігійні конфесії у вибірці

Конфесія Вірять у Бога Часто(щодня) моляться поза церквою  Ходять до церкви хоча б один раз на місяць і частіше
Греко-католицька, 84 респонденти 88% 42% 78%
УПЦ (Московський патріархат),103 респонденти 88% 33% 38%
Просто православна без поділу, 275 респондентів 77% 20% 17%
ПЦУ (Помісна), 84 респонденти 76% 28% 27%
УПЦ (Київський патріархат), 241 респондент 76% 15% 21%

Що думають про онлайн-літургії в різних конфесіях?

МВС і Всеукраїнська рада церков та релігійних організацій разом погодили правила проведення великих релігійних свят, звівши присутність людей у церквах до мінімуму, необхідного для організації онлайн трансляцій літургії. Чи однакова підтримка онлайн-літургії у різних конфесійних групах в Україні? Найменша середня підтримка по шкалі від 0 до 10 серед вірян УПЦ Московського Патріархату, а найвища середня підтримка – серед греко-католиків (Таблиця 1). Це зовсім не дивно, враховуючи, що представники УПЦ МП систематично закликали вірян не відступати від класичних релігійних обрядів, а Греко-Католицька церква оголосила про-онлайн літургії вже декілька тижнів тому.

Таблиця 2. У світі окремі церкви проводять літургію онлайн. На Вашу думку це хороша ідея? (Середнє по шкалі від 0 до 10)

Конфесія Середнє
УПЦ (Московський патріархат),103 респонденти 6,2
Просто православна без поділу, 275 респондентів 7,8
УПЦ (Київський патріархат), 241 респондент 7,9
ПЦУ (Помісна), 84 респонденти 8,7
Греко-Католицька, 84 респонденти 9,2

Більше того,  різниця між конфесіями не тільки в середніх значеннях, але і у відхиленні від середнього. Як видно на Графіку 1, у православних вірян Московського патріархату є великі розбіжності – хтось сильно не підтримує онлайн-літургії, а хтось підтримує. Тобто думки доволі поляризовані. А ось серед представників інших конфесій вже набагато більше консенсусу.

Графік 1. В світі окремі церкви проводять літургію онлайн. На Вашу думку, це хороша ідея? (Шкала від 0 до 10)

Молитва та зцілення

Ми також запитали у респондентів чи можна вилікувати вірус молитвою? Респонденти могли відповісти «так», «ні», «важко відповісти». Як видно з Графіку 2, найбільш лояльними до думки, що молитва може вилікувати новий вірус, виявились віряни УПЦ МП та Греко-Католицької церкви (по 20% «так»). Водночас серед респондентів, які ідентифікують себе з просто Православною церквою, без поділів на конфесії, «так» відповіли лише 3%. 

Це відповідає даним Таблиці 1, які вказують, що представники саме УПЦ МП та УГКЦ частіше відвідують церкви та моляться, а також вірять у Бога. Інші ж респонденти частіше є більш номінальними вірянами, і їхня релігійна приналежність не обов’язково пов’язана з глибокими релігійними переконаннями.

Графік 2. На Вашу думку, чи можна вилікувати вірус молитвою?

Висновки

  • Опитування мешканців міст (населення понад 50 тисяч) показує, що українці часто є номінальними вірянами. Вони говорять про свою приналежність до конфесії, але не обов’язково часто відвідують церкви чи вірять у цілющу силу молитви. 
  • Найбільш дисциплінованими вірянами є представники УПЦ (МП) та Греко-католицької церкви.
  • В цілому, ідею онлайн-літургії підтримують велика кількість міських жителів. Найменша підтримка серед представників УПЦ (МП), що співпадає з активною позицією лідерів цієї церкви.

Примітки

[1] Респонденти Gradus – це українці віком 18-60, які проживають в містах з населенням 50 000 і більше. Тобто опитування є репрезентативним тільки для міського населення. Досяжність респондентів цього дослідження 54%. Варто зазначити, що популяція користувачів Gradus з часом зростає, відповідно загальна сума респондентів, від якої рахується досяжність змінюється. Зважування масиву даних відбувається за віком, статтю, розміром населеного пункту та регіона. Похибка вибірок з імовірністю 0,95 не перевищує 4%.

[2] Davie, Grace. 1990. “Believing Without Belonging: Is This the Future of Religion in Britain?” Social Compass 37: 455–69.

[3] Brik, T., & Korolkov, S. (2020). Religious Markets in Ukraine: Post-communist Revivals and New Directions. In Ukraine in Transformation (pp. 145-165). Palgrave Macmillan, Cham.

[4] Як ми питали про релігійну приналежність? Попередні дослідження вказують, що українці часто послуговуються загальними маркерами «просто православний» чи «православний без поділу на конфесій». Тож ми залучили цю альтернативу в анкету. Незважаючи на те, що в результаті отримання Томосу була проголошена нова Помісна церква ПЦУ, інші православні організації (УПЦ Київського та Московського патріархатів) продовжують активну діяльність. Тож ми зберегли ці альтернативи в анкеті.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Sorry, Comments are closed!

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний