VoxCheck Миколи Азарова. Емітуй це: Чи має сенс його пропозиція збільшити пропозицію грошей

Колишніх політиків не існує.

Попри поважний вік, 68-річний екс-прем’єр України Микола Азаров – активний користувач Facebook, де він публікує по кілька дописів на день. VoxCheck перевірив один із таких постів – про необхідність розширення грошової маси в обігу. Цифри виявилися частково правильними, а ось висновки – глибоко помилковими

Питання, чи перевіряти представників попередньої влади, постало в редакції VoxCheck, коли нам на очі потрапив один із Facebook-постів минулого прем’єр-міністра України Миколи Азарова. Сьогодні Азаров не грає значної ролі в українській політиці, перебуваючи за кордоном. В той же час, за даними моніторингу Watcher, Facebook-сторінка Азарова входить до топ-10 найбільш популярних акаунтів політиків.

Понад 100 тис. фоловерів  – значна аудиторія, і пост, який ми обрали для перевірки, відіграє важливу роль в українському економічному дискурсі. В ньому Азаров розмірковує над причинами надвисокої інфляції в Україні в 2014-2015 роках і роллю грошей у розвитку економіки. Основна теза Азарова: гроші насичують економіку, підштовхують її зростання і не обов’язково є причиною високої інфляції. Тоді як “грошовий голод”, якого два роки поспіль дотримується Національний Банк України, навпаки – розкручує інфляцію і не дає розвиватися економіці. Зі слів Азарова, в Україні ведеться запекла боротьба з інфляцією, “которая на самом деле приобрела все характерные черты откровенного геноцида по отношению к своему народу” (мовою оригіналу).

Azarov Post Scan

Чи правий Азаров у тому, що українській економіці потрібно більше грошей для розвитку і чи не призведе це до розкручування ще більшої інфляції?

Відповідь на це питання ми надамо нижче, а поки що – перевірка основних цифр, якими автор сипле в достатку.

Фактчек Миколи Азарова: багато маніпуляцій і напівправди

“Денежная масса за 2,5 года увеличилась всего на 37,5 млрд. грн. и составила 988,7 млрд. грн”

В цьому реченні неясно, який саме період бере Микола Азаров для розрахунків: початок 2014 – середина 2016 чи середина 2013 – кінець 2015. Адже наведені ним цифри не співпадають із жодними даними Нацбанку – ані 988,7, ані 37,5 млрд грн. не зустрічаються в статистиці регулятора.

На 30 червня 2016 року грошова маса (показник М3, визначення дивіться тут) становила 1,036 млрд. грн., а на 31 грудня 2013р. – 909 млрд грн, тобто приріст становить 127 млрд грн.

Якщо брати інші 2,5 роки, то на 30 червня 2013 року грошова маса становила 836 млрд грн, а на 31 грудня 2015 – 994 млрд грн. Отже приріст грошової маси – 158 млрд грн. Повна таблиця з даними за  грошовими агрегатами – тут, джерело – НБУ. 

Це жодним чином не відповідає цифрам, про які пише Азаров. На жаль, Микола Азаров і його помічники залишили без відповіді лист VoxCheck із проханням уточнити дані. 

“И это при официальной инфляции около 80% за это время (2,5 года – прим ред), а по реальным подсчетам более чем 150%”.

Напівправда. За 2014-2015 рр. інфляція справді склала майже 80%: 24,9% в 2014-му, 43,3% в 2015-му. (1.249*1.433 = 1.79, тобто зростання на 79%). І хоча це не за два з половиною роки, а за два, Азаров правий.

Щодо “реальних підрахунків”, автор, вочевидь, мав на увазі, що Держстат неправильно рахує інфляцію і занижує цей показник майже вдвічі. Це не так. Держстат користується міжнародно визнаною методологією, і якщо в окремі місяці можуть бути “стрибки” інфляції, зумовлені особливостями підрахунку, то показникові інфляції за період (наприклад, рік) цілком можна довіряти. З цього приводу є грунтовна стаття члена редакційної колегії VoxUkraine Олександра Жолудя, який порівнює Індекс споживчіх цін, розрахований Держстатом, з альтернативними показниками зростання цін.

“При этом номинальный ВВП оценивается порядка 2 трлн. грн. (порядка $80 млрд.), т.е. отношение денежной массы к ВВП стало абсолютно неработоспособным для экономики – меньше 50%”.

Напівправда. Дійсно, в минулому році ВВП склав близько 2 трлн грн, хоча в доларовому еквіваленті, за даними Світового банку, це було $90,6 млрд. Цифру $80 млрд. можна отримати, розділивши тогорічний ВВП на поточний курс (1,979 млрд/25  = $79 млрд). Але так рахувати некоректно – потрібно ділити на середньозважений курс за 2015 рік (21,8 грн/дол.). 

У грудні 2015 показник М3 складав 994 млрд грн. Тобто співвідношення М3/ВВП дійсно дорівнювало майже 50%. 

“Почему с 2005 по 2007 гг. при увеличении денежной массы примерно в 2 раза (с 194 млрд. грн. до 396 млрд. грн.) инфляция составила порядка 40%, а аналогичное увеличение примерно в 2 раза денежной массы в 2010-2013 гг. (с 487 млрд. до 951 млрд. грн.) привело к суммарной инфляции всего порядка 14%, т.е. в 3 раза меньше?”

Цифри по грошовій масі: Перекручування. По 2005-2007 рр. дані наведені правильні (якщо брати на кінець кожного року). Але потім, замість такого ж самого порядку (кінець 2010-2013), автор бере грудень 2009 до квітня 2014 – і таким чином отримує зростання грошової маси на 100%. Якщо ж взяти, як і в першому випадку, грудень-2010 до грудня-2013, то цифри будуть зовсім інші: 598 млрд грн проти 909 млрд грн. А це 52% замість 100%, про які пише Азаров. Джерело – дані НБУ.

Цифри по інфляції: Правда

Інфляція 2005-2007: 1,103х1,116х1,166 = 1,435х100% – 100% = 43,5 %
Інфляція 2010-2013: 1,091х1,046х0,998х1,005 = 1,145х100% – 100% = 14,5 %

Дані з інфляції дивіться тут.

Чому з 2005 по 2007 інфляція була 40%, а в 2010-2013 набагато нижчою? В 2005-2007рр. спостерігався значний приплив валютних інвестицій до України, тому підтримка фіксованого курсу відбувалася за рахунок купівлі валюти Нацбанком та випуску відповідної кількості гривні в обіг. Отже, “зайві” гроші (тобто ті, на які не було попиту у зв’язку з економічним зростанням) спрямовувались на товарний ринок, викликаючи підвищення цін.

У 2010-2013рр. ситуація була протилежною. Уже з середини 2011 року почалося зниження валютних резервів НБУ (так, у серпні 2011 вони дорівнювали $38 млрд, а в грудні 2013 – вже $20 млрд) – як за рахунок відпливу інвестицій, так і за рахунок купівлі валюти населенням. Отже, узагальнюючи, у 2005-2007 роках економічні суб’єкти більше споживали, “розганяючи” ціни, а у 2011-2013рр. заощаджували – в тому числі, купуючи валюту, – і не підштовхували ціни вгору надмірним попитом.

“Замечу, что наряду с увеличением денежной массы в 2010-2013 гг. в 2 раза мы увеличили номинальные доходы населения в 1,8 раза и при этом за четыре года получили инфляцию всего около 14% (я уже отмечал, что в 2012-2013 гг. инфляция была практически нулевая)”.

Маніпуляція.

  1. Грошова маса збільшилась не в 2 рази, а на 52%, як ми зазначили вище
  2. Середньомісячні номінальні доходи у розрахунку на одну особу в 2010-2013 рр. зросли на 40%: в 2010 – 1996 грн, 2013 – 2798 грн.
  3. Інфляція за цей період дійсно склала близько 14%.

Отже не можна сказати, що дані Азарова категорично неправильні – деякі з наведених ним цифр відповідають дійсності. Хоча складно сказати, що автор оперує цифрами вміло: одні дані правильні, інші ні, при тому що наведені вони з одних і тих самих джерел. У будь якому випадку це не головна проблема цього тексту, адже висновки автора набагато маніпулятивніші, ніж цифри, які він використовує.

Монетизація економіки – це добро чи зло?

Основні твердження Азарова такі:

1) Економіку треба розвивати, збільшуючи рівень монетизації, тобто насичуючи її грошима

Итак, вывод: в целях развития экономики, роста внутреннего рынка, увеличения доходов населения можно и нужно наращивать денежную массу, не опасаясь раскрутки инфляции…”.

2) За певних умов таке насичення не призведе до прискорення інфляції

“…По крайней мере, до уровня монетизации 70-80%, при принятии ряда мер инфляция точно не угрожает, и это проверено практикой”

3) Умови, які не призведуть до розкручування інфляції: підтримка внутрішього ринку, контроль за цінами та валютним ринком

“Так в чем же все-таки секрет? А секрета никакого нет. Поддержка внутреннего рынка, насыщение его товарами и продуктами повседневного спроса, контроль и регулирование цен и тарифов монополистов, валютный контроль и твердая последовательная и созидательная политика правительства. И инфляция – 0,5%. Вот такой рецепт.

4) Це підтверджується практикою інших країн

“Как поведет себя экономика при повышении от 80 до 100% тоже совершенно очевидно, при реализации отдельного набора мер можно вполне удерживать инфляцию на уровне 1-2% в год. Как ведут себя экономики при уровне монетизации выше 100% тоже нам хорошо известно. Это и США, и многие западноевропейские страны.”

5) А також досвідом роботи уряду Азарова у 2010-2013рр

Замечу, что наряду с увеличением денежной массы в 2010-2013 гг. в 2 раза мы увеличили номинальные доходы населения в 1,8 раза и при этом за четыре года получили инфляцию всего около 14% (я уже отмечал, что в 2012-2013 гг. инфляция была практически нулевая).

Розберемося в цих твердженнях, але почнемо з останнього:

Пункт 5. Посилатися на власний досвід Азаров не може, оскільки за останні 10 років (період, який автор аналізує в своєму дописі) показник “грошова маса/ВВП” ніколи не дорівнював 70-80% (ось розрахунки, див. Графік 1 нижче). Найвищий показник 63% був наприкінці 2013 року – коли грошова маса була на рівні 909 млрд грн, а ВВП 1,4 трлн грн, але до цього – в 2007-2012 рр. – він був на рівні 53-55%. При цьому інфляція змінювалась від майже нульових значень до двозначних, а динаміка ВВП була як негативною, так і позитивною.

1-4

Пункт 4. Порівнювати рівень монетизації України зі США чи іншими країнами некоректно. Україна у 2015 році мала рівень монетизації 50%, що, за даними Світового Банку, відповідає середньому значенню у країнах зі схожим рівнем доходів (61%). У США відношення грошової маси до ВВП  минулого року становило 90% і, до речі, ніколи не перевищувало 100%. Загалом показник монетизації для різних країн відрізняєтсья дуже суттєво: від 13% (Конго)  до 362% (Гонконг).

Різниця у рівні монетизації між країнами пояснюється багатьма чинниками: рівнем доходу населення, схильністю людей до заощаджень, очікуваннями щодо інфляції, розвитком фінансового ринку тощо. Для нашого аналізу важливий ще один чинник – доларизація української економіки, а саме великий обсяг готівкових доларів. Багато людей використовують готівкові долари для заощаджень або навіть для розрахунку за товари та послуги, але ці гроші не включені до складу грошової маси, а значить, не використовуються при визначенні показника монетизації.  

За дуже приблизними розрахунками з урахуванням доларової готівки, яка бере участь в економічних транзакціях, показник монетизації в Україні становив би 94%, а в США 85-87% (див. Врізку 1).

Тому порівняння монетизації між країнами треба робити дуже обережно, а тим більше таке порівняння не дозволяє робити жодних висновків щодо економічної політики.

Врізка 1.  За оцінкою ФРС США, за межами країни обертається від половини до двох третин готівки поза банками (із загальної суми $1,4 трлн). Вся ця готівка включена до грошових агрегатів США, хоча насправді використовується в інших країнах. Якщо скоригувати показник монетизації США на ці суми, то він становитиме 85-87%.

Скільки іноземної готівкової валюти обертається в Україні, сказати важко. За офіційною статистикою обсяг іноземної готівки поза банківською системою складає неймовірні $87 млрд. (див. рядок 38 на закладці 1.2. в цьому файлі). Це майже 5% всієї доларової готівки у світі, вдвічі більше грошової маси України, яка в доларовому еквіваленті дорівнює  $45 млрд., та приблизно дорівнює обсягу ВВП України у 2015 році. Ймовірно, що суттєва частина цієї суми використовується не для економічних транзакцій (оплата товарів або послуг, заощадження), а для виводу капіталу. Якщо для спрощення зробити доволі необгрунтуване припущення, що в економічних  транзакціях бере участь тільки половина цих коштів ($40 млрд.), то показник монетизації в Україні в 2015 році  становив би 94% (=(993+40*21,83)/1,979*100%).

Пункти 1-3. Але все одно залишається питання, чи можна сприяти економічному зростанню, збільшуючи показник монетизації, й при цьому уникнути інфляції?

Для пошуку відповіді зануримось в економічну теорію. Збільшення кількості грошей в економіці може відбуватись за рахунок підвищення попиту на гроші або за рахунок підвищення пропозиції (або одночасно одного й другого). В нашому випадку мова йде про насичення економіки грошима, тобто ймовірно пан Азаров має на увазі збільшення пропозиції грошей.

Відповідь економіки на збільшення пропозиції грошей залежить від її структурних особливостей, а саме від того, через які економічні зв’язки додаткова емісія впливатиме на загальний попит (aggregate demand). Ці зв’язки називаються каналами механізму монетарної трансмісії, вони схематично показані на малюнку.     

Безымянный-18

В Україні дуже потужним серед зазначених каналів є обмінний курс – при тому, що країна існує в умовах нерозвинених фінансових ринків, проблем у банківській системі та має багату історію валютних криз. При збільшенні пропозиції гривні (без відповідного збільшення попиту на гроші) населення та бізнес починає скуповувати іноземну валюту, спонукаючи її до девальвації. У розвинених економіках, де в структурі експорту превалюють несировинні товари, а в складі споживчого кошика – товари та послуги внутрішнього виробництва, девальвація має позитивний вплив на ВВП. Деяке знецінення валюти сприяє  економічному зростанню (через збільшення експорту), при цьому внутрішні ціни залишаються відносно стабільними, принаймні в короткостроковій перспективі. Але в Україні сировинні товари займають приблизно дві третини експорту, що робить його обсяг малочутливим до змін курсу (про структуру експорту детально можна прочитати у цій статті). Тому девальвація валюти неістотно впливає на збільшення ВВП, але прискорює інфляцію (імпортні товари стають дорожчими) та несе загрози банківській системі через знецінення їхніх активів.

За рецептом  Азарова

Отже, при низькому рівні довіри до банківської системи та державних інститутів, при високих девальваційних очікуваннях, стрімке збільшення грошової маси призводить не до економічного розвитку, а до економічних проблем.

Можливо, пан Азаров спирається на сильну кореляцію між темпами зростання ВВП та рівнем фінрозвитку: деякі дослідження (напр., це) свідчать, що країни з вищим коефіцієнтом монетизації мають як більший ВВП на особу, так і вищі темпи розвитку економіки. Однак, кореляція не означає причинно-наслідковий зв’язок. Тому стверджувати, що просте насичення економіки грошима сприятиме зростанню – за теперішнього рівня розвитку фінансової системи – не можна.

Базуючись на досвіді свого прем’єрства, Азаров стверджує, що “Поддержка внутреннего рынка, насыщение его товарами и продуктами повседневного спроса, контроль и регулирование цен и тарифов монополистов, валютный контроль и твердая последовательная и созидательная политика правительства” допоможуть насичувати економіку грошима без ризику зростання інфляції. На це зауважимо, що панові Азарову пощастило, що плоди його недалекоглядної економічної політики пожинав уже інший прем’єр. Так, фіксований валютний курс і регулювання цін дійсно спрацювали в 2010-2013 рр. як фактори стримування інфляції. Але вже у 2012 році економічне зростання склало мізерні 0,3%, а в 2013 році й зовсім припинилося. Тому навіть за відсутності війни, анексії Криму та окупації Донбасу, розриву багатьох торговельних зв’язків із Росією, скоріше за все, у 2014 році відбувся б економічний спад – адже неможливо (довго) змушувати підприємців вести виробництво собі на збиток. Контроль за цінами, так само як і валютний контроль, врешті призводить або до дефіциту певних товарів (чи іноземної валюти) або до виникнення “чорного” ринку.

“Підтримка внутрішнього ринку та насичення його товарами повсякденного вжитку” –  це просто загальна фраза, оскільки незрозуміло, за рахунок чого відбудеться це “насичення”. У часи Азарова воно відбувалося переважно за рахунок імпорту, що призвело до значного зовнішньоторговельного дефіциту, скорочення резервів НБУ та зрештою девальвації гривні. Твердження щодо “послідовної та творчої політики уряду” залишимо без коментарів як популістичне, хоча послідовність уряду і Центрального банку зазвичай позитивно впливає на очікування населення.

Висновок VoxCheck

Насичення економіки грошима може призводити як до негативних наслідків (прискорення інфляції або навіть гіперінфляція), так і до позитивних (зростання економічної активності та ВВП). Остаточний результат залежить від структурних характеристик економіки та фінансового ринку. В Україні значна емісія, на жаль, радше призводить до першого, негативного, сценарію, аніж до другого – позитивного. Адже в державі зі значною доларизацією, низьким рівнем довіри до банківської системи та сировинною структурою експорту  збільшення пропозиції гривні без відповідного збільшення попиту на гроші призводить до девальвації та зростання цін. Саме тому з часів гіперінфляції 1990-х, коли Нацбанк регулярно викидав на грошовий ринок трильйони карбованців, український Центробанк почав дещо обережніше ставитися до неконтрольованої емісії. Таким чином, для того, щоб емісія грошей позитивно впливала на українську економіку, спочатку необхідно, щоб в економіці і банківський системі відбулися структурні зміни: підвищення довіри до національної валюти та банків, зниження відсоткових ставок і відновлення кредитування, переорієнтація виробництва та експорту на товари з високою доданою вартістю.

Отже, ми вважаємо допис Азарова у Facebook дуже маніпулятивним, а впровадження його пропозицій у монетарній політиці може викликати руйнівні наслідки для української економіки.


Автори: Олена Білан (член редколегії VoxUkraine), Юрій Городніченко (член редколегії VoxUkraine), Олена Шкарпова (редактор VoxCheck), Максим Скубенко (аналітик VoxCheck)

Висловлюємо вдячніть Андрію Кириленко, гостьовому професору Imperial College Business School, за надану допомогу при підготовці матеріалу.


 

VoxCheck — це незалежний фактчек-проект, який фінансується міжнародними донорськими організаціями (National Endowment for Democracy, PACT та ін.), а також за кошти сотень українських доброчинців.

З березня 2018 року VoxCheсk є підписантом Кодексу етики Міжнародної мережі фактчекерів інституту Poynter.

Хочете, щоб VoxCheck перевірив політика? Напишіть нам!


Застереження

The author doesn`t work for, consult to, own shares in or receive funding from any company or organization that would benefit from this article, and have no relevant affiliations