Beta

Уже не турбо: реформаторський запал парламенту знижується

Photo: depositphotos / palinchak
24 Вересня 2020
FacebookTwitterTelegram
192

За результатами третьої сесії нової Ради реформаторська активність народних обранців, як і відвідуваність засідань, дещо знизилася. Якщо за результатами другої сесії найбільшою була умовна «група реформаторів», то зараз – умовна група «поміркованих реформаторів». Колишні лідери рейтингу втратили свої місця. Проте партійна належність реформаторів та антиреформаторів залишилася незмінною – це з одного боку Слуга народу, а з іншого ОПЗЖ.

За рік роботи депутати ІХ скликання ухвалили 807 законів, із них 102 – реформаторські. При цьому за третю сесію депутати прийняли 31 реформаторський закон, що більш ніж вдвічі менше, ніж за другу.

Реформаторське завзяття нової ради поступово падає. Після двох сесій середній рівень підтримки реформ народними обранцями зменшився на 7%: з 73% до 66%. Цього достатньо для того, щоб перевести 77 депутатів Слуги народу з групи реформаторів до групи поміркованих реформаторів. Тепер саме ця група становить більшість у Раді.

Знизився і рівень дисципліни. Під час третьої сесії депутати почали більше прогулювати засідання. Середній показник відвідування засідань скоротився з 91% під час другої сесії до 75% після третьої. 

Розглянути весь рейтинг та побачити, як голосував саме ваш депутат, можна в оновленому інструменті ККД депутата.

ККД депутата – накопичувальний рейтинг. Місце у ньому – це середня ефективність депутата за всі сесії. Вона перераховується після закінчення сесії та додаткових засідань. Тобто «ударне» голосування за реформи під час окремої сесії не гарантує перших позицій у рейтингу за результатами роботи всіх сесій. Таким чином рейтинг «винагороджує» стабільну роботу народних обранців та дозволяє прослідкувати динаміку підтримки реформ кожним депутатом.

На місце у рейтингу впливає також те, як депутат відвідував засідання. Цей фактор пояснює розташування депутатів у рейтингу, якщо у них однакові бали підтримки реформ. 

Максимальний бал (100%) отримує депутат, який голосував за всі реформаторські законопроекти та не підтримував антиреформи. 

Лідери та аутсайдери

Перша трійка рейтингу ККД депутата за результатами двох сесій повністю змінилася. Колишній лідер Петро Павловський за третю сесію став підтримувати реформи на 21,5% менше. Його середній бал знизився зі 100% до 78,5%, і тепер він посідає 192 місце рейтингу. Олександр Копиленко, який поділяв із Павловським першу сходинку, став підтримувати реформи на 17% менше. Тепер він на 168 місці з рівнем підтримки реформ 83%. 

За результатами минулої сесії на другому місці були одразу три депутати – Юрій Корявченков, Михайло Ананченко та Сергій Литвиненко. Перші два все ще досить сильно підтримують реформи – на 94,5% та 93% за результатами двох сесій – та посідають 28 й 54 сходинки рейтингу. На відміну від них Сергій Литвиненко скотився на 215 місце (його рівень підтримки реформ знизився зі 100% до 76%).

За результатами третьої сесії у рейтингу більше немає депутатів, які набрали 100% можливої оцінки (тобто підтримали всі реформаторські закони та не голосували за антиреформаторські). Так, депутати, які поділяють другу та третю сходинки рейтингу, голосували «за» абсолютно всі закони – як хороші, так і погані. 

Отже, після третьої сесії на перших трьох місцях знаходяться 39 депутатів: один підтримував реформи на 98%, 16 на 95% та 22 депутати підтримали реформи на 94% . 

Після третьої сесії у рейтингу з’явився одноосібний лідер. Це депутат-новачок від партії Слуга народу Олександр Санченко, який підтримував реформи на 98%. Варто зауважити, що Санченко став депутатом наприкінці другої сесії, тож за чотири антиреформаторські закони, які були тоді ухвалені, він голосувати просто не міг. Під час роботи третьої сесії він підтримав Закон про можливість вступу до українських вишів жителів тимчасово окупованих територій Донбасу та Криму без ЗНО (оцінка -0.5 бала), що й понизило його загальний рейтинг підтримки реформ. 

На другому місці за підтримкою реформ шістнадцять депутатів, які протягом двох минулих сесій підтримували реформи на 95%. Проте якщо депутати набрали однакову кількість балів за підтримку реформ, їхнє місце в остаточному рейтингу залежатиме від коефіцієнту відвідування засідань. Тому цей список очолює Олександр Бакумов, який не лише голосував «за» всі закони, які впливають на реформи, але й не прогуляв жодного засідання. Тому можливо, що він не стільки реформатор, скільки дуже дисциплінований депутат. 

Найбільші антиреформатори – представники ОПЗЖ Вадим Рабінович (рівень підтримки реформ 2%), Вадим Столар (2%), Тарас Козак (3%) та Юрій Солод (4%). Всі вони протягом третьої сесії не проголосували за жоден реформаторський законопроект. Виняток – Юрій Солод, який під час третьої сесії підтримав закон, що дозволяє змінити цільове призначення земель без проекту землеустрою (+1 бал iMoRe). Під час другої сесії ці депутати підтримували деякі реформи, що дозволило розставити їх на різні сходинки. 

Реформатори, помірковані та антиреформатори

На початку роботи ВР депутати демонстрували неабияку дисципліну. Вони майже однаково голосували за закони, не прогулювали засідання та брали участь у більшості голосувань. Тоді ми розділили їх на умовні групи реформаторів, поміркованих реформаторів та опозиціонерів. Подивимось, як змінився склад цих груп за результатами двох сесій. 

Рис.1 Фракційний склад умовних груп у ВР 

Примітка: група реформаторів – це депутати, які підтримували реформи на 100-89%, помірковані реформатори – на 88% – 40%, опозиціонери – 39-0%. На графіку показана кількість депутатів кожної фракції у групах.

 

Зараз до умовної групи реформаторів входять 112 депутатів (минулої сесії їх було 187). Вони підтримують реформи на 89-100%. Як і під час другої сесії, ця група повністю складається з нардепів фракції Слуга Народу та позафракційних, але пов’язаних із партією СН, Руслана Стефанчука та Дмитра Разумкова. Однак за час третьої сесії 77 депутатів від фракції «Слуга народу» перейшли до умовної групи «поміркованих реформаторів», які підтримували реформи на рівні 40%-89%. 

Відповідно тепер помірковані реформатори є найбільшою умовною групою: 219 депутатів. До «поміркованих» входить весь склад фракції «Голос» (19 депутатів), майже вся група «Довіра» (19 із 20), а також більшість депутатів «ЄС» (25 із 27 депутатів), 136 «слуг народу» (44% депутатів фракції). Помірковано підтримували реформи також позафракційні депутати, у цій умовній групі майже половина з них (9 із 22). 

Три депутати від Батьківщини відступили від загальної фракційної політики та підтримали реформи, тому потрапили до групи поміркованих реформаторів. При цьому Сергій Євтушок (рівень підтримки реформ 54%), вдруге став депутатом ВР тільки під час третьої сесії. Для Михайла Цимбалюка (44%) це перший досвід роботи депутатом. Однак є серед цієї трійки довгожитель політичного життя. Іван Кириленко (підтримав реформи на 44%) працює депутатом вже восьме скликання. 

Умовна група антиреформаторів складається з депутатів, які підтримали реформи менш ніж на 40%. За результатами третьої сесії таких депутатів 94. Переважна більшість представників цієї групи незмінні – фракція Батьківщина (18 з 24 депутатів) та всі 44 депутати від ОПЗЖ. До неї також входить Олександр Дубінський, який другу сесію поспіль протистоїть реформам (його рівень підтримки реформ 28%). 

Лідер партії ЄС Петро Порошенко за рівнем підтримки реформ також входить до умовної групи опозиціонерів. Він підтримував реформи на 22% та був присутнім на 43% засідань. Разом з екс-главою держави від фракції ЄС до групи умовних опозиціонерів потрапив один із найстаріших депутатів скликання Мустафа Джемільов (рівень підтримки реформ 28%, а відвідуваність – 49%). Також до групи опозиціонерів приєднався один представник депутатської групи «Довіра», решта якої належать до поміркованих реформаторів. Це Геннадій Вацак, який підтримав реформи на 29%.

Рис.2 Середня підтримка реформ фракціями 

Найбільш реформаторськими фракціями залишаються Слуга Народу (середній рівень підтримки реформ – 85%) та Голос (70%). Середня підтримка реформ рештою фракцій нижча за середню корисність всієї ВР (66%).

На третє місце за результатами двох сесій вийшла група «Довіра» (58%), яка посунула з нього ЄС (56%, четверте місце). Позафракційні депутати помінялися місцями з групою «За майбутнє». А «Батьківщина» та ОПЗЖ залишилися на останніх місцях рейтингу підтримки реформ.

Реформи та фракції: хто що підтримує

Рисунок 3 дозволяє побачити, які напрямки реформ були «улюбленими» у кожної фракції, а які вона не підтримувала.

Рис. 3 Підтримка напрямів реформ за фракціями, % 

Пояснення до графіку: На графіку показаний середній рівень підтримки реформ фракціями. Голосування за кожен реформаторський законопроект дає депутату певну кількість балів – стільки, скільки законопроекту «поставили» експерти Індексу реформ. «Антиреформи» мають від’ємні бали, голосування «за» такий законопроект знижує загальний реформаторський бал депутата. Середня підтримка реформ фракціями – це середній бал, який отримали за певний закон усі депутати фракції. 

 

Так, Слуга народу підтримувала майже однаково всі напрямки, але енергетику – трохи менше. Проте цей напрям підтримував Голос (середня підтримка 73%) та ЄС (53%).

Натомість реформи державної служби та конкурентної політики були ухвалені виключно завдяки Слугам народу.

Батьківщина підтримувала реформи державних видатків та проголосувала за Закон про безпеку автомобільних доріг та Закон про введення заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону, які потрапили до напрямку «Інше у бізнес-середовищі». Реформи держвидатків та управління державним боргом активно підтримує фракція «За майбутнє», яка загалом є опозиційною. 

ОПЗЖ настільки протистоїть реформам, що навіть отримала від’ємний бал за напрямком Антикорупція. Більшість депутатів цієї фракції підтримали антиреформаторські закони: Закон, що дозволяє помічникам депутатів працювати за сумісництвом та займатися бізнесом (-1 бал), та закон про зміну процедури притягнення депутатів до кримінальної відповідальності задля скасування їх недоторканності (-2 бали).

Висновки

  1. У питанні підтримки реформ ВР стає більш поміркованою. Порівняно з попередньою сесію 77 депутатів перейшли з групи реформаторів до табору поміркованих реформаторів. Тепер 112 депутатів підтримують реформи на рівні 89-100% (за результатами минулої сесії їх було 187). 219 депутатів підтримують реформи на рівні 40-88% (минулої сесії їх було 139). 94 депутати підтримують реформи менш ніж на 40% (минулої сесії таких було 92).
  2. Перше місце посів депутат-новачок від Слуги народу Олександр Санченко, який підтримував реформи на рівні 98%. Друге місце поділяють між собою 16 депутатів від Слуги народу, які підтримували реформи на 95%, третє – 22 депутати (94%).
  3. Найбільш реформаторськими фракціями лишаються Слуга народу (середній рівень підтримки реформ 85%) та Голос (67%). За ними йдуть Довіра, ЄС та позафракційні. Протистоять реформам депутати фракцій Батькіщина, ОПЗЖ та групи За майбутнє.
  4. Найбільше депутати підтримували реформи у сферах держвидатків (76%), Корпоративного управління (73%) та Інше в бізнес середовищі (73%). найбільше реформ протягом першого року роботи Ради було проведено за напрямком «Регулювання бізнесу».

Коефіцієнт корисної дії (ККД) депутата – це інструмент, який дозволяє оцінити внесок кожного народного обранця в ухвалення реформаторських законопроектів. Завдяки йому ми можемо сказати, хто з депутатів голосує «на автоматі», хто підтримує реформи, а хто їм перешкоджає. 

ККД базується на оцінках законів, які є зміною «правил гри». Визначають та оцінюють закони незалежні експерти: найкращі економісти та аналітики країни. Кожен ухвалений Радою закон отримує певний бал: якщо закон має позитивний очікуваний вплив на економіку, якість урядування та демократію додатний, якщо навпаки, викривлює стимули та сприяє авторитаризму, від’ємний.

ККД депутата дозволяє побачити, як кожний депутат голосував за закони з переліку Індексу моніторингу реформ. Окрім того, ККД дозволяє побачити агреговану підтримку (чи непідтримку) як окремих законів, так і реформ у певній сфері за фракціями, «новизною» парламентаря (тобто чи він/вона уперше в парламенті), способом обрання (мажоритарник чи списочник) та іншими характеристиками. 

Якщо депутат голосував за певний закон, він/вона отримує бал цього закону, якщо голосував проти – мінус бал закону, якщо утримався чи не голосував – нуль балів. Можливі значення індексу – від 0 до 100%. 100% отримує депутат, який голосував за всі реформи та не підтримував антиреформи, тобто набрав найвищий бал. Бали інших депутатів перераховуються у відсотки відносно найвищого балу.

На місце в рейтингу депутата також впливає його відвідування засідань Ради.

Обмеження рейтингу. Велика частина роботи депутата не є «видимою» – наприклад, це голосування проти «шкідливих» законопроектів під час розгляду в комітеті, а також обговорення норм законопроектів зі стейкхолдерами ще до винесення на комітет. Оскільки така робота не відображена у відкритих даних ВР, оцінити та врахувати її у рейтингу неможливо.

Дисклеймер. Ця стаття опублікована в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст статті є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний

Що читати далі