Огляд законопроєктів, зареєстрованих 11 – 24 листопада 2024 року.
За цей період було зареєстровано 42 законопроєкти: 2 від Президента, 10 урядових і 30 від народних депутатів. Серед ініціатив — депутатський проєкт про запровадження гендерних квот (мінімум 40% представників однієї статі) у наглядових радах державних та комунальних підприємств, посилення захисту внутрішньо переміщених осіб та декриміналізація розповсюдження порнографії серед дорослих.
Розширення повноважень Бюро економічної безпеки
Законопроєкт 12200 пропонує розширити повноваження Бюро економічної безпеки (БЕБ). А саме дати право детективам БЕБ звертатися до організацій, які проводять судово-експертні дослідження, зокрема криміналістичні, медичні та психіатричні експертизи (установи Мін’юсту, МОЗ, а також експертні служби МВС, Міноборони, СБУ та Держприкордонслужби) для отримання висновків спеціалістів, та право доступу (на письмову вимогу) до інформації, що становить страхову таємницю.
Крім того, законопроєкт пропонує дозволити тимчасовим слідчим комісіям Верховної Ради залучати детективів БЕБ до розслідувань, які проводять комісії.
Інтеграція до стандартів ЄС у сфері акредитації і технічного регулювання
Законопроєкт 12221 передбачає гармонізацію системи технічного регулювання (правила і вимоги до характеристик продукції, її виробництва, а також контроль за цим через оцінку відповідності або державний нагляд) та акредитації органів з оцінки відповідності з нормами Європейського Союзу. Документ встановлює обов’язок органів влади та судів враховувати юридичну практику ЄС, включаючи рішення Суду Європейського Союзу та дії Європейської Комісії із застосування положень Регламенту ЄС №765/2008, що регулює вимоги до акредитації органів з оцінки відповідності та ринкового нагляду за продукцією.
Нацагентство з акредитації (НААУ) має бути членом європейської регіональної організації з акредитації, проходити взаємне оцінювання та відповідати критеріям, визначеним гармонізованими європейськими стандартами. НААУ не має конкурувати з аналогічними органами держав-членів ЄС, але може здійснювати акредитацію на території ЄС у разі відповідного звернення європейського органу. У свою чергу, українські органи з оцінки відповідності (організації, що здійснюють оцінку відповідності, включаючи калібрування, випробування, сертифікацію) зможуть звертатися до європейських, якщо НААУ не зможе задовольнити їхні потреби.
Законопроєкт унормовує обмін інформацією з європейськими органами з акредитації та встановлює, що в Україні будуть визнаватися результати акредитації, проведеної в ЄС.
Гендерні квоти у наглядових радах
Законопроєкт №12198 пропонує запровадити як тимчасовий захід до 2030 року норму, за якою мінімум 40% місць у наглядових радах державних і комунальних підприємств, банків та акціонерних товариств мають обіймати особи однієї статі. Якщо у наглядовій раді комунального підприємства бракує представників однієї статі, під час наступного відбору перевагу надають кандидатам цієї статі. Протягом перехідного періоду — двох років з дати ухвалення закону — представництво осіб однієї статі може бути 20%. З 2031 року рішення щодо мінімального гендерного балансу ухвалюватимуть самі наглядові ради.
Аукціони замість права викупу орендарями
Законопроєкт 12230 змінює правила викупу орендованого майна. Зараз орендарям дозволено купувати майно без аукціону, якщо вони зробили невід’ємні поліпшення (наприклад, ремонт) вартістю не менше 25% від ринкової ціни майна. Новий законопроєкт скасовує це положення. Замість цього орендарі матимуть переважне право придбати майно за ціною, запропонованою переможцем аукціону. А якщо майно купив інший учасник аукціону, він має компенсувати орендареві вартість поліпшень (порядок компенсації має затвердити уряд).
Уточнення правил вилучення земель державної власності у закладів освіти
Законопроєкт 12194 уточнює умови вилучення урядом державної землі сільськогосподарського призначення, яка перебуває у постійному користуванні державних закладів освіти чи організацій цієї сфери. Зараз вилучення відбувається без їхньої згоди, а законопроєкт пропонує дозволити Кабміну вилучати такі земельні ділянки лише якщо вони використовуються не за цільовим призначенням або передаються у користування третім особам.
Декриміналізація розповсюдження порнографії серед дорослих
Законопроєкт 12191 змінює покарання за розповсюдження порнографії серед дітей. За поширення порнографії для дітей до 14 років передбачений штраф 170-240 тис. грн або позбавлення волі на 4-6 років. Якщо порнографія поширюється серед підлітків віком 14-18 років, то порушника очікує штраф 51-102 тис. грн (зараз 34-85 тис. грн), однак зменшується можливий термін ув’язнення: з 5 років зараз до 6 місяців арешту або до 3 років обмеження волі. За повторне порушення законопроєкт передбачає штраф 85-170 тис. грн або обмеження чи позбавлення волі до 5 років.
Примус підлітків 14-18 років до створення порнографії каратиметься ув’язненням на 7 до 10 років (зараз від 8 до 12 років). За примус малолітніх (віком до 14 років) – строк від 10 до 20 років (зараз від 9 до 15 років).
Крім того, проєкт пропонує декриміналізувати виготовлення або розповсюдження порнографії (фото, поліграфії), коли йдеться про дорослих. Сьогодні таке порушення тягне за собою штраф 17-64 тис. грн, арешт на строк до шести місяців або обмеження волі до трьох років. Ті самі дії, вчинені з кіно- та відеопродукцією, комп’ютерними програмами порнографічного характеру караються штрафом 34-85 тис. грн або обмеженням чи позбавленням волі на строк до п’яти років.
Нові умови виселення внутрішньо переміщених осіб
Законопроєкт 12213 пропонує заборонити виселення внутрішньо переміщених осіб (ВПО) із житлових приміщень або соціального житла, наданого у тимчасове користування, без надання альтернативного житла (за чинними правилами, особа має виселитися після закінчення терміну тимчасового проживання). Заборона не діє у кількох випадках: якщо людина була позбавлена статусу ВПО, якщо не проживає у наданому житлі понад половину терміну дії договору (сьогодні термін дозволеного непроживання становить 60 днів із можливістю продовжити його до 90 днів за письмовою заявою ВПО, виселення дозволене за порушення умов користування житлом), або якщо придбала власне житло.
Дані про військовозобов’язаних публічних осіб більше не будуть конфіденційними
Законопроєкт 12197 змінює правила доступу до персональних даних призовників, військовозобов’язаних і резервістів, які є публічними діячами (керівниками чи членами органів управління громадських об’єднань або благодійних організацій, політиками, а також членами їхніх сімей). Інформація про цих осіб більше не вважається конфіденційною, за винятком чутливих даних, як-от адреса проживання, дата народження, номер в Єдиному державному демографічному реєстрі, відцифрований образ обличчя особи тощо.
Загальнодоступною стане інформація про результати медичних оглядів для визначення придатності до військової служби, відомості про право на відстрочку, виконання військового обов’язку, проходження альтернативної служби, дозвіл на зберігання зброї, судимість, притягнення до відповідальності та інші. Цей законопроєкт несе високі безпекові ризики для публічних діячів.
Наприкінці листопада також були зареєстровані законопроєкти про створення Вищого адміністративного суду (від депутатів 12206, урядовий 12206-1, і від голови комітету з правової політики 12206-2), що було однією з пріоритетних реформ, яку Україна зобов’язалася впровадити в рамках плану Ukraine Facility та програми МВФ. Однак усі ці ініціативи були відхилені парламентом та зняті з розгляду, тому не потрапили до цього огляду.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний