Важливі законопроєкти. Випуск 35: створення адмінсуду, зміна процедур управління активами в АРМА, нова житлова політика

Альтернативні законопроєкти про АРМА

У попередньому огляді ми писали про урядовий законопроєкт 12374, що пропонує зміни до процедури добору керівника АРМА, працівників агенції та оцінювання її діяльності. За останні два тижні народні депутати подали два альтернативні законопроєкти 12374-1 і 12374-2, які також пропонують змінити процедуру добору керівника, але водночас істотно змінюють порядок добору управителів активами та організації їхньої роботи.

Альтернативні законопроєкти прописують таку ж, як і основний, процедуру добору керівника АРМА — за участі представників міжнародних організацій. Однак для добору працівників АРМА вони пропонують формувати комісії з трьох осіб, делегованих Громадською радою, тоді як основний законопроєкт визначає, що комісії мають включати 5 осіб від Громадської ради та від ГО. Також альтернативні законопроєкти пропонують обмежити кількість заступників голови АРМА трьома (в основному законопроєкті обмеження немає).

Законопроєкти 12374-1 і 12374-2 пропонують зміни до процедур управління активами, що потрапили в управління АРМА. По-перше, вони пропонують підвищити мінімальну вартість активу, який передається до АРМА, з 200 до 500 прожиткових мінімумів (наразі з 605,6 тис. грн до 1,5 млн грн).

Після прийняття активу в управління Нацагентство повинне буде розробити рекомендований план управління, який має включати потенційні джерела доходу, очікувані витрати на управління, можливі ризики та заходи з їх мінімізації. План затверджується керівництвом АРМА і передається управителю разом із активом.

Сьогодні АРМА обирає управителя активами через систему державних закупівель. Законопроєкти пропонують, щоб управителя обирала автоматична система серед приватних виконавців (особа, яка від імені держави займається виконанням судових рішень) або арбітражних керуючих (фахівець, який займається управлінням справами підприємств, які перебувають у фінансових труднощах, наприклад, при банкрутстві), які пройшли навчання з управління активами, організоване АРМА, склали іспит та зареєстровані у відповідному реєстрі.

На додачу, законопроєкт 12374-2 передбачає, що діяльність АРМА може фінансуватися не лише з державного бюджету, як зараз, але й із новоствореного спеціалізованого фонду. Фонд формується з коштів від розшуку активів, доходів від продажу конфіскованого майна, відсотків від депозитів, оплат за сертифікати управителів активів і послуг АРМА з розшуку активів. Порядок використання коштів визначатиме уряд. 

Законопроєкт 12374-2 пропонує прив’язати посадовий оклад працівників АРМА не до мінімальної зарплати, як зараз (8000 грн),  а до прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн). Відповідно зарплати керівництва АРМА зростуть, наприклад, для голови з 96 тис. грн до 121,1 тис. грн, заступників з 88 до 90,8 тис. грн. Але зарплати решти працівників знизяться: для керівника управління з 77 тис. до 75,7 тис. грн, для головного спеціаліста з 56 до 45 тис. грн, провідного спеціаліста з 40 до 39,3 тис. грн.

Ще один законопроєкт (12389) пропонує встановити, що власники активів, на які накладено арешт у кримінальних справах, залишаються відповідальними за зобов’язання за ними. Наприклад, власник актива має й надалі платити за нього податки, обслуговувати кредит, виданий під заставу актива, тощо.

Якщо активи є частками в компаніях, управитель отримає повноваження власника у вищих органах управління цих юридичних осіб. При цьому зобов’язання власника активів, пов’язані з правом власності, не переходять до управителя. Крім того, пропонується скасувати погодження дій управителя з власником активів, коли активи є частками банків, страховиків чи інших фінансових установ. Це пов’язано з тим, що багато арештованих активів належать громадянам Росії, тому неможливо забезпечити таке погодження.

Створення адміністративного суду

Законопроєкт 12368-1 (9 січня прийнятий депутатами у першому читанні за основу) пропонує створення Київського міського окружного адміністративного суду як суду першої інстанції та Київського міського апеляційного адміністративного суду для розгляду апеляцій. Створення нового суду, який розглядатиме адміністративні справи, є зобов’язанням України перед МВФ і структурним маяком на кінець грудня 2024 року. 

Київський міський окружний адміністративний суд розглядатиме справи з оскарження актів, дій чи бездіяльності органів влади, зокрема Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також Національного банку України. Серед іншого, суд розглядатиме оскарження рішень Нацкомісії з телебачення та радіомовлення щодо медіа, рішень Антимонопольного комітету про держдопомогу підприємствам, рішень конкурсних комісій з призначення посадовців, рішень ЦВК, а також справи про заборону політичних партій чи обмеження фінансування для них. 

Раніше такими справами займався скандальний Окружний адміністративний суд Києва. ОАСК ліквідували наприкінці 2022 року, а його очільника суддю Вовка намагаються звільнити. Поки не створений новий суд, що розглядатиме справи, де стороною є центральні органи влади, справи ОАСК передали до окружних адмінсудів. Апеляції за рішеннями цього суду розглядатиме Київський міський апеляційний адміністративний суд.

Законопроєкт передбачає, що конкурси на посади суддів в адміністративні суди буде проводити Вища кваліфікаційна комісія суддів України за загальними правилами, встановленими законом «Про судоустрій і статус суддів», тобто без залучення незалежних експертів з міжнародним досвідом за моделлю Громадської ради міжнародних експертів, як ми обіцяли МВФ.

Новий Закон України про житлову політику

Законопроєкт 12377 має замінити застарілий Житловий кодекс. Він прописує систему стратегічних документів, на яких базуватиметься житлова політика. Ці документи мають забезпечити єдність підходів  на національному, регіональному та місцевому рівнях. Основою цієї системи буде затверджена урядом Державна стратегія житлової політики України, що визначить пріоритети розвитку житлової сфери. На основі цієї стратегії обласні органи влади будуть розробляти й затверджувати регіональні стратегії житлової політики. А стратегії житлової політики територіальних громад, розроблені місцевими радами, мають бути узгоджені з державними та регіональними пріоритетами й враховувати специфіку кожної громади. Заходи та показники цих стратегій враховуватимуть під час формування державного і місцевих бюджетів. 

Законопроєкт пропонує нові правила оренди житла: обов’язкові договори оренди, де прописані права й обов’язки орендарів та осіб, які живуть разом із ними. Ці договори підлягають обов’язковій державній реєстрації. На сьогодні договори найму житла є необов’язковими. 

Проєкт передбачає створення Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи — публічного електронного реєстру, який міститиме дані про доступний житловий фонд та осіб, що можуть отримати державну підтримку для вирішення житлового питання. Система буде інтегрована з іншими державними реєстрами, такими як реєстр прав на нерухомість, земельний кадастр, реєстр підприємців та інші. Власником системи буде Міністерство розвитку громад та територій, а адміністратором — визначена урядом державна установа. Доступ до системи буде через електронний кабінет.

Держава надаватиме підтримку для будівництва, придбання або оренди житла, як-от пільгові кредити, іпотеку, оренду з правом викупу тощо. Придбане за такими програмами житло не можна буде продати протягом 10 років, окрім як для повернення держпідтримки. Кошти, які повертатимуть державі отримувачі пільгових кредитів, будуть використані на видачу пільгових кредитів іншим людям.

Законопроєкт створює можливості фінансувати програми забезпечення житлом за рахунок різних джерел — державного і місцевих бюджетів, внесків міжнародних донорів, добровільних пожертв фізичних і юридичних осіб. У випадку залучення міжнародних донорів чи технічної допомоги умови фінансування житлових проектів регулюватимуться окремими угодами.

Найбільшим нововведенням проєкту є мінімальні вимоги до споживчої якості житла, які затвердить Мінрозвитку та які будуть обов’язковими для нового будівництва та реконструкції. Такі вимоги включають забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов, енергоефективності та безпеки. 

Сьогодні в Житловому кодексі не передбачено механізму переведення нежитлового приміщення до житлового фонду, тож у новому законопроєкті доцільно було б передбачити такий механізм. 

Нові правила для акціонерних товариств: гендерний баланс, цифровізація та підтримка ЗСУ

Законопроєкт 12376 запроваджує нові вимоги для акціонерних товариств, які є підприємствами суспільного інтересу* або мають понад 50% державної частки в статутному капіталі. Якщо структура управління однорівнева, то частка представників однієї статті не має перевищувати 2/3 складу ради директорів. Якщо на підприємстві є наглядова рада, то ця частка має становити щонайменше 40% її членів або членів виконавчого органу. Ці вимоги не поширюються на акціонерні товариства, в яких кількість працівників не перевищує 250 осіб, або активи менші за 43 млн євро, або річний дохід не перевищує 50 млн євро.

* Підприємства, що становлять суспільний інтерес, – це компанії, цінні папери яких торгуються на біржах чи є у вільному доступі. До них також належать банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (окрім  малих та мікропідприємств), а також великі підприємства, у яких більше 250 працівників і чистий дохід від реалізації продукції понад 40 мільйонів євро.

Законопроєкт також запроваджує нові вимоги з прозорості для страхових компаній, пенсійних фондів та управителів активами. Вони мають розробити політику залучення з описом моніторингу компаній, в які інвестують (стратегія, фінансові й нефінансові показники, ризики, структура капіталу, корпоративне управління, взаємодія зі стейкхолдерами). Щороку інвестори зобов’язані публікувати звіт про реалізацію цієї політики, зокрема про голосування на зборах акціонерів і співпрацю з радниками. Вони мають показувати, як інвестиції відповідають довгостроковим інтересам клієнтів і акціонерів та свою взаємодію з управителями активів. Інформація про політику залучення повинна бути доступною на вебсайті та оновлюватися щорічно або в разі змін.

Проєкт передбачає, що якщо акціонери, які продали свої акції, або їхні спадкоємці, не звернулися за коштами з рахунку умовного зберігання (ескроу — спеціальний банківський рахунок, на якому зберігаються кошти або інші цінності до виконання певних умов угоди) протягом п’яти років, то вважатиметься, що вони відмовилися від цих коштів. У такому разі кошти перераховуються на спеціальний рахунок, відкритий Національним банком України для підтримки Збройних Сил України.

Введення відповідальності за порушення санкцій і обхід обмежень

Президентський проєкт закону №12406 пропонує встановити відповідальність за порушення або обхід санкцій, запроваджених в інтересах національної безпеки країни. Порушникам загрожуватиме штраф 425 – 850 тисяч гривень або позбавлення волі на 2-6 років. Якщо порушення скоєне службовою особою (судді, правоохоронці, чиновники), групою осіб або у великих розмірах, покарання буде посилене: штраф від 1,3 до 2 млн гривень або позбавлення волі 3-7 років. У разі скоєння злочину організованою групою або особами, що займають посади суддів, прокурорів, слідчих, керівників й заступників керівників органів влади, покарання може включати позбавлення волі на 6-10 років з конфіскацією майна. 

Проєкт визначає форми обходу санкцій: приховування або перетворення заблокованих активів, фіктивне банкрутство, а також уточнює перелік санкцій, порушення яких є кримінально караним. Кримінальне покарання наставатиме, якщо сума порушення перевищує 151 400 грн.

Санкції, що тягнуть кримінальну відповідальність, включають блокування активів, заборону торгівлі, виведення капіталів, участі в приватизації, оренді держмайна, державних закупівлях, операціях із цінними паперами, купівлі земель тощо.

Юридичні особи, які порушують санкції, також можуть бути притягнуті до відповідальності (штрафи, обмеження діяльності, блокування активів, припинення ліцензій або ліквідація компанії).

Законопроєкт передбачає, що строки давності для таких злочинів не застосовуються. 

Запровадження екоіндустріальних парків

Законопроєкт 12386 пропонує запровадити новий вид індустріальних парків — екоіндустріальний парк. У ньому підприємства мають використовувати відновлювані джерела енергії та промисловий симбіоз. Промисловий симбіоз означає, що, наприклад, відходи одного підприємства будуть сировиною для іншого, тобто підприємства співпрацюватимуть таким чином, щоб зменшити споживання енергії та вплив на довкілля. Щоб індустріальний парк отримав статус екоіндустріального, щонайменше п’ять його учасників мають брати участь у симбіозі, а також він має дотримуватися встановлених екологічних стандартів. Стандарт моделі екоіндустріального парку схвалює національний орган стандартизації (Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» — ДП «УкрНДНЦ»).

Керуючі компанії таких парків зобов’язані подавати звіти, впроваджувати системи екологічного менеджменту, організовувати освітні заходи, надавати підтримку підприємствам у створенні симбіозу та забезпечувати прозорість діяльності парку.

Про законопроєкт 12117, який теж пропонує запровадити екоіндустріальні парки з промисловии симбіозом, ми писали раніше. 

Нормативи з обов’язкового працевлаштування ветеранів війни

Законопроєкт №12398 пропонує запровадити обов’язковий норматив працевлаштування ветеранів для роботодавців: підприємства, де працює 8–25 осіб, мають створити щонайменше одне робоче місце для ветерана, а більші підприємства мають залучати ветеранів щонайменше на 4% від загальної чисельності робочих місць. Для установ, які займаються реабілітацією чи навчанням ветеранів, норматив становить 2% середньооблікової кількості працівників.

Роботодавці, які не дотримуватимуться нормативу, будуть сплачувати внесок на підтримку працевлаштування ветеранів в обсязі 40% середньомісячної заробітної плати за місяць на працівника. Звітність і сплата внеску щоквартальна, протягом 10 днів після закінчення кварталу. Контролюватиме виконання нормативу та адмініструватиме внески Пенсійний фонд України. За неправильну сплату внесків передбачені штрафи та пеня. Кошти з внесків планується спрямувати на активні програми зайнятості, соціальні послуги та інші заходи з підтримки ветеранів.

Наприклад, якщо середньомісячна заробітна плата на підприємстві становить 10 000 грн, а роботодавець не працевлаштував одного працівника-ветерана, передбаченого нормативом, то сума внеску за квартал розраховуватиметься так: 10 000 × 40% × 3 × 1 = 12 000 грн.

Інший законопроєкт, 12399, пропонує звільнити від оподаткування прибуток підприємств, де щонайменше 60% працівників – ветерани на 5 років із моменту набрання такої частки ветеранів у штат.

Збільшення одноразової допомоги при вступі на військову службу вперше

Законопроєкт 12390 пропонує підвищення розмірів одноразової грошової допомоги для воїнів, які уклали контракт як мінімум на 3 роки або до оголошення демобілізації. Рядових пропонують заохочувати 100 000 гривень; сержантський і старшинський склад — 150 000 гривень; офіцерський склад — 200 000 гривень. Передбачено, що виплати підлягатимуть індексації. Право на цю допомогу отримають ті, хто раніше не проходив військову службу чи був звільнений у запас.

Наразі розмір одноразової допомоги за контрактом значно нижчий: від 24 до 30 тис. грн залежно від звання.

Зміни у правилах тримання під вартою

Законопроєкт 12388 пропонує змінити умови тримання під вартою у місцях попереднього ув’язнення (СІЗО). Воно використовується як запобіжний захід до підозрюваних, обвинувачених або засуджених, вирок щодо яких не набрав законної сили. 

Зараз узятих під варту тримають у маломісних або загальних камерах, проте за окремим рішенням слідчого, погодженим із прокурором, їх можуть утримувати в одиночних камерах. Законопроєкт пропонує обмежити використання одиночних камер виключно ситуаціями, пов’язаними із заходами безпеки через можливі посягання на життя ув’язнених. Підселення до таких камер можливе лише за згодою утримуваних осіб. Утримання повнолітніх осіб до 22 років у камерах разом із дорослими залишається забороненим.

Наразі утримувані особи можуть купувати продукти та предмети першої необхідності (одяг, взуття, білизну, засоби особистої гігієни тощо) на суму до 8 тис. грн на місяць, а також без обмежень письмове приладдя, газети та книги. Проєкт пропонує скасувати фінансове обмеження на покупки й додати право користуватися телефонним зв’язком, Інтернетом, телевізорами, обігрівачами — як власними, так і наданими близькими.

Зараз умови утримання мають відповідати санітарним і гігієнічним нормам. Законопроєкт доповнює, що особи під вартою повинні мати доступ до гарячого душу температурою не менше 50 °С щонайменше раз на два дні. Також пропонується забезпечити право на платне медичне обслуговування у будь-якому медичному закладі (державному чи комунальному, як зараз, або приватному) в тому ж населеному пункті, де знаходиться установа попереднього ув’язнення.

Зараз у слідчих ізоляторах можуть облаштовуватися камери з поліпшеними умовами тримання за наявності технічної можливості. Законопроєкт передбачає обов’язкове облаштування таких камер і забороняє відмовляти особам у їх використанні, якщо вони цього бажають.

Порядок побачень також зазнає змін. Наразі адміністрація місця попереднього ув’язнення надає побачення не менше трьох разів на місяць за письмовим дозволом слідчого чи суду. Законопроєкт скасовує обмеження на кількість побачень, залишаючи можливість відмови лише за рішенням суду. Крім того, пропонується скасувати вимогу проводити побачення під контролем адміністрації та дозвіл достроково їх припиняти у разі порушень.

Заборона транзиту російських енергоресурсів

Законопроєкт 12380 пропонує заборонити на період воєнного стану транзит і імпорт нафти та природного газу через територію України через нафтопроводи та газопроводи, які входять до України з боку Росії та Білорусі.

З 1 січня 2025 року Україна зупинила транзит російського природного газу через свою територію. Водночас прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що зупинка транзиту нафти трубопроводом «Дружба» може суперечити міжнародним угодам.

Право ЗСУ та СБУ діяти за межами України

Законопроєкт 12378 (15 січня ухвалений Верховною радою, очікує на підпис президента) передбачає можливість спрямування українських військових підрозділів до інших країн під час дії воєнного стану. Це може відбуватися для забезпечення національної безпеки, захисту суверенітету України, стримування агресії чи реалізації права на самооборону. Рішення про такі дії ухвалює Президент України, але його має затвердити Верховна Рада. Президент подає Раді детальну інформацію про завдання, чисельність військових, їхнє озброєння та строки перебування за кордоном. Дія цього закону Закон поширюються на підрозділи, які вже перебувають за кордоном.

Законопроєкт 12379 надає Службі безпеки України право діяти проти агресора як на території України, так і за її межами. Ці дії мають бути спрямовані на припинення агресії, терористичних загроз або інших загроз державній безпеці.

Безоплатна правнича допомога для постраждалих від насильства під час війни

Законопроєкт 12411 пропонує надати особам, які постраждали від сексуального насильства під час збройної агресії Росії проти України, право на безоплатну правничу допомогу. Це стосується як осіб, які подали заяву про визнання себе постраждалими, так і тих, хто вже визнаний постраждалим.

Вони зможуть отримати допомогу для захисту своїх прав, зокрема представництво в судах та інших державних органах, а також складання необхідних процесуальних документів.

Ця допомога може бути надана не більше шести разів за рік, щоразу за окремим рішенням уповноваженого центру. Норма про шість разів не унікальна, наприклад, вона стосується й допомоги внутрішньо переміщеним особам, ветеранам війни, членам сімей загиблих ветеранів, особам із заслугами перед Батьківщиною та жертвам нацистських переслідувань.