Важливі законопроєкти. Випуск 39: українським судам можуть дозволити розглядати справи проти інших держав, зокрема росії

За цей період в парламенті зареєстрували 32 законопроєкти: 3 урядових і 29 від депутатів. Серед них дозвіл вести справи проти РФ в українських судах (зазвичай для інших держав діє судовий імунітет), реформа професійної освіти, вимоги до мінімальної кількості народних депутатів, присутніх під час голосування, простіше оформлення посвідки на тимчасове проживання для волонтерів і гуманітарних працівників. Крім того, є декілька популістських законопроєктів: поновлення на час війни добровільної сплати ЄСВ для ФОПів, скасування плати за транспортування газу, безмитне ввезення автомобілів для осіб з інвалідністю внаслідок війни й учасників бойових дій, які отримали поранення. Детальніше про це та інше в огляді. 

Дозвіл на судові позови проти іноземних держав 

У світі питання судових позовів проти іноземних держав регулюється принципом юрисдикційного імунітету, який визначає, що держава не може бути відповідачем у судах іншої держави без своєї згоди. Цей принцип закріплений у міжнародних конвенціях, таких як Конвенція ООН про юрисдикційні імунітети держав та їхньої власності та Європейська конвенція про імунітет держав. Україна не є учасницею цих угод, а отже, у національному законодавстві не було чітко визначено, у яких випадках вона може не дотримуватися імунітету інших держав. Це ускладнювало судові процеси проти іноземних держав. Верховний Суд у 2022 році підтвердив, що українські суди можуть розглядати справи проти росії, не визнаючи її імунітету, але питання законодавчого врегулювання таких процесів залишалося відкритим.

Законопроєкт 7520-д пропонує визначити на законодавчому рівні, коли іноземна держава може бути притягнута до відповідальності в судах України. Зокрема іноземна держава не може посилатися на судовий імунітет, коли вона веде комерційну діяльність на території України (наприклад, укладає контракти, веде бізнес чи бере участь у господарських спорах), бере участь як працедавець у трудових спорах із громадянами України або завдає шкоди здоров’ю, життю чи майну фізичних або юридичних осіб (наприклад, через аварії, недбалість чи інші правопорушення). До таких випадків належать і спори щодо прав інтелектуальної власності (зокрема, патентів, авторських прав чи торговельних марок), майнових питань, зокрема, коли іноземна держава володіє частками в компаніях, нерухомістю або іншими активами на території України. 

Законопроєкт визначає, що Україна може подавати позови проти держав, які визнані державами-агресорами або спонсорами тероризму. Це стосується відшкодування шкоди, завданої збройною агресією, терористичними актами, кібератаками чи ядерними інцидентами. У таких випадках держава не тільки втрачає імунітет у судових спорах, а й не може захистити своє майно від примусового стягнення. Це означає, що її (державу) можна судити як відповідача у справі. Відповідачем у таких випадках виступає сама держава, а її інтереси представлятиме її уповноважений орган, посольство, консульство або спеціально призначений адвокат. Позивачем може бути фізична або юридична особа, якій завдано шкоду, або держава Україна, якщо позов стосується суспільних інтересів чи завданих державі збитків.

У законопроєкті визначено порядок повідомлення та виклику іноземної держави до суду. Це означає, що якщо громадянин України подає позов проти іншої держави, її необхідно офіційно сповістити про це. Таке повідомлення може бути надіслане судом дипломатичними каналами через Міністерство закордонних справ або через публікацію оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, якщо іноземна держава ухиляється від отримання документів.

Якщо суд ухвалить рішення на користь позивача, його можна виконати через арешт і продаж майна іноземної держави, яке знаходиться в Україні. Це можуть бути банківські рахунки, корпоративні права, нерухомість або активи державних підприємств.

Після ухвалення цього закону Україна зможе укладати міжнародні угоди про визнання рішень українських судів за кордоном. Це означає, що майно росії, наприклад у Європі чи США, може бути арештоване та використане для виплати компенсацій українцям.

Законопроєкт розширює повноваження Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), яка отримає право визнавати іноземні держави державами-спонсорами тероризму. Рішення РНБО ухвалюється за поданням Кабінету Міністрів, Міністерства закордонних справ або Служби безпеки України та вводиться в дію указом Президента. Держави, включені до Переліку держав-спонсорів тероризму, не користуються імунітетом у справах про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої терористичними актами або діяльністю. Майно таких держав не захищається імунітетом і може бути арештоване.

Таким чином, законопроєкт 7520-д закриває прогалини в законодавстві, які досі не дозволяли ефективно судитися в українських судах з іноземними державами, особливо в контексті компенсації збитків від агресії рф.

Заборона спілкування російською мовою на перервах у навчальних закладах

Законопроєкт 13072 запроваджує поняття «українськомовне освітнє середовище» – це спілкування учнів між собою, з учителями, батьками та працівниками закладів освіти на території навчального закладу виключно державною мовою. Таке правило поширюється як на уроки, так і на будь-які інші форми взаємодії в межах школи чи дитячого садка (на перервах, в укриттях).

Заклади освіти мають обов’язково створювати таке середовище. Водночас є винятки, які не вважаються порушенням цього обов’язку. Наприклад, навчання мовами корінних народів та національних меншин України, викладання деяких предметів англійською або іншими мовами Європейського Союзу, а також право приватних закладів освіти самостійно обирати мову викладання (крім мови держави-агресора).

Крім того, законопроєкт передбачає, що в школах, де є класи з навчанням мовами національних меншин, дозволяється спілкування цими мовами не лише під час уроків, а й у повсякденному спілкуванні на території закладу. Якщо дві третини батьків у таких класах погодяться, кількість предметів, що викладаються українською, може бути збільшена.

Для зовнішнього незалежного оцінювання та вступних іспитів передбачено використання державної мови (ця норма передбачена в законі, але мала вступи у дію з 1 січня 2030 року). Винятком є тести з іноземних мов, а також можливість отримати переклад завдань для осіб, які навчалися іншою мовою, крім тестів із мовних дисциплін та історії України.

Спрощення оформлення тимчасового проживання для волонтерів і гуманітарних працівників

Законопроєкт 13071 пропонує тимчасово скасувати вимогу про отримання довгострокової візи для іноземців та осіб без громадянства, які хочуть отримати посвідку на тимчасове проживання в Україні. Це стосується тих, хто прибув для роботи у філіях іноземних компаній, що займаються гуманітарною допомогою, а також тих, хто бере участь у волонтерських програмах. 

Сьогодні іноземці та особи без громадянства, які хочуть отримати посвідку на тимчасове проживання в Україні, спершу зобов’язані оформити довгострокову візу. Відповідно до встановлених урядом правил, довгострокова віза оформляється для в’їзду в Україну на строк понад 90 днів. Для її отримання до української дипломатичної установи подаються: паспорт, заповенна анкета, фото, біометричні дані відбитки 10 пальців обох рук, страховий поліс (від 30 000 євро) та документальне підтвердження фінансового забезпечення на час перебування в Україні. Додатково подається один із документів: дозвіл на працевлаштування, трудовий договір (для категорій без дозволу), запрошення від підприємства, організації чи держоргану. Подання клопотань про отримання можливе не раніше ніж за три місяці до поїздки.

Отримавши довгострокову візу, вже в Україні , для отримання посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства має подати дійсний паспорт (у разі множинного громадянства – всі паспорти) або документ, що посвідчує особу без громадянства. Також необхідні переклад паспортного документа українською мовою, поліс медичного страхування, документ про сплату адміністративного збору або звільнення від нього. Для осіб, які прибули для працевлаштування, додатково потрібен дозвіл на роботу або трудовий договір (при цьому роботодавець зобов’язується повідомити про дострокове припинення договору). Посвідка видається протягом 15 робочих днів на строк, визначений поданими документами, але не більше, ніж на один рік (для працевлаштованих осіб – на період роботи).

Скасування візи діятиме на час воєнного стану та ще рік після його завершення. Іноземці, які в’їхали в Україну після 24 лютого 2022 року та звернуться за посвідкою протягом 60 днів після ухвалення цього закону, вважатимуться такими, що перебувають у країні на законних підставах. Це правило не стосується громадян російської федерації.

Встановлення вимоги до кількості присутніх під час голосування народних депутатів 

Законопроєкт 13064 пропонує змінити регламент Верховної Ради й прописати в ньому, що парламент може ухвалювати рішення тільки за умови, що на момент голосування в залі буде присутня необхідна кількість народних депутатів (наприклад, для ухвалення закону потрібно мінімум 226 народних депутатів). 

Автори законопроєкту обґрунтовують його тим, що трапляються випадки, коли парламент розглядає рішення за низької кількості депутатів у залі. 

Правила для зміни назви громад

Законопроєкт 13065 уточнює правила визначення категорій територіальних громад і їхніх назв. Територіальна громада з адміністративним центром у місті буде міською, у селищі — селищною, у селі — сільською. Назва громади, як правило, має походити від населеного пункту, що є її центром, або від географічної чи історичної назви місцевості.

Також законопроєкт уточнює офіційні назви місцевих рад. Повне найменування рад (сільських, селищних, міських, районних, обласних) включатиме назву громади, загальну назву представницького органу (наприклад, «міська рада») й адміністративного регіону (наприклад, Горенська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області). Скорочені назви не міститимуть згадок про район чи область.

Перейменування громад може відбуватися з таких причин: якщо змінюється назва їхнього адміністративного центру, якщо потрібно привести її у відповідність до закону про деколонізацію топонімів, до стандартів державної мови або якщо центр громади змінює статус, наприклад, з села на селище. До ухвалення закону про адміністративно-територіальний устрій України пропонується надати Кабінету Міністрів повноваження визначати адміністративні центри громад і змінювати їхні назви та категорії (з сільських на міські тощо). Місцева рада може ініціювати перейменування громади, але для цього потрібне рішення не менш як двох третин депутатів. Рішення розгляне Національна комісія зі стандартів державної мови, й після її позитивного висновку перейменування має затвердити Кабмін. Також документ закріплює, що зміну назви ради можуть ухвалювати лише самі місцеві ради на своїх засіданнях. 

Зміни у правилах розгляду судових справ про пенсійні та соціальні виплати

Законопроєкт 11170-д пропонує змінити порядок розгляду судових справ, пов’язаних із пенсійними та соціальними виплатами. Наразі такі справи розглядаються за спрощеною процедурою без участі сторін, що прискорює ухвалення рішень. Проєкт залишає таку процедуру, проте встановлює граничний термін розгляду справ — 60 днів (зараз це термін не визначений). 

Якщо відповідач, тобто державний орган, не надасть обґрунтованої відповіді на позов, це може бути розцінено судом як визнання вимог позивача. Проте це нововведення суперечить чинній нормі Кодексу з адміністративного судочинства (КАСУ), яка визначає, що «якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів».

Законопроєкт деталізує правила подання апеляції у згаданих справах. Для розгляду апеляційної скарги органи влади повинні будуть сплатити судовий збір. При цьому апеляційний суд має ухвалити рішення протягом 30 днів.

Ще одне нововведення — якщо Верховний Суд вирішить, що справа може вплинути на державну політику чи бюджетні виплати, до розгляду можуть бути залучені державні органи (наприклад, Міністерство соціальної політики), Пенсійний фонд чи інші зацікавлені сторони.

Особливі правила для гірських громад 

Законопроєкт 13080 пропонує збільшити ставку податку для лісових земель у гірських громадах. Якщо для ділянки вже проведено нормативну грошову оцінку, податок зросте з 0,1% до 0,3–0,5% від цієї оцінки. Якщо оцінки немає, податок визначатиметься як 0,3-0,5% середньої вартості ріллі в області.

Законопроєкт 13081 передбачає, що державні вимоги щодо обсягу медичних послуг, які фінансуються з бюджету, не поширюватимуться на заклади охорони здоров’я у цих населених пунктах. Це означає, що лікарні не зможуть закривати через невідповідність встановленим вимогам фінансування. Зокрема, пологові відділення та інші медичні установи у гірських громадах працюватимуть доти, доки самі мешканці не вирішать їх закрити шляхом громадських слухань (це може призвести до погіршення медичного обслуговування у згаданих населених пунктах, оскільки лікарі не матимуть достатньої практики).

Повернення норми про добровільну сплату ЄСВ для ФОП

Законопроєкти 13075 і 13076 пропонують на час воєнного стану та ще 12 місяців після його завершення зробити сплату єдиного соціального внеску (ЄСВ) добровільною для фізичних осіб – підприємців (ФОП), які працюють на єдиному податку. 

Також передбачено, що у 2025 році пенсії та подібні виплати, які перевищують 23610 грн (10 прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність) на місяць, обкладатимуться військовим збором (його розмір буде визначений урядом пізніше). Це стосуватиметься не тільки пенсіонерів, а й суддів, які отримують довічне грошове утримання, та інших осіб, що мають спеціальні пенсії.

Скасування плати за розподіл газу для населення

Законопроєкт 13095 пропонує тимчасово (на період воєнного стану і рік після його завершення) звільнити побутових споживачів від плати за транспортування й розподіл природного газу. 

За інформацією автора законопроєкту, щороку українці споживають близько 8 мільярдів кубометрів газу, а тариф на його розподіл становить приблизно 1,68 гривень за кубометр (тариф залежить від регіонів і постачальників газу). Якщо цей закон набуде чинності, компанії, які займаються транспортуванням і розподілом газу, можуть недоотримати близько 13,8 мільярдів гривень на рік. Відповідно бюджет недоотримає приблизно 4 мільярди гривень податків. Щоб компенсувати втрати, автор проєкту пропонує використати кошти з резервного фонду (у держбюджеті на 2025 рік на цей фонд передбачено 29,5 млрд. грн) або з програми обслуговування державного боргу (на 2025 рік на цю програму заплановано 480,8 мільярдів гривень). Автори законопроєкту не пояснюють, за рахунок чого збитки покриватимуть у наступних періодах.

Безмитне ввезення авто для ветеранів та поранених військових

Законопроєкти 13058 і 13059 пропонують звільнити від сплати ввізного мита, податку на додану вартість (ПДВ) та акцизного податку громадян України, які мають статус інваліда війни або є учасниками бойових дій, що отримали поранення під час військових дій, або уповноважених ними осіб. Вони можуть завезти в Україну один транспортний засіб без додаткових податків. Це стосується легкових автомобілів, кузовів до них, мотоциклів, причепів, автобусів, вантажівок. Таке ж право отримують громадяни, які офіційно передали свій автомобіль військовому підрозділу, що бере участь у бойових діях. 

Пільговий режим діятиме під час воєнного стану і до кінця року, наступного після його завершення.